Постанова

Іменем України

19 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 2-3989/2009

провадження № 61-13128св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»,

заінтересовані особи (боржник) - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 01 березня 2019 року у складі судді Владимирської І. М. та постанову Донецького апеляційного суду від 05 червня 2019 року у складі колегії суддів: Попової С. А., Мироненко І. П., Принцевської В. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України») звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Позовна заява мотивована тим, що заочним рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 02 грудня 2009 року у справі № 2-3989/09 задоволено позовні вимоги ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави.

Ухвалою цього ж суду від 08 липня 2011 року змінено спосіб і порядок виконання вищевказаного рішення суду, а 06 вересня 2011 року банком отримано виконавчий лист за зміненим способом та порядком виконання судового рішення, на підставі чого постановою Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у сумі 48 186 грн 83 коп., що дорівнює сумі боргу у валюті за курсом Національного банку України.

До теперішнього часу вказаний виконавчий лист органом виконавчої служби у м. Донецьку стягувачу не повертався, боржником заборгованість не погашена, рішення суду не виконано.

У зв`язку з тимчасовою окупацією міста Донецька є достатні підстави вважати, що виконавчий лист № 6-269/11 від 06 вересня 2011 року органами державної виконавчої служби втрачений.

Ураховуючи викладене, ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» просив видати дублікат виконавчого листа у цивільній справі від 02 грудня 2009 року № 2-3989 виданого Ворошиловським районним судом м. Донецька з урахуванням ухвали цього ж суду від 08 липня 2011 року № 6-269/11, про зміну способу та порядку виконання судового рішення від 02 грудня 2009 року у справі за позовом ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення на предмет застави, звернувши стягнення на інше майно, яке належить боржнику ОСОБА_1 , та її заробітну плату, а також поновити строк для його пред`явлення до виконання.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 01 березня 2019 року у задоволенні заяви ПАТ «Державний експортно-імпортного банку України» відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів, місцевий суд виходив з того, що строк подання зазначеної заяви пропущений, заявник не навів доказів поважності причин пропуску строку та відсутні підстави для видачі дублікатів виконавчих листів, оскільки відсутні докази на підтвердження їх втрати.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Донецького апеляційного суду від 05 червня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» залишено без задоволення. Ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 01 березня 2019 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що банком не наведено поважних причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та відповідно судом не встановлено обставин, які б вказували про наявність об`єктивних перешкод для отримання дубліката виконавчого листа протягом тривалого часу, а безпідставне поновлення процесуальних строків є порушенням правової визначеності, а тому зробив правильний висновок про відсутність підстав для поновлення такого. Разом з тим указував, що оскільки суд дійшов висновку про відмову у поновленні строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та заявником не надано суду доказів на підтвердження втрати такого, тому суд обґрунтовано вважав, що підстави для видачі дублікатів виконавчих листів, відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення заяви.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 30 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 01 березня 2019 року

та постанову Донецького апеляційного суду від 06 червня 2019 року

в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу

до виконання відмовлено.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2020 року справу за заявою ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про видачу дубліката виконавчого листа за ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 08 липня 2011 року у цивільній справі № 2-3989/09 за позовом ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що не було враховано тієї обставини, що оригінали виконавчих листів було втрачено під час проведення антитерористичної операції у м. Донецьку не з вини стягувача, тому суди необґрунтовано відмовили у зв`язку із недоведеністю вимог.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Заочним рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 02 грудня 2009 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за кредитним договором від 10 грудня 2007 року № 51107С91 5979,09 доларів США та 358 грн 69 коп., і звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль марки ЗАЗ TF699Р «LANOS», шляхом проведення прилюдних торгів в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України». Вирішено питання щодо розподілу судових витрат (а.с. 8-10, 114-117).

04 лютого 2010 року Ворошиловським районним судом м. Донецька видано виконавчий лист за вказаним судовим рішенням (а.с. 11).

Постановою Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку від 22 лютого 2010 року відкрито виконавче провадження. Постановою Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку від 02 червня 2010 року приєднано виконавче провадження до зведеного виконавчого провадження, постановою від 28 квітня 2010 року оголошено розшук майна боржника (а.с. 12 - 15, 117, 118).

Ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 08 липня 2011 року змінено спосіб та порядок виконання рішення цього ж суду від 02 грудня 2009 року у зазначеній справі шляхом звернення стягнення на інше майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , та її заробітну плату, в порядку задоволення вимог стягувача - ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (а.с. 18-19).

06 вересня 2011 року Ворошиловським районним судом м. Донецька видано виконавчий лист за ухвалою суду за зміненим способом та порядком виконання вказаного судового рішення (а.с. 20, а.с. 113-118).

Постановою Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку від 08 листопада 2011 року в межах виконавчого провадження № 18404643 звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 для задоволення вимог ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в розмірі 48 186 грн 83 коп. (еквівалент 5979,09 доларів США та 358 грн 69 коп.) (а.с. 21зв.).

Згідно з постановою «Про утворення виконавчої групи при органах Державної виконавчої служби управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області» на Слов`янський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції покладено виконання функцій Ворошиловського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Донецьку.

Згідно з відповіддю Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 08 червня 2017 року № 28493, від 07 листопада 2017 року № 38960, від 28 лютого 2019 року № 14.19-5/4259/9299 за даними запроваджених 05 січня 2017 року Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (ЄДРВП) та Автоматизованої системи виконавчих проваджень (АСВП) - на виконанні у Ворошиловському районному відділу державної виконавчої служби перебувало зведене виконавче провадження № 19563871, до складу якого входило виконавче провадження № 18404643 з виконання виконавчого листа № 2-3989/09. Станом на 03 лютого 2017 року виконавче провадження № 18404643 значиться завершеним. Матеріали виконавчого провадження знаходяться на території, тимчасово непідконтрольній українській владі, через що видача копій цих матеріалів і доступ Слов`янського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби до цих матеріалів на даний час не є можливими (а.с. 34, 35, 168).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно із частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

У підпункті 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

У пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України).

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Судові рішення першої й апеляційної інстанцій є предметом касаційного перегляду лише у частині видачі дублікатів виконавчих листів. У частині поновлення заявнику пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання в касаційному порядку не переглядаються.

Судами встановлено, що згідно з відповідями Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області від 08 червня 2017 року № 28493, від 07 листопада 2017 року № 38960, від 28 лютого 2019 року № 14.19-5/4259/9299 за даними запроваджених 05 січня 2017 року Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (ЄДРВП) та Автоматизованої системи виконавчих проваджень (АСВП) - на виконанні у Ворошиловському РВ державної виконавчої служби перебувало зведене виконавче провадження № 19563871, до складу якого входило виконавче провадження № 18404643 з виконання виконавчого листа № 2-3989/09. Станом на день зведення довідок, зокрема 03 лютого 2017 року, виконавче провадження № 18404643 значиться завершеним. Матеріали виконавчого провадження знаходяться на території, тимчасово непідконтрольній українській владі, через що видача копій цих матеріалів і доступ Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби до цих матеріалів на даний час не є можливими (а.с. 34, 35, 168).

При відмові в задоволенні заяви, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, встановив відсутність поважних причин пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому дійшов правильного висновку про відсутність підстав для видачі дублікатів виконавчих листів.

Доводи касаційної скарги про те, що оригінали виконавчих листів було втрачено під час проведення антитерористичної операції у м. Донецьку не з вини стягувача, є необґрунтованими.

Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» залишити без задоволення.

Ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 01 березня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 05 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк