ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року

м. Київ

справа №2а/0570/3672/2012

адміністративне провадження № К/9901/18457/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №2а/0570/3672/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Тельманівський кар`єр" до Державної служби геології та надр України, третя особа - Державна організація "Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр", про визнання незаконним та скасування наказу, відновлення дії спеціального дозволу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: Васильєвої І.А., Компанієць І.Д., Чебанова О.О.

в с т а н о в и в :

27 березня 2012 року Публічне акціонерне товариство «Тельманівський кар`єр» звернулося до суду з позовом до Державної служби геології та надр України, Міністерства екології та природних ресурсів України, в якому просило визнати незаконним та таким, що підлягає скасуванню наказ Державної служби геології та надр України від 10.10.2011 №112 про зупинення дії спеціального дозволу № 1505 від 28.07.1998; відновити дію спеціального дозволу № 1505 від 28.07.1998.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що відповідач безпідставно своїм наказом від 10.10.2011 зупинив дію спеціального дозволу одразу після перевірки, незважаючи на те, що термін на усунення порушень не сплинув. Товариство зазначало, що з 01.01.2012 набув чинності Закон України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» згідно з яким забороняється вимагати від суб`єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, необхідність отримання яких не передбачена законом та які не внесені до Переліку затвердженого цим Законом.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 5 червня 2012 року позов задоволено частково. Скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 10.10.2011 №112 в частині зупинення дії спеціального дозволу № 1505 від 28.07.1998. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар`єр» задоволено частково. Зобов`язано Державну службу геології та надр України поновити дію спеціального дозволу на користування надрами, реєстраційний номер 1505 виданого 28.07.1998 на підставі наказу Державної служби геології та надр України від 19.09.2011 №75 з моменту усунення недоліків шляхом видання наказу відповідно до п.25 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою КМУ від 30 травня 2011 року № 615. В решті позовних відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 квітня 2015 року скасовано постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.

За результатами нового апеляційного розгляду, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково.

Зобов`язано Державну службу геології та надр України поновити дію спеціального дозволу на користування надрами, реєстраційний номер 1505, виданого 28.07.1998 на підставі наказу Державної служби геології та надр України від 19.09.2011 №75 Публічному акціонерному товариству «Тельманівський кар`єр» з моменту усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії, а саме з 11 листопада 2011 року, шляхом видання наказу відповідно до п. 25 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ від 30 травня 2011 року № 615.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суди встановили, що у період 08-09 вересня 2011 року проводилась перевірка діяльності користувача надр ВАТ «Тельманівський кар`єр». Підставою перевірки стало виконання ліцензійних умов на розробку ділянки надр, визначених спеціальним дозволом № 1505 від 28 липня 1998 року на підставі плану перевірок надрокористувачів з виконання ними умов спеціальних дозволів, ліцензій на користування надрами у 2011 році, затвердженого заступником голови Державної геологічної служби України.

Актом перевірки було встановлено наступні недоліки та порушення:

- не переоформлено ліцензію № 1505 на користування надрами у зв`язку із зміною назви товариства та його юридичної адреси (Порушення п.п.1,2 п.16 Порядку надання у 2011 році спеціальних дозволів на користування надрами);

- не в повній мірі виконано особливу умову ліцензії щодо проведення щорічного радіаційного контролю за породами в кар`єрі та продукції з них на відповідність вимогам РБН-356-91:радіаційний контроль за породами в кар`єрі не здійснюється (Порушення п.п.1 п.22 Порядку надання у 2011 році спеціальних дозволів на користування надрами);

- програма розвитку гірничих робіт на 2011 рік з Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища не узгоджена (не виконана особлива умова ліцензії) (Порушення п.п.1 п.22 Порядку надання у 2011 році спеціальних дозволів на користування надрами);

- має місце поточна заборгованість по платежах за користування надрами. (Порушення п.п.1 п.22 Порядку надання у 2011 році спеціальних дозволів на користування надрами).

09 вересня 2011 року Державною організацією «Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр» винесено припис на підставі якого вимагається усунення порушень законодавства України про надра при експлуатації Гранітного родовища граносієніту - спеціальний дозвіл № 1505 від 28.07.1998, а саме:

1. Протягом одного місяця надати до Держгеонадра України відповідну заяву про переоформлення ліцензії № 1505 у зв`язку із зміною назви товариства та його юридичної адреси (термін до 10.10.2011).

2. Забезпечити беззаперечне виконання особливої умови ліцензії у повній мірі, що стосується проведення радіаційного контролю за породами в кар`єрі (термін до 10.11.2011).

3. Програму розвитку гірничих робіт на 2012 рік обов`язково узгодити з Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища (до 10.11.2011). Не допускати ведення гірничих робіт без узгодженої Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища програми розвитку гірничих робіт (термін постійно).

4. Усунути у встановлений термін заборгованість за користування надрами за погашені у 2011 році запаси граносієніту (термін до 10.11.2011).

Відповідно до припису було зобов`язано підприємство інформацію щодо усунення порушень направити в ДО «Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю» в термін до 10.11.2011 та попереджено, що у разі невиконання припису інспекцією буде ініційоване питання щодо зупинення дії ліцензії № 1505 від 28.07.1998 на експлуатацію Гранітного родовища граносієнітів.

Наказом №112 від 10 жовтня 2011 року Державної служби геології та надр України зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами на підставі п.п.1,4,5, п.22 Порядку надання спеціальних дозволі на користування надрами, затвердженого постановою КМУ №615 від 30.05.2011, надрокористувачу надано 21 календарний день з моменту відправлення повідомлення для усунення порушень.

Згідно з актом перевірки діяльності користувача надр від 11.11.2011, складеним Державною організацією «Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр», підтверджено виконання позивачем припису. Актом перевірки також рекомендовано управлінню державного геологічного контролю винести на розгляд робочої групи з питань надрокористування питання щодо відновлення дії ліцензії № 1505 від 28.07.1998 у зв`язку з усуненням порушень, які призвели до зупинення її дії.

Вважаючи, що відповідач протиправно не поновив дію спеціального дозволу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги та скасовуючи наказ відповідача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно своїм наказом від 10.10.2011 №112, зупинив дію спеціального дозволу №1505 від 28.07.1998 одразу після перевірки ДО «Донецька ТІ ДГК» незважаючи на те, що термін на усунення порушень ще не збіг.

Апеляційний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, виходив з того, що оскільки надрокористувачем було усунуто виявлені порушені, тому вказані обставини свідчать про обов`язок відповідача поновити дію спеціального дозволу.

Не погоджуючись з рішеннями судів в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 19 Кодексу України про надра надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

За змістом статті 24 Кодексу України про надра з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами у користувачів надр виникають права та обов`язки, зокрема, виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Відповідно до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ від 30 травня 2011 року № 615 (п. 22) дія дозволу може бути зупинена Держгеонадрами, зокрема, у разі: порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; наявності заборгованості з плати за користування надрами; порушення надрокористувачем вимог законодавства у сфері надрокористування та охорони навколишнього природного середовища.

Дія дозволу поновлюється Держгеонадрами після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії і сплати сум фінансових санкцій, застосованих у зв`язку із зупиненням дії дозволу. Отже єдиною підставою для поновлення дії дозволу законодавець визначив усунення надрокористувачем причин, що призвели до його зупинення.

Судом апеляційної інстанції встановлено обґрунтованість наказу Державної служби геології та надр України від 10.10.2011 №112 про зупинення дії спеціального дозволу.

Проте апеляційний суд вірно встановив, що актом перевірки діяльності користувача надр від 11.11.2011, складеного Державною організацією «Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр», підтверджено, що ПАТ «Тельманівський кар`єр» виконало приписи, видані за результатами перевірки від 08-09.09.2011 у повному обсязі.

Отже, після усунення позивачем як надрокористувачем причин, що призвели до зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, дія такого дозволу відповідачем повинна була бути поновлена.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача, що повноваження щодо поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами є його дискреційними з огляду на таке.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2010 року № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:

1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати …", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…" тощо;

2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;

3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;

4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов - після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення дії дозволу, відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій - видати наказ про поновлення дозволу.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними, у зв`язку з чим рішення суду про зобов`язання Державну службу геології та надр України поновити дію спеціального дозволу на користування надрами є правомірним.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом, їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення апеляційним судом норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року у справі №2а/0570/3672/2012 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук,

Судді Верховного Суду