№ 2-846/08 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

26 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 2-846/08

провадження № 61-16235св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»,

боржник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 08 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Одинака О. О., Половінкіної Н. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст вимог заяви

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія») звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому листі з виконання виконавчого листа, виданого від 25 липня 2008 року на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 15 травня 2008 року у справі № 2-846/08 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») в особі Чернівецької обласної дирекції до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування заяви посилалося на таке.

31 липня 2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - АТ «Райффайзен Банк Аваль»), укладено кредитний договір № 014/0001/74/40909, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 148 000,00 дол. США. У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до Шевченківського районного суду м. Чернівців з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 15 травня 2008 року позов задоволено. На виконання зазначеного рішення Шевченківським районним судом м. Чернівців 25 липня 2008 року видано виконавчий лист у цій справі.

29 березня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та Акціонерним товариством «Оксі Банк» (далі - АТ «Оксі Банк») укладено договір відступлення прав вимоги № 114/72, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитом перейшло до АТ «Оксі Банк».

24 квітня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк» укладено договір відступлення прав за договорами іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В., зареєстрований за № 601, відповідно до якого право іпотекодержателя за договором іпотеки перейшло до АТ «Оксі Банк».

29 березня 2019 року між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення прав вимоги № 114/72/1, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитом, перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

24 квітня 2019 року між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення прав за договорами іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В., зареєстрований за № 602, відповідно до якого право іпотекодержателя за договором іпотеки, перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Ураховуючи наведене, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія»просило замінити стягувача/сторону у виконавчому листі від 25 липня 2008 року з виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 15 травня 2008 року у цій справі.

Короткий зміст рішень судів

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 09 червня 2020 року заяву задоволено. Замінено сторону у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівців у цивільній справі № 2-846/08 за позовом АТ «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі стягувача АТ «Райффайзен Банк» на правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» перейшли всі права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 31 липня 2007 року № 014/0001/74/40909, а тому у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 08 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 09 червня 2020 року змінено. Замінено сторону АТ «Райффайзен Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» у виконавчому листі від 25 липня 2008 року з виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 15 травня 2008 року у справі № 2-846/08 за позовом АТ «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правопорушником є неможливим. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 442 ЦПК України.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

На обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що АТ «Оксі Банк» сплатило на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» 2 837 421,18 грн в рахунок оплати за набуття права вимоги згідно з договором відступлення права вимоги № 114/72 лише 22 квітня 2019 року. Отже, станом на 29 березня 2019 року право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників відповідно до договору відступлення права вимоги № 114/72, до АТ «Оксі Банк» не перейшло, а відповідно таке право за умовами договору відступлення права вимоги № 114/72/1 не набуло ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Змінюючи ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців, Чернівецький апеляційний суд вийшов за межі як заявлених вимог, так і апеляційної скарги, оскільки ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Заявник зазначає, що рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 20 серпня 2020 року у справі № 619/4109/19 (провадження 2/619/190/20), яке набрало законної сили 01 жовтня 2020 року, встановлено, що згідно з повідомленнями АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк» договори № 114/72 про відступлення прав вимоги від 29 березня 2019 року та від 24 квітня 2019 року про відступлення прав за договорами іпотеки між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк» не укладалися, також не укладалися договори № 114/72/1 від 29 березня 2019 року про відступлення прав вимоги та від 24 квітня 2019 року про відступлення прав за договорами іпотеки між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». Отже, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» не надало допустимі докази, які б свідчили про набуття статусу правонаступника.

Судові рішення оскаржуються з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: статей 55 82 442 ЦПК України; неврахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2021 року відкрито касаційнепровадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 389 ЦПК України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Суди встановили, що 31 липня 2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль», укладено кредитний договір № 014/0001/74/40909, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредитні кошти у розмірі 148 000,00 дол. США.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 15 травня 2008 року у справі № 2-846/08 за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором у розмірі 766 714,13 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

На виконання зазначеного рішення 25 липня 2008 року суд видав виконавчий лист.

29 березня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк» укладено договір відступлення прав вимоги № 114/72, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитом, перейшло до АТ «Оксі Банк».

24 квітня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк» укладено договір відступлення прав за договорами іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В., зареєстрований за № 601, відповідно до якого право іпотекодержателя за договором іпотеки перейшло до АТ «Оксі Банк».

24 квітня 2019 року між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення прав за договорами іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В., зареєстрований за № 602, відповідно до якого право іпотекодержателя за договором іпотеки перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою, другою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Аналогічні приписи містяться у частині п`ятій статті 15 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII.

За змістом статей 512 514 ЦК України, статті 15 Закону № 1404-VIII, з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги, правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження

№ 14-197 цс 21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача у виконавчому документі), є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. Заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Отже, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512 514 ЦК України та статті 15 Закону № 1404-VIII.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 389/4348/13-ц (провадження № 61-2344св22) зазначено, що «питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Таким чином, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір. Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу. […] Разом з тим, установивши, що виконавчі листи з примусового виконання рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 травня 2014 року повернуті без виконання стягувачу ПАТ «Дельта Банк» на підставі пункту 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», і строк пред`явлення їх до виконання не пропущено, суди дійшли помилкового висновку про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу, ТОВ «Глобал Спліт» є стягувачем у виконавчому документі, а тому в цій частині оскаржувані судові рішення підлягають зміні шляхом зазначення про заміну стягувача у виконавчих листах у справі № 389/4348/13-ц, з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Глобал Спліт»».

Суди встановили, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило право вимоги до АТ «Оксі Банк», яке в свою чергу відступило право вимоги до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», а тому ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло всіх прав кредитора за зобов`язаннями боржника ОСОБА_1 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором у розмірі 766 714,13 грн.

Таким чином, у справі доведено, що ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» є правонаступником АТ «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором від 31 липня 2007 року № 014/0001/74/40909.

Станом на час подання заяви про заміну сторони у виконавчому листі з виконання виконавчого листа, виданого від 25 липня 2008 року на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 15 травня 2008 року у справі № 2-846/08 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») в особі Чернівецької обласної дирекції до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, не було відкрите виконавче провадження, а відкрите лише20 травня 2021 року.

Повно та всебічно дослідивши обставини правонаступництва, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достатності та взаємного зв`язку, суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому листі від 25 липня 2008 року з виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 15 травня 2008 року у справі № 2-846/08 за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Доводи касаційної скарги про те, щостаном на 29 березня 2019 року право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників відповідно до договору відступлення права вимоги № 114/72 в АТ «Оксі Банк», не виникло, тому не було набуте ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» за умовами договору відступлення права вимоги № 114/72/1, Верховний Суд відхиляє, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3.3 договору відступлення права вимоги від 29 березня 2019 року № 114/72 новий кредитор зобов`язується сплатити в строк до 22 квітня 2019 року загальну вартість сформованого портфеля заборгованості, шляхом безготівкового переказу, на рахунок первісного кредитора (а. с. 101-109).

Встановлено, що 22 квітня 2019 року АТ «Оксі Банк» сплатило на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» 2 837 421,18 грн в рахунок оплати за набуття права вимоги згідно з договором відступлення права вимоги № 114/72 (а. с. 110).

З урахуванням наведеного доводи заявника в цій частині є безпідставними.

Аргументи касаційної скарги про те, що змінюючи ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці, Чернівецький апеляційний суд вийшов за межі як заявлених вимог, так і апеляційної скарги, оскільки ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, є необґрунтованими, оскільки у заяві ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» просило замінити стягувача/сторону у виконавчому листі від 25 липня 2008 року з виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 15 травня 2008 року у цій справі.

Доводи касаційної скарги про те, що рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 20 серпня 2020 року у справі № 619/4109/19 (провадження 2/619/190/20), яке набрало законної сили 01 жовтня 2020 року, встановлено, що згідно з повідомленнями АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк» договори № 114/72 про відступлення прав вимоги від 29 березня 2019 року та від 24 квітня 2019 року про відступлення прав за договорами іпотеки між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк» не укладалися, також не укладалися договори № 114/72/1 від 29 березня 2019 року про відступлення прав вимоги та від 24 квітня 2019 року про відступлення прав за договорами іпотеки між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» Верховний Суд відхиляє з огляду на таке.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 20 серпня 2020 року у справі № 619/4109/19 за позовом ОСОБА_3 до АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «Оксі Банк», ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», треті особи: приватний нотаріус Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О. М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурська Н.В., про визнання неукладеними договорів: відступлення права вимоги від 29 березня 2019 року № 114/72 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк»; відступлення прав за договором іпотеки від 24 квітня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк»; відступлення права вимоги від 29 березня 2019 року № 114/72/1 між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія»; відступлення прав за договорами іпотеки від 24 квітня 2019 року між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», відмовлено.

Отже, у зазначеній справі встановлено, що підстав вважати неукладеними відповідні договори відступлення прав немає.

Аргументи касаційної скарги про неврахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14, Верховний Суд відхиляє з огляду на таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) зазначено, що «на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 ГПК України, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 цього Кодексу. У такому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено в частині п`ятій статті 334 ГПК України».

З урахуванням наведеного зазначений висновок не суперечить висновкам, викладеним у постанові суду апеляційної інстанції, оскільки із заявою про заміну сторони у виконавчому листі заявник звернувся 01 червня 2020 року, ухвала судом першої інстанції постановлена 09 червня 2020 року, проте виконавче провадження відкрито лише 20 травня 2021 року, тому змінюючи ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20), предметом спору у якій є стягнення заборгованості, зазначено, що «якщо після відкриття провадження за скаргою/заявою на судове рішення, поданою особою, яка вважає себе правонаступником позивача у спірних правовідносинах, буде встановлено, що така особа не набула прав та обов`язків правопопередника, суд своєю ухвалою закриває відповідне провадження на підставі визначеної процесуальним законодавством норми. У випадку коли ставиться питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні та скасування постанови державного виконавця про закриття виконавчого провадження, встановлення судом обставин відсутності переходу прав від правопопередника до правонаступника буде мати процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідної заяви. Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при вирішенні цього питання повинен дослідити по суті обставини правонаступництва та не може обмежитися встановленням формальних умов застосування відповідного припису».

Висновки у вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду не суперечать висновкам, яких дійшов суд апеляційної інстанції у цій справі. Крім того, у цій справі предметом розгляду є вирішення заяви про заміну сторони у виконавчому листі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Чернівецького апеляційного суду від 08 вересня 2021 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Яремко

А. С. Олійник

Г. І. Усик