ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2024 року
м. Київ
справа №300/3504/21
провадження № К/990/38244/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Уханенка С. А.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Гінди О. М., суддів: Ніколіна В. В, Пліш М. А.,
І. Суть спору
1. У липні 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФО-П ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Відділ) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 22 червня 2021 року № 234466 у розмірі 17000,00 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що уповноваженими особами Управління Укртрансбезпеки в Хмельницькій області за результатами зважування вантажного автомобіля марки "RENAULT", реєстраційний номер НОМЕР_1 напівпричепом марки "SCHMITZ", реєстраційний номер НОМЕР_2 , належного ФО-П ОСОБА_1 встановлено порушення вимог абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", внаслідок чого до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф.
Стверджує, що за результатами зважування складено довідку та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в якому зазначено осьові навантаження (вісь 1 6200 кг, вісь 2 12500 кг, вісь 3 6500 кг, вісь 4 6600 кг, вісь 5 6850 кг, повна маса становить 38650 тонн).
Позивач вказує на безпідставність накладеного штрафу, оскільки порушення законодавства про автомобільний транспорт ним не здійснювалося, адже в подальшому, в м. Тернопіль водієм позивача здійснено повторне зважування вантажного автомобіля, за результатами якого: вісь 1 становить 6280 кг., вісь 2 12020 кг, вісь 3 6220 кг, вісь 4 6350 кг, вісь 5 6500 кг, загальна маса 37370 кг, що відповідає даним згідно товаро-транспортної накладної.
Таким чином, на переконання позивача, результати зважування відрізняються (різниця між двома зважуваннями становить 1280 кг = 38650 кг 37370 кг), що свідчить про несправність вимірювального обладнання, за допомогою якого здійснювалося зважування у місті Хмельницькому на автодорозі М-12, 320 км.
Вважаючи дії відповідача протиправними, ФО-П ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про скасування постанови Відділу від 22 червня 2021 року № 234466.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. На підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у період з 26 квітня 2021 року по 02 травня 2021 року, направлення на рейдову перевірку від 26 квітня 2021 року № 003985 посадовими особами Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 30 квітня 2021 року проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на автомобільній дорозі М-12,320 км, транспортного засобу RENAULT MAGNUM, державний номер НОМЕР_1 , причіп SCHMITZ CARGOBULL, державний номер НОМЕР_2 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який належить ФО-П ОСОБА_1 .
4. За результатами проведеної рейдової перевірки посадовими особами Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акт додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 30 квітня 2021 року, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 30 квітня 2021 року № 0051545 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 30 квітня 2021 року № 028777.
5. Згідно з довідкою від 30 квітня 2021 року № 028777 про результати здійснення габаритно-вагового контролю навантаження на осі автомобіля марки RENAULT MAGNUM, державний номер НОМЕР_1 , причіп SCHMITZ CARGOBULL, державний номер НОМЕР_2 становить: вісь 1 6200 кг, вісь 2 12500 кг, вісь 3 6500 кг, вісь 4 6600 кг, вісь 5 6850 кг. Повна маса транспортного засобу 38650 кг.
6. В акті від 30 квітня 2021 року № 0051545 про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів вказано, що фактична маса вантажу (збірний вантаж) становить 38650 тонн, нормативно допустима 40000 кг, осьові навантаження (фактичні) 6200 кг., 12500 кг. і 19950 кг, нормативно допустимі 11 т, 11 т та 22 т. Відстань між осями становить 2,8, 3,4,1,3, та 1,3 метри.
7. В акті від 30 квітня 2021 року № 272242 додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом зафіксовані такі порушення: водій здійснював перевезення вантажів з с. Миколаївське до м. Івано-Франківська згідно з товарно-транспортною накладною № СА-ЦБ/РНв-020277 від 29 квітня 2021 року. На момент перевірки виявлено, що за 29 квітня 2021 року період безперервного водіння водія не складає 5 годин 30 хвилин. Також навантаження на одиночну вісь складає 12500 кг при допустимій масі 11000 кг. Порушено вимоги статті 49, абзаців 8, 15 частини статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» і пункту 22.5 постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року «Про Правила дорожнього руху», а саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10 % до 20 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу та порушення режиму праці та відпочинку водієм транспортного засобу. У графі «пояснення водія про причини порушень» зазначено, що вага встановлена не на рівній площині, з чим він не згоден.
8. Відповідно до розрахунку від 30 квітня 2021 року № 545 плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яку належить сплатити позивачу становить 426,06 євро.
9. Західне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки листом від 31 травня 2021 року № 40922/27/24-21 повідомило ФО-П ОСОБА_1 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 22 червня 2021 року з 10.00 год. до 12.00 год.
10. За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, в.о. заступника начальника Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Крайник О. В. 22 червня 2021 року прийнято оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за № 234466, відповідно до якої, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10 % до 20 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, на підставі абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до ФО-П ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
11. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року позовні вимоги задоволено.
11.1. Визнано протиправною та скасовано постанову Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 22 червня 2021 року № 234466 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
12. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з протиправності застосованого до позивача адміністративно-господарського штрафу у зв`язку з тим, що відповідачем не доведено, що вагове обладнання, яке було використане 30 квітня 2021 року при зважуванні транспортного засобу позивача, могло забезпечити по осьове зважування у русі.
13. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 25 вересня 2023 року скасував рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року та прийняв постанову, якою в позові відмовив.
14. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, суд апеляційної інстанції дійшов до такого висновку з огляду на відсутність доказів отримання позивачем дозволу на участь у дорожньому русі транспортного засобу, вагові або габаритні параметри якого перевищують нормативні та видані уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документ про внесення плати за проїзд такого транспортного засобу.
Разом з цим суд апеляційної інстанції зазначив, що на засіб вимірювальної техніки ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту споживачів» видано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 34-00/2065 з терміном дії до 14 серпня 2021 року. За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ 29329-92 (а. с. 80). Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що станом на 30 квітня 2021 року (дата проведення зважування транспортного засобу позивача) засіб вимірювальної техніки відповідав загальним технічним вимогами державних стандартів.
Щодо здійснення водієм повторного зважування вантажного автомобіля в м. Тернопіль, результати якого відрізняються від попереднього (різниця між двома зважуваннями становить 1280 кг = 38650 кг 37370 кг), суд апеляційної інстанції зазначив, що повторне зважування здійснювалося не в межах одного стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю (у місті Хмельницькому на автодорозі М-12, 320 км), а в місті Тернополі, а тому не може бути доказом відсутності перевищення вагових обмежень транспортним засобом позивача.
IV. Касаційне оскарження
15. Позивач подав касаційну скаргу на вказане судове рішення з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої, підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення першої інстанції.
Автор скарги зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: положення статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», пункту 13 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг» від 27 червня 2007 року № 879, пунктів 8-9 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю автомобільних дорогах загального використання, затверджених наказом Мінінфраструктури України від 28 липня 2015 року № 255.
16. Верховний Суд ухвалою від 19 грудня 2023 року відкрив касаційне провадження за скаргою представника ФО-П ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року з підстави, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
17. Представник Відділу подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
18. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2344-III).
21. Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
22. Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 3353-ХІІ) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
23. За приписами статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08 вересня 2005 року № 2862-IV, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
24. Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).
25. За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
26. Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
27. Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
28. В силу пункту 4 Правил № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
29. Як передбачено статтею 48 Закону № 2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.
30. Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
31. Згідно з пунктами 3, 4, 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.
Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
32. Повірка засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації врегульовано статтею 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
33. Пунктом 13 Порядку № 879 передбачено, що під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
34. За приписами пунктів 15 - 18, 20 Порядку № 879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.
Габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.
У разі виявлення під час здійснення попереднього габаритно-вагового контролю на стаціонарних або автоматичних зважувальних пунктах факту перевищення установлених габаритно-вагових параметрів здійснюється точний габаритно-ваговий контроль.
За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.
За результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
35. Визначення повторного вимірювання і зважування міститься у підпункті 12 пункту 2 Порядку № 879 та означає будь-яке наступне вимірювання транспортного засобу, що перебуває в межах одного стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю, з часу в`їзду такого транспортного засобу на територію пункту до виїзду з неї. Не є повторним вимірювання, яке проводиться через технічні перебої в роботі вимірювального і зважувального обладнання, що не суперечить вимогам затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології методики.
36. Статтею 49 Закону № 2344-III передбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
37. Відповідно до абзацу 15 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
VI. Позиція Верховного Суду
38. З аналізу наведених норм права висновується, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
39. За спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли, для контейнеровозів, зокрема навантаження на одиночну вісь перевищує - 11 т.
40. При цьому допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
41. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
42. Варто зазначити, що обов`язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а також внести плату за проїзд такого великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування покладається на перевізника.
43. За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
44. У спірних правовідносинах, які склались у цій справі підставою для накладення на позивача штрафу відповідно до оскаржуваної постанови від 22 червня 2021 року № 234466 слугувало перевищення встановлених законодавством України габаритно-вагових норм від 10 % до 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, а саме вантажним автомобілем марки "RENAULT", реєстраційний номер НОМЕР_1 напівпричепом марки "SCHMITZ", реєстраційний номер НОМЕР_2 , про що складено відповідний акт від 30 квітня 2021 року № 272242.
45. Так, за результатами габаритно-вагового контролю посадовими особами контролюючого органу складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та встановлено перевищення на одиночну вісь - 12,5 т при нормативно допустимому 11 т.
46. Наведене свідчить перевищення вагових параметрів на одиночну вісь на 13,64 %.
47. Відповідно до цих результатів вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження більш ніж на 2 %, що дає підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону № 2344-ІІІ, повинен бути відповідний дозвіл.
48. Така позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 803/1540/16.
49. При цьому повторне зважування у м. Тернополі не приймається до уваги, адже здійснення такого зважування не в межах одного стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю не може бути доказом відсутності перевищення вагових обмежень транспортним засобом позивача.
50. Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документу про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
51. Непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.
52. Суд апеляційної інстанції встановив, що такий дозвіл у позивача відсутній, а отже за описаних обставин Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду про те, що відповідач мав достатні підстави для накладення штрафу відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ.
53. При цьому, слід зазначити, що Законом № 2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
54. Частиною сьомою статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» визначено, що повірка законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, проводиться за методиками повірки, які визначаються нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності, або національними стандартами.
При цьому частинами першою-другою статті 18 вказаного Закону передбачено, що органом з уповноваження на проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації (далі - орган з уповноваження), є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Для проведення зазначеної в частині першій цієї статті повірки наукові метрологічні центри, метрологічні центри та повірочні лабораторії зобов`язані одержати свідоцтво про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - свідоцтво про уповноваження), яке видається органом з уповноваження.
55. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що на засіб вимірювальної техніки ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту споживачів» видано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 34-00/2065 з терміном дії до 14 серпня 2021 року.
56. Наведене свідчить, що станом на 30 квітня 2021 року (дата проведення зважування транспортного засобу позивача) засіб вимірювальної техніки відповідав загальним технічним вимогами державних стандартів.
57. Щодо доводів про відсутність методики виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі та вказане є підставою для виникнення об`єктивних сумнівів у достовірності результатів зважування, слід вказати на таке.
58. Дійсно, на момент виникнення спірних правовідносин, відсутня затверджена Мінекономрозвитком методика виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі, якою мали б керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.
59. Водночас, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України № 3353-ХІІ, статті 33 Закону № 2862-IV визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком № 879, яким керувався відповідач, Верховний Суд вважає, що відповідачем правомірно проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу.
60. Наведене узгоджується з нормативним регулюванням, а саме скасування постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 671 пункту 19 Порядку № 879, в якій було вказано про те, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.
61. Отже, законодавець виключив норму про необхідність застосування будь-якої затвердженої методики визначення у спірних правовідносинах.
62. Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
63. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
64. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VII. Судові витрати
65. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі № 300/3504/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
С. А. Уханенко