ПОСТАНОВА

Іменем України

04 лютого 2020 року

Київ

справа №2а/1770/491/2012

адміністративне провадження №К/9901/24847/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18.12.2015 (суддя - Жуковська Л.А.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2016 (головуючий суддя - Шидловський В.Б., судді: Євпак В.В., Капустинський М.М.) у справі №2а/1770/491/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ДП Рівнетрансекспедиція» до Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області, Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ДП Рівнетрансекспедиція» (далі - ТОВ фірма «ДП Рівнетрансекспедиція») звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 02.02.2012 №0000092344 та №0000082344.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.10.2015 рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.02.2012 №0000082344 скасовано та справу в цій частині направлено до суду першої інстанції на новий розгляд. В решті залишено без змін.

За наслідками повторного перегляду, постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18.12.2015, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2016, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 02.02.2012 № 0000082344.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у м. Рівному оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18.12.2015, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2016та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

В обґрунтуванням доводів касаційної скарги відповідач зазначає, що податковим органом не зменшувалось від'ємне значення податку на додану вартість за наслідками перевірки, оскільки даний показник платником було скориговано самостійно. Разом з тим, щоб підтвердити суму податку на додану вартість до відшкодування обов'язково повинна бути сплата податку. Крім того, платником податків в декларації за жовтень одночасно відображено і коригування по накладній від 19.08.2011 №203 і суму відшкодування.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, ДПІ у м. Рівному проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ фірми «ДП Рівнетрансекспедиція» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за жовтень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 23.01.2012 №49/23-300/30712154, в якому, зокрема, відображено висновок про порушення позивачем пункту 200.4 "а" статті 200 Податкового кодексу України, а саме - завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2011 року на 31150 грн.

В обґрунтування цього висновку відповідач зазначає, що на момент подання заяви щодо бюджетного відшкодування відсутній факт придбання товару з метою його використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку та факт оплати податку на додану вартість постачальнику.

На підставі вказаних висновків контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.02.2012 №0000082344, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі 31150 грн. по декларації за жовтень 2011 року та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 15575 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно з пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В силу вимог пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4. статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судами встановлено, в серпні 2011 року між ТОВ "Західно-Український Автомобільний Дім" (Продавець) та ТОВ фірмою "ДП Рівнетрансекспедиція" (Покупець) укладено договір поставки автомобілів №1152600127/128 від 15.08.2011.

На підставі вказаного договору ТОВ "Західно-Український Автомобільний Дім" для ТОВ фірми "ДП Рівнетрансекспедиція" було виписано Рахунок №17/08/2011 від 17.08.2011 на попередню оплату за два автомобілі на загальну суму 218 859,10 грн., в тому числі ПДВ 36 476,52 грн.

В свою чергу, ТОВ фірмою "ДП Рівнетрансекспедиція" згідно Договору №1152600127/128 від 15.08.2011 перераховано для ТОВ "Західно-Український Автомобільний Дім" авансову оплату за автомобілі Мерседес Бенц Актрос в сумі 218859,10 грн., у т.ч. ПДВ 36476,52 грн. згідно платіжного доручення № 3338 від 19.08.2011.

Позивачем відображено в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2011 року податкову накладну, виписану ТОВ "Західно-Український Автомобільний Дім" № 203 від 19.08.2011 на суму 218859,10 грн. в т.ч. ПДВ 36476,52 грн. До податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за вересень 2011 року позивачем віднесено ПДВ в сумі 31149,99 грн., решту ПДВ в сумі 5326,53 грн. позивачем віднесено до операцій з придбання з ПДВ, які не дають право на оформлення податкового кредиту.

Однак, у зв'язку з тривалим невиконанням постачальником договірних зобов'язань та відсутністю поставки проавансованих транспортних засобів ТОВ "ДП Рівнетрансекспедиція" для контрагента ТОВ "Західно-Український Автомобільний Дім" направлено лист № 11-10-340 від 12.10.2011 з проханням повернути сплачені кошти у зв'язку з розірванням договору.

Так, у жовтні 2011 року ТОВ "Західно-Український Автомобільний Дім" повернуто кошти для ТОВ - фірми "ДП Рівнетрансекспедиція" в сумі 218859,10 грн., у тому числі ПДВ 36476,52 грн. згідно платіжного доручення № 1013 від 12.10.2011.

Після повернення позивачу постачальником авансового платежу та отримання від постачальника розрахунку коригування, ТОВ - фірмою "ДП Рівнетрансекспедиція" подано до податкового органу розрахунок коригувань №112 до податкової накладної від 19.08.2011 № 203, згідно з яким позивачем зменшено податковий кредит, в т.ч. сформований за операціями з ТОВ «Західно-Український Автомобільний Дім», про що свідчать розрахунок коригувань кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 15.08.2011 № 1152600127/1, податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2011 року, податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, розрахунок коригувань податку на додану вартість до податкової декларації за жовтень 2011 року.

Згідно розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2011 року від 17.11.2011 сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 190809,00 грн.

В ході перевірки встановлено і сторонами не заперечується, що по контрагенту ТОВ "Західно-Український Автомобільний Дім" до бюджетного відшкодування включено ПДВ в сумі 31149,99 грн.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно з пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 № 969 (далі Порядок) (чинного на час виникнення спірних правовідносин) у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до статті 192 розділу V Кодексу постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

За правилами підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

При цьому, у пункті 23 Порядку зазначено, що на підставі вказаного розрахунку отримувач товарів/послуг здійснює коригування податкового кредиту відповідно до статті 192 розділу V Кодексу (за умови дотримання положень законодавчих актів щодо віднесення сум до податкового кредиту) з обов'язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (з від'ємним чи позитивним значенням).

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби (пункт 192.3 статті 192 Податкового кодексу України).

Як встановлено судами, позивачем згідно з розрахунком коригувань № 112 до податкової накладної від 19.08.2011 № 203 зменшено податковий кредит в сумі 36476,52 грн., що навіть більше, ніж задекларовано позивачем у вересні 2011 року (31149,99 грн.).

ТОВ "Західно-Український Автомобільний Дім" також відобразило відповідне коригування у своєму податковому обліку, що підтверджується листом №1402/4 від 14.02.2012.

При цьому, податковим органом не заперечувалося право позивача на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, сплачених відповідно до податкової накладної від 19.08.2011 за № 203.

Отже, матеріалами справи підтверджено той факт, що після повернення позивачу постачальником у жовтні 2011 року авансового платежу в сумі 218859,10 грн. та отримання від постачальника розрахунку коригування позивачем у відповідності до вимог пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України подано до податкового органу розрахунок коригувань № 112 до податкової накладної від 19.08.2011 та відповідно зменшено податковий кредит, сформований за операціями з ТОВ "Західно-Український Автомобільний Дім".

Встановлені обставини свідчать, що позивач при визначенні суми бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року не враховував зменшений податковий кредит в сумі 31149,99 грн. у зв'язку зі зміною суми компенсації у випадку повернення постачальником суми попередньої оплати товарів, у зв'язку з чим зменшення податковим органом заявленого позивачем бюджетного відшкодування за цей період на суму 31150 грн. є протиправним.

Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є правильними та підлягають залишенню без змін.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18.12.2015 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду