Постанова

Іменем України

23 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 2-1078/11

провадження № 61-10761св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

особа, яка звернулася із заявою про видачу дубліката виконавчого

листа- Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ»,

позивач - Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» на ухвалу Червонозаводського районного суду міста Харкова від 12 травня 2020 року у складі судді Янцовської Т. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 30 червня 2020 року у складі колегії суддів: Хорошевського О. М., Бурлака І. В., Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ» (далі - ТзОВ «АНСУ») звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (далі - ПАТ «ПУМБ») до

ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява мотивована тим, що 21 листопада 2013 року Червонозаводським районним судом міста Харкова у справі № 646/10711/13-ц заяву ТОВ «АНСУ», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ПАТ «ПУМБ», Червонозаводський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі - Червонозаводський ВДВС Харківського МУЮ), про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.

Замінено у виконавчих провадженнях №№ 35658599 та 35660873 стягувача ПАТ «ПУМБ» на ТОВ «АНСУ».

13 листопада 2014 року Червонозаводським районним судом міста Харкова видано два дублікати виконавчих листів, які пред`явлені для виконання до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - Червонозаводський ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області), який реорганізований у Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (міста Харків), де в свою чергу відкрито два виконавчих провадження №№ 49056462 та 49056600 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АНСУ» заборгованості за кредитним договором.

Також стягувач ТОВ «АНСУ» зазначив, що 11 травня 2017 року державний виконавець Червонозаводського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області виніс за виконавчими провадженнями №№ 49056462 та 49056600 постанови про повернення виконавчих документів стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Заявник вказував, що на адресу стягувача виконавчі документи не надходили, строк для пред`явлення зазначених виконавчих листів до виконання закінчується 11 травня 2020 року, рішення суду до цього часу не виконано.

Посилаючись на вищевказане, ТОВ «АНСУ» просило суд видати: дублікат виконавчого листа у цивільній справі № 2-1078/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором у розмірі 6 702,68 доларів США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 06 липня 2011 року складає 53 435,77 грн; дублікат виконавчого листа у цивільній справі № 2-1078/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» судового збору в розмірі 477,62 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 12 травня 2020 року у задоволенні заяви ТОВ «АНСУ» про видачу дублікату виконавчого листа відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що підставою для видачі дубліката виконавчого листа є, насамперед, доведеність втрати оригіналу виконавчого листа. Проте, ТОВ «АНСУ» не надало доказів втрати виконавчого листа, і з матеріалів справи не вбачається, що виконавчі листи направлялися на адресу стягувача та були втрачені при пересилці.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 30 червня 2020 року ухвалу Червонозаводського районного суду міста Харкова від 12 травня 2020 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа, оскільки стягувачем належним чином не доведено факт втрати виконавчого листа.

Крім того, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання закінчився 11 травня 2020 року. Питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання не вирішувалось.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій 20 липня 2020 року, ТОВ «АНСУ» просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій

і постановити нову ухвалу про задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що втрата виконавчого листа відбулася не з вини стягувача ТОВ «АНСУ», а виконавча служба, незважаючи на неодноразові звернення стягувача, так і не здійснила з`ясування обставин його втрати.

Суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки листуванню з питання втрати виконавчого листа, яке відбувалось між виконавчою службою та ТОВ «АНСУ», унаслідок чого порушено право стягувача ТОВ «АНСУ» на виконання рішення суду, яке набрало законної сили та не виконано.

Крім того, на дату звернення до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих документів строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання не закінчився, тому питання про поновлення строків для пред`явлення втрачених виконавчих листів до виконання ТОВ «АНСУ» не ставилося.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу.

У вересні 2020 року цивільна справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що заочним рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18 червня 2012 року позов ПАТ «ПУМБ» до

ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором у розмірі 6 702,68 доларів США, що за курсом НБУ станом на 06 липня 2011 року складає 53 435,77 грн, судовий збір у розмірі 477,62 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

23 листопада 2012 року Червонозаводським районним судом міста Харкова видано два виконавчі листи № 2-1078/11.

Постановою державного виконавця від 12 грудня 2012 року відкрито виконавче провадження № 35658599 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-1078/11, виданого Червонозаводським районним судом міста Харкова 23 листопада 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором від 28 серпня 2008 року у загальному розмірі 6 702,68 доларів США, що за курсом НБУ станом на 06 липня 2012 року за курсом НБУ складає 53 435,77 грн.

Постановою державного виконавця від 12 грудня 2012 року відкрито виконавче провадження № 35660873 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-1078/11, виданого Червонозаводським районним судом міста Харкова 23 листопада 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» судового збору у розмірі 477,62 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

16 липня 2013 року між ТОВ «АНСУ» та ПАТ «ПУМБ» укладений договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого останній відступив ТОВ «АНСУ» право вимоги, в тому числі й за кредитним договором, укладеним між банком та ОСОБА_1 .

У листопаді 2013 року ТОВ «АНСУ» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова

від 21 листопада 2013 року заяву ТОВ «АНСУ» про заміну стягувача

у виконавчому листі задоволено. Замінено у виконавчих провадженнях

№№ 35658599 та 35660873 стягувача ПАТ «ПУМБ» на ТОВ «АНСУ».

Згідно з листом від 03 червня 2014 року Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, направленим на адресу ТОВ «АНСУ», 12 грудня 2013 року державним виконавцем винесено постанови про повернення стягувачу виконавчих документів на підставі пунктів 2, 5 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до довідки ТОВ «АНСУ» від 26 червня 2014 року виконавчі листи у цивільній справі № 2-1078/11, видані Червонозаводським районним судом міста Харкова 23 листопада 2012 року, втрачені та до виконання не пред`явлені.

У липні 2014 року ТОВ «АНСУ» звернулося до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів.

Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 23 липня 2014 року заяву ТОВ «АНСУ» про видачу дублікатів виконавчих листів задоволено та ухвалено видати дублікати виконавчих листів у цивільній справі № 2-1078/11 від 23 листопада 2012 року.

У грудні 2014 року ТОВ «АНСУ» звернулося до суду із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчих документів до виконання та виправлення описки.

Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 19 грудня 2014 року заяву ТОВ «АНСУ» про поновлення строку пред`явлення виконавчих документів до виконання та виправлення описки задоволено. Поновлено ТОВ «АНСУ» строк пред`явлення дублікатів виконавчих листів у цивільній справі № 2-1078/11 до виконання. Внесено виправлення в ухвалу Червонозаводського районного суду міста Харкова від 21 листопада 2013 року.

Постановою державного виконавця від 19 жовтня 2015 року відкриті виконавчі провадження №№ 49056462 та 49056600.

14 червня 2019 року Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (міста Харків) у листі, направленому на адресу ТОВ «АНСУ», зазначив, що постановою державного виконавця від 11 травня 2017 року повернуто виконавчі документи стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» та вказану постанову разом з оригіналами виконавчих документів направлено стягувачу. Виходячи зі звернення ТОВ «АНСУ» про неотримання надісланих документів вони були втрачені при пересилці поштою.

У березні 2020 року ТОВ «АНСУ» звернулося до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих документів.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ТОВ «АНСУ» підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції ґарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (рішення у справі «Шмалько проти України», від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00)

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Частиною першою статті 370 ЦПК України (в редакції, чинній на час повернення виконавчих документів стягувачу) передбачено, що замість втраченого оригіналу виконавчого листа суд, який видав виконавчий лист, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.

Згідно з пунктом 17.4 розділу VIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18).

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

До заяви про видачу дублікату виконавчого листа мають бути додані: довідка стягувача, державного виконавця чи органу зв`язку про втрату виконавчого листа; при втраті виконавчого листа стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що виконавчий лист втрачено і до виконання не пред`явлено.

У постанові від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11 (провадження № 14-308цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що виходячи з положень частини шостої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», частини першої статті 433 ЦПК України та підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

ТОВ «АНСУ» звернулося до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів 30 березня 2020 року.

Вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого листа, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що строк пред`явлення виконавчих листів до виконання сплив 11 травня 2020 року, ухвала суду першої інстанції постановлена 12 травня 2020 року, при цьому питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання не вирішувалося.

Проте, судом залишено поза увагою те, що стягувач звернувся до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів до спливу строку пред`явлення їх до виконання, тому заява вважається такою, що подана у межах строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У матеріалах справи наявні відомості про те, що Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (міста Харків) згідно з постановою державного виконавця від 11 травня 2017 року надіслав стягувачу виконавчі листи від 13 листопада 2014 року у цивільній справі № 2-1078/11.

Відповідно до листа Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (міста Харків) виконавчі листи втрачені при пересилці поштою (а. с. 234).

Вирішуючи спір, апеляційний суд у порушення статті 81 ЦПК України не дослідив усіх доказів, не встановив усіх обставин, що мають значення для справи, а саме обставин, які пов`язані з відправкою та отриманням оригіналів виконавчих листів, що призвело до передчасного висновку про недоведеність факту їх втрати.

Крім того, в матеріалах справи відсутня постанова державного виконавця від 11 травня 2017 року про повернення виконавчих документів стягувачу, до заяви не додано довідку стягувача, державного виконавця чи органу зв`язку про втрату виконавчих документів, а також судом апеляційної інстанції не досліджено матеріали виконавчого провадження на предмет належного надсилання виконавчих листів та вручення таких стягувачу, що має важливе значення для правильного вирішення спору.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Отже, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 411 ЦПК України.

Керуючись статтями 400 402 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного суду від 30 червня 2020 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

А. А. Калараш

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська