Постанова

Іменем України

06 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 2-447/06

провадження № 61-1000св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

(заявник) позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Кримської О. М., Дашковської А. В., Кочеткової І. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Заява мотивована тим, що 02 квітня 2007 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчі листи у справі № 2-447/2006 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 44 935,13 грн. та 449,35 грн.

03 серпня 2010 року стягувач повторно направив виконавчі листи у справі № 2-447/2006 на виконання до Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя.

Проте, ніяких виконавчих документів на адресу ОСОБА_1 не надходило. Також у своєму листі від 12 серпня 2020 року № 47682 Дніпровський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції не підтвердив жодними доказами, що постанова та виконавчий лист були направлені на адресу стягувача.

Вказане свідчить про втрату виконавчого документа та залишення його без виконання відділом державної виконавчої служби.

Зазначав, що відсутність виконавчого листа унеможливлює його звернутись до органу виконавчої служби для виконання рішення суду.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив видати йому дублікат виконавчого листа від 02 квітня 2007 року № 2-447/2006 на суму 44 935, 13 грн та поновити пропущений строк для пред`явлення цього виконавчого листа до виконання; а також видати йому дублікат виконавчого листа від 02 квітня 2007 року № 2-447/2006 на суму 449,35 грн та поновити пропущений строк для пред`явлення цього виконавчого листа до виконання.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 жовтня 2020 року у складі судді Фетісової М. В. заяву ОСОБА_1 про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання задоволено.

Видано дублікати виконавчих листів у справі № 2-447/2006, виданих на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2006 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики - 32 210,46 грн, 3 % річних - 2586,72 грн, суми інфляції - 10 134,95 грн, а всього 44 935,13 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Поновлено ОСОБА_1 строк для пред`явлення дублікатів виконавчих листів у справі № 2-447/2006 до виконання.

Ухвала суду мотивована тим, що виконавчі листи були втрачені, про що свідчить їх відсутність у стягувача та відсутність доказів про їх отримання стягувачем після повернення державним виконавцем. Зазначена обставина свідчить про поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчих листві до виконання.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Запорізького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 жовтня 2020 року скасовано, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що дублікат виконавчого листа може видаватись у випадках втрати його оригіналу та в межах строку пред`явлення його до виконання. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили. Від вирішення питання про поновлення строку залежить вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа. У разі визнання неповажними причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання стягувачем і відмови у поновленні пропущеного строку, суд відповідно відмовляє у видачі дубліката виконавчого листа. Заявником не наведено причин, які є поважними та давали підстави для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та не надано таких доказів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року в частині видачі дубліката виконавчого листа у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року в частині оскарження поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відмовлено.

У лютому 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги документально підтверджені фактичні обставини справи щодо знаходження у відділі Державної виконавчої служби з 03 серпня 2010 року весь час виконавчого документу, строк пред`явлення якого до виконання не переривався. З дати направлення виконавчих листів до виконавчої служби, заявник не отримував від виконавчої служби жодних документів щодо належного виконання виконавчих листів. Вказані вище обставини свідчать про втрату виконавчого документу виконавчою службою та залишення його без виконання відділом державної виконавчої служби, що фактично унеможливлює виконання рішення суду.

Відзив на касаційну скаргу відповідач не подав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2006 року у справі № 2-447/2006 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договору позики - 32 210,46 грн, 3 % річних - 2 586, 72 грн, суму інфляції - 10 134, 95 грн, а всього 44 935, 13 грн, а також державне мито у розмірі 449,35 грн. (а.с.14). Рішення набрало законної сили 24листопада 2006 року.

Згідно з довідкою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01жовтня 2020 року № 2-447/2006 цивільна справа № 2-447/2006 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики була знищена у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Оригінал рішення зберігається в архіві Ленінського районного суду м. Запоріжжя (а.с. 15).

ОСОБА_1 двічі, а саме 17 липня 2020 та 08 серпня 2020 року звертався до начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі із запитами про надання інформації стосовно того, на якій стадії знаходиться виконання виконавчих документів, виданих Ленінським районним судом м. Запоріжжя 02 квітня 2007 року у справі № 2-447/2006 (а.с. 9-11).

Листом від 12 серпня 2020 року № 47682 Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністертсва юстиції (м. Дніпро) повідомив, що згідно перевірки встановлено, що на виконанні у Дніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебував виконавчий лист № 2-447/2006 виданий 02квітня 2007 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 державного мита 449,35 грн, але постановою головного державного виконавця від 13 серпня 2007 року виконавчий документ було повернуто стягувачу. Повторно виконавчі документи до відділу не надходили. Строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки (а.с. 12).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На час відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-447/2006 (2007 рік) та повернення виконавчого документа стягувачеві діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року. Тоді як на час звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання був чинним Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент видачі виконавчого листа) виконавчі листи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент видачі виконавчого листа) після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент повернення виконавчого листа) повернення виконавчого документа стягувачеві не позбавляє його права пред`явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених статті 21 цього Закону.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 13 серпня 2007 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа № 2-447/2006 від 02 квітня 2007 року стягувачу, строк пред`явлення виконавчого листа закінчився у серпні 2010 року.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 , апеляційний суд, встановив відсутність поважних причин пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання. Рішення апеляційної інстанції є предметом касаційного перегляду лише у частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа, оскільки ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року в частині оскарження поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Отже, оскільки строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання не поновлено, то підстави для видачі дублікату виконавчого листа відсутні.

Тому, суд не бере до уваги доводи касаційної скарги щодо знаходження у відділі Державної виконавчої служби з 03 серпня 2010 року виконавчого документу, строк пред`явлення якого до виконання не переривався, а також те, що з дати направлення виконавчих листів до виконавчої служби, заявник не отримував від виконавчої служби жодних документів щодо належного виконання виконавчих листів.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова апеляційного суду в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа постановлена без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа без змін.

Інші доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, а направлені виключно на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк