ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2025 року
м. Київ
справа №2-а-538/09
адміністративне провадження № К/990/51005/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом Державного дослідного господарства "Тахтаулово" інституту свинарства ім. О. В. Квасницького Української академії аграрних наук
до Тахтаулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області,
треті особи: Українська академія аграрних наук, Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району",
про скасування рішення,
за касаційною скаргою Полтавської міської ради
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії Бегунца А.О., Русанової В.Б., Мельнікової Л.В. від 27 листопада 2024 року
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У 2009 році Державне дослідне господарство "Тахтаулово" інституту свинарства ім. О.В. Квасницького Української академії аграрних наук (далі також - позивач) звернулося до суду з позовом до Тахтаулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (далі - Тахтаулівська сільська рада), у якому просило:
- скасувати рішення двадцять третьої сесії п`ятого скликання Тахтаулівської сільської ради від 11 липня 2008 року "Про прийняття у комунальну власність нежитлового будинку та оформлення прав власності";
- скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САС № 028668 від 01 серпня 2008 року та державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме будинок культури з адміністративним корпусом та їдальнею на вулиці Центральній в селі Тахтаулове Полтавського району Полтавської області.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Полтавський районний суд Полтавської області постановою від 22 жовтня 2009 року частково задовольнив позов:
- визнав неправомірним та скасував рішення двадцять третьої сесії п`ятого скликання Тахтаулівської сільської ради від 11 липня 2008 року "Про прийняття у комунальну власність нежитлового будинку та оформлення права власності" в частині прийняття в комунальну власність адміністративного корпусу та столової нежитлового приміщення за адресою: Полтавська область, Полтавський район, село Тахтаулове, вулиця Центральна, 58;
- визнав недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САС від 01 серпня 2008 року № 028668 в частині реєстрації за Тахтаулівською сільською радою адміністративного корпусу та столової нежитлового приміщення за адресою: Полтавська область, Полтавський район, село Тахтаулове, вулиця Центральна, 58.
3. Полтавський районний суд Полтавської області додатковою постановою від 14 березня 2016 року визнав:
- неправомірним та скасував рішення двадцять третьої сесії п`ятого скликання Тахтаулівської сільської ради від 11 липня 2008 року "Про прийняття у комунальну власність нежитлового будинку та оформлення права власності" в частині прийняття в комунальну власність нежитлового приміщення - адміністративного корпусу та столової, площею 8600 кв. м за адресою: Полтавська область, Полтавський район, село Тахтаулове, вулиця Центральна, 58, в частині прийняття Тахтаулівською сільською радою в комунальну власність адміністративного корпусу та столової нежитлового приміщення (будинку культури), площею 1300 кв. м, залишив чинним;
- недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САС від 01 серпня 2008 року № 028668 в частині реєстрації за Тахтаулівською сільською радою адміністративного корпусу та столової, загальною площею 8600 кв. м нежитлового приміщення за адресою: Полтавська область, Полтавський район, село Тахтаулове, вулиця Центральна, 58; в частині реєстрації за Тахтаулівською сільською радою адміністративного корпусу нежитлового приміщення (будинку культури), площею 1300 кв. м, залишив свідоцтво чинним.
4. У листопаді 2024 року Полтавська міська рада подала апеляційні скарги на постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 22 жовтня 2009 року та від 14 березня 2016 року.
5. Другий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 19 листопада 2024 року відкрив апеляційне провадження, а ухвалами від 27 листопада 2024 року - закрив апеляційне провадження за апеляційними скаргами Полтавської міської ради на постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 22 жовтня 2009 року та додаткову постанову цього ж суду від 14 березня 2016 року відповідно до пункту 3 частини першої статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
6. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що Полтавський районний суд Полтавської області постановою від 22 жовтня 2009 року та додатковою постановою від 14 березня 2016 року не вирішував питань, пов`язаних із правами, свободами, інтересами чи обов`язками Полтавської міської ради, яка лише з 2021 року є правонаступником усього майна, прав та обов`язків Тахтаулівської сільської ради та Міська рада могла дізнатися про вибуття з комунальної власності сільського будинку культури (село Тахтаулове, вулиця Центральна, 58) під час затвердження передавального акта об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд) Тахтаулівської сільської ради в 2021 році; Міська рада не зверталася до суду у цій справі із заявою про заміну сторони у справі правонаступником.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції, Полтавська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року та направити справу для продовження розгляду.
8. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми частини першої статті 293, пункту 3 частини першої статті 305 КАС України та необґрунтовано закрив апеляційне провадження, оскільки Полтавська міська рада, як правонаступник майна, прав і обов`язків Тахтаулівської сільської ради, не брала участі у справі та дізналася про постанови суду першої інстанції з листа Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради від 01 травня 2024 року № 300. Право власності на будинок культури з адміністративним корпусом і столовою (с. Тахтаулове, вул. Центральна, 58) досі зареєстровано за Тахтаулівською сільською радою, що підтверджує інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16 травня 2024 року.
9. Позивач не скористався правом подати відзив на касаційну скаргу.
10. Щодо Тахтаулівської сільської ради 01 квітня 2021 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) виконано запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи, а саме реорганізації шляхом приєднання до Полтавської міської ради.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
11. 24 грудня 2024 року Полтавська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу.
12. Верховний Суд ухвалою від 13 лютого 2025 року відкрив касаційне провадження, витребував справу та запропонував учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
13. 21 лютого 2025 року позивач отримав копію ухвали про відкриття касаційного провадження, що підтверджується рекомендованим повідомленням поштового відправлення з ідентифікатором 0610231175256, проте не скористався правом подати відзив на касаційну скаргу.
14. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01 квітня 2021 року внесено запис про державну реєстрацію припинення Тахтаулівської сільської рада Полтавського району Полтавської області.
15. Поштові відправлення, адресовані Українській академії аграрних наук та Комунальному підприємству "Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району", було повернуто до Верховного Суду з відмітною «за закінченням терміну зберігання».
16. Верховний Суд ухвалою від 02 червня 2025 року призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 03 червня 2025 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також враховуючи межі касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить з такого.
18. Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
19. Відповідно до частин першої, другої і третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
20. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
21. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
22. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є необґрунтованими з огляду на таке.
23. Стаття 52 КАС України визначає, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
24. Таким чином, правонаступник набуває всіх процесуальних прав і обов`язків попередника, зокрема право на апеляційне оскарження судових рішень, передбачене статтею 293 КАС України.
25. Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників (частина перша статті 104 Цивільного кодексу України).
26. Правонаступництво суб`єктів владних повноважень, таких як органи місцевого самоврядування, регулюється не лише загальними нормами ЦК України.
27. Конституція України передбачає, що місцеве самоврядування в Україні визначається та гарантується (стаття 7); є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (частина перша статті 140); здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (частина третя статті 140).
28. Також Конституція України встановлює, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (частина перша статті 142); територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності (частина перша статті 143), а права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку (статті 145).
29. Стаття 60 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) додатково визначає, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно (частина перша), а органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності (частина п`ята)
30. 05 березня 2015 року набрав чинності Закон України від 05 лютого 2015 року № 157-VIII "Про добровільне об`єднання територіальних громад" (далі - Закон № 157-VIII), який передбачає:
- завершення повноважень сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, в день набуття повноважень радою об`єднаною територіальною громадою (частина друга статті 8 Закону);
- правонаступництво ради об`єднаної територіальної громади стосовно всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень радою ОТГ (частина третя статті 8 Закону);
- початок реорганізації юридичних осіб-місцевих рад, що увійшли до об`єднаної територіальної громади та розміщених поза адміністративним центром ОТГ шляхом їх приєднання до юридичної особи-ради об`єднаної територіальної громади з дня набуття радою ОТГ (частина четверта статті 8 Закону).
31. Підпункт 9 пункту 6-1 розділу V Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) також визначає, що юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.
32. У контексті об`єднання територіальних громад Закони № 280/97-ВР та № 157-VIII чітко визначають, що рада об`єднаної територіальної громади (ОТГ) стає правонаступником усіх прав, обов`язків і майна громад, що об`єдналися.
33. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
34. Тобто право на апеляційне оскарження мають особи, які брали участь у справі (учасники справи) та особи, чиї права, свободи чи інтереси зачіпаються судовим рішенням,
якщо вони не брали участі у справі.
35. У справі, що розглядається, Тахтаулівська сільська рада припинила існування шляхом реорганізації (приєднання) до Полтавської міської ради.
36. В такому разі Полтавська міська рада не має доводити, що постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 22 жовтня 2009 року та додатковою постановою цього ж суду від 14 березня 2016 року зачіпаються її права чи інтереси, оскільки набула всіх прав і обов`язків Тахтаулівської сільської ради, включаючи процесуальні права у цій справі.
37. Другий апеляційний адміністративний суд, закриваючи апеляційне провадження за скаргою Полтавської міської ради на підставі пункту 3 частини першої статті 305 КАС України, помилково вважав, що міська рада не має права на апеляційне оскарження, оскільки не була стороною у справі на етапі розгляду в суді першої інстанції.
38. Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги спеціальні норми статті 8 Закону № 157-VIII та підпункту 9 пункту 6-1 розділу V Закону № 280/97-ВР, які підтверджують правонаступництво Полтавської міської ради щодо всіх прав і обов`язків Тахтаулівської сільської ради, та не врахував норм статей 52 293 КАС України, які надають правонаступнику право оскаржувати в апеляційному порядку рішення, ухвалене щодо Тахтаулівської сільської ради, за дотримання вимог КАС України щодо форми апеляційної скарги та наявності підстав для поновлення строку подання апеляційної скарги.
39. Водночас правонаступництво сторони у справі не звільняє від обов`язку дотримання процесуальних строків. Правонаступник (суб`єкт владних повноважень) набуває усіх процесуальних прав і обов`язків сторони, яку він замінює, у тому числі права на апеляційне оскарження.
40. Верховний Суд у постановах від 03 грудня 2020 року у справі №320/1693/19 та від 20 липня 2022 року у справі № 2а-7242/11/2670 також притримувався позиції, що правонаступник сторони у справі може подавати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в межах річного строку оскарження з дня складання повного судового рішення.
41. Пункт 10 частини першої Розділу VII «Перехідні положення» КАС України визначає, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу (15 грудня 2017 року), розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
42. З огляду на частину другу статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга суб`єкта владних повноважень, який брав участь у розгляді справи, подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення.
43. Тобто, коли суб`єкт владних повноважень не оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах строку, встановленого КАС України, правонаступник втрачає право на подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного судового рішення.
44. У справі, що розглядається, Полтавський районний суд Полтавської області ухвалив додаткову постанову від 14 березня 2016 року за заявою Тахтаулівської сільської ради.
45. Очевидно, Полтавська міська рада як правонаступник Тахтаулівської сільської ради, подаючи у листопаді 2024 року апеляційну скаргу на постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 22 жовтня 2009 року, пропустила річний преклюзивний строк.
46. Річний преклюзивний строк на апеляційне оскарження судового рішення, встановлений частиною другою статті 299 КАС України, не починає свій перебіг заново та не поновлюється для правонаступника суб`єкта владних повноважень, який був стороною у справі, у зв`язку із фактом (датою) виникнення правонаступництва.
47. Тобто, правонаступник набуває право на апеляційне оскарження судового рішення лише в межах того річного строку, який розпочався з дня складення повного тексту відповідного судового рішення для суб`єкта владних повноважень, що вибув зі складу учасників справи, і не сплив на момент звернення правонаступника з апеляційною скаргою. Обставина, коли саме правонаступник фактично дізнався про існування оскаржуваного судового рішення (якщо це сталося після спливу річного преклюзивного строку, обчисленого від дати складення повного судового рішення для суб`єкта владних повноважень, що вибув зі складу учасників справи), не є підставою для зміни порядку обчислення цього строку. Зазначене обумовлено преклюзивним характером зазначеного строку, спрямованим на забезпечення правової визначеності та остаточності судових рішень у публічно-правових спорах за участю суб`єктів владних повноважень.
48. Встановивши, що Полтавська міська рада як правонаступник Тахтаулівської сільської ради подала апеляційну скаргу через 16 років після складання повного судового рішення, суд апеляційної інстанції мав керуватися частиною другою статті 299 та статті 305 КАС України та постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження як помилкове відкритого.
49. Правова позиція щодо необхідності закриття апеляційного провадження як помилково відкритого викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2023 року у справі № 420/1808/21, від 18 квітня 2024 року у справі № 580/111/22 та від 22 жовтня 2024 року у справі № 820/5124/18.
50. За загальним правилом, передбаченим частиною другою статті 351 КАС України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
51. Верховний Суд, керуючись принципом процесуальної економії, не вбачає підстав для скасування ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року відповідно до частини першої статті 353 КАС України, оскільки суд апеляційної інстанції постановив правильну по суті ухвалу про закриття апеляційного провадження.
52. У такому випадку, направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення безальтернативного питання закриття апеляційного провадження як помилково відкритого, не є доцільним.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
53. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
54. Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу Полтавської міської ради слід залишити без задоволення, а ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року - без змін.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд,-
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Полтавської міської ради залишити без задоволення.
Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року у справі № 2-а-538/09 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді С.М. Чиркін
В.М. Шарапа