ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 300/3568/22

адміністративне провадження № К/990/16624/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Шишова О.О.,

суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2022 року (прийняте у складі головуючого судді Главач І.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року (головуючий суддя Матковської З.М., суддів: Кузьмича С.М., Улицького В.З.),

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. ФОП ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Івано-Франківської митниці, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Івано-Франківської митниці про коригування митної вартості № UA206000/2022/000062/2 від 12.08.2022, рішення Івано-Франківської митниці №7.21-1/15/13/2047 від 30.08.2022 про відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Івано-Франківської митниці про коригування митної вартості №UA206000/2022/000062/2 від 12.08.2022. Визнано протиправним та скасовано рішення Івано-Франківської митниці №7.21-1/15/13/2047 від 30.08.2022 про відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 12 405 гривень 00 копійок.

3. 09 грудня 2022 року до суду надійшла заява представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, обґрунтовуючи яку зазначив, що 17.08.2022 між позивачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Барген» в особі як керуючого партнера Гевка Андрія Васильовича укладено договір про надання правової допомоги № 17/08/2022, предметом якого є представництво інтересів при оскарженні рішення Івано-Франківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA206000/2022/000062/2 від 12.08.2022. Вартість послуг за умовами угоди становить 55 200,00 грн. Крім того, сторони вищенаведеного договору погодили «гонорар успіху» за скасування оспорюваного рішення, який визначається у сумі 10% від суми митних платежів, які позивачу довелося додатково сплатити для митного оформлення товарів, вартість яких скоригована оскаржуваним рішенням і становить 128 940,00 грн. Відтак, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці на користь фізично-особи ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у справі № 300/3568/22 у розмірі 184 140,00 грн.

4. Додатковим рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2022 року заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп.

5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року залишено без змін додаткове рішення суду першої інстанції.

6. Не погодившись з додатковим рішенням, позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду питання щодо розподілу судових витрат стосовно надання правничої допомоги.

7. Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі №300/3568/22 за касаційною скаргою податкового органу на додаткове рішення суду апеляційної інстанції.

8. Ухвалою суду касаційний розгляд справи призначено у порядку письмового провадження.

IІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Суд першої інстанції з чим погодився суд апеляційної інстанції частково задовольняючи вимоги позивача про ухвалення додаткового судового рішення та стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, виходив з того, що судові витрати заявлені до відшкодування обґрунтовано, вартість послуг і робіт правничої допомоги, зазначена у наданих до суду документах, є співмірною з фактично виконаними послугами та роботами, що підтверджуються наданими позивачем належними доказами.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі, вважає її необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки судами попередніх інистій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

11. Підставою касаційного оскарження у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме застосування судом апеляційної інстанції статей 132 134 138 139 252 КАС України без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 810/2760/17, від 28.12.2020у справі № 640/18402/19, від 10.11.2022у справі № 640/24023/21, щодо покладення обов`язку доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

12. У доводах касаційної скарги позивач наголошує, що представник Позивача у своїй заяві від 09.12.2022 про винесення додаткового судового рішення детально обґрунтував та надав докази співмірності витрат на правову допомогу, з огляду на:

- складність справи та виконаних адвокатом робіт;

- час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт та обсяг наданих адвокатом послуг (виконаних робіт);

- ціну позову та значення справи для Позивача. Окрім цього, представник Позивача обґрунтував співмірність та реальність витрат на оплату послуг в контексті кожного із критеріїв, які сформульовані у ч. 9 ст. 139 КАС України.

13. Окремо скаржник звертає увагу й на те, що у рішеннях судів відсутня будь-яка мотивована оцінка аргументів Позивача. Рішення не містять жодного посилання на докази, які б підтверджували доводи Відповідача та висновки суду першої інстанції щодо неспівмірності витрат на правову допомогу фактично наданим послугам.

14. Відповідач скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги. У відзиві представник відповідача вказує, що касаційна скарга подана позивачем безпідставно, постанови Верховного Суду, на які посилається позивач, не спростовують позицію відповідача. З урахуванням викладеного, Відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

IV. Джерела права

15. Частини перша та третя статті 132 Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV (далі - КАС України)

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

на професійну правничу допомогу;

сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

16. Стаття 134 КАС України. Витрати на професійну правничу допомогу

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

17. Частини третя - восьма статті 137 КАС України. Витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз

Спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

18. Частини перша, шоста, сьома, дев`ята статті 139 КАС України.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

19. Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

20. Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

21. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" установлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

22. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

23. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

24. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

V. Позиція Верховного Суду

25. Склад та розмір судових витрат, зокрема, на професійну правничу допомогу та/або проведенням експертизи, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, документи, що свідчать про оплату експертизи, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

26. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

27. Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

28. Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

29. Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

30. Суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

31. З матеріалів справи видно, що між позивачем (Замовником) та Адвокатським об`єднанням «Барген» (Виконавець) було укладено договір про правову допомогу №17/08/2022 від 17.08.2022 (надалі, також - Договір), за яким Виконавець зобов`язується надати Замовнику правову допомогу, пов`язану із представництвом та захистом інтересів Замовника, а Замовник зобов`язується сплатити за надану йому правову допомогу.

У п. 2.2. договору зазначено, що сторони погодили, що гонорар Виконавця є фіксованим, визначається і сплачується у такому порядку:

п. 2.2.1. Гонорар Виконавця за правову допомогу, пов`язану з оскарженням спірного рішення митниці в Івано-Франківському адміністративному суді, складає 55 200 грн і сплачується такими частинами: 7 700 грн протягом 3 банківських днів з дати підписання цього Договору; 15 800 грн протягом 3 банківських днів з дати отримання рахунку Виконавця і до подання позову до суду; 15 850 грн протягом 5 банківських днів з моменту отримання Замовником ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду про відкриття провадження за позовом Замовника про скасування спірного рішення митниці; 15 850 грн протягом 5 банківських днів з моменту отримання Замовником рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду за результатами розгляду позову Замовника про скасування спірного рішення митниці.

п. 2.2.2. Додатково до гонорару, визначеного попереднім підпунктом, сторони погодили також «гонорар успіху» Виконавця за скасування рішення Івано-Франківської митниці про коригування митної вартості товарів № 206000/2022/000062/2 від 12.08.2022, який визначається у сумі 10% від суми митних платежів, які Замовнику довелося сплатити для митного оформлення товарів, вартість яких була скоригована вказаним рішенням, і складає 128 940 грн. Такий гонорар підлягає сплаті протягом 30 банківських днів після набрання законної сили рішенням суду про скасування Івано-Франківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA20600/2022/000062/2 від 12.08.2022.

Крім того, АО «Барген» в особі керуючого партнера Гевка Андрія Васильовича, та адвокат Бартош Святослав Богданович, керуючись частиною 6 статті 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пункт 1.4 Договору №17/08/2022 від 17.08.2022 уклали договір про надання правової допомоги.

32. Суд зауважує, що зміст договору про надання правової (правничої) допомоги містить загальний обсяг повноважень на здійснення представництва інтересів в суді та інших органах при розгляді правових питань, у договорі відсутній детальний опис послуг, які повинні надаватися в межах їх виконання, що пов`язаний з розглядом справи №300/3568/22, договір містить опис надання інших послуг правового характеру.

33. Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

34. Так, згідно акта приймання-передачі від 09.12.2022 до договору про правову допомогу № 17/08/2022 від 17.08.2022 адвокат надав такі юридичні послуги:

1) Зібрано докази для підготовки позову, проаналізовано актуальну судову практику та подано до суду позов 10 год;

2) Визначено розмір судового збору, який потрібно сплатити за подання даного позову 0,25 год;

3) Підготовлено та направлено запит до Івано-Франківської митниці 0,5 год;

4) Підготовлено та подано до Івано-Франківського окружного суду клопотання про витребування митних декларацій 1,5 год;

5) Проведено підготовку до судового засідання та представлено інтереси позивача під час розгляду справи № 300/3568/22 (включно з часом, необхідним для прибуття до суду) 1 год;

6) Проаналізовано відзив Івано-Франківської митниці на позов та додані до нього документи, підготовлено та подано суду відповідь на відзив 4,5 год;

7) Підготовлено та подано до Івано-Франківського окружного адміністративного суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи у приміщенні суду з виготовленням фотокопій 1 год;

8) Підготовлено та подано до суду заяву про видачу CD-диску з копіями документів у справі № 300/3568/22, наданих Київською митницею, сплачено судовий збір та отримано копію диску у приміщенні суду 0,5 год;

9). Проаналізовано копії митних декларацій № UA209140/2022/68945 від 15.07.2022 та № UA100330/2022/437166 від 14.06.2022, а також документів долучених до них, наданих Київською митницею (863 аркуші на CD-диску) та Львівською митницею (179 аркушів), підготовлено та подано до суду письмові пояснення 5 год;

10). Проведено підготовку до судового засідання та представлено інтереси позивача в Івано-Франківському окружному суді 02.11.2022 під час розгляду справи № 300/3568/22 0,5 год;

11). Проведено підготовку до судового засідання, підготовлено текст вступного слова, представлено інтереси позивача під час розгляду справи (включно з часом, необхідним для прибуття до суду) 2 год;

12) Підготовлено і подано до суду клопотання про долучення доказів 0,5 год;

13) Проведено підготовку до судового засідання та представлено інтереси позивача під час розгляду справи (включно з часом, необхідним для прибуття до суду) 1 год;

14) Підготовлено заяву про винесення у справі № 300/3568/22 додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу з обґрунтуванням розміру таких витрат 2 год.

35. Загальна вартість послуг становить 184 140,00 грн, з яких станом на підписання вище наведеного акту позивач сплатив 55 200,00 грн, а решта 128 940,00 грн сплачує протягом 30 банківських днів після набрання законної сили рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/3568/22.

37. Ураховуючи зазначене та складність розглядуваної справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для учасника справи, суд першої та апеляційної інстанцій установив, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню з огляду на їх співмірність та реальність у розмірі 10000 грн., а заява позивача є такою, що підлягає частковому задоволенню.

38. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

39. Колегія суддів Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції з чим погодився суду апеляційної інстанції у своєму рішенні, перелічивши надані представником позивача докази в підтвердження понесених витрат, не оцінив взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Зокрема, суд не досліджували обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, зазначений в тому числі в акті приймання передачі послуг, складності та якості складених документів. Також, зважаючи на обсяг послуг адвоката, витрати на які позивачем заявлено до відшкодування, судом не надано оцінку їх неминучості та практичному значенню для розгляду цієї справи, з огляду на її складність.

40. При цьому судами попередніх інстанцій не мотивовано суми витрат, які вирішено стягнути на правничу допомогу та не наведено обґрунтованих мотивів, з яких міркувань він виходив, присуджуючи до відшкодування позивачу витрати на послуги з правової допомоги у розмірі 10000 грн.

41. Також, суд апеляційної інстанції при вирішенні справи не надавав оцінку відповідності розміру витрат на оплату послуг адвоката критеріям, встановленим частиною п`ятою статті 134 КАС України, зокрема, чи заявлена представником позивача до відшкодування сума витрат є співмірною із наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, критеріям їх реальності та розумності.

42. Разом з тим, визначаючи співмірний розмір заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу суди не надали жодної оцінки поданому відповідачем запереченню на заяву про розподіл судових витрат, не дослідивши це заперечення на предмет наявності/відсутності обґрунтованих доводів щодо неспівмірності витрат, та зробив висновки без врахування позиції відповідача та оцінки його доводів.

43. Крім того суди попередніх інстанцій не обґрунтовували за які фактичні відшкодування витрат на правничу допомогу підлягають задоволенню. Тобто суди не надавали оцінку, які саме послуги необхідні були для досягнення мети відповідно до укладеного договір про правову допомогу.

44. Суд касаційної інстанції позбавлений можливості згідно частини другої статті 341 КАС України встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

45. Отже, в контексті встановлених обставин та у взаємозв`язку із наведеними вище нормами права Верховний Суд вважає висновки судів попередніх інстанцій помилковими та передчасними, оскільки вони зроблені за формального підходу до вирішення питання обґрунтованості понесених витрат на правничу допомогу та не ґрунтуються на всебічно та повно досліджених доказах, наявних в матеріалах справи.

46. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

47. Відповідно до частини четвертої наведеної статті, справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

48. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду переглянувши судові рішення на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи, в частині вирішення питання розподілу судових витрат на правничу допомогу, на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

49. Керуючись статтями 345 349 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року у справі №300/3568/22- скасувати.

3. Справу №300/3568/22 у частині вирішення питання розподілу судових витрат на правничу допомогу передати на новий розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко