ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2025 року
м. Київ
справа № 2-10231/11
провадження № 61-13081св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс»,
суб'єкт, дії якого оскаржуються, - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),
заінтересована особа - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс» на ухвалу Соборного районного суду м. Дніпра від 11 квітня 2024 року в складі судді Наумової О. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 серпня 2024 року в складі колегії суддів: Халаджи О. В., Космачевської Т. В., Максюти Ж. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги
У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Централ Фінанс») звернулося до суду зі скаргою на дії та бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного МУ МЮ (м. Одеса) та просило:
визнати протиправними дії та бездіяльність державних виконавців ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного МУ МЮ (м. Одеса) щодо завершення виконавчих проваджень № НОМЕР_2, № НОМЕР_3;
скасувати постанови про завершення вказаних виконавчих проваджень;
зобов'язати ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного МУ МЮ (м. Одеса) відновити ВП № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2013 року № 2-10231/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фідобанк» коштів на загальну суму 2 225 716,79 грн, у якому 18 березня 2016 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 7 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження»;
зобов'язати ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного МУ МЮ (м. Одеса) відновити ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2013 року № 2-10231/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фідобанк» коштів на загальну суму 4 614 038,92 грн, у якому 18 березня 2016 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 7 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження»;
зобов'язати ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного МУ МЮ (м. Одеса) звернутись до Соборного районного суду м. Дніпра з метою видачі судом дублікатів виконавчих листів, виданих за заочним рішенням від 26 листопада 2012 року у справі № 2-10231/11 за позовом ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Приватного сільськогосподарського підприємства «Заготзерно» (далі - ПСП «Заготзерно») про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 1087 від 05 березня 2008 року, № 1312 від 14 квітня 2008 року та поновлення строку їх пред'явлення до виконання.
На обґрунтування скарги зазначало, що заочним рішенням Соборного районного суду м. Дніпра від 26 листопада 2012 року, яке набрало законної сили 27 березня 2013 року, стягнуто солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ПСП «Заготзерно» на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованість за кредитним договором № 1087 від 05 березня 2008 року в розмірі 4 614 038,92 грн, а також за кредитним договором № 1312 від 14 квітня 2008 року в розмірі 2 225 716,79 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
За заявою стягувача ПАТ «Фідобанк» судом видано 12 виконавчих листів № 2- 10231/2011 у цій справі.
ТОВ «ФК «Централ Фінанс» на підставі договорів про відступлення прав вимоги та ухвал Соборного районного суду м. Дніпра від 23 листопада 2022 року та 25 травня 2023 року є правонаступником стягувача у справі № 2-10231/11 за позовом ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ПСП «Заготзерно» про стягнення заборгованості.
Станом на 01 березня 2024 року вищевказане рішення суду від 26 листопада 2012 року не виконане.
Дізнавшись про смерть боржника ОСОБА_2 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), 24 жовтня 2014 року стягувач ПАТ «Фідобанк» звернулося до Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори з претензією до спадкоємців померлого, на підставі якої було заведено спадкову справу № 550/2014.
ПАТ «Фідобанк» 14 вересня 2015 року зверталося до Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори із запитом № 23-7-0-1/4208- ВРД про надання інформації щодо кола осіб, які звернулись із заявами про прийняття спадщини, у тому числі осіб, які звертались із заявами на користь малолітньої дочки спадкодавця, а також відомостей, чи видавалось будь-кому зі спадкоємців свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 .
11 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпровської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття малолітньою ОСОБА_4 спадщини, що складається із садового будинку і земельної ділянки на території Кіровської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, садівниче товариство «Здоров`я», № 91, № НОМЕР_1 , та квартири АДРЕСА_1 , та видачу свідоцтва про право на спадщину на це майно.
Як ТОВ «ФК Централ Фінанс», так й попередні стягувачі неодноразово зверталися до виконавчої служби із запитами про надання інформації щодо ходу та стадії виконання виконавчих листів у цивільній справі № 2-10231/11.
Попередній стягувач - ТОВ «Спектрум Ессетс» зверталось до П`ятихатської державної нотаріальної контори з претензією до спадкоємців боржника ОСОБА_2 , яка була направлена за належністю до Дніпровської районної державної нотаріальної контори, оскільки спадкова справа № 550/2014 до майна померлого ОСОБА_2 була відкрита саме в цій державній нотаріальній конторі.
Через тривалу бездіяльність органів державної виконавчої служби, умисне приховування інформації, ненадання повної інформації на численні запити, стягувач був позбавлений можливості звернутись до суду зі скаргою. Кредитори неодноразово звертались із запитами до нотаріальної контори, органів виконавчої служби щодо виконання вищевказаного рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. Згідно усної інформації від державного виконавця, ним вчиняються необхідні процесуальні дії згідно Закону України «Про виконавче провадження», тому стягувачі обґрунтовано розраховували на виконання державним виконавцем покладених на нього Законом обов`язків.
Разом з тим, згідно відповіді Міністерства юстиції України від 14 січня 2024 року № 6334/184182-33-23/20.3.1 виконавчі провадження № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2013 року № 2-10231/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фідобанк» коштів завершено 18 березня 2016 року на підставі пункту 7 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Матеріали цих виконавчих проваджень 04 січня 2019 року та 02 січня 2020 року знищено у зв`язку із закінченням строків їх зберігання.
Оскільки згідно з копії спадкової справи №550/2014, заведеної Дніпровською районною державною нотаріальною конторою 28 жовтня 2014 року до майна померлого боржника ОСОБА_2 , із заявою про відмову від прийняття спадщини ОСОБА_4 за згодою органу опіки та піклування не зверталася, а тому вона вважається такою, що прийняла спадщину.
В межах виконавчих провадженнях державним виконавцем здійснено опис майна ОСОБА_2 та накладено на нього арешт, державному виконавцю було достеменно відомо про наявність майна боржника, яке буде включено до спадкової маси та разом з нею буде успадкований борг в межах вартості спадкового майна. Однак, державний виконавець не вчинив дій щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну сторони її спадкоємцями, що дозволило б за заявою сторони звернутися до суду з відповідним подання про заміну сторони виконавчого провадження.
Завершення виконавчих проваджень державним виконавцем було вчинене з порушення вимог Закону України «Про виконавчі провадження», оскільки у вказаних виконавчих провадженнях не вчинялись дії щодо розшуку майна боржників. Вказані обставини призвели до передчасного та незаконного закінчення виконавчих проваджень та неможливості виконання рішення суду.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Ухвалою Соборного районного суду м. Дніпра від 11 квітня 2024 року скаргу задоволено частково.
Визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця ВПВР Управління державної виконавчої служби ГТУЮ МЮУ у Дніпропетровській області Ріги М. М. від 18 березня 2018 року про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 7 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2013 року № 2- 10231/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фідобанк» коштів на загальну суму 2 225 716, 79 грн.
Визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця ВПВР Управління державної виконавчої служби ГТУЮ МЮУ у Дніпропетровській області Ріги М. М. від 18 березня 2018 року про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 7 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2013 року № 2- 10231/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фідобанк» коштів на загальну суму 4 614 038, 92 грн.
Зобов`язано ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного МУ МЮ (м. Одеса) відновити виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2013 року № 2-10231/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фідобанк» коштів на загальну суму 2 225 716, 79 грн.
Зобов`язано ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного МУ МЮ (м. Одеса) відновити виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2013 року № 2-10231/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фідобанк» коштів на загальну суму 4 614 038, 92 грн.
В задоволенні інших вимог скарги відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів того, що у виконавчих провадженнях вчинялись дії щодо розшуку майна боржників, що є підставою для часткового задоволення вимог скарги.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 серпня 2024 року ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2024 року в частині зобов`язання ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного МУ МЮ (м. Одеса) відновити виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2013 року № 2-10231/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фідобанк» коштів на загальну суму 2 225 716, 79 грн та зобов`язання ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного МУ МЮ (м. Одеса) відновити виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2013 року № 2-10231/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фідобанк» коштів на загальну суму 4 614 038, 92 грн скасовано та відмовлено у задоволенні скарги в цій частині.
В іншій частині ухвалу залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що державний виконавець не вчинив всіх необхідних дій у виконавчих провадженнях, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», зокрема, щодо вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження - боржника ОСОБА_2 у зв'язку з його смертю на його спадкоємців, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог скарги в частині визнання неправомірними дії/бездіяльність державного виконавця щодо закінчення виконавчих проваджень та скасування постанов про закінчення виконавчих проваджень.
Вимоги скарги про зобов`язання ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного МУ МЮ (м. Одеса) відновити виконавчі провадження НОМЕР_4 та № НОМЕР_3 не ґрунтуються на вимогах Закону України «Про виконавче провадження», тому у їх задоволенні слід відмовити.
Звернувшись до суду із скаргою, товариство вказувало на те, що постанови про закінчення виконавчих проваджень № НОМЕР_3 та № НОМЕР_2 разом з оригіналами виконавчих листів на адресу стягувача ТОВ «ФК «Централ Фінанс» виконавчою службою не надсилалися, та стягувачем не були отримані, тому заявник не пропустив строк на звернення до суду із скаргою у цій справі.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У вересні 2024 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_5 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Соборного районного суду м. Дніпра від 11 квітня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 серпня 2024 року й ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні скарги.
Касаційна скарга мотивована тим, що заявник оскаржує постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 18 березня 2016 року, однак стягувач ТОВ «ФК «Спектрум Ессест» (колишній кредитор) ще з 08 січня 2021 року був обізнаний про факт закінчення виконавчого провадження у зв'язку зі смертю боржника.
Окрім того, представника ТОВ «ФК «Централ Фінанс» Більцана К. М. листом від 14 квітня 2023 року було повідомлено про винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчими провадженнями щодо неї.
24 листопада 2023 року Більцан К. М. вже подавав скаргу до Міністерства юстиції України щодо завершення виконавчого провадження відносно неї.
Неодноразова передача права вимоги новому кредитору не може бути підставою для поновлення строків на оскарження постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.
Апеляційний суд, відхиляючи доводи апеляційної скарги, зазначив, що матеріали виконавчого провадження не містять доказів звернення державного виконавця до нотаріальної контори щодо наявності спадкоємців померлого боржника. Разом з тим, відсутність таких доказів пов'язана зі знищенням матеріалів виконавчого провадження.
Оскаржувані судові рішення не містять належного обґрунтування незаконності дій державного виконавця в частині повернення виконавчого листа відносно неї.
Суд першої інстанції помилково визнав винесення постанови про закінчення виконавчого провадження триваючим правопорушенням.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2024 року відкрито касаційне
провадження у справі та витребувано її матеріали з Соборного районного суду м. Дніпра.
19 грудня 2024 року справа № 2-10231/11 надійшла до Верховного Суду.
Представник ТОВ «ФК «Централ Фінанс» - Більцан К. М. направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Судові рішення в частині відмовлених вимог скарги в касаційному порядку не оскаржувалися та в силу вимог статті 400 ЦПК України не переглядаються.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 447 ЦПК України в редакції, яка діяла на момент звернення до суду зі скаргою, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Скаргу може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (стаття 449 ЦПК України).
Згідно з частиною п`ятою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
При зверненні до суду зі скаргою на дії державного виконавця саме на заявника покладається обов`язок доведення наявності обставин, які унеможливили його звернення з такою скаргою у строк, встановлений законом.
Частиною першою статті 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Строки на подання скарги можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. Водночас заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.
З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.
Встановлено, що 01 березня 2024 року ТОВ «ФК «Централ Фінанс» звернулося до суду зі скаргою, в якій просило визнати незаконними та скасувати постанови державного виконавця ВПВР Управління ДВС ГТУЮ МЮУ у Дніпропетровській області Ріги М. М. від 18 березня 2016 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчих провадженнях № НОМЕР_3 та № НОМЕР_2.
Згідно долученої до матеріалів справи представником заявника відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного МУ МЮ (м. Одеса) від 20 квітня 2023 року на його адвокатський запит як представника ТОВ «ФК «Централ Фінанс» від 14 квітня 2023 року, на виконанні ВП ВР Управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області перебували виконавчі провадження № НОМЕР_3 та № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2- 10231/11 від 22 січня 2013 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованості за кредитним договором № 1312 від 14 квітня 2008 року в розмірі 2 225 71679 грн, та за кредитним договором № 1087 від 05 березня 2008 року в розмірі 4 614 038,92 грн. У цих виконавчих провадженнях державним виконавцем 18 березня 2016 року винесені постанови про повернення виконавчих документів стягувачу на підставі пункту 7 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, заявник ще з квітня 2023 року був обізнаний про порушення його прав та свобод державним виконавцем, однак зі скаргою на його рішення він звернувся до суду 01 березня 2024 року, тобто з пропуском визначеного статтею 449 ЦПК України строку.
З клопотанням про поновлення пропущеного строку на звернення до суду зі скаргою товариство не зверталося.
Зважаючи на те, що ТОВ «ФК «Централ Фінанс» пропустило визначений частиною першою статті 449 ЦПК України десятиденний строк на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця і не заявляло клопотання про поновлення цього процесуального строку з поважних причин, суд першої інстанції повинен був залишити скаргу товариства без розгляду.
Апеляційний суд не усунув зазначених порушень норм процесуального права, допущених судом першої інстанції та дійшов помилкового висновку про непропущення заявником строку на звернення до суду зі скаргою на рішення державного виконавця з огляду на неотримання ТОВ «ФК «Централ Фінанс» постанов про повернення виконавчих документів стягувачу, а тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню із залишенням скарги ТОВ «ФК «Централ Фінанс» без розгляду.
З огляду на наведене, Верховний Суд не здійснює перевірку доводів касаційної скарги ОСОБА_1 про необґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо вирішення скарги по суті.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в оскаржуваній частині постановлені з порушенням норм процесуального права, а тому підлягають скасуванню із залишенням скарги ТОВ «ФК «Централ Фінанс» без розгляду.
Керуючись статтями 400 409 414 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Соборного районного суду м. Дніпра від 11 квітня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 серпня 2024 року в частині вирішення вимог про визнання незаконними та скасування постанов державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління Міністерства юстиції України у Дніпропетровській області Ріги Михайла Миколайовича від 18 березня 2016 року про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 7 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчих провадженнях № НОМЕР_3 та № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2013 року № 2- 10231/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» коштів скасувати, скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс» в цій частині залишити без розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді:М. Є. Червинська А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов