ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа №303/3016/16-а
адміністративне провадження №К/9901/16115/18, №К/9901/16117/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Смоковича М.І.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 303/3016/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Завидівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання незаконним та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційними скаргами ОСОБА_1 , Завидівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року, ухвалену у складі: головуючого судді Гуляка В.В., суддів Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Завидівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (далі - Завидівська сільська рада, відповідач) з вимогами:
1.1. визнати незаконним і скасувати рішення Завидівської сільської ради від 15 квітня 2016 року №35 «Про дострокове припинення повноважень сільського голови с. Завидово ОСОБА_1 »;
1.2. поновити позивача на посаді Завидівського сільського голови з 15 квітня 2016 року;
1.3. допустити негайне виконання рішення про поновлення позивача на посаді сільського голови с. Завидово;
1.4. зобов`язати Завидівську сільську раду виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 квітня 2016 року по день винесення рішення суду.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача не було підстав для дострокового припинення його повноважень як Завидівського сільського голови відповідно до частини другої статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», оскільки за період перебування на посаді сільського голови ним не вчинялось жодних правопорушень законів чи Конституції України, прав чи свобод громадян.
3. Позивач також звертав увагу на порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення, зокрема в частині скликання пленарного засідання ради, включення до порядку денного питання про дострокове припинення ним повноважень сільського голови.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Рішенням Завидівської сільської виборчої комісії Мукачівського району Закарпатської області від 26 жовтня 2015 року №4 «Про результати виборів Завидівського сільського голови та депутатів в одномандатних виборчих округах до Завидівської сільської ради» ОСОБА_1 визнано обраним Завидівським сільським головою.
5. 13 квітня 2016 року постійною комісією з питань соціально-економічного та культурного розвитку села, постійною комісією з питань бюджету та планування місцевого бюджету та постійною комісією із земельних питань було прийнято рішення, оформлене протоколом №1, яким голову Завидівської сільської ради ОСОБА_1 зобов`язано скликати сесію сільської ради 15 квітня 2016 року о 17:00 год з включенням до порядку денного питання про дострокове припинення повноважень сільського голови ОСОБА_1 на підставі пункту 16 частини першої статті 26, статті 59, частини третьої статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
6. Ініціатива дострокового припинення повноважень сільського голови була мотивована тим, що ОСОБА_1 не забезпечує здійснення наданих йому повноважень та порушує Конституцію та закони України, зокрема створює перешкоди посадовим особам сільської ради та її виконавчого комітету в реалізації їх обов`язків; не скликає сесії ради; не ставить на розгляд ради питання, запропоновані депутатами; неналежним чином здійснює управління комунальним майном, безпідставно звільняє працівників ради та виконавчого комітету і т.д.
7. Розпорядженням секретаря Завидівської сільської ради від 14 квітня 2016 року №1 «Про скликання четвертої сесії сільської ради сьомого скликання» скликано на 19:00 год 15 квітня 2016 року сесію Завидівської сільської ради в приміщенні сільської ради з порядком денним: «Про дострокове припинення повноважень сільського голови с. Завидово ОСОБА_1 »
8. Рішенням Завидівської сільської ради від 15 квітня 2016 року №35 «Про дострокове припинення повноважень сільського голови с. Завидово ОСОБА_1 » вирішено затвердити протокол №2 лічильної комісії Завидівської сільської ради про результати таємного голосування з питань дострокового припинення повноважень голови с. Завидово ОСОБА_1 ; достроково припинити повноваження сільського голови села Завидово ОСОБА_1 з 15 квітня 2016 року; виконання обов`язків сільського голови покласти на секретаря Завидівської сільської ради ОСОБА_3 .
9. З протоколу цієї сесії Завидівської сільської ради від 15 квітня 2016 року випливає, що за вказане рішення проголосували 11 депутатів, проти - 0, утримались - 0, не голосувало - 0.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
10. Постановою Мукачівського міськрайонного суду від 21 липня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
11. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення, яким достроково припинені повноваження сільського голови с. Завидово, є законним, прийнято в межах повноважень сільської ради у визначений законодавством спосіб та з дотриманням процедури. Суд першої інстанції погодився з висновками відповідача про те, що сільський голова ОСОБА_1 не забезпечував здійснення наданих йому повноважень та порушував Конституцію та Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».
12. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року постанову Мукачівського міськрайонного суду від 21 липня 2016 року скасовано та прийнято нове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково:
12.1. визнано протиправним і скасовано рішення Завидівської сільської ради від 15 квітня 2016 року № 35 «Про дострокове припинення повноважень сільського голови с. Завидово ОСОБА_1 »;
12.2. поновлено ОСОБА_1 на посаді сільського голови села Завидово Мукачівського району Закарпатської області з 16 квітня 2016 року.
12.3. стягнуто із Завидівської сільської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 26112,84 грн.
12.4. У задоволенні інших вимог відмовлено.
13. Частково задовольняючи адміністративний позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що умовою дострокового припинення повноважень сільського голови є факти порушення ним Конституції або законів України та/або невиконання покладених на нього функцій та повноважень.
14. Суд апеляційної інстанції уважав, що відповідачем не доведено фактів вчинення позивачем дій, що суперечать Конституції та законам України та/або фактів невиконання ним покладених на нього функцій.
15. Суд апеляційної інстанції також дійшов висновку про порушення відповідачем процедури таємного голосування за дострокове припинення повноважень позивача як Завидівського сільського голови, адже бюлетені для голосування не містили відбитку печатки Завидівської сільської ради, що має наслідком їхню недійсність.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
16. Позивач і відповідач з рішенням суду апеляційної інстанції не погодилися та оскаржили його до суду касаційної інстанції.
17. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
18. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги доказів невиконання позивачем його функцій та порушення ним Конституції та законів України, унаслідок чого судом апеляційної інстанції зроблено помилковий висновок про відсутність підстав для дострокового припинення повноважень позивача як сільського голови.
19. Відповідач наполягає на тому, що позивач на посаді Завидівського сільського голови перешкоджав депутатам сільської ради виконувати свої повноваження шляхом обмеження їм доступу до документів; ухилявся від обов`язку скликати сесії ради та включати до порядку денного питання, запропоновані депутатами сільської ради; протиправно звільнив працівників сільської ради, які за захистом своїх прав були змушені звертатися до суду.
20. Викладене, на думку відповідача, доводить наявність підстав для дострокового припинення повноважень позивача як сільського голови.
21. Відповідач також зазначає про помилковість висновків суду щодо невідповідності форми бюлетеня для таємного голосування вимогам Регламенту Завидівської сільської ради в частині обов`язковості скріплення його печаткою ради. Відповідач доводить, що до голосування Завидівською сільською радою були внесені зміни до Регламенту Завидівської сільської ради, за змістом яких вимогу щодо необхідності скріплення бюлетеня для таємного голосування печаткою з Регламенту було виключено. При цьому відповідно до пункту 7.6 Регламенту рішення Завидівської сільської ради набирають чинності з дня їх підписання сільським головою, якщо інший строк не встановлений цим рішенням.
22. Позивач у касаційній скарзі зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час вирішення питання про розподіл судових витрат і просить змінити його рішення у цій частині та компенсувати йому понесені у зв`язку з розглядом справи витрати у повному обсязі.
23. Ухвалами Вищого адміністративного суду від 26 січня 2017 року та від 19 березня 2017 року були відкриті касаційні провадження за касаційними скаргами позивача та відповідача.
24. 15 грудня 2017 року, у зв`язку з початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
25. 05 лютого 2018 року касаційну скарги передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
26. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Бевзенка В.М., суддів Шарапи В.М., Данилевич Н.А.
27. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 29 квітня 2020 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
28. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 квітня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Смоковичу М.І.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
29. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №?2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
30. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
31. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
32. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
33. Водночас пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
34. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями КАС України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.
35. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
36. Засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР).
37. Частиною першою статті 42 Закону №280/97-ВР передбачено, що повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.
38. Відповідно до частини другої статті 79 Закону №280/97-ВР повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.
39. Згідно з частиною третьою статті 79 Закону №280/97-ВР повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності підстав, передбачених абзацом першим частини другої цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради. Порядок проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови визначається законом про місцеві референдуми.
40. Пунктом 3 частини одинадцятої статті 79 Закону №280/97-ВР передбачено, що з підстав, зазначених в абзаці першому частини другої цієї статті, повноваження сільського, селищного, міського голови припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади з дня прийняття місцевим референдумом або відповідною радою рішення про дострокове припинення повноважень.
41. Відповідно до частини п`ятої статті 59 Закону №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
42. Рішенням Завидівської сільської ради від 12 листопада 2015 року №4 затверджено Регламент роботи Завидівської сільської ради VII скликання (далі - Регламент).
43. Відповідно до пункту 7.14 Регламенту бюлетені для таємного голосування виготовляються під контролем лічильної комісії у визначеній кількості за встановленою радою формою.
44. Згідно з пунктом 7.14 Регламенту <…> лічильна комісія перед початком таємного голосування одержує від секретаря сільської ради список депутатів ради, організовує виготовлення бюлетенів та забезпечує їхній захист шляхом проставлення підписів усіх членів комісії та відтиску печатки сільської ради, перевіряє наявність кабін для голосування, запечатує скриньки і забезпечує всі умови для додержання таємниці голосування.
45. Пунктом 7.17 Регламенту передбачено, що недійсними вважаються бюлетені невстановленої форми, без підписів членів лічильної комісії та відтиску печатки, а при обранні посадових осіб - бюлетені, у яких залишено дві і більше кандидатури на одну посаду. Прізвища, дописані в бюлетені, при підрахунку голосів не враховуються.
VI. Позиція Верховного Суду
46. Аналіз викладених положень статті 79 Закону №280/97-ВР дають підстави для висновку, що повноваження сільського голови можуть бути достроково припинені в разі не забезпечення здійснення наданих йому повноважень за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
47. Прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень сільського голови належить до виключних повноважень відповідної ради. Такі повноваження є дискреційними, а тому адміністративний суд при розгляді цієї справи не може здійснювати повторну перевірку роботи голови сільської ради щодо належного чи неналежного здійснення наданих йому повноважень, допущення ним у своїй діяльності порушень законодавства України, прав і свобод громадян, як і не може переоцінювати позицію (волевиявлення) депутатів сільської ради, які проголосували за необхідність дострокового припинення повноважень сільського голови.
48. Водночас реалізація таких дискреційних повноважень, як звільнення сільського голови у межах процедури дострокового припинення його повноважень має відбуватися з дотриманням принципів адміністративної процедури, як складової принципу верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України) і принципу законності (частина друга статті 19 Конституції України).
49. Отже, спірне рішення відповідача повинно бути перевірено адміністративним судом на предмет законності та легітимності, а не доцільності його прийняття.
50. Аналогічна правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 360/2169/19.
51. У контексті викладеного Суд зазначає, що надання законодавцем сільській раді повноважень на дострокове припинення повноважень голови сільської ради не означає, що реалізація цього права нічим не обмежена. Дострокове припинення повноважень голови сільської ради стосується засад місцевого самоврядування, які відповідно до статті 4 Закону № 280/97-ВР, ґрунтуються на принципі виборності як представницьких органів - сільських, селищних, міських рад, так і сільських, селищних міських голів.
52. Дострокове припинення повноважень голови сільської ради з підстав, передбачених частиною другою статті 79 Закону №280/97-ВР, є крайнім заходом реагування на діяльність сільського голови, і для того щоб виносити на голосування і приймати таке рішення мають бути вагомі причини (мотиви) і об`єктивні обставини, які в сукупності вказують на те, що подальше виконання сільським головою своїх повноважень є неможливим (недоцільним) та\або таким, що негативно позначається на діяльності органів місцевого самоврядування. Ці ж мотиви і обставини мають міститися у рішенні органу місцевого самоврядування, зі змісту якого було б зрозуміло, що саме спонукало до його прийняття.
53. У спірних правовідносинах повноваження Завидівського сільського голови були достроково припиненні відповідно до частини другої статті 79 Закону №280/97-ВР у зв`язку з нездійсненням наданих йому повноважень та порушенням законів України.
54. Водночас, як установив суд апеляційної інстанції, в оскаржуваному рішенні не наведено конкретних фактів (суті порушень), які б підтверджували вчинення позивачем таких дій як порушення Конституції або законів України, прав і свобод громадян, не забезпечення здійснення наданих йому повноважень.
55. Судом апеляційної інстанції також було встановлено факти порушення відповідачем процедури розгляду питання про дострокове припинення повноважень Завидівського сільського голови.
56. Відповідно до пунктів 7.15, 7.17 Регламенту бюлетені для таємного голосування повинні містити відтиск печатки сільської ради і без нього вважаються недійсними.
57. Як установив суд апеляційної інстанції, відтиску печатки Завидівської сільської ради бюлетені для таємного голосування за дострокове припинення повноважень Завидівського сільського голови не містили, що свідчить про їхню недійсність.
58. Судом апеляційної інстанції було обґрунтовано відхилені посилання відповідача на нову редакцію Регламенту з урахуванням змін, унесених рішенням Завидівської сільської ради від 15 квітня 2016 року, відповідно до якої відтиск печатки не є обов`язковим елементом бюлетеня для таємного голосування.
59. З аналізу частини п`ятої статті 59 Закону №280/97-ВР та пункту 7.6 Регламенту випливає, що рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення.
60. Проте станом на момент розгляду питання про дострокове припинення повноважень Завидівського сільського голови (15 квітня 2016 року) рішення Завидівської сільської ради від 15 квітня 2016 року оприлюднено не було, а тому не набрало законної сили.
61. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про те, що в спірних правовідносинах рішення про дострокове припинення повноважень Завидівського сільського голови було прийнято на підставі недійсних бюлетенів для таємного голосування, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення.
62. Доводи відповідача про те, що рішення Завидівської сільської ради від 15 квітня 2016 року про внесення змін до Регламенту в частині вимог до бюлетеня для таємного голосування, як акта ненормативного характеру, набрало чинності з дня його підписання сільським головою (особою, яка виконує його повноваження), Суд відхиляє.
63. У розмінні пункту 18 частини першої статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
64. Отже, нормативно-правовий акт має такі ознаки: містить загальнообов`язкові правила поведінки (норми права); вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування.
65. Суд зазначає, що регламент сільської ради визначає порядок обрання секретаря сільської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань.
66. Отже, регламентом сільської ради встановлюються загальнообов`язкові правила поведінки, що розраховані на багаторазове застосування.
67. Таким чином, рішення Завидівської сільської ради про внесення змін до Регламенту є рішенням нормативно-правового характеру, що набирає чинності з урахуванням особливостей, визначених частиною п`ятою статті 59 Закону №280/97-ВР та пункту 7.6 Регламенту, - з дня його офіційного оприлюднення.
68. Отже, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права судом апеляційної інстанції і погоджується з його висновками про незаконність рішення Завидівської сільської ради від 15 квітня 2016 року №35 та про наявність підстав для поновлення позивача на посаді з виплатою йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
69. Щодо касаційної скарги позивача, в якій він ставить під сумнів правильність розподілу судом апеляційної інстанції судових витрат, Суд зазначає таке.
70. Відповідно до статті 97 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.
71. Згідно зі статтею 87 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи до яких віднесено і витрати на правову допомогу.
72. Відповідно до частин першої, третьої статті 90 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) витрати, пов`язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
73. Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах`розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
74. Отже, зі змісту вказаної норми вбачається, що компенсація судових витрат здійснюється саме за участь особи, яка надавала правову допомогу та є фахівцем у галузі права, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.
75. Доказами, що підтверджують погодинну вартість правової допомоги, наданої у справі, є розрахунок, який може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором, та повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
76. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем під час розгляду справи не було надано документів, які підтверджують фактичну сплату на користь ТзОВ «Адвокатська компанія «Кравець і партнери» 8500,00 грн за надання юридичних послуг.
77. Суд погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції. Так, на підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем було надано квитанцію від 11 листопада 2016 року №QS06763601 на суму 10000,00 грн з призначенням платежу «Юридичні послуги зг.рах.№294 від 11.11.2016», рахунок на оплату від 11 листопада 2016 року №294, виписаний ТОВ «Адвокатська компанія «Кравець і партнери», та договір про надання юридичних послуг від 26 вересня 2016 року.
78. Суд зазначає, що квитанція від 11 листопада 2016 року №QS06763601 та рахунок на оплату від 11 листопада 2016 року №294 не містять відомостей щодо конкретного виду наданої правової допомоги та по якій конкретно справі вона надавалась.
79. Отже, суд апеляційної інстанції правильно вважав недоведеним зв`язок витрат позивача на юридичні послуги відповідно до квитанції від 11 листопада 2016 року №QS06763601 з цією справою.
80. Положеннями частини першої статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
81. Відповідно до частини другої статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
82. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
83. Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах заявлених вимог касаційних скарг, Суд уважає, що висновки суду апеляційної інстанції у цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для його скасування чи зміни відсутні.
VII. Судові витрати
84. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
85. Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
86. Касаційні скарги ОСОБА_1 та Завидівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області залишити без задоволення.
87. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у справі №303/3016/16-a залишити без змін.
88. Судові витрати не розподіляються.
89. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
М.І. Смокович