Постанова

Іменем України

27 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 2-1393/11

провадження № 61-10029св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник - акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,

заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Сьома Криворізька державна нотаріальна контора,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі судді Ковтун Н. Г. від 30 березня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів:

Бондар Я. М., Зубакової В. П., Остапенко В. О., від 25 серпня 2022 року, і виходив із наступного.

Історія справи

У січні 2011 року акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Ощадбанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 01 грудня

2011 року позов АТ «Ощадбанк»задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь АТ «Ощадбанк»заборгованість у сумі 184 854,24 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Зміст заяви про заміну боржника у виконавчому листі

У січні 2022 року АТ «Ощадбанк» звернулося до суду із заявою про заміну боржника у виконавчому листі.

На обґрунтування заяви АТ «Ощадбанк» зазначало, що на виконання рішення від 01 грудня 2011 року у справі №2-1393/11 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу 27 березня 2012 року було видано виконавчий лист №2-1393/11 про солідарне стягнення з боржників на користь АТ «Ощадбанк» 184 854,24 грн заборгованості за кредитним договором, судового збору у розмірі 1 700,00 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.

Заявник вказував, що 17 серпня 2012 року йому стало відомо про смерть боржника ОСОБА_3

02 жовтня 2012 року банк направив до Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори претензію з проханням довести до відома спадкоємців, що приймають спадщину, інформацію про існуючу заборгованість

ОСОБА_3 .

У зв`язку з відсутністю відомостей, 16 червня 2017 року було направлено до Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори заяву з проханням повідомити чи доведено до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, зміст претензії АТ «Ощадбанк» та чи видавалось спадкоємцям свідоцтво про право на спадщину.

Листом від 28 вересня 2020 року за № 863/01-16 державний нотаріус Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори Грабевник О. В. повідомив

АТ «Ощадбанк» про те, що 28 вересня 2020 року на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 видані свідоцтва про право на спадщину за законом за

№№1010, 1011.

Ураховуючи наведене, АТ «Ощадбанк» просило замінити боржника ОСОБА_3 у виконавчому листі, виданому Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 2-1393/11, на його правонаступників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Короткий зміст оскарженого судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 березня 2022 року в задоволенні заяви АТ «Ощадбанк» відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви АТ «Державний ощадний банк», суд першої інстанції виходив із недоведеності вимог заявника, оскільки відсутні відомості про хід виконавчого провадження щодо стягнення боргу з

ОСОБА_3 , а також послався на пропуск заявником строку пред`явлення вимог до спадкоємців боржника.

Короткий зміст оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року апеляційну скаргу АТ «Ощадбанк» залишено без задоволення, ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 березня 2022 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що правильним є висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви про заміну боржника у виконавчому листі, з огляду на відсутність доказів того, що на час звернення із такою заявою строки пред`явлення виконавчого документа до виконання не спливли, що виконавчий документ на цей час перебуває на виконанні і щодо нього виконавцем не приймалося рішення, яке перешкоджає здійсненню виконавчого провадження.

Узагальнені доводи касаційної скарги

11 жовтня 2022 року АТ «Ощадбанк» надіслало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 березня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року, у якій просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про заміну боржника у виконавчому листі.

На обґрунтування підстав касаційної скарги АТ «Ощадбанк»зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що суди не урахували, що виконавчий лист про стягнення боргу з ОСОБА_3 не пред`являвся до виконання, у зв'язку із чим помилково ототожнили поняття заміни сторони виконавчого провадження із заміною сторони у виконавчому листі, що здійснюється до відкриття виконавчого провадження та має іншу процедуру застосування. Зосереджує увагу на обов`язковості судового рішення та його виконанні, яке є завершальною стадією судового провадження, а також на тому, що у зв`язку із заміною сторін в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, а змінюється лише його суб`єктний склад.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року касаційну скаргу

АТ «Ощадбанк» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2022 року поновлено

АТ «Ощадбанк»строк на касаційне оскарження ухвали Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 березня 2022 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року, відкрито касаційне провадження у справі № 2-1393/11, витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.

У грудні 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

26 січня 2023 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу

№ 2-1393/11 розподілено судді-доповідачеві.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

04 січня 2023 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу АТ «Ощадбанк», у якому посилаючись на необґрунтованість доводів касаційної скарги просить відмовити у її задоволенні.

Згідно з частиною першою статті 395 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

Статтею 120 ЦПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до частин другої та шостої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Колегія суддів ураховує, що згідно із штрихкодовим ідентифікатором зворотного повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду, ОСОБА_1 отримала копію ухвали про відкриття касаційного провадження разом із копією касаційної скарги

13 грудня 2022 року, а відтак 10-денний строк для подання відзиву, встановлений в ухвалі про відкриття касаційного провадження, спливав

23 грудня 2022 року.

З огляду на незначний пропуск строку на подання відзиву, обставини, зумовлені введенням в Україні воєнного стану, та з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, колегія суддів вважає, що встановлений судом строк на подання відзиву ОСОБА_1 може бути продовжений до дати його

подання - до 04 січня 2023 року.

На обґрунтування відзиву на касаційну скаргу, ОСОБА_1 зазначила, що суди попередніх інстанцій правильно визначились із змістом заявлених вимог та встановивши, що стягувач пропустив строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, а у заяві про заміну боржника у виконавчому листі не просив його поновити, дійшли законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення поданої АТ «Державний ощадний банк» заяви. Додатково посилається на те, що банку було відомо про смерть боржника ще у жовтні 2012 року, однак понад 9 років він не звертався до суду із відповідною заявою про заміну боржника.

Фактичні обставини справи

На виконання рішення від 01 грудня 2011 року у справі №2-1393/11 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу 27 березня 2012 року було видано виконавчий лист №2-1393/11 про солідарне стягнення з боржників на користь АТ «Ощадбанк» 184 854,24 грн заборгованості за кредитним договором, судового збору у розмірі 1 700,00 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Про смерть боржника банку стало відомо 17 серпня 2012 року.

16 червня 2017 року банк направив до Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори заяву з проханням повідомити чи доведено до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, зміст претензії АТ «Ощадбанк» та чи видавалось спадкоємцям свідоцтво про право на спадщину.

Листом від 28 вересня 2020 року за № 863/01-16 державний нотаріус Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори Грабевник О. В. повідомив

АТ «Ощадбанк» про те, що 28 вересня 2020 року на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 видані свідоцтва про право на спадщину за законом за

№№1010, 1011.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.

Згідно з положеннями абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Тому особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, в яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас відповідно до статті 55 ЦПК України заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного строку), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

У процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Така правова позиція викладена в постановах колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.

Велика Палата Верховного Суду зазначала, що відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. Реалізація процесуального правонаступництва повинна мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке виступає підставою процесуального правонаступництва.

Заміна судом сторони у справі на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, а тому потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно є закінченим. Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача/боржника у виконавчому документі), є виконання судового рішення в межах виконавчого провадження.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10.

Встановивши, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 , виданого Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу у справі № 2-1393/11, пропущений, а заявник не ставить питання про його поновлення, при цьому метою заміни боржника є виконання судового рішення, яке можливе в межах виконавчого провадження, суди попередніх інстанцій дійшли законного та загалом обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви АТ «Ощадбанк» про заміну боржника у виконавчому листі.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 127 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» залишити без задоволення.

Ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 березня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников С. Ф. Хопта В. В. Шипович