ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 300/3719/21
адміністративне провадження № К/990/18884/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 300/3719/21
за позовом ОСОБА_1
до Спаської сільської ради
про визнання протиправним та скасування рішення
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року (суддя Шумей М. В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року (колегія у складі: головуючого судді Коваля Р. Й., суддів Гуляка В. В., Ільчишин Н. В.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 23 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Спаської сільської ради, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення сесії Липовецької сільської ради Калуського району Івано-Франківської від 02 вересня 2018 року № 266/16-2018 «Про надання дозволу на виготовлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд».
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою від 30 липня 2021 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за цим позовом.
3. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року позовну заяву залишено без руху та повідомлено позивача про можливість подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.
4. 28 грудня 2021 року на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
5. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовлено. Позовну заяву повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами позовну на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
6. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що вказані позивачем в заяві про поновлення строку звернення до суду підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом є неповажними. Таким чином позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
7. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, проте зауважив, що суду першої інстанції необхідно було залишити позов без розгляду відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, а не повертати позовну заяву. Між тим, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначила, що ухвала суду першої інстанції постановлена за повного з`ясування судом обставин справи, проте з порушенням норм процесуального права, яке не призвело до неправильного вирішення питання поновлення строку звернення до суду, а тому немає підстав для її скасування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 21 липня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року. Провадження в частині відмови позивачу в поновленні строку звернення до адміністративного суду та повернення позовної заяви та повернення судового збору закрити. Івано-Франківському окружному адміністративному суду розглянути справу № 300/3719/21.
9. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржниця зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права. Так, судами безпідставно не взято до уваги той факт, що цей позов є негаторним, на який не розповсюджується строк давності. Поряд з цим, строк звернення до адміністративного суду потрібно відраховувати з дня коли орган місцевого самоврядування відмовив позивачці у вирішення спірного питання листом від 06 травня 2021 року № 673/02-76.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
10. 21 липня 2022 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
11. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 липня 2022 року визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Тацій Л. В., Стрелець Т. Г.
12. Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2022 року відкрито провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року.
13. Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 18 жовтня 2022 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
15. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
16. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
17. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
18. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
19. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
20. Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
21. Повертаючи позовну заяву, суди виходили з того, що даний спір належить до юрисдикції адміністративних судів, і позивачем пропущено, встановлений КАС України, шестимісячний строк звернення до суду, а поважних причин пропуску такого позивачем не наведено.
22. Колегія суддів не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
23. За правилами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
24. Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
25. За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
26. Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції.
Зокрема у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 520/13190/17, від 27 листопада 2018 року у справі № 820/3534/17, від 19 лютого 2020 року у справі № 1340/3580/18 та інших Велика Палата дійшла наступних висновків:
«До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.».
27. Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не враховувати запропонований підхід під час вирішення цієї справи.
28. Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує рішення сесії Липовецької сільської ради Калуського району Івано-Франківської від 02 вересня 2018 року № 266/16-2018 «Про надання дозволу на виготовлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд».
Так, вказаним рішенням надано ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею 0,1868 га по АДРЕСА_1 за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_2 с. Липовиця.
Поряд з цим, позивач зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_2 .
Отже, як зазначає позивач, оскаржуваним рішенням відповідача надано дозвіл її брату ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку площею 0,1868 га, яка частково накладається на її земельну ділянку, що суперечить ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України та рішенню Рожнятівського районного суду від 15 листопада 2015 року та порушує її право, як землекористувача, оскільки площа земельної ділянки 0,1868 га повністю перекриває її доступ до господарських будівель.
29. Таким чином, спірні правовідносини у цій справі виникли внаслідок незгоди позивача з рішенням відповідача, яке як зазначає ОСОБА_1 , порушує її право як землекористувача.
30. Колегія суддів звертає увагу, що такий зміст позовних вимог та характер правовідносини, щодо яких виник спір, вказує на те, що звернення до суду з цим позовом спрямоване насамперед на захист права позивача щодо користування земельною ділянкою.
31. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що даний спір не пов`язаний із захистом прав у сфері публічно-правових відносин, водночас стосується цивільних прав та інтересів позивача стосовно користування земельною ділянкою.
Та обставина, що відповідачем у справі визначено орган місцевого самоврядування, не змінює правову природу спірних правовідносин та не робить цей спір публічно-правовим, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.
32. Враховуючи характер спірних правовідносин та суб`єктний склад осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.
33. З огляду на викладене, повернення позовної заяви з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду, передбаченого КАС України, за умови належності даного спору до юрисдикції цивільного суду, не можна визнати обгрунтованим.
34. Саме під час розгляду справи цивільним судом, до юрисдикції якого належить ця справа, належить дати оцінку дотримання позивачем строків звернення до суду з цим позовом.
35. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05 листопада 2020 року у справі № 813/5096/17 та від 24 лютого 2021 року у справі № 815/1466/18.
36. Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
37. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
38. З огляду на зазначене, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.
39. Відповідно до статті 239 КАС України позивачі мають право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Керуючись ст. 238 239 341 345 349 354 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року - скасувати.
Провадження у справі № 300/3719/21 за позовом ОСОБА_1 до Спаської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції цивільного суду та що вона вправі протягом десяти днів з дня отримання нею відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Л.В. Тацій Т.Г. Стрелець