№ 2-469/11 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

09 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 2-469/11

провадження № 61-7358св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

заявник - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,

заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

як правонаступник боржника ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Мельником Миколою Анатолійовичем, на постанову Одеського апеляційного суду від 30 березня 2021 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С.,

Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 травня

2011 року позов задоволено.

Стягнено солідарно із ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором від 03 серпня 2007 року

№ 014/0030/74/79374 у загальній сумі 986 571,35 дол. США, що в еквіваленті

за курсом НБУ на дату ухвалення рішення складає 7 834 067,12 грн та вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 02 листопада 2011 року змінено рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 травня

2011 року, стягнено солідарно із ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором

від 03 серпня 2007 року № 014/0030/74/79374 у сумі 5 451 857,12 грн, в іншій частині рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 травня 2011 року залишено без змін.

27 січня 2012 року Овідіопольський районний суд Одеської області видав виконавчі листи.

23 грудня 2016 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до суду із заявою про видачу дублікатів:

- виконавчого листа від 27 січня 2012 року № 2-469/11 на ім`я ОСОБА_1

про стягнення на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судових витрат у сумі

850,00 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи

у розмірі 15,00 грн;

- виконавчого листа 27 січня 2012 року № 2-469/11 від 27 січня 2012 року на ім`я ОСОБА_1 про стягнення із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 солідарно

на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором від 03 серпня 2007 року № 014/0030/74/79374 у сумі 5 451 857,12 грн;

- виконавчого листа від 27 січня 2012 року № 2-469/11 на ім`я ОСОБА_3

про стягнення із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 солідарно на користь

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором

від 03 серпня 2007 року № 014/0030/74/79374 на загальну суму 5 451 857,12 грн;

- виконавчого листа від 27 січня 2012 року № 2-469/11 на ім`я ОСОБА_3

про стягнення на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судових витрат у сумі

850,00 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи

в розмірі 15,00 грн.

Заяву обґрунтовувано втратою оригіналів виконавчих листів.

Заявник також просив поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів на виконання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 січня

2017 року заяву ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення до виконання задоволено.

Видано ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції

АТ «Райффайзен Банк Аваль» дублікати виконавчих листів:

- виконавчий лист від 27 січня 2012 року № 2-469/11 на ім`я ОСОБА_1 про стягнення на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судових витрат у сумі 850,00 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи

у розмірі 15,00 грн;

- виконавчий лист від 27 січня 2012 року № 2-469/11 на ім`я ОСОБА_1 про стягнення із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 солідарно на користь

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором

від 03 серпня 2007 року № 014/0030/74/79374 у сумі 5 451 857,12 грн;

- виконавчий лист від 27 січня 2012 року № 2-469/11 на ім`я ОСОБА_3 про стягнення із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 солідарно на користь

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором

від 03 серпня 2007 року № 014/0030/74/79374 у сумі 5 451 857,12 грн;

- виконавчий лист від 27 січня 2012 року № 2-469/11 на ім`я ОСОБА_3 про стягнення на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судових витрат у сумі 850,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи

у розмірі 15,00 грн.

Поновлено пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів

до виконання.

Суд першої інстанції керувався статтями 370 та 371 ЦПК України та вважав доведеними вимоги заяви.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 30 березня 2021 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 січня 2017 року в частині поновлення строку та видачі дублікатів виконавчих листів щодо ОСОБА_1 про стягнення боргу скасовано.

Заяву ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про видачу виконавчих листів

та поновлення строку виконання щодо ОСОБА_1 задоволено.

Видано ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступник ОСОБА_4 , дублікати виконавчих листів:

- виконавчий лист від 27 січня 2012 року № 2-469/11 на ім`я ОСОБА_1

про стягнення на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судових витрат;

- виконавчий лист від 27 січня 2012 року № 2-469/11 на ім`я ОСОБА_1

про стягнення із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 солідарно на користь

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором

від 03 серпня 2007 року № 014/0030/74/79374 у загальній сумі 5 451 857,12 грн.

Поновлено пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів

про стягнення солідарно з ОСОБА_1 заборгованості на користь

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступник якого є ОСОБА_4 .

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції в частині поновлення строку та видачі дублікатів виконавчих листів щодо ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив

із того, що справу судом першої інстанції розглянуто без ОСОБА_1 , який

не був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Задовольняючи заяву про поновлення строку та видачу дублікатів виконавчих листів щодо ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви банку про видачу дублікатів виконавчих листів на ім`я ОСОБА_1 та поновлення строку для їх виконання.

В іншій частині ухвала Овідіопольського районного суду Одеської області

від 26 січня 2017 року в апеляційному порядку не оскаржувалась.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У квітні 2021 року ОСОБА_1 , в особі адвоката Мельника М. А., подав

до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить постанову Одеського апеляційного суду від 30 березня 2021 року скасувати й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в частині поновлення строку та видачі дублікатів виконавчих листів щодо ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 03 серпня 2007 року № 014/0030/74/79374.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм права, а саме підпункту 17.4 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, статті 22 Закону України «Про виконавче провадження», а також заявник посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 409/4751/12 (провадження № 61-41979св18).

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу правонаступник АТ «Райффайзен Банк Аваль» ОСОБА_4 просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Звертає увагу на те, що доводи касаційної скарги стосуються, зокрема, правильності визначення особи боржника у зв`язку зі смертю боржника

ОСОБА_3 та його правонаступника ОСОБА_3 , що не має значення у межах цієї справи.

Зазначає, що судові рішення у справі постановлені з дотриманням правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), відповідно до якої правомірність видачі дубліката виконавчого листа напряму пов`язана

з перебігом строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання

або з поновленням такого строку.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 2-469/11 в частині оскарження постанови апеляційного суду щодо видачі дубліката виконавчого листа, витребувано справу

з Овідіопольського районного суду Одеської області.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Одеського апеляційного суду від 30 березня 2021 року в частині щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відмовлено.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд встановив, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 травня 2011 року позов ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено.

№ 014/0030/74/79374 у загальній сумі 986 571,35 дол. США, що в еквіваленті

за курсом НБУ на дату ухвалення рішення складає 7 834 067,12 грн та вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 02 листопада 2011 року рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 травня

2011 року змінено, стягнено солідарно із ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 02 листопада 2011 рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 травня 2011 року змінено. Стягнено з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 солідарно на користь

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість у сумі 5 451 857,12 грн; в іншій частині рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 травня 2011 року залишено без змін.

17 червня 2011 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду із заявою

про видачу виконавчих листів для пред`явлення до виконання.

27 січня 2012 року Овідіопольський районний суд Одеської області видав виконавчі листи.

Виконавчі листи до виконання не пред`являлись.

23 грудня 2016 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся із заявою

про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання, мотивуючи заяву втратою виконавчих листів

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі -

ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод

чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено,

що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження

та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані

на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно

до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 370 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання заяви

у 2016 році), замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.

Пунктом 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України (в редакції, на час постановлення ухвали судом апеляційної інстанції) передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про

це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

На час звернення заявника до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання вже діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII).

З огляду на зміст частини першої статті 11 Закону № 1404-VIII строк пред`явлення виконавчого документа до виконання - це період часу, в межах якого стягувач має право пред`явити виконавчий документ до примусового виконання.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа

до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку

до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII; близький за змістом припис був передбачений частиною другою статті 24 Закону № 606-XIV).

У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання

з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України у чинній на час розгляду справи апеляційним судом редакції).

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення»

ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про

це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, норма підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIІІ «Перехідні положення

ЦПК України не суперечить частині шостій статті 12 Закону № 1404-VIII, частині першій статті 433 ЦПК України. Наведені норми права не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа

до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред`явлення цього документа

до виконання.

Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання не існує перешкод для задоволення заяви стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив

або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах строку, встановленого для пред`явлення його до виконання.

Задовольняючи подану у цій справі заяву про видачу дублікатів виконавчих листів, апеляційний суд встановив поважність причин пропуску строку

на пред`явлення виконавчого листа до виконання, а також те, що виконавчий лист не був повернений стягувачеві та був втрачений. Постанова апеляційного суду є предметом касаційного перегляду лише в частині видачі дублікатів виконавчих листів, оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в ухвалі від 30 червня 2021 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 30 березня 2021 року в частині поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання. З огляду

на цю відмову у відкритті касаційного провадження доводи ОСОБА_1 про необґрунтованість постанови апеляційного суду в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання колегія суддів вважає необґрунтованими.

Такі висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), які відповідно до часини четвертої статті 263 ЦПК України мають бути враховані при виборі і застосуванні норми права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки таке судове рішення

є законним та обґрунтованим, прийняте з дотриманням вимог процесуального

та матеріального закону, а доводи касаційної скарги висновків суду

не спростовують.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної

чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на те що суд касаційної інстанції рішення не змінює та не ухвалює нове, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Мельником Миколою Анатолійовичем, залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 30 березня 2021 року залишити

без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун М. Є. Червинська