ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 року

м. Київ

справа № 300/4060/24

адміністративне провадження № К/990/32126/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №300/4060/24

за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов?язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року, постановлену колегією суддів у складі судді-доповідача Довгої О.І., суддів Глушка І.В., Запотічного І.І.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У травні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач) про зобов?язання вчинити певні дії.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Ухвалою від 29.05.2024 Івано-Франківського окружного адміністративного суду, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, через недотримання пунктів 4, 5 частини п?ятої статті 160 КАС України та частини першої статті 161 КАС України, відповідно до яких у позовній заяві позивач зазначає зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначає докази, що підтверджують вказані обставини.

2.1. Залишаючи позов без руху, суд першої інстанції виходив з того, що подання позивачем написаної від руки позовної заяви не суперечить вимогам, встановленим процесуальним законом до форми позовної заяви, однак констатував, що подана позовна заява викладена нерозбірливим почерком (є нечитабельною), що є суттєвим недоліком позову та фактично позбавляє суд можливості дослідити її обґрунтування та зміст позовних вимог. Суд надав позивачу 10 днів для виправлення цих недоліків.

2.2. Після надходження від позивача 31.05.2024 заяви про усунення недоліків позовної заяви Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 06.06.2024 продовжив позивачу строк для усунення недоліків, вчергове наголосивши на тому, що КАС України не містить вимог чи заборон з приводу засобів створення позовної заяви - друкованим способом чи написання від руки, внаслідок чого, позивач вправі подати до суду позовну заяву, написану власноруч. Поряд із цим, суд підкреслив, що в такому випадку, об`єктивною та розумною є вимога написання її таким почерком, який дозволяє без зусиль прочитати позовну заяву та чітко встановити її повний зміст.

2.3. На підставі наведеного суд цієї інстанції установив, що позивачу необхідно усунути вказані судом недоліки та подати позовну заяву для суду, викладену у письмовій формі (написану від руки друкованими літерами чи виготовлену машинописним способом) таким чином, щоб її можна було прочитати та, яка має відповідати вимогам до її форми та змісту, які визначені у статтях 160 і 161 КАС України.

2.4. Після надходження від позивача 11.06.2024 заяви про усунення недоліків позовної заяви Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 18.06.2024 повернув позивачу позовну заяву на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України через неусунення її недоліків, оскільки обґрунтування позовної заяви залишилися нерозбірливими, ураховуючи при цьому підходи, застосовані Верховним Судом в ухвалах від 01.04.2024 у справі № 990/86/24 та від 17.04.2024 у справі № 990/121/24.

2.5. Повертаючи позивачу позовну заяву, суд першої інстанції зазначив, що в ухвалах суду від 29.05.2024 та від 06.06.2024 позивачу роз`яснено, що перевіряючи на відповідність позовну заяву вищенаведеним вимогам статей 160 161 172 КАС України, суд встановив, що позов викладений нерозбірливим почерком (є нечитабельним), через, що суд не може встановити ні змісту позовних вимог, ні їхнього обґрунтування, у зв`язку з чим суд не може вирішити питання про відкриття провадження за цим позовом так, як того вимагає закон.

2.6. Суд першої інстанції констатував, що позов до адміністративного суду пред`являється шляхом подання позовної заяви, форма і зміст якої має відповідати вимогам, установленим у статтях 160 161 172 КАС України. З цього випливає, що текст позовної заяви має бути викладено у такий спосіб, що дозволяє визначити (зрозуміти) суть позову та вирішити питання, які перелічені в частині першій статті 171 КАС України, з якими процесуальний закон пов`язує можливість відкриття провадження у справі. Однак, заява, яку позивачем надано на виконання вимог ухвали суду від 06.06.2024, не дозволяє вирішити цих питань, адже поданий документ викладений нерозбірливим почерком (є нечитабельним), що є суттєвим недоліком, через, що суд позбавлений можливості встановити змісту позовних вимог та їхнє обґрунтування, у зв`язку з чим суд не може вирішити питання про відкриття провадження за цим позовом так, як того вимагає закон, так само як і примірники до позовної заяви для відповідачів є нечитабельними, що порушує права відповідачів на подання відзиву на позовну заяву, оскільки останні повинні бути обізнаними відносно чого слід надати таку заяву по суті справи.

3. ОСОБА_1 не погодився з ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 та подав апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

4. Установивши, що подана апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 КАС України, суд апеляційної інстанції застосував наслідки положень статті 169 цього ж Кодексу та ухвалою від 17.07.2024 залишив апеляційну скаргу без руху з тих мотивів, що подана апеляційна скарга викладена нерозбірливим почерком та є нечитабельною, через що апеляційний суд не може встановити обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, а також звернуто увагу на те, що примірники для відповідачів так само є нечитабельними, що порушує їхнє право бути обізнаними відносно чого слід надати відзив на апеляційну скаргу.

4.1. Суд апеляційної інстанції указав, що скаржнику необхідно усунути вказані судом недоліки та подати апеляційну скаргу, викладену у письмовій формі (написану від руки чи машинописним способом) таким чином, щоб її можна було прочитати та яка має відповідати вимогам до її форми та змісту, які визначені статтею 296 КАС України.

4.2. У цій же ухвалі ОСОБА_1 роз`яснено, що у разі неусунення недоліку апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України така буде їй повернута.

4.3. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024 апеляційна скарга повернута скаржнику, оскільки на виконання вказаної ухвали судді позивач подав до апеляційного суду заяву на двох нечитабельних аркушах. Суд цієї інстанції констатував, що оскільки саме з цих підстав апеляційна скарга залишена без руху, то слід вважати, що вимоги про залишення без руху апеляційної скарги скаржником не виконані.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

5. Не погодившись з рішенням апеляційного суду, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

5.1. На обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на порушення норм матеріального та процесуального права судом апеляційної інстанції. Ухвала апеляційного суду не відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 08.11.2023 у справі № 120/269/23 та від 31.08.2023 у справі № 990/114/23, оскільки суди в цій справі висунули формальні вимоги до оформлення позовної заяви, які не відповідають статті 55 Конституції України та статтям 160-172 КАС України

5.2. На переконання касатора, суди вдалися до оцінки можливості подання відповідних заперечень та відзивів, а також оцінки обставин наявності або відсутності доказів, що є передчасним на стадії відкриття провадження, а такий формальний підхід порушив право позивача на доступ до суду та судового захисту порушених прав.

5.3. Касатор вважає, що в порушення статей 160-172 КАС України, суди не зазначили конкретних недоліків позовної заяви та апеляційної скарги. Акцентує увагу на тому, що суди не врахували його право подати позовну заяву, апеляційну скаргу та інші документи, написані власноручно, зокрема на бланку суду за допомогою працівників суду, що суперечить статтям 160-172 КАС України.

5.4. Наголошує, що позовна заява, апеляційна та касаційна скарги містять необхідну інформацію відповідно до статей 160-172 КАС України, зокрема, про нього та порушення його прав, проте суди цього не врахували. Підкреслює, що відповідно до статті 55 Конституції України та частини п?ятої статті 5 КАС України, оскаржувана ухвала є формальною, яка перешкоджає йому у доступі до правосуддя та захисту порушених прав.

6. Ухвалою Верховного Суду Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.09.2024 відкрито касаційне провадження (№К/990/32126/24) за цією касаційною скаргою.

7. За інформацією з системи "Діловодство спеціалізованого суду", відповідач отримав касаційну скаргу в електронному кабінеті 16.08.24 18:25, а згідно з довідкою про доставку електронного листа ухвала про відкриття касаційного провадження доставлена до електронного кабінету відповідача 05.09.2024 о 02:25. Правом подати відзив на касаційну скаргу відповідач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку

8. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 25.10.2024 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

8.1. У зв`язку з перебуванням судді Білак М.В. у відпустці за період 18.12.2024 - 24.12.2024, 25.12.2024 - 07.01.2024 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2024 визначено новий склад суду для розгляду касаційної скарги № К/990/32126/24: головуючий суддя - Єресько Л.О., судді: Соколов В.М., Загороднюк А.Г.,

Оцінка Верховного Суду

Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

9. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів враховує таке.

10. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

11. За статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

12. Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

13. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України. Відповідно до пунктів 5 і 6 частини другої статті 296 КАС України, в апеляційній скарзі зазначаються, зокрема, вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції та обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.

14. За частиною другою статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

15. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

16. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов?язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов?язки.

17. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов?язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне виконання своїх обов?язків, встановлених законом або судом.

18. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документа повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

19. Як можна зрозуміти із змісту касаційної скарги, касатор не ставить під сумнів мотиви суду апеляційної інстанції, якими обґрунтовано наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху, доводи касатора зводяться до того, що постановляючи ухвалу про повернення апелянту його апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції порушив визначене статтею 55 Конституції України право на доступ до суду, застосувавши формальний підхід.

20. Щодо доводів скаржника про порушення його права на доступ до суду Суд вважає за необхідне зазначити таке.

21. У пункті 37 рішення від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» ЄСПЛ нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

22. Позовна заява, апеляційна чи касаційна скарги є офіційними формами звернення до адміністративного суду за вирішенням публічно-правового спору, відповідно мають відповідати встановленим до них вимогам щодо їх змісту. Судові рішення (у тому числі рішення про відкриття провадження у справі, апеляційного чи касаційного провадження) не можуть ґрунтуватися на здогадках (припущеннях) про те, який зміст позовних вимог, чим вони обґрунтовані та чим підтверджуються, чим обґрунтовуються вимоги особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права. Ці та інші вимоги до процесуальних документів є обов`язковими і обов`язок щодо їхнього виконання покладений на позивача як ініціатора звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору.

23. З мотивів ухвал суду апеляційної інстанції слідує, що суд цієї інстанції, не заперечуючи права апелянта подавати процесуальні документи в письмовій формі написані від руки, виходив з того, що апелянтом подано апеляційну скаргу, викладену нерозбірливим почерком (нечитабельну), що не дозволило суду встановити обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, а також звернуто увагу на те, що примірники для відповідачів так само є нечитабельними, що порушує їхнє право бути обізнаними відносно чого слід надати відзив на апеляційну скаргу.

24. Надаючи оцінку висновкам суду апеляційної інстанції Суд виходить з того, що встановлені судом в ухвалах від 17.07.2024 та від 15.08.2024 недоліки апеляційної скарги, зокрема, стосовно її невідповідності вимогам статті 296 КАС України, не можуть бути розцінені як прояв надмірного формалізму, адже є суттєвими і у своїй сукупності дійсно перешкоджали можливості вирішити питання про відкриття апеляційного провадження за поданою апеляційною скаргою. Водночас позивач був повідомлений про наслідки неусунення недоліків у встановлений судом строк і мав реальну можливість їх усунути у визначений в ухвалі про залишення цієї апеляційної скарги без руху спосіб.

25. Суд вважає, що повернення судом апеляційної інстанції апелянту його апеляційної скарги в цій справі у зв`язку з невиконанням ухвали вказаного суду про усунення недоліків цієї апеляційної скарги переслідує легітимну мету та має розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

26. Оскаржуване судове рішення зумовлене не будь-яким свавільним небажанням суду розглядати звернення позивача до суду, а лише невиконанням ним процесуальних вимог закону щодо форми та порядку подання позовної заяви. Такого змісту дії не можуть свідчити про обмеження його права на судовий захист.

27. Розгляд заяв, які складені без дотримання встановлених КАС України вимог, не передбачений положеннями процесуального законодавства.

28. У разі, якщо особа через об?єктивні причини не може самостійно підготувати процесуальні документи у читабельній формі, вона має право звернутися за правовою допомогою до адвоката або до центрів надання безоплатної правової допомоги, відповідно до статті 59 Конституції України та Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Це забезпечить належне оформлення документів і сприятиме ефективному захисту прав особи в суді.

29. Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

30. Отже, оскаржуване судове рішення не перешкоджає доступу ОСОБА_1 до суду за умови дотримання ним вимог процесуального закону.

31. За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

32. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

33. Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив - колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

34. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв?язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 350 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк