№ 2/1522/10922/11 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

13 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 2/1522/10922/11

провадження № 61 - 4545 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван»,

заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Дельта банк», товариство з обмеженою відповідальністю «А-ТЕК Технолоджі», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Перший Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

представник ОСОБА_2 - адвокат Завалькевич Євген Васильович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Завалькевича Євгена Васильовича, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси у складі судді Свяченої Ю. Б. від 13 травня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М.,

Дрішлюка А. І. від 15 лютого 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заяви

У березні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» (далі - ТОВ «Стар Інвестмент Ван») звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі

№ 2/1522/10922/11, а саме просило: замінити стягувача публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») на його правонаступника - ТОВ«Стар Інвестмент Ван» у виконавчих провадженнях з примусового виконання заочного рішення Приморського районного суду

м. Одеси від 14 грудня 2011 року у справі №2-10922/11, а також замінити боржника ОСОБА_1 на його правонаступника - ОСОБА_3 у зв`язку зі зміною прізвища та ім`я вказаної особи у виконавчих провадженнях.

В обґрунтування заяви зазначало, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2011 року, яке набрало законної сили, позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто солідарно з ТОВ «А-ТЕК ТЕХНОЛОДЖІ», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ«УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором від 17 липня 2008 року № 11371010000 по кредиту й відсоткам

у розмірі 539 877,47 доларів США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) складало 1 357 893,32 грн, суму судового збору в розмірі 1700,00 грн й витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн.

Зазначало, що 08 грудня 2011 року між первісним стягувачем

ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, у тому числі за договором кредиту від 17 липня 2008 року № 11371010000.

24 січня 2019 року відбувся аукціон у електронній торговій системі «ProZorro» щодо продажу активів ПАТ «Дельта Банк», зокрема і право вимоги за кредитним договором від 17 липня 2008 року № 11371010000, переможцем якого стало ТОВ «ЕйПіЕс Україна», яке сплатило у повному обсязі 19 лютого 2019 року на користь первісного кредитора грошові кошти за придбае право вимоги.

22 лютого 2019 року між ПАТ «Дельта банк», котрий є правонаступником

ПАТ «УкрСиббанк» у зазначених кредитних відносинах, та ТОВ «ЕйПіЕс Україна» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги № 1183/К, згідно з умовами якого заявник набув право вимоги заборгованості за кредитом, в тому числі за Договором кредиту від 17 липня 2008 року № 11371010000.

13 березня 2019 року між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ «ЕйПіЕс Україна» укладено договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки

від 17 липня 2008 року, укладеним між ПАТ «Дельта банк» та ОСОБА_2 .

Відповідно до рішення № 5 учасника ТОВ «ЕйПіЕс Україна» від 30 травня

2019 року ТОВ «ЕйПіЕс Україна» змінило найменування на ТОВ «Стар Інвестмент Ван».

Крім того, вказувало, що боржником ОСОБА_1 змінено прізвище на ОСОБА_1 , вказані відомості підтверджені рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 червня 2019 року у справі № 522/3944/19, де в мотивувальній частині рішення зазначено, що відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 боржником змінене ім`я.

З урахуванням наведеного, ТОВ «Стар Інвестмент Ван» просило суд заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 2/1522/10922/11 задовольнити.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 травня 2020 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року, заяву ТОВ «Стар Інвестмент Ван» про заміну сторони у виконавчому провадженні задоволено частково. Замінено стягувача

ПАТ «УкрСиббанк» на його правонаступника - ТОВ «Стар Інвестмент Ван»,

у виконавчому провадженні з виконання заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2011 року у справі

№ 2/1522/10922/11. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Судові рішення судів мотивовані тим, що заявник належним чином довів своє правонаступництво у цій справі, так як відбулося відступлення права вимоги на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 22 лютого 2019 року № 1183/К, сторонами якого є ПАТ «Дельта банк», котрий є правонаступником ПАТ «УкрСиббанк» у зазначених кредитних відносинах, та ТОВ «СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН» (ТОВ «ЕйПіЕс Україна» до зміни назви), й договору відступлення права вимоги за договорами іпотеки, застави від 13 березня 2019 року.

Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що судом не встановлено те, що договір купівлі-продажу майнових прав від 22 лютого 2019 року № 1183/К та договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, застави

від 13 березня 2019 року оспорюється або визнаний у встановленому порядку недійсним і на відповідні обставини не посилаються учасники справи та заявник. Нікчемність вказаних договорів також не встановлена і такими доводами боржники свої заперечення щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні не обґрунтовували. При цьому, суд посилався на відповідну постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16.

Крім того, суди вказали, що зміна імені та прізвища боржника « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 » не містить в собі ознак правонаступництва, що у свою чергу не потребує заміни судом, оскільки заміну сторони провадження здійснює державний виконавець, посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 914/3587/14.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат Завалькевич Є. В., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13 травня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Стар Інвестмент Ван» про заміну сторони

у виконавчому провадженні.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу

№ 2/1522/10922/11 з Приморського районного суду м. Одеси, надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У квітні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 липня 2021 рокусправу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката

Завалькевича Є. В., мотивована тим, що судові рішення постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з`ясування всіх обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначає, що згідно з пунктами 2.1, 2.2 та 4.1 договору купівлі-продажу прав вимоги від 22 лютого 2019 року № 1183/к передбачено, що новий кредитор набуває права кредитора з моменту здійснення оплати за вказаним договором, проте в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин здійснення оплати за договором, що свідчить про неможливість переходу права вимоги за вказаним кредитним договором.

Посилається на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду ввід 20 лютого 2019 року у справі № 910/16109/14.

Крім того, вказує, що суди встановили вказані вище обставини, проте не надали належної оцінки цим фактам, а суд апеляційної інстанції взагалі надав оцінку нікчемності правочину, чим вийшов за межі розгляду апеляційної скарги, так як таких доводів не було.

Вважає, що наведені обставини є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні правонаступником у цій справі.

Доводи особи, яка подала відзв на касаційну скаргу

У травні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив відТОВ «Стар Інвестмент Ван», на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката

Завалькевича Є. В., в якому, зазначено, що доводи касаційної скарги є необгрунтованими, оскільки суди з урахування належних доказів, дійшли правильного висновку про часткове задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня

2011 року, яке набрало законної сили, позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» до ТОВ «А-ТЕК ТЕХНОЛОДЖІ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом задоволено, стягнуто солідарно з ТОВ «А-ТЕК ТЕХНОЛОДЖІ», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ«УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором від 17 липня 2008 року № 11371010000 по кредиту й відсоткам у розмірі 539 877,47 доларів США,

що за курсом НБУ складало 1 357 893,32 грн, суму державного збору в розмірі 1700,00 грн й витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн (а. с. 102-104, т. 1).

08 грудня 2011 року між первісним стягувачем ПАТ «УкрСиббанк» та

ПАТ «Дельта банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, в тому числі за Договором кредиту від 17 липня 2008 року

№ 11371010000 (а. с. 114, т. 1).

22 лютого 2019 року між ПАТ «Дельта банк», котрий є правонаступником

(а. с. 125-126, т. 1).

від 17 липня 2008 року укладеним між ПАТ «Дельта банк» та ОСОБА_2 (а. с. 128-129, т. 1).

Відповідно до рішення № 5 учасника ТОВ «ЕйПіЕс Україна» від 30 травня

2019 року ТОВ «ЕйПіЕс Україна» змінило найменування на ТОВ «Стар Інвестмент Ван» (а. с. 134, т. 1).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального

кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката

Завалькевича Є. В., підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Частиною першою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частин першої та другої 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного чи приватного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122 цс 13), виходячи зі змісту статей 512 514 ЦК України, статті 378 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Такий правовий висновок підтверджено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 346/1305/19, провадження № 14-181 цс 20.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що заявник належним чином довів своє правонаступництво у цій справі, виходячи виключно із того, що відбулосявідступлення права вимоги на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 22 лютого 2019 року № 1183/К, сторонами якого є ПАТ «Дельта банк», котрий є правонаступником ПАТ «УкрСиббанк» у зазначених кредитних відносинах, та ТОВ «СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН» (ТОВ «ЕйПіЕс Україна» до зміни назви), й договору відступлення права вимоги за договорами іпотеки, застави від 13 березня 2019 року.

Крім того, суд апеляційної інстанції вказав лише те, що судом не встановлено, що договір купівлі-продажу майнових прав від 22 лютого 2019 року №1183/К та договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, застави від 13 березня 2019 року оспорюється або визнаний у встановленому порядку недійсним і на відповідні обставини не посилаються учасники справи та заявник. Нікчемність вказаних договорів також не встановлена і такими доводами боржники свої заперечення щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні не обґрунтовували.

При цьому, апеляційний суд послався на судову практику Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16.

Проте, Верховний Суд не може погодитися з таким висновком, оскільки суди не звернули уваги на доводи касаційної скарги і такі доводи заявлялися в судах при розгляді справи про те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договором відступлення на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов`язань за договором.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 та 4.1 договору купівлі-продажу прав вимоги від 22 лютого 2019 року № 1183/к передбачено, що новий кредитор набуває права кредитора з моменту здійснення оплати за вказаним договором.

Наведені обставини є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником у цій справі.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 910/16109/14 та від 17 січня 2020 року

у справі № 916/2286/16, на яку й послався апеляційний суд, але не повністю цей висновок застосував.

Зокрема у п.10.22 постанови Верховного Суду, яку й застосував апеляційний суд, вказано таке: «… за відсутності відповідних доказів здійснення оплати за відступлене право вимоги, посилання Скаржника (підпункт 6.2) на те, що ціна Договору відступлення оплачена до моменту укладення цього Договору і цей пункт має обов`язкову силу для учасників відповідних цивільних правовідносин, Суд вважає необґрунтованим. Суд апеляційної інстанції критично оцінив пункт 4.1.1 Договору відступлення, згідно з яким ціна договору в повному обсязі сплачена Новим кредитором на час укладення Договору відступлення, тобто не визнав це положення достатнім доказом на підтвердження зазначеної обставини.».

Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, не повністю дослідив зібрані у справі докази, суди у порушення вимог встатей 265 382 ЦПК України не навели мотивів відхилення вказаного вище аргументу ОСОБА_2 , від якого залежить правильне вирішення спору.

Верховний Суд, розглядаючи справу в межах, визначених статтею 400 ЦПК України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази

При новому розгляді суду необхідно врахувати вищенаведене та ухвалити законне і справедливе судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки суди належним чином не з`ясували фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, тому суд касаційної інстанції у силу своїх процесуальних повноважень не може ухвалити власне судове рішення.

За таких обставин оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалені з порушенням норм процесуального права, що в силу пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України є підставою для їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400 409 411 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката

Завалькевича Євгена Васильовича, задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13 травня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець