ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2025 року
м. Київ
справа № 300/146/23
адміністративне провадження № К/990/28383/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А, Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року (суддя Кафарський В.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року (колегія у складі суддів Улицького В.З., Гудима Л.Я., Затолочного В.С.)
у справі №300/146/23
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "СВІСС КРОНО", Державна екологічна інспекція Карпатського округу,
про визнання протиправним та скасування висновку з оцінки впливу на довкілля
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У січні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (далі - відповідач, Міндовкілля) про визнання протиправним та скасування висновку Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України з оцінки впливу на довкілля № 21/01-202110118737/1 планової діяльності "Нове будівництво відділення по підготовці смоли заводу ДСП в смт. Брошнів-Осада, по вул. 22-Січня, 83", виданого 01.07.2022 Товариству з обмеженою відповідальністю "СВІСС КРОНО".
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «СВІСС КРОНО» 11.10.2021 завантажило до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля повідомлення про планову діяльність, яке оприлюднено Міністерством екології та природних ресурсів України 13.10.2021. Оригінал повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, направлено 11.10.2021 №22, яке зареєстровано у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України.
3. Процедура з оцінки впливу на довкілля розпочата 13.10.2021 шляхом оприлюднення повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля на веб-сайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля за номером справи №202110118737.
4. На виконання вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, було оприлюднене шляхом опублікування в двох друкованих засобах масової інформації (газетах) «Вітрина оголошень» від 14.10.2021 №39 (660) та «Національний інформаційний бюлетень оцінки впливу на довкілля» від 15.10.2021 №41 (1454), а також на дошці оголошень в адміністративному приміщенні Брошнів-Осадської селищної ради.
5. З дня оприлюднення повідомлення про планову діяльність ТОВ «СВІСС КРОНО» на адресу Міністерства екології та природних ресурсів України протягом більше 20 робочих днів надходили зауваження і пропозиції від громадськості та депутатів до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.
6. Зауваження та пропозиції від громадськості щодо планової діяльності, які надійшли з дня офіційного оприлюднення повідомлення про планову діяльність, наведені у листах Міндовкілля від 15.11.2021 №25/5-21/24192-21 та від 15.11.2021 №25/5-21/24257-21.
7. Після опрацювання поданих громадськістю зауважень і пропозиції до планованої діяльності суб`єкта господарювання 09.02.2022 ТОВ «СВІСС КРОНО» завантажило до реєстру звіт з оцінки впливу на довкілля, оголошення про початок громадського обговорення Звіту з ОВД та документ про оплату послуг за проведення громадського обговорення Звіту з ОВД, які були оприлюднені у Реєстрі 14.02.2022.
8. Листом від 10.02.2022 №23 суб`єкт господарювання направив вищезазначені документи в письмовій формі на паперових носіях.
9. Громадське обговорення планової діяльності ТОВ «СВІСС КРОНО» проведено відповідно до договору проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля від 16.11.2021 №362/21-ОВД (т.7 а.с.70) та підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт.
10. Ознайомитися зі змістом звіту ОВД громадянам надавалася можливість з 14.02.2022 за адресами, де проводилася планована діяльність, та були розміщені оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, що підтверджується зафіксованими на фотоносіях зображеннями.
11. Громадське обговорення Звіту з ОВД розпочалося 14.02.2022 та було завершено 22.03.2022 (27 робочих днів).
12. Звіт з оцінки впливу на довкілля ТОВ «СВІСС КРОНО» був розроблений Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Центр ЛТД» у 2021 році та підписаний директором ТОВ «Компанія «Центр ЛТД» та директором ТОВ «СВІСС КРОНО».
13. При розробці звіту з оцінки впливу на довкілля ТОВ «Компанія «Центр ЛТД» були залучені відповідні кваліфіковані виконавці з розроблення проектної документації.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
14. Позивач вважає, що відповідач порушив процедуру здійснення оцінки впливу на довкілля, а сам Висновок з оцінки впливу на довкілля від 01.07.2022 №21/01-202110118737/1 планової діяльності «Нове будівництво відділення по підготовці смоли заводу ДСП в смт Брошнів-Осада, по вул. 22-Січня, 83» (далі - Висновок з ОВД), виданий ТОВ «СВІСС КРОНО» Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, є таким, що порушує конституційне право кожного на безпечне для життя і здоров`я довкілля та виданий з порушенням Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» 23.05.2017 №2059-VIII (далі - Закон №2059-VIII).
Позивач звертав увагу на порушення строків проведення громадських слухань під час оцінки впливу на довкілля, доступ до інформації громадськості в процесі прийняття рішень що стосуються довкілля (Орхуської конвенції).
Крім того, звертав увагу на те, що Висновок опубліковано в реєстрі на веб-сайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля в порушення порядку опублікування та забезпечення вільного доступу громадськості до реєстру.
01.07.2022 на веб-сайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля було опубліковано оскаржуваний висновок ОВД, однак доступ до останнього був обмежений.
Що стосується інших порушень законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, то, на думку позивача, відповідач не врахував низку грубих недоліків Звіту з ОВД, на які вказувала громадськість. Разом з тим, один з основних забруднювачів, що його планує викидати у навколишнє середовище підприємство, це формальдегід, який може викликати негативні впливи на безпечність життєдіяльності людей та їх здоров`я в смт Брошнів-Осада. Окрім того, процеси підготовки карбамідо-формальдегідних та меламіно-карбамідо-формальдегідних смол є хімічними процесами, внаслідок яких утворюються нові хімічні сполуки.
Про критичний недолік Звіту з ОВД неодноразово наголошувала громадськість, а саме те, що формальдегід, який є канцерогеном може викликати онкологічні наслідки при безпосередньому впливі на людський організм, а тому розміщення планованого підприємства може заподіяти шкоду місцевим жителям під час планованої діяльності Товариства, однак відповідач вказані зауваження безпідставно відхилив.
Дані, які містяться в звіті з ОВД, свідчать, що наслідком здійснення планованої діяльності буде заподіяння шкоди здоров`ю людей, про що громадськість повідомляла відповідача, однак під час оцінки впливу запланованої діяльності ним неналежно враховано результати участі громадськості, а саме не надано належної оцінки негативному впливу на довкілля.
Крім того, мають місце інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, зокрема створення нового виробництва в розумінні пункту 14.11.2. ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» в межах смт Брошнів-Осада є порушенням охоронної зони, що матиме негативний вплив на безпечність життєдіяльності людей та їх здоров`я.
За наведених підстав позивач вважає Висновок з ОВД протиправним.
15. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України проти позову заперечило. Зазначило, що Висновок з ОВД є актом індивідуальної дії, який стосується виключно прав та обов`язків Товариства. Громадське обговорення планової діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, розпочато у перший робочий день після такого опублікування, тобто з 18.10.2021, та закінчилося 11.11.2021, а, отже, тривало 20 робочих днів.
Право позивача на участь у громадському обговоренні планової діяльності ТОВ «СВІСС КРОНО» не порушено, а строки проведення громадського обговорення дотримано.
Технологічні процеси, які здійснюються у відділенні з підготовки смоли, чітко описані в Протоколі державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 16.11.2021 №1699, що свідчить про врахування технологічного процесу при видачі Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів висновку державної санітарно-Епідеміологічної експертизи від 17.12.2021 №12.2-18-4/23401, затвердженого головою Держпродспоживслужби. Міндовкілля не має повноважень здійснювати контроль за дотриманням вимог Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів.
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 18.05.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2023, відмовив у задоволенні позову.
17. Суди дійшли висновку, що відповідач врахував результати участі громадськості в процедурі з ОВД та не порушив вимог законодавства про оцінку впливу на довкілля в частині забезпечення участі громадськості та врахування результатів громадського обговорення.
18. 16.08.2023 представник позивача Жарський Тарас Володимирович подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2023, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
19. Скаржник покликається на висновки щодо застосування норм права, сформульовані Верховним Судом у постанові від 18.05.2023 у справі № 759/23414/20 щодо необхідності зосередження на екологічній та правовій суті у такій категорії справ, тоді як суди попередніх інстанцій у цій справі надали оцінку лише процедурі прийняття оскаржуваного висновку із оцінки впливу на довкілля; дійшли передчасних та формальних висновків щодо відсутності порушень санітарно-захисної зони, не взяли до уваги його доводи про те, що описаний у звіті із оцінки впливу на довкілля процес підготовки карбамідо-формальдегідної меламіно-карбамідо-формальдегідних смол має характер хімічних процесів, внаслідок яких утворюють нові хімічні сполуки, що характерно виробництву фенолальдегідних, поліефірних епоксидних та інших штучних смол; що деревообробна промисловість включає хімічні процеси; у звіті із оцінки впливу на довкілля вказано про можливе приготування карбамідоформальдегідної та меламінокарбамідоформальдегідної смол.
Окрім того, відхиляючи клопотання про призначення судової експертизи висновку з оцінки впливу на довкілля, суди дійшли помилкового висновку, що це питання є правовим; без проведення судової експертизи неможливо встановити такі обмеження як санітарно-захисна зона.
На думку скаржника, висновок суду апеляційної інстанції щодо дискреційності повноважень відповідача щодо визначення допустимості чи недопустимості провадження планової діяльності суперечить правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.06.2023 у справі №140/6524/20.
20. Ухвалою від 26.09.2023 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі. Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є доводи скаржника щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права й наявність обставин, наведених у п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, пп. "а" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
21. 30.10.2023 надійшов відзив від відповідача, в якому останній покликається на правомірність рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Вважає, що висновок з ОВД є актом індивідуальної дії та не порушує прав позивача, оскільки його право на участь у громадських обговореннях реалізовано. Визначення допустимості чи недопустимості провадження планової діяльності належить виключно до компетенції Міндовкілля.
Твердження позивача про ненадання оцінки щодо порушення санітарно-захисної зони є помилковим з огляду на належне обгрунтування судом апеляційної інстанції відсутності порушення на підставі наданих доказів.
Суди попередніх інстанцій надали оцінку звіту про громадське обговорення планової діяльності №202110118737, що був врахований відповідачем.
Також відповідач вважає обґрунтованою відмову судів попередньої інстанції у проведенні експертизи, оскільки поставлені позивачем питання не стосуються предмету позову.
У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2022 №263 наказом Міндовкілля від 22.03.2022 №159 було тимчасово обмежено доступ до Реєстру з ОВД для зовнішнього використання. Позивач подавав зауваження, а тому закриття реєстру не порушило його право на громадське обговорення.
22. Відповідач просив розглядати справу за його участі, водночас відповідно до ч.1 ст. 343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги, відзиву на неї та дійшов такого висновку.
24. Відповідно до ст. 12 Закону №2059-VIII висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 04.12.2019 у справі 3640/21828/18, від 13.09.2021 у справі №520/8862//2020, від 20.10.2021 у справі №160/16289/20, на які покликається позивач.
25. З огляду на це, Суд відхиляє покликання відповідача на відсутність у позивача права на звернення до суду.
(а) щодо дискреційних повноважень відповідача
26. Відповідно до ст. 1 Закону №2059-VIII:
- вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів;
- громадськість - одна чи більше фізичних або юридичних осіб, їх об`єднання, організації або групи;
- планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
27. Відповідно до ст. 2 Закону №2059-VIII оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:
- підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;
- проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;
- аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;
- надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;
- врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.
Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.
Суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання (далі - суб`єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.
28. Частиною 1 ст.3 Закону №2059-VIII встановлено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
Оцінці впливу на довкілля не підлягає планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
29. Частиною 4 ст. 3 Закону №2059-VIII передбачена заборона розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою та третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.
30. Згідно з ч. 6 ст. 3 Закону №2059-VIII забороняється провадження господарської діяльності, експлуатація об`єктів, інші втручання в природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, якщо не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.
31. Водночас надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, який повинен ураховувати результати аналізу інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації, є одним з етапів здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, передбаченим ст. 2 Закону №2059-VIII.
32. Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №2059-VIII уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.
33. Відповідно до ч.ч. 2-3 ст.9 Закону №2059-VIII висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.
При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.
34. Частиною 5 ст. 9 Закону №2059-VIII передбачено, що у висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган:
- зазначає тип, основні характеристики та місце провадження планованої діяльності;
- визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності;
- встановлює умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;
- встановлює умови щодо охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;
- встановлює умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків;
- встановлює умови щодо зменшення транскордонного впливу планованої діяльності, щодо якої здійснювалася процедура оцінки транскордонного впливу;
- якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність:
- здійснення компенсаційних заходів - покладає обов`язок із здійснення таких заходів;
- запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження, а також моніторингу впливу планованої діяльності на довкілля - покладає обов`язок із здійснення відповідних дій;
- здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення; додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом;
- здійснення післяпроектного моніторингу - визначає порядок, строки та вимоги до його здійснення.
Якщо з оцінки впливу на довкілля з розглянутих виправданих альтернативних варіантів виявляється екологічно обґрунтованим варіант, відмінний від запропонованого суб`єктом господарювання, за письмовою згодою із суб`єктом господарювання у висновку з оцінки впливу на довкілля зазначається погоджений варіант здійснення планованої діяльності.
35. Відповідно до ч.ч. 6-10 ст. 9 Закону №2059-VIII висновок з оцінки впливу на довкілля надається суб`єкту господарювання безоплатно протягом 25 робочих днів з дня завершення громадського обговорення, а в разі здійснення процедури оцінки транскордонного впливу - з дня завершення цієї процедури та затвердження рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля. До висновку з оцінки впливу на довкілля додається звіт про громадське обговорення.
Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою та четвертою статті 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» уповноважений центральний орган оприлюднює висновок з оцінки впливу на довкілля протягом трьох робочих днів з дня його прийняття у спосіб та в порядку, визначеному статтею 4 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», та протягом цього ж строку вносить його до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.
Висновок з оцінки впливу на довкілля втрачає силу через п`ять років у разі, якщо не було прийнято рішення про провадження планованої діяльності. Якщо до отримання рішення про провадження планованої діяльності внесено зміни до проектної документації чи зміни до законодавства, які вимагають зміни екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля, оцінка впливу на довкілля здійснюється повторно.
36. Згідно з п. 12 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля» від 13.12.2017 № 1026 (далі - Порядок №1026) за результатами розгляду документів, поданих суб`єктом господарювання для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля за формою згідно з додатком 5.
Відмова у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля або його анулювання здійснюється згідно з вимогами Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» .
37. Згідно з додатком до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 № 2806-IV висновок з оцінки впливу на довкілля є документом дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.
38. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 №2806-IV (далі - Закон №2806-IV) виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру.
39. Згідно з ч. 5 ст. 4-1 Закону №2806-IV підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:
- подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;
- виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;
- негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.
Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.
Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.
40. Отже, за відсутності у відповідача законних підстав для відмови у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля видача документу дозвільного характеру, а саме: висновку з оцінки впливу на довкілля, є його обов`язком.
41. Дискреційними повноваженнями є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним.
42. Вказані висновки не суперечать зазначеним позивачем висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 13.02.2018 у справі №361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі №569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі №461/2579/17, від 20.03.2018 у справі №820/4554/17, від 03.03.2018 у справі №569/16681/16-а та від 12.04.2018 у справі №826/8803/15.
43. Відповідно до ст. 12 Закону №2059-VIII підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля є: а) порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля; б) безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості; в) інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.
Саме такі критерії підлягають перевірці та оцінці під час розгляду справи про оскарження висновку з оцінки впливу на довкілля.
44. В свою чергу, надання мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження належить до компетенції відповідача.
45. Таким чином, визначення допустимості чи недопустимості провадження планованої діяльності належить виключно до дискреційних повноважень відповідача, а не суду. Суд лише перевіряє наявність чи відсутність передбачених ч. 2 ст. 12 Закону №2059-VIII підстав для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля.
46. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.01.2023 (справа №460/8998/20), зазначивши наступне:
« 94. Положення Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у сукупності дають підстави вважати, що суб`єкту владних повноважень надано дискреційне повноваження на аналіз інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення.
95. В силу положень статті 2 КАС України і частини 2 статті 12 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», суди у цій справі повинні були перевірити чи прийнято оспорюваний Висновок на підставі, у межах повноважень та у передбачений законами спосіб, зокрема перевірити дотримання відповідачем встановленої Законом процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, включаючи громадські слухання, а також наявність чи відсутність інших порушень законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля. При цьому суди не можуть досліджувати розрахунки допустимих концентрацій по основних екологічних показниках, оскільки це є функцією відповідача та знаходиться поза правовою площиною.»
47. Враховуючи викладене, в силу вимог ч. 2 ст. 2 КАС України та ст. 12 Закону №2059-VIII суди у цій справі повинні були перевірити чи прийнято оспорюваний Висновок на підставі, у межах повноважень та у передбачений законами спосіб, зокрема перевірити дотримання відповідачем встановленої Законом №2059-VIII процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, включаючи громадські слухання, а також наявність чи відсутність інших порушень законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.
48. Суд бере до уваги покликання позивача на висновки, викладені Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 18.05.2023 у справі № 759/23414/20, про те, що позови, спрямовані на захист довкілля, мають особливу значущість. Тому у питаннях, що є предметом регулювання Орхуської конвенції, суд має зосередитися не на питанні, чи мав право позивач звертатися до суду з таким позовом, оскільки громадянин, звертаючись до суду з позовом, покликаним на охорону навколишнього природного середовища, фактично сприяє виконанню своїх повноважень, наданих йому як національним законодавством, так і Орхуською конвенцією. Суд у такій категорії справ має зосередитися саме на екологічній та правовій суті справи, й у разі, якщо буде виявлено порушення норм природоохоронного законодавства, наслідком розгляду справи має бути запобігання або припинення незаконного заподіяння шкоди природі.
49. Позивач не довів, що суди поставилися формально до оцінки його аргументів та дійшли передчасних висновків, а тому оскаржувані постанови не суперечать зазначеним вище висновкам Верховного Суду.
(б) щодо санітарно-захисної смуги
50. Суд апеляційної інстанції зазначив, що докази спростовують доводи позивача щодо неправильного розрахунку санітарно-захисних зон від планової діяльності, відповідно до ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування і забудови населених місць», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 19.06.1996 №173 (далі - Правила).
51. Згідно з п. 1.2. Правил вони є обов`язковими для дотримання всіма державними, кооперативними, колективними та приватними підприємствами, організаціями та установами незалежно від відомчого підпорядкування та форми власності, а також посадовими особами та громадянами України, інвесторами-громадянами інших держав.
52. Відповідно до п. 1.3 Правил державний контроль за дотриманням вимог цих Правил здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного законодавства.
Контроль за дотриманням меж санітарно-захисних зон не входить до повноважень Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.
53. Санітарно-захисні зони визначені висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 17.12.2021 №12.2-18-4/23401 та протоколом державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 16.11.2021 №1699.
54. Звітом підтверджено відповідність планованої діяльності санітарному законодавству.
55. Планову діяльність «Нове будівництво відділення по підготовці смоли заводу ДСП в смт. Брошнів-Осада, по вул. 22-Січня, 83» передбачено здійснювати в межах існуючого промислового підприємства, яке відповідає відповідним критеріям щодо розміщення, та розташоване на земельних ділянках, які визначені для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд ТОВ «СВІСС КРОНО», що належать йому на праві власності.
56. Суд апеляційної інстанції оцінив аргументи позивача та зазначив, що у Протоколі державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 16.11.2021 №1699 описані технологічні процеси, які здійснюються у відділенні по підготовці смоли. Окрім іншого у Звіті з ОВД зазначено, що перенесення основної частини функцій даного відділення в нове буде мати максимально позитивний ефект, зменшуючи можливість виникнення аварійних ситуацій та досягаючи максимального контролю та автоматизації усіх процесів.
57. Зазначені висновки суду ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, доводи касаційної скарги їх не спростовують.
(в) щодо проведення експертизи
58. Скаржник клопотав про призначення експертизи, у якому просив проведення експертизи доручити Українському незалежному інституту судових експертиз та поставити на вирішення експерта такі питання:
- чи є процеси підготовки карбамідоформальдегідної та меламінокарбамідоформальдегідної смол хімічними процесами, внаслідок яких утворюються нові хімічні сполуки?
- чи виділяються в процесі підготовки (приготування) карбамідоформальдегідної та меламінокарбамідоформальдегідної смол токсичні речовини, що негативно впливають на нормальну життєдіяльність людини?
59. Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
60. Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
- для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
- жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
61. Відповідно до ч. 2 ст. 101 КАС України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
62. Згідно з ч. 4 ст. 102 КАС України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.
63. Предметом спору у розглядуваній справі є Висновок з оцінки впливу на довкілля від 01.07.2022 №21/01-202110118737/1, який видав суб`єкт владних повноважень - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, а відповідність вказаного Висновку та дослідження процедури його прийняття вимогам законодавства є суто правовим питанням, яке має вирішуватися відповідно до положень Закону України №2059-VIII, та фактично є предметом спору щодо його протиправності, який розглядається в рамках цієї адміністративної справи, тому з`ясування таких обставин не потребує застосування спеціальних знань, оскільки є питанням права та відноситься до повноважень суду при вирішенні справи.
64. Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про те, що висновок експерта за результатом проведення судової експертизи не є юридичним фактом, що спростовує або підтверджує факти дотримання встановленої чинним законодавством процедури прийняття відповідачем рішення, яке є предметом позову. Наявні матеріали справи містять необхідну і достатню інформацію для надання правової оцінки спірним правовідносинам, тому заявлені для експертизи питання, не стосуються предмету доказування під час розгляду даної адміністративної справи, а тому таке клопотання не підлягає задоволенню
Отже, відповідач законно та обґрунтовано виніс оскаржуваний висновок, а тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
65. Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
66. Відповідно до чч. 1-3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
67. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
68. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
69. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення рішень судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Керуючись ст. 243 341 345 349 350 356 359 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року у справі №300/146/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб