Постанова

Іменем України

08 квітня 2020 року

місто Київ

справа № 2-2271/07

провадження № 61-10864св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Бердянська міська рада Запорізької області, яка діє в інтересах територіальної громади м. Бердянська,

третя особа - Комунальне підприємство з технічної інвентаризації Бердянської міської ради,

особа, яка подавала апеляційну і касаційну скарги, - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 21 грудня 2017 року у складі судді Онищенка Е. А.,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання права власності на ціле убудувано-прибудоване приміщення (магазин) АДРЕСА_1 .

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 березня 2007 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на ціле убудоване-прибудоване приміщення (магазин), загальною площею 577, 3 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 березня 2007 року у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 вересня 2016 року скасовано рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 березня 2007 року, справу призначено до розгляду.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 15 вересня 2016 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 з тих підстав, що зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Не погодившись із ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 вересня 2016 року, Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», банк) звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Стислий виклад змісту рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 21 грудня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 вересня 2016 року повернуто заявнику.

Ухвала суду першої інстанції обґрунтовувалася тим, що ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Частиною першою статті 353 ЦПК України не передбачено апеляційне оскарження ухвали про задоволення заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Враховуючи викладені обставини, суд апеляційної інстанції, керуючись частиною п`ятою статті 357 ЦПК України, зробив висновок, що апеляційна скарга ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 вересня 2016 року підлягає повернення заявнику.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 29 січня 2018 року, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтовується тим, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу від 08 вересня 2016 року, допустив порушення норм процесуального права, оскільки відповідно до частини другої статті 365 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, чинній на момент розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, далі - ЦПК України 2004 року), розглянувши заяву, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. Заявник вважає, що за результатами розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами суд першої інстанції, задовольняючи таку заяву, одночасно вправі був ухвалити таке судове рішення як рішення у справі по суті позовних вимог, а не постановити ухвалу.

Стверджуючи, що ухвала суду першої інстанції про задоволення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, скасування рішення суду та призначення справи до розгляду підлягає оскарженню окремо від рішення суду, банк посилався на положення статті 129 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп, від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 та від 28 квітня 2010 року № 12-рп/2010, а також на практику Європейського суду з прав людини щодо права на справедливий суд.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

ОСОБА_1 просить касаційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» повернути заявнику та закрити касаційне провадження, оскільки судом у цій справі не вирішувалося питання про права та інтереси банку.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX

(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у 2018 році, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимоги щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення передбачені у статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, за результатами чого зробив такі висновки.

Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Верховний Суд врахував, що розгляд судом першої інстанції заяви про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами та постановлення ухвали суду першої інстанції про задоволення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, скасування рішення суду та призначення справи до розгляду, яка оскаржена банком в апеляційному порядку, здійснювалося за правилами ЦПК України 2004 року.

Відповідно до частини першої статті 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Розгляд заяви здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Розглянувши заяву, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення (частина друга статті 365 ЦПК України 2004 року в редакції Закону України № 4176-VІ

від 20 грудня 2011 року).

Всупереч зазначеним положенням норм процесуального права, суд першої інстанції, розглянувши заяву, ухвалою скасував судове рішення за нововиявленими обставинами та призначив час і місце судового розгляду справи, а не постановив нове судове рішення, що виходить за межі процесуальних повноважень суду під час розгляду заяви про перегляд рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами. Правила частини другої статті 365 ЦПК України 2004 року містить вичерпний перелік процесуальних повноважень суду під час вирішення заяви про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, зокрема, суд вправі скасувати судове рішення і одночасно ухвалити нове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. Такого повноваження суду у цьому екстраординарному виді провадження як скасування рішення, що набрало законної сили, за заявою про перегляд його за нововиявленими обставинами та призначення справи до розгляду процесуальний закон, чинний на момент вирішення заяви, не передбачав.

Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, зазначив, що зазначена ухвала суду першої інстанції не підлягає оскарженню окремо від рішення суду відповідно до положень статті 353 ЦПК України.

Ухвалюючи таке процесуальне рішення, суд апеляційної інстанції не врахував, що ухвала суду першої інстанції оскаржена банком за правилами ЦПК України 2004 року, апеляційна скарга направлена засобами поштового зв`язку 11 грудня 2017 року, тобто до набрання чинності ЦПК України, а тому питання про прийнятність апеляційної скарги підлягало вирішенню відповідно до вимог ЦПК України 2004 року, у тому числі і щодо можливості окремого оскарження ухвали суду першої інстанції про скасування рішення суду за заявою про перегляд його за нововиявленими обставинами та призначення справи до розгляду.

Відповідно до підпункту 11 пункту першого розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вирішуючи питання, чи оскаржується ухвала суду першої інстанції в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції зобов`язаний був застосувати положення частини третьої статті 365 ЦПК України 2004 року, відповідно до яких судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 208 ЦПК України 2004 року судові рішення викладаються у таких формах: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови.

Зважаючи на наведене, системний аналіз норм процесуального права, чинних на момент постановлення ухвали судом першої інстанції та подання апеляційної скарги банком, дає підстави для висновку, що ухвала суду про скасування рішення суду за заявою про перегляд його за нововиявленими обставинами та призначення справи до розгляду як вид судового рішення підлягала оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду відповідно до частини третьої статті 365 ЦПК України 2004 року.

Наведених правил суд апеляційної інстанції не врахував та дійшов помилкових висновків про наявність правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ураховуючи викладене, оскаржувана ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження не може вважатись законною й обґрунтованою та підлягає скасуванню, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Згідно з частиною четвертою статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частин четвертої та шостої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Враховуючи наведене, Верховний Суд зробив висновок, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини четвертої статті 406, частин четвертої та шостої статті 411 ЦПК України є підставою для її скасування з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду і вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 21 грудня 2017 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко