Постанова

Іменем України

31 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 2-1540/11

провадження № 61-6095св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

заявник - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніко Фінанс»,

стягувач - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,

боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2021 року в складі судді: Перекопського М. М., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2022 року в складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Городничої В. С., Петешенкової М. Ю.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст заяви

У березні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Юніко Фінанс») звернулося із заявою про заміну стягувача.

Заява мотивована тим, що рішенням Київського районного суду м. Донецька від вересня 2011 року у справі № 2-1540/11 з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором № 45.3ДС/0130/К03/2008-ССк від 07 березня 2008 року в розмірі 1 061 658 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Донецька від 26 березня 2014 року було замінено стягувача на ПАТ «Дельта Банк». 16 вересня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та заявником було укладено договір про відступлення права вимоги № 2305/К/1, відповідно до якого заявник набув право вимоги, в тому числі й за кредитним договором № 45.3ДС/0130/К03/2008-ССк від 07 березня 2008 року. Посилаючись на статті 512 514 ЦК України, статтю 442 ЦПК України, статтю 15 Закону України «Про виконавче провадження», представник заявника просив задовольнити вимоги заяви про заміну сторони виконавчого провадження у справі.

ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» просило замінити стягувача - ПАТ «Дельта банк» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» у справі №2-1540/11.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2021 року задоволено заяву ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» про заміну стягувача.

Замінено стягувача ПАТ «Дельта банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» у справі № 2-1540/11 за позовом ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором (рішення Київського районного суду міста Донецька від 28 вересня 2011 року).

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що згідно копії договору № 2305/К/1 про відступлення прав вимоги від 16 вересня 2020 року та Додатку №1 до нього, ПАТ «Дельта Банк» відступило заявнику права вимоги, в тому числі, за кредитним договором № 45.3ДС/0130/К03/2008-ССк від 07 березня 2008 року. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Доводи представника ОСОБА_4 про те, що заява не підлягає задоволенню у зв`язку з пропуском строків пред`явлення виконавчих документів до виконання суд не приймає, оскільки питання заміни кредитора у зобов`язанні не залежить від цього строку. Згідно частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Тому заява про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2022 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2021 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах, а не його обсяг. Розглядаючи зазначену заяву, суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема договорів, інших правочинів тощо, в тому числі на предмет їх нікчемності. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України). Враховуючи викладене, задоволення заяви про заміну сторони правонаступником здійснюється судом відповідно до норм матеріального і процесуального права, які не передбачають право суду надавати на цій стадії оцінку оспорюваним правочинам, що буде порушувати презумпцію їх правомірності. Колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції, що заява про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню, тому що ПАТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» права вимоги, в тому числі, за кредитним договором №45.3ДС/0130/К03/2008-ССк від 07 березня 2008 року.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 , що заміна сторони виконавчого провадження може мати місце лише у випадку, коли виконавче провадження розпочате, колегія суддів вважала безпідставними, оскільки заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 , що ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» ще у 2015 році пропущено строки на пред`явлення виконавчого документа, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки дане провадження стосується лише заміни сторони виконавчого провадження у цивільній справі №2-1540/11, питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа є окремим процесуальним провадженням, яке може бути розглянуто судом після подання стягувачем відповідної заяви.

Аргументи учасників справи

25 червня 2022 року ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2022 року, в якій просив: скасувати оскаржені судові рішення; відмовити в задоволенні заяви ТОВ «ФК «Юніко Фінанс».

Касаційна скарга мотивована тим, що статтю 442 ЦПК України суди попередніх інстанцій застосували без висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у Постанові від 18 січня 2022 року по справі № 34/425. Заміна сторони виконавчого провадження може мати місце лише у тому випадку, коли таке виконавче провадження може розпочатись. Тобто у стягувача існує право на відкриття виконавчого провадження та, головне, таке право стягувач може реалізувати. Реалізація права на відкриття виконавчого провадження безпосередньо пов`язана зі строками на пред`явлення на примусове виконання. Адже, якщо сторона пропустила строк на пред`явлення на примусове виконання рішення, вона не зможе реалізувати своє право на примусове стягнення боргу із боржника. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2022 року по справі № 34/425 роз`яснила, що заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Отже, у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду {виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється.

Вказує, що ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» не звертається та не зверталось до суду одночасно із заявою про заміну сторони виконавчого провадження також із заявою про поновлення пропущеного строку на примусове виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення Київського районного суду м. Донецька по справі № 2-1540/11 від 28 березня 2011 року, оскільки правові підстави для поновлення пропущеного строку на примусове виконання такого виконавчого документу відсутні.

У серпні 2022 року через Електронний суд ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення залишити без змін.

Відзив мотивований тим, що жодною нормою чинного ЦПК чи іншого законодавчого акта України не передбачено, що у правовідносинах з правонаступництва (заміни сторони у виконавчому провадженні, а у разі відсутності відкритого виконавчого провадження - заміни сторони у виконавчому листі) обов`язковою умовою вирішення такого процесуального питання, є власне можливість розпочати таке виконавче провадження. Поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відноситься до розділу шостого ЦПК України, та є процесуальним питанням, пов`язаним з виконанням судових рішень у цивільних справах. Отже питання про поновлення ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» строку для пред`явлення виконавчого листа, який на думку скаржника сплинули ще у 2015 році, є окремим процесуальним провадженням, яке може бути розглянуте судом першої інстанції після подання стягувачем відповідної заяви. апелянтом не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що ТОВ «ФК «Юніко Фінанс», як стягувачем, було пропущено строки для пред`явлення виконавчого документа до виконання по справі № 2-1540/11 у правовідносинах з примусового виконання рішення Київського районного суду міста Донецька від 28 вересня 2011 року у справі № 2-1540/11 у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист №2-1540, що був виданий до набрання чинності Закону України «Про виконавче провадження», пред`являються до виконання у строк протягом трьох років. Крім того у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа № 2-1540 до виконання з причин визнаних судом поважними, ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» може бути поновлено строк в межах окремого провадження по справі № 2-1540/11 згідно з частиною першою статті 433 ЦПК України.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.

У серпні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду та 30 серпня 2022 року передана судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2022 року:клопотання ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» про продовження строку на подання відзиву на касаційну скаргу задоволено; продовжено ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» строк на подання відзиву на касаційну скаргу; призначено справу до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 04 серпня 2022 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.

Фактичні обставини

Суди встановили, що рішенням Київського районного суду м. Донецька від 28 вересня 2011 року (справа № 2-1540/11) з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» стягнути солідарно 1 059 878,91 грн за кредитним договором та 1 779,96 грн як відшкодування судових витрат, а всього 1 061 658,87 грн.

26 березня 2014 року Київський районний суд м. Донецька ухвалою замінив сторону стягувача у виконавчому провадженні по справі № 2-1540/11 за позовом ПАТ «Кредитпромбанк» про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з ПАТ «Кредитпромбанк» на ПАТ «Дельта Банк».

Згідно копії договору № 2305/К/1 про відступлення прав вимоги від 16 вересня 2020 року та Додатку №1 до нього, ПАТ «Дельта Банк» відступило заявнику права вимоги, в тому числі, за кредитним договором № 45.3ДС/0130/К03/2008-ССк від 07 березня 2008 року.

Позиція Верховного Суду

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України).

У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зазначено, що:

«90. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

91. Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

92. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

93. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред`явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

94. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

95. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.

96. Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) вказано, що:

«112. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (пункт 35), якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

113. У свою чергу ЦПК України не передбачає можливості касаційного оскарження ухвал про відмову у поновленні строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

114. Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного статусу стягувача у виконавчому документі.

115. Не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. Разом з тим і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам частини першої статті 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов`язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набуло законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов`язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України.

116. Враховуючи зазначене, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення зазначеної заяви ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» є виправданим та таким, що відповідає вимогам статті 263 ЦПК України».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року в справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) зазначено, що:

«8.9. Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від якої Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу.

8.11. Відмовляючи в задоволенні заяви, суди попередніх інстанцій встановили, що накази суду від 25 травня 2012 року у справі № 34/425 не пред`являлись до примусового виконання, як судовий процес, так і виконавче провадження на час розгляду цієї заяви відсутні, а строк для пред`явлення виконавчих документів до виконання закінчився. Зазначені обставини виключали можливість заміни стягувача правонаступником на підставі частин першої, п`ятої статті 334 ГПК України, що було правильно встановлено місцевим та апеляційним судами.

8.13. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що на час проведення електронного аукціону 22 травня 2020 року та укладення 31 липня 2020 року договору купівлі-продажу майнових прав строк пред`явлення до виконання наказів Господарського суду міста Києва від 25 травня 2012 року у справі № 34/425 сплив більш ніж на сім років. Отже, в набувача таких майнових прав не могло бути законних очікувань щодо реалізації ним процесуальних прав на заміну його як стягувача у виконавчому провадженні, за винятком поновлення цих строків у судовому порядку.

8.14. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України у касаційному порядку не переглядаються ухвали суду про відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання (пункт 22 частини першої статті 255 цього Кодексу).

8.15. Відповідно до пункту 1 резолютивної частини ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 34/425 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на постанову апеляційного суду від 29 червня 2021 року та ухвалу суду першої інстанції від 07 квітня 2021 року в частині оскарження відмови в поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання, а тому рішення місцевого та апеляційного судів у зазначеній частині в касаційному порядку не переглядаються як такі, що не підлягають оскарженню до суду касаційної інстанції в силу пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України.

8.16. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Отже, у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється».

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

при залишенні без змін ухвали суду першої інстанції про заміну стягувача апеляційний суд вважав, що пропуск строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання не має значення, оскільки дане провадження стосується лише заміни сторони виконавчого провадження у цивільній справі №2-1540/11, питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа є окремим процесуальним провадженням, яке може бути розглянуто судом після подання стягувачем відповідної заяви;

апеляційний суд не звернув уваги, що: стадія виконавчого провадження починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання; правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється, за відсутності підстав для поновлення строків для виконання виконавчого листа;

в апеляційній скарзі ОСОБА_4 звертав увагу на те, що в 2015 році пропущено строки на пред`явлення виконавчого документа до виконання (а. с. 18 - 21). Проте апеляційний суд не перевірив вказаного доводу ОСОБА_4 , не з`ясував чи сплинув строк на пред`явлення до виконання виконавчого листа в справі № 2-1540/11. За таких обставин, апеляційний суд зробив передчасний висновок про залишення ухвали суду першої інстанції без змін.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без дотримання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу потрібно задовольнити частково; оскаржену постанову апеляційного суду належить скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційнускаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2022 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2022 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук