№ 301/100/22 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

18 січня 2023 року

м. Київ

справа № 301/100/22

провадження № 61-8968св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Державне агентство лісових ресурсів України, Державне підприємство «Берегівське лісове господарство»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 ,

касаційну скаргу Державного агентства лісових ресурсів України на постанову Закарпатського апеляційного суду, в складі колегії суддів:

Кожух О. А., Джуги С. Д., Мацунича М. В., від 26 липня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного агентства лісових ресурсів України (далі - Держлісагентство), Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» (далі - ДП «Берегівське лісове господарство») про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов мотивований тим, що наказом Держлісагентства від 08 серпня

2017 року № 258-к ОСОБА_1 призначено в порядку переведення за контрактом на посаду директора ДП «Берегівське лісове господарство», яке координується Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, як такого, що успішно пройшов спеціальну перевірку стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком з 10 серпня

2017 року по 09 серпня 2018 року.

Того ж дня він уклав з ДП «Берегівське лісове господарство» контракт на термін із 10 серпня 2017 року по 09 серпня 2018 року, який в подальшому був продовжений до 09 серпня 2022 року.

Наказом Держлісагентства від 06 грудня 2021 № 658-к припинено трудовий договір та звільнено його з посади директора ДП «Берегівське лісове господарство», яке координується Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, з підстав, передбачених підпунктом «а», за систематичне невиконання керівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього контрактом (не забезпечення ефективного використання та збереження лісосировинних ресурсів, майна, інших матеріальних цінностей, що перебувають у повному господарському віданні підприємства, не дотримання режиму економії ресурсів, не дотримання вимог нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, правил техніки безпеки і санітарно гігієнічних норм та вимог щодо захисту здоров`я працівників, населення та споживачів продукції), та підпунктом «б» за одноразове грубе порушення керівником законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом, в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки (виявлено порушення природоохоронного законодавства, внаслідок чого з підприємства стягнуто 205 300 грн) пункту 26 контракту за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України.

Оскільки 06 грудня 2021 року він перебував на лікарняному, наказом Держлісагентства від 13 грудня 2021 року № 684-к внесено зміни в

пункт 1 наказу від 06 грудня 2021 року № 658-к «Про звільнення

ОСОБА_1 » замінивши цифри «06 грудня 2021» цифрами «14 грудня 2021».

Позивач вважав, що підстав, визначених законодавством або контрактом для його звільнення, не було, причини звільнення відповідачем надумані, чітко не сформульовані, не підтверджені документально, не відповідають пунктам та умовам контракту, а також спростовані його поясненнями.

Посилаючись на те, що відповідач безпідставно та необґрунтовано застосував підпункти «а» та «б» пункту 26 контракту для дострокового розірвання контракту та звільнення, оскільки відсутнє систематичне невиконання керівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього контрактом, а також безпідставним є посилання в наказі на настання для підприємства значних негативних наслідків, ОСОБА_1 просив суд:

- скасувати накази Держлісагентства від 06 грудня 2021 року № 658-к «Про звільнення ОСОБА_1 » та від 13 грудня 2021 року № 684-к «Про внесення змін до наказу Держлісагентства від 06 грудня

2021 року № 658-к «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити його на посаді директора ДП «Берегівське лісове господарство»;

- стягнути з Держлісагентства середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 грудня 2021 року до дня ухвалення рішення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 18 травня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, дослідивши лист ГУ ДСНС України у Закарпатській області від 08 листопада 2021 року № 5204-5144/5233 про стан пожежної безпеки, який зазначений підставою для звільнення позивача за систематичне невиконання керівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього контрактом (підпункт «а» пункту 26 контракту), виходив з того, що:

- в ньому зазначено про виявлення порушень, які не були усунені після попередніх перевірок, без вказівки на жодну дату про стверджувальні порушення;

- в ньому відсутні відомості про вчинення ОСОБА_1 нового дисциплінарного проступку;

- вказаний лист не доводить факт вчинення позивачем нового дисциплінарного проступку, якими обґрунтовано наказ про звільнення.

Відтак, місцевий суд встановив, що належних та допустимих доказів на підтвердження факту систематичності невиконання позивачем без поважних причин обов`язків, покладених на нього контрактом, матеріали справи не містять.

Натомість суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , як директор підприємства, не забезпечив належне виконання покладених на нього обов`язків, внаслідок чого для ДП «Берегівське лісове господарство» настали значні негативні наслідки (виявлено порушення природоохоронного законодавства, що стало підставою для стягнення з

ДП «Берегівське лісове господарство» на підставі рішення Господарського суду Закарпатської області від 09 листопада 2021 року шкоди в сумі 205 251,68 грн), чим допустив порушення умов контракту як особливої форми трудового договору, яке є одноразовим грубим порушенням обов`язків, передбачених контрактом, що є самостійною підставою розірвання контракту за підпунктом «б» пункту 26 контракту.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 26 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Майор І. В., задоволено.

Рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 18 травня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Скасовано наказ Держлісагентства від 06 грудня 2021 року № 658-к «Про звільнення ОСОБА_1 » та наказ Держлісагентства від 13 грудня

2021 року № 684-к «Про внесення змін до наказу Держлісагентства

від 06 грудня 2021 року № 658-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора ДП «Берегівське лісове господарство» з 15 грудня 2021 року.

Стягнуто з Держлісагентства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у період з 15 грудня 2021 року по 26 липня

2022 року в розмірі 184 537,08 грн без утримання податків з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині обставин та висновків щодо недоведеності систематичного невиконання позивачем без поважних причин обов`язків, покладених на нього контрактом (підпункт «а» пункту 26 контракту), апеляційний суд не переглядав з огляду на принцип диспозитивності та межі апеляційного оскарження.

Дослідивши матеріали справи з метою встановлення хронології звільнення ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив з того, що звільнення позивача за одноразове грубе порушення обов`язків, передбачених контрактом, в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки (стягнуто шкоду в розмірі 205 300 грн), не відповідає вимогам трудового законодавства, оскільки в оскаржуваному наказі відповідача не зазначено коли мало місце та в чому конкретно полягає порушення ОСОБА_1 трудових обов`язків, чим підтверджено його вину в невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків, передбачених контрактом.

Крім того, припиняючи з позивачем трудові відносини, відповідач не отримав від ОСОБА_1 пояснень щодо порушення поставленого йому у провину (одноразового грубого порушення обов`язків, передбачених контрактом, в результаті чого для підприємства настали значні негативні на слідки), а також допустив порушення строків накладення дисциплінарного стягнення, визначених статтею 148 КЗпП України.

Оскільки звільнення ОСОБА_1 відбулось з порушенням трудового законодавства, без законної підстави та з пропуском строку для застосування дисциплінарного стягнення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 184 537,08 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Держлісагентство, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У вересні 2022 року Держлісагентство подало касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 26 липня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції та зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 26 липня

2022 року в частині стягнення з Держлісагентства на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у розмірі, що перевищує заробітну плату за один місяць.

У жовтні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 359/1023/16-ц, у постановах Верховного Суду України від 26 грудня 2012 року у справі № 6-156цс12, від 23 січня 2013 року у справі № 6-127цс12 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 09 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02 березня

2022 року, встановлено порушення норм ЛК України та стягнуто з ДП «Берегівське лісове господарство» на користь держави на відшкодування завданої шкоди 205 251,68 грн, що не заперечується позивачем.

Враховуючи, що між сторонами виник спір з приводу розірвання трудового договору з працівником з підстав, передбачених контрактом (пункт 8 статті 36 КЗпП України), а не у зв`язку зі звільненням працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (пункт 4 статті 36 КЗпП України), положення статей 147-149 КЗпП України щодо відібрання пояснень від порушника трудової дисципліни (статті 149 КЗпП України) та накладення дисциплінарного стягнення на такого порушника в межах строку, визначеного статтею 148 КЗпП України, не застосовуються.

Звертає увагу, що Держлісагентство є не роботодавцем ОСОБА_1 , а засновником ДП «Берегівське лісове господарство», в якому працював позивач, у зв`язку з чим у заявника відсутній обов`язок щодо сплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якого дії адвокат

Борисенко О. В., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, доводи якого не можуть бути враховані касаційним судом, оскільки всупереч вимог частини четвертої статті 395 ЦПК України до відзиву не додані докази надсилання його копій іншим учасникам справи, якими окрім Держлісагентства, є також ДП «Берегівське лісове господарство» та

ОСОБА_2 .

Фактичні обставини справи, встановлені судами

08 серпня 2017 року між Держлісагентством та ОСОБА_1 укладений контракт, на підставі якого останнього було призначено на посаду директора ДП «Берегівське лісове господарство», яке координується Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, на термін з 10 серпня 2017 року до 09 серпня 2018 року, про що Держлісагентством виданий відповідний наказ від 08 серпня 2017 року № 258-к про призначення за контрактом ОСОБА_1 .

Наказами Держлісагентства від 12 червня 2018 року № 265-к та від 03 липня 2019 року № 342-к термін дії вказаного контракту продовжено до 09 серпня

2019 року та 09 серпня 2022 року.

Згідно з пунктом 1 розділу 1 контракту - керівник зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію здійснювати поточне керівництво, забезпечувати ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна, а орган управління майном зобов`язується створити необхідні умови для матеріального забезпечення і організації праці керівника.

Керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань передбачених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом (пункт 6 розділу 2 контракту).

Відповідно до пункту 10 контракту керівник зобов`язується, зокрема, забезпечити ефективне використання та збереження лісосировинних ресурсів, майна, інших матеріальних цінностей, що перебувають у повному господарському віданні підприємства, дотримання режиму економії ресурсів; дотримуватись вимог нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, правил техніки безпеки і санітарно гігієнічних норм та вимог щодо захисту здоров`я працівників, населення та споживачів продукції.

Пунктом 22 контракту визначено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, сторони несуть відповідальність згідно із законодавством та цим контрактом.

Згідно з пунктом 25 контракту він припиняється до закінчення терміну його дії у випадках, передбачених пунктами 26 і 27 цього контракту.

Зокрема, відповідно до підпунктів «а» та «б» пункту 26 контракту керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи органу управління майном, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії:

а) у разі систематичного невиконання керівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього цим контрактом;

б) у разі одноразового грубого порушення керівником законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом, в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки (понесено збитки, виплачено штрафи, тощо).

Наказом Держлісагентства від 30 липня 2021 року № 375-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » до позивача застосовано дисциплінарне стягнення - оголошено догану за неналежне виконання обов`язків, передбачених пунктом 10 контракту, а саме: недотримання вимог нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, правил техніки безпеки і санітарно гігієнічних норм та вимог щодо захисту здоров`я працівників, населення та споживачів продукції.

З листа ГУ ДСНС України у Закарпатській області від 08 листопада

2021 року № 5204-5144/5233 про стан пожежної безпеки вбачається, що з метою контролю за станом усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, виявлених під час попередніх перевірок, працівниками структурних підрозділів ГУ ДСНС України у Закарпатській області у жовтні 2021 року здійснено позапланові перевірки лісництв, підпорядкованих, зокрема, ДП «Берегівське лісове господарство», та виявлено ряд порушень, які не були усунені з часу попередніх перевірок і запропоновано усунути виявлені порушення у найкоротші терміни.

У листі начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства В. Білоусової від 16 листопада 2021 року

№ 06-14/2066 зазначено, що керівником ДП «Берегівське лісове господарство» систематично порушуються передбачені контрактом обов`язки щодо забезпечення ефективного використання та збереження лісосировинних ресурсів, майна, інших матеріальних цінностей, що перебувають у повному господарському віданні підприємства, дотримання режиму економії ресурсів; забезпечення зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції, що виробляється, забезпечення високої якості та конкурентоспроможності продукції підприємства, ефективного ціноутворення.

Листом Держлісагентства від 18 листопада 2021 року, адресованим

ОСОБА_1 , запропоновано останньому надати пояснення щодо систематичного невиконання пункту 10 контракту, а саме: щодо незабезпечення ефективного використання та збереження лісосировинних ресурсів, майна, інших матеріальних цінностей, що перебувають у повному господарському віданні підприємства, дотримання режиму економії ресурсів; незабезпечення зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції, що виробляється, незабезпечення високої якості та конкурентоспроможності продукції підприємства, незабезпечення ефективного ціноутворення та додатком надіслано копію листа Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства від 16 листопада 2021 року № 06-14/2067.

На вказаний лист ОСОБА_1 було надано письмові пояснення.

У доповідній записці начальника відділу використання лісових ресурсів ОСОБА_3 від 30 листопада 2021 року зазначено, до Держлісагентства надійшло подання Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства (лист від 16 листопада 2021 року № 06-14/2066) щодо розірвання контракту з директором ДП «Берегівське лісове господарство» ОСОБА_1 за систематичне невиконання обов`язків, які покладені на нього контрактом. Проаналізувавши вказані матеріали, начальником відділу використання лісових ресурсів ОСОБА_3 запропоновано доручити відділу з персоналу підготувати пропозиції щодо розірвання контракту з директором ДП «Берегівське лісове господарство» ОСОБА_1 за невиконання ним обов`язків, покладених на нього контрактом, а саме: не забезпечено ефективне використання та збереження лісосировинних ресурсів, майна, інших матеріальних цінностей, що перебувають у повному господарському віданні підприємства; виявлені порушення природоохоронного законодавства, внаслідок чого з підприємства стягнуто 205 300 грн на користь держави, не усунуті порушення вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту та охорони праці.

Наказом Держлісагентства від 06 грудня 2021 року № 658-к припинено трудовий договір та звільнено з посади директора ДП «Берегівське лісове господарство», яке координується Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, ОСОБА_1 06 грудня 2021 року з підстав, передбачених підпунктом «а» - за систематичне невиконання керівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього контрактом (не забезпечення ефективного використання та збереження лісосировинних ресурсів, майна, інших матеріальних цінностей, що перебувають у повному господарському віданні підприємства, не дотримання режиму економії ресурсів, не дотримання вимог нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, правил техніки безпеки і санітарно гігієнічних норм та вимог щодо захисту здоров`я працівників, населення та споживачів продукції) та підпунктом «б» - за одноразове грубе порушення керівником законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом, в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки (виявлено порушення природоохоронного законодавства, внаслідок чого з підприємства стягнуто 205 300 грн) пункту 26 контракту за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 перебував 06 грудня 2021 року на лікарняному, наказом Держлісагентства від 13 грудня 2021 року № 684-к внесено зміни в пункт 1 наказу від 06 грудня 2021 року № 658-к «Про звільнення ОСОБА_1 » замінивши цифри «06 грудня 2021» цифрами

«14 грудня 2021».

Підставами для видачі наказу про звільнення зазначено:

1) контракт, укладений із ОСОБА_1 від 08 серпня 2017 року;

2) доповідна записка начальника відділу використання лісових ресурсів ОСОБА_3 від 30 листопада 2021 року;

3) пояснення директора ДП «Берегівське лісове господарство»

ОСОБА_1 від 23 листопада 2021 року № 395;

4) наказ Держлісагентства від 30 липня 2021 року № 375-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »;

5) лист ГУ ДСНС України у Закарпатській області від 08 листопада 2021 року № 5204-5144/5233;

6) абзац другий пункту 6 Порядку погодження з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерства, інших центральних виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ

від 09 жовтня 2013 року № 818.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 09 листопада

2021 року, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02 березня 2022 року у справі № 907/637/21, задоволено позов керівника Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до ДП «Берегівське лісове господарство» про стягнення 205 251,68 грн завданої шкоди за порушення лісового законодавства.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частини перша та шоста статті 43 Конституції України).

Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Відповідно до статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк, на визначений строк, встановлений за погодженням сторін та таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Підстави припинення трудового договору встановлено статтею 36 КЗпП України.

За змістом пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені трудовим договором з нефіксованим робочим часом, контрактом.

Чинним законодавством передбачена особлива форма трудового

договору - контракт.

За змістом частини третьої статті 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Вирішуючи позови про поновлення на роботі, осіб, звільнених за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.

Укладаючи контракт, позивач погодився з його умовами у тому числі з підвищеною відповідальністю за порушення його умов. Порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для його дострокового розірвання.

Таку позицію підтримав і Конституційний Суд України, який у своєму рішенні у справі щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 КЗпП України зазначив, що незважаючи на ці та інші застереження, що містяться в Кодексі законів про працю та інших актах трудового законодавства і спрямовані на захист прав громадян під час укладання ними трудових договорів у формі контрактів, сторонами в контракті можуть передбачатися невигідні для працівника умови: зокрема, це, як правило, тимчасовий характер трудових відносин, підвищена відповідальність працівника, додаткові підстави розірвання договору тощо.

За умовами укладеного між ОСОБА_1 та ДП «Берегівське лісове господарство» контакту він припиняється до закінчення терміну його дії у випадках, передбачених пунктами 26 і 27 цього контракту.

Відповідно до підпунктів, зокрема, «а» та «б» пункту 26 контракту керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи органу управління майном, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії:

У справі, яка переглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 було звільнено з посади директора ДП «Берегівське лісове господарство», зокрема з підстави, передбаченої підпунктом «б» пункту 26 контракту, відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України - одноразове грубе порушення керівником законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом, в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки (виявлено порушення природоохоронного законодавства, внаслідок чого з підприємства стягнуто 205 300 грн).

Велика Палата Верховного Суду у справі № 452/970/17 дійшла висновку про те, що складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об`єктивну та суб`єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку.

У доповідній записці начальника відділу використання лісових ресурсів ОСОБА_3 від 30 листопада 2021 року, яка відповідно до наказу

від 06 грудня 2021 року № 658-к була однією з підстав для звільнення ОСОБА_1 , зазначено, до Держлісагентства надійшло подання Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства (лист від 16 листопада 2021 року № 06-14/2066) щодо розірвання контракту з директором ДП «Берегівське лісове господарство» ОСОБА_1 , зокрема, у зв`язку з виявленими порушеннями природоохоронного законодавства, внаслідок чого з підприємства стягнуто 205 300 грн на користь держави.

Судовими рішеннями у справі № 907/637/21 доведено факт порушення

ДП «Берегівське лісове господарство», директором якого був ОСОБА_1 , норм ЛК України, виявлено шкоду природним ресурсам, що полягає в незаконній вирубці дерев.

За результатами розгляду справи № 907/637/21 рішенням Господарського суду Закарпатської області від 09 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02 березня 2022 року у справі № 907/637/21, задоволено позов керівника Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до ДП «Берегівське лісове господарство» про стягнення 205 251,68 грн завданої шкоди за порушення лісового законодавства.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 , як директор підприємства, не забезпечив належне виконання покладених на нього обов`язків щодо управління підприємством, внаслідок чого для ДП «Берегівське лісове господарство»настали значні негативні наслідки (виявлено порушення природоохоронного законодавства, що стало підставою для стягнення з ДП «Берегівське лісове господарство» на підставі рішення Господарського суду Закарпатської області

від 09 листопада 2021 року шкоди державі в сумі 205 251,68 грн), чим допустив порушення умов контракту як особливої форми трудового договору, яке є одноразовим грубим порушенням обов`язків, передбачених контрактом, та самостійною підставою розірвання контракту згідно з підпунктом «б» пункту 26 контракту.

Натомість суд апеляційної інстанції, який задовольнив позов ОСОБА_1 , вказаного не врахував, не звернув уваги, що звільнення позивача відбулось на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, таке звільнення не носить характеру дисциплінарного стягнення, а є звільненням за невиконання умов трудового контракту, у зв`язку з чим відсутня необхідність встановлення обставин, які передбачені Главою Х

КЗпП України.

До подібного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23 січня

2018 року у справі № 170/226/16-ц, від 17 квітня 2019 року у справі

№ 235/774/18, від 09 липня 2021 року у справі № 382/1820/18.

Про необхідність розмежування розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (стаття 40 КЗпП України) та припинення трудового договору з підстав, передбачених контрактом (пункт 8 частини першої статті 36 КЗпП України), також наголошував Верховний Суд України у постановах

від 26 грудня 2012 року у справі № 6-156цс12 та від 23 січня 2013 року у справі № 6-127цс12, на які Держлісагентство посилалось як на підставу касаційного оскарження.

Оскільки звільнення ОСОБА_1 відбулося за наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання, проведене з дотриманням вимог чинного законодавства, Верховний Суд погоджується з рішенням районного суду про відмову в задоволенні позову, що є підставою для скасування постанови апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

При цьому Верховний Суд, як і суд апеляційної інстанції, не перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині обставин та висновків щодо недоведеності систематичного невиконання позивачем без поважних причин обов`язків, покладених на нього контрактом (підпункт «а» пункту 26 контракту).

Відповідно до положень статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд переглянувши постанову апеляційного суду в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку, що апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова Закарпатського апеляційного суду від 26 липня 2022 року- скасуванню із залишенням в силі рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 18 травня 2022 року.

Керуючись статтями 400 409 413 415 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного агентства лісових ресурсів України задовольнити.

Постанову Закарпатського апеляційного суду від 26 липня 2022 року скасувати, а рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 18 травня 2022 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян С. Ф. Хопта В. В. Шипович