ПОСТАНОВА

Іменем України

03 березня 2020 року

Київ

справа №2-а-803/11

адміністративне провадження №К/9901/21123/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Мороз Л.Л., Стеценка С.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 2-а-803/11

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі міста Львова про зобов`язання провести перерахунок невиплаченої щомісячної допомоги "Дітям війни" за період з 09 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2019 року (прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді - Макарика В.Я., суддів: Большакової О.О., Глушка І.В.), -

в с т а н о в и в:

Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

У 2010 році ОСОБА_1 (далі- позивач, ОСОБА_1 ), звернулася до Франківського районного суду міста Львова з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Львівській області у Франківському районі міста Львова, в якому просила:

- зобов`язати провести перерахунок невиплаченої щомісячної допомоги "Дітям війни" за період з 09 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Постановою Франківського районного суду міста Львова від 03 червня 2011 року по справі № 2-а-803/11 позов задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 постанова Франківського районного суду міста Львова від 03 червня 2011 року скасована в частині позовних вимог із залишенням позову в цій частині без розгляду. Судом зазначено, що позов підлягає задоволенню в межах строків звернення до суду, а саме: за період з 10.09.2010 по 31.12.2010.

ОСОБА_1 01.04.2019 звернулася до Франківського районного суду міста Львова із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, яку мотивує тим, що 12.03.2019 їй видано виконавчий лист Франківським районним судом м. Львова по справі №2а-803/11, строк пред`явлення якого встановлений до 24.03.2016. Також вказала на те, що копію ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 отримала за заявою, поданою до суду 04.03.2019.

Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 08 квітня 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання - відмовлено.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 08 квітня 2019 року про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі № 2-а-803/11.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала Франківського районного суду м. Львова по справі 2-а-803/11 не підлягає апеляційному оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Таких висновків суд апеляційної інстанції дійшов, виходячи з того, що оскаржуване рішення прийнято згідно норм ЦПК України та в резолютивній частині ухвали Франківського районного суду міста Львова від 08 квітня 2019 року визначено порядок та строк її оскарження до Апеляційного суду Львівської області.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить скасувати ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 08 квітня 2019 року.

У скарзі посилається на те, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Посилання в ухвалі суду першої інстанції, яка оскаржувалась в апеляційному порядку, на норми Цивільно-процесуального кодексу є наслідком помилки суду, позаяк це судове рішення ухвалено за результатом розгляду заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у адміністративній справі.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, відповідно до змісту якого просить у задоволенні скарги відмовити.

Провадження в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 29.07.2019 відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 та витребував справу з Франківського районного суду міста Львова.

Повторно справа з Франківського районного суду міста Львова Верховним Судом витребувана 16.01.2020. Справа надійшла до Верховного Суду 28.01.2020.

Ухвалою від 02 березня 2020 року Верховний Суд призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року N 460-IX (далі- Закон №460-IX, набрав чинності 08.02.2020) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Касаційна скарга по справі № 2-а-803/11 подана в липні 2019 року, розгляд касаційної скарги не закінчено до 08.02.2020, тому касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-IX (із застосуванням норм КАС України в редакції, чинній до 08.02.2020).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає, а викладені у касаційній скарзі вимоги є обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Судом встановлено, що позивачка оскаржила до суду апеляційної інстанції ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 квітня 2019 року про відмову в поновленні строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі № 2-а-803/11.

Справа № 2-а-803/11 розглянута судами в порядку адміністративного судочинства за адміністративним позовом ОСОБА_1 . Відповідно, виконавчий лист, строк на пред`явлення якого просила в заяві поновити позивачка, виданий у цій справі, розглянутій в порядку адміністративного судочинства.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, позивачка оскаржила в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції, яка може бути оскаржена окремо від рішення суду та безумовно підлягає апеляційному оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Висновки суду апеляційної інстанції про те, що ухвала не підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства з посиланням виключно на зазначення в оскаржуваному рішенні норм Цивільно- процесуального кодексу та порядку оскарження до апеляційного суду загальної юрисдикції, є помилковими та не ґрунтуються на фактичних обставинах справи. В цій частині суд апеляційної інстанції мав надати оцінку судовому рішенню в межах його перегляду, передбачених ст. 308 КАС України, а не на стадії вирішення питання про відкриття провадження.

Крім того, Верховним Судом встановлено, що Франківським районним судом м. Львова ухвалою від 25.07.2019 виправлено описки в ухвалі цього суду від 08.04.2019, зазначено в резолютивній частині: «...вважати помилково вказаною ст. 433 ЦПК України. Замінити посилання на ст. 260 433 ЦПК України на ст. 248 КАС України».

Колегія суддів звертає увагу на те, що виправлення описки в ухвалі суду першої інстанції після постановлення Восьмим апеляційним адміністративним судом ухвали від 04 липня 2019 року, не впливає на необґрунтованість та безпідставність висновків суду апеляційної інстанції станом на дату прийняття цим судом рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Суд апеляційної інстанції, на стадії вирішення питання про відкриття провадження належним чином не перевірив наявність у позивача підстав для апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції, допустивши при цьому порушення норм процесуального права.

У зв`язку з викладеним суд касаційної інстанції вважає, що наведені заявником доводи є обгрунтованими, а отже ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 460-IX, ст. 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2019 року по справі № 2-а-803/11 - скасувати.

Справу № 2-а-803/11 направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя- доповідач: Л.В. Тацій

Судді: Л.Л. Мороз

С.Г.Стеценко