Постанова

Іменем України

18 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 299/731/19

провадження № 61-10435св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Виноградівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий колосок ЛТД»,

третя особа - Державне підприємство «СЕТАМ»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Стасюка Юрія Павловича на постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 червня 2020 року у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Джуги С. Д., Кожух О. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (далі - РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області), товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий колосок ЛТД» (далі - ТОВ «Золотий колосок ЛТД», у якому просив:

- визнати недійсними електронні торги, проведені з реалізації арештованого нерухомого майна, - будівлі майстерні з допоміжними спорудами, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , лот № 185456, результати яких оформлені протоколом від 19 грудня 2016 року № 221451;

- скасувати акт про проведені електронні торги.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 17 серпня 2009 року він є власником Ѕ частини об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер: 18047921212, - майстерні з допоміжними будівлями загальною площею 65,9 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності зареєстроване 15 лютого 2013 року.

19 грудня 2016 року Виноградівським РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області було проведено аукціон із продажу вказаного нерухомого майна.

Зазначав, що він не є боржником за жодним виконавчим провадженням. На час проведення торгів право власності на реалізоване майно було зареєстроване за ним понад три роки.

Торги здійснювалися з метою реалізації майна попереднього власника - ОСОБА_3 .

Посилаючись на те, що проведеними торгами порушено його право власності, гарантоване Конституцією України, просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 20 листопада 2019 року позов задоволено.

Визнано недійсними електронні торги, проведені з реалізації арештованого нерухомого майна - будівлі майстерні з допоміжними спорудами загальною площею 65,9 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , лот № 185456, результати яких оформлені протоколом від 19 грудня 2016 року № 221451.

Скасовано акт про проведені електронні торги з виконавчого провадження від 15 березня 2017 року № 51562540.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції виходив із того, що порядок реалізації (відчуження) майна на електронних торгах порушено, передання на примусову реалізацію майна, що не належить боржнику, суперечить закону та грубо порушує принцип непорушності права власності, звернення стягнення на майно, що перебувало у спільній частковій власності, відбулося без дотримання встановленого статтею 366 ЦК України порядку.

Також суд зазначив, що на стадії виявлення майна боржника, перевірки належності майна боржнику на праві власності, та накладення на майно арешту з метою забезпечення виконання виконавчих документів посадовими особами органу державної виконавчої служби була допущена помилка, що є додатковою правовою підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 02 червня 2020 року рішення Виноградівського районного суду від 20 листопада 2019 року скасовано в частині, що стосується реалізації Ѕ частини арештованого нерухомого майна, - будівлі майстерні з допоміжними спорудами загальною площею 65,9 кв. м, яка розташована на АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 .

Апеляційний суд дійшов висновку про порушення прав та законних інтересів позивача, який є власником Ѕ частини спірного майна, яке було продано на електронних торгах, і останній не є боржником у виконавчому провадженні. Відтак у Виноградівського РВ ДВС не було жодних законних підстав для накладення арешту на спірне майно в цілій частині, а у Державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ») - підстав для реалізації нерухомого майна в тій частині, яка не належала боржнику.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Стасюк Ю. П. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права, а саме: статті 366 ЦК України у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі № 554/14897/15-ц.

Крім того, відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, застосування способу захисту права шляхом скасування торгів у частині їх предмета, що по суті є зміною предмета правочину в судовому порядку.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні позову.

Державний виконавець, здійснюючи пошук майна боржника, отримав відомості про те, що боржник є власником спірної будівлі. Скасування торгів у частині по своїй суті є зміною предмета правочину в судовому порядку.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

ТОВ «Золотий колосок ЛТД» та ДП «СЕТАМ» подали відзив, у яких просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін, яке ухвалене додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Виноградівського районного суду Закарпатської області цивільну справу № 299/731/19 за позовом ОСОБА_1 до Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий колосок ЛТД», третя особа - ДП «СЕТАМ», про визнання недійсним електронних торгів і скасування акту про проведенні електронні торги.

Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2021 року справу № 299/731/19 призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Обставини справи

Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником Ѕ частки у праві власності на об`єкт нерухомого майна - майстерні з допоміжними будівлями загальною площею 65,9 кв. м, розташованої на АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 17 серпня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу Лапчак Г. І. і зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів 27 вересня 2012 року.

Право спільної часткової власності позивача (1/2 частка) зареєстровано у Державному реєстрі прав на нерухоме майно 15 лютого 2013 року за № 292398.

10 вересня 2013 року державний виконавець Гульпа І. І. у виконавчому провадженні № 39722279 виніс постанову про арешт майна, належного ОСОБА_3 , та 22 квітня 2016 року склав акт опису і арешту майна, до складу якого також увійшла будівля майстерні з допоміжними спорудами загальною площею 65,9 кв. м, розташована на АДРЕСА_1 .

25 листопада 2016 року державний виконавець звернувся до Закарпатської філії ДП «СЕТАМ» із заявою про реалізацію арештованого нерухомого майна боржника ОСОБА_3 - будівлі майстерні з допоміжними спорудами (будівлями) літ. «В», за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 65,9 кв. м.

19 грудня 2016 року відбулися електронні торги, організатором яких виступив ДП «СЕТАМ», на які виставлено лот № 185456 - будівля майстерні з допоміжними спорудами літ. «В» загальною площею 65,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 . Продавець - Виноградівський РВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області. Переможцем електронних торгів визнано ТОВ «Золотий колосок ЛТД»

Лот № 185456 виставлено ДП «СЕТАМ» на електронні торги за заявою Виноградівського РВ ДВС про реалізацію арештованого майна від 25 листопада 2016 року, згідно з якою майно боржника арештоване в рамках зведеного виконавчого провадження № 52834067, де боржником є ОСОБА_3 . Арешт на майно боржника ОСОБА_3 накладено постановами державного виконавця від 10 вересня 2013 року та 10 квітня 2015 року.

Належність лота № 185456 боржнику ОСОБА_3 визначена державним виконавцем на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 07 липня 2009 року Виноградівською міською радою на підставі рішення виконкому Виноградівської міської ради від 24 червня 2009 року № 211.

За результатами проведення електронних торгів 15 березня 2017 року державний виконавець Виноградівського РВ ДВС Гульпа І. І. склав акт, за змістом якого електронні торги з реалізації лота № 185456 відбулися із дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Також установлено, що 29 березня 2019 року постановою про перевірку виконавчого провадження начальника Виноградівського РВ ДВС Феделеш В. І., за наслідками перевірки зведеного виконавчого провадження АСВП № 52834067, скасовано акт про проведені прилюдні торги від 15 березня 2017 року, складений на підставі протоколу проведення прилюдних торгів від 19 грудня 2016 року за № 221451 організатором торгів ДП «СЕТАМ», у Ѕ частині майстерні з допоміжними спорудами площею 65,9 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві спільної часткової власності громадянину Чехії ОСОБА_1 . Скасовано акт опису й арешту майна від 22 квітня 2016 року, постанову про призначення експерта, заяву на реалізацію арештованого майна від 25 листопада 2016 року в Ѕ його частині.

За результатами перевірки начальник Виноградівського РВ ДВС зазначив, що в процесі виконання судових рішень про стягнення заборгованостей із ОСОБА_3 допущено порушення порядку накладення арешту на майно, оскільки частка у праві власності на це майно належить ОСОБА_1 .

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).

Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Стасюка Ю. П. є посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права, а саме: статті 366 ЦК України у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі № 554/14897/15-ц; відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, застосування способу захисту права шляхом скасування торгів у частині їх предмету, що по суті є зміною предмету правочину в судовому порядку.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 16 ЦК України встановлено способи захисту порушених цивільних прав, серед яких, зокрема, передбачено й припинення дій, що порушують право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20) вказано, що відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Разом із тим, частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 61 - 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18) зазначено, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів. Ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор електронних торгів і переможець таких торгів.

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 пред`явив позов до Виноградівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області. Натомість ДП «Сетам», яке є організатором оспорюваних торгів, залучене до участі у справі як третя особа.

Позивач клопотань про залучення до участі у справі ДП «Сетам» як співвідповідача не заявляв, а тому, за таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову внаслідок неналежного складу відповідачів.

Висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу її учасників.

Верховний Суд у постановах від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19, від 16 червня 2021 року у справі № 264/4263/18 (провадження № 61-12632св20) зазначив, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, порушив вимоги цивільного процесуального закону, не з`ясував коло належних відповідачів, відповідно до цивільного процесуального закону, не вирішив питання про залучення усіх суб`єктів, які мають відповідати за позовом у межах заявлених позовних вимог, як відповідачі.

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням того, що судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, колегія суддів вважає на необхідне оскаржені судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення про відмову у позові з огляду на незалучення до участі в справі належних відповідачів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судові рішення судів попередніх інстанцій постановлені без додержання норм процесуального права. За таких обставин, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у позові.

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Стасюка Юрія Павловича задовольнити.

Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 20 листопада 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 червня 2020 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий колосок ЛТД», третя особа - Державне підприємство «СЕТАМ», про визнання недійсним електронних торгів і скасування акту про проведенні електронні торги відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун