Постанова

Іменем України

06 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 2-2109/11

провадження № 61-15456св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 06 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Кулянди М. І., Одинака О. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила поновити строк для її подання та переглянути за нововиявленими обставинами заочне рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 08 грудня 2011 року в цій справі, яким стягнуто з неї на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк») заборгованість за кредитним договором від 28 березня 2007 року № ML-0AJ/036/2007 в розмірі 24 962,22 доларів США, що еквівалентно 199 440,64 грн, судовий збір в розмірі 1 700 грн і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. Заява мотивована тим, що 25 березня 2021 року під час розгляду Господарським судом Чернівецької області справи про банкрутство вона дізналася про наявність ухвали Шевченківського районного суду міста Чернівці від 28 лютого 2011 року, в якій було вказано, що 24 грудня 2010 року ПАТ «ОТП Банк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») уклали договір купівлі-продажу кредитного портфелю та договір відступлення прав вимоги за вищезгаданим кредитним договором, що є істотною для справи обставиною, яка не була встановлена судом, проте існувала на час ухвалення судового рішення. При цьому в ухвалі Господарського суду Чернівецької області від 27 квітня 2021 року містяться відомості про те, що єдиним кредитором за укладеним з нею кредитним договором є ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Крім того, місцевий суд не взяв до уваги, що в матеріалах справи містяться відомості про відкрите виконавче провадження, в якому здійснюються виконавчі дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому задоволення в цій справі вимог банку за основним зобов`язанням є подвійним стягненням кредитної заборгованості. На час ухвалення судового рішення, яке вона просить переглянути, експерта оцінка переданого в іпотеку банку майна вже втратила чинність, що, на її думку, також є істотною для справи обставиною.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 28 липня 2021 року у складі судді Чебан В. М. в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 08 грудня 2011 року відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими в розумінні статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Крім того, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами подана після закінчення встановлених законом процесуальних строків та відповідно до статті 424 ЦПК України такі строки не підлягають поновленню.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 06 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівці від 28 липня 2021 року скасовано. Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 08 грудня 2011 року залишено без розгляду.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що встановлений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України трирічний строк для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає. Наслідком пропущення вказаного строку є відмова у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, а у разі, коли суд вже відкрив провадження у справі - залишення заяви без розгляду. Таким чином, відмовивши в задоволенні поданої заяви по суті, суд першої інстанції порушив норми процесуального права.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.

У вересні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просила скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 06 вересня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її заяву про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 08 грудня 2011 року і скасувати його.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, заявник вказала, що апеляційний суд не врахував правових висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц. Залишаючи її заяву без розгляду, суд апеляційної інстанції не врахував, що статтями 263 264 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено обставини, за яких перебіг позовної давності переривається та зупиняється. Оскільки кредитний договір пов`язаний з договором іпотеки, а Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» було введено мораторій на відчуження її нерухомого майна, то це зупинило перебіг позовної давності на 2,5 роки. Крім того, суд не має права за власною ініціативою застосовувати позовну давність.

В листопаді 2021 року ПАТ «ОТП Банк» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи.

В листопаді 2021 року ОСОБА_1 подала відповідь на відзив на касаційну скаргу, в якій просила відхилити цей відзив у зв`язку з його необґрунтованістю.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Шевченківського районного суду міста Чернівці.

11 листопада 2021 року справа № 2-2109/11 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 08 грудня 2011 року у справі № 2-2109/11 задоволено позов ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором від 28 березня 2007 року № ML-0AJ/036/2007 в розмірі 24 962,22 доларів США, що еквівалентно 199 440,64 грн, судовий збір в розмірі 1 700 грн і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

07 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 08 грудня 2011 року за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої, пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. З урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана: з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Судами також встановлено, що заочне рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 08 грудня 2011 року набрало законної сили 19 грудня 2011 року.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 16 вересня 2021 року у справі № 2-170/11 (провадження № 61-8547св21) зазначено, що за змістом пункту 1 частини другої, частини третьої статті 424 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені. Виходячи з наведеного, незалежно від поважності причин пропуску строку для звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, такий строк не підлягає поновленню, оскільки є присічним.

Таким чином, встановлений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України трирічний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про перегляд цього судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Встановивши, що заочне рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 08 грудня 2011 року, яке ОСОБА_1 просила переглянути за нововиявленими обставинами, набрало законної сили 19 грудня 2011 року, а із заявою про перегляд вказаного судового рішення за нововиявленими обставинами заявник мала право звернутися в межах трирічного строку, проте з такою заявою звернулася лише у травні 2021 року, тобто після спливу дев`яти років з дня набрання цим рішенням законної сили,суд апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про те, що заява не може вирішуватися по суті, а підлягає залишенню без розгляду.

При цьому апеляційний суд правильно вказав на безпідставність доводів ОСОБА_1 про поновлення строку для подання заяви.

Висновки апеляційного суду щодо залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 08 грудня 2011 року за нововиявленими обставинами у зв`язку з пропуском передбаченого пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України, узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у вищезгаданій постанові від 16 вересня 2021 року у справі № 2-170/11 (провадження № 61-8547св21).

Доводи заявника про неврахування апеляційним судом положень статей 263 264 ЦК України щодо переривання і зупинення перебігу позовної давності, а також її посилання на постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц є безпідставними, оскільки перебіг позовної давності, яка відноситься до інститутів матеріального права, не є тотожним перебігу процесуальних строків. Обчислення позовної давності врегульовано статтями 260-265 ЦК України, тоді як поновлення та продовження процесуальних строків передбачено статтями 122-127 ЦПК України, а строк подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами визначено статтею 424 ЦПК України, та, як зазначено вище, встановлений пунктом 1 частини другої цієї статті трирічний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили є присічним і поновленню не підлягає.

Подібність правовідносин означає, зокрема тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, необхідно розуміти, зокрема такі, в яких аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

З огляду на викладене висновки щодо застосування норм матеріального права, що містяться у вищезгаданих постановах суду касаційної інстанції, на які заявник послалася в касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин в цій справі. Питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами і застосування процесуальних строків, врегульоване пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України, не було предметом розгляду у справах № 369/6892/15-ц, № 367/6105/16-ц, № 575/476/16-ц.

Таким чином, заявлені в касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, є необґрунтованими.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання обґрунтованості висновків суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, поставлені заявником, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків апеляційного суду.

Згідно з частиною третьою статті 401 та частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Чернівецького апеляційного суду від 06 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко