ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року

м. Київ

справа № 303/5544/18

провадження № 61-11978св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: державний реєстратор в особі приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу Стойка Надія Михайлівна, акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 березня

2023 року у складі судді Монич В. О. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 червня 2023 року у складі колегії суддів: Собослой Г. Г., Готра Т. Ю., Кондор Р. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до державного реєстратора в особі приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу Стойка Н. М., публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ «ПриватБанк») про визнання недійсним рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу Стойки Н. М. про внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень за одноосібним власником АТ КБ «ПриватБанк» за номером запису: 17824288, реєстраційний номер об`єкта 1106166221104.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 02 березня 2023 року, залишеною без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 28 червня 2023 року, позовну заяву залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом п`ятим частини першої статті 257 ЦПК України.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що позивач на власний розсуд скористався своїми правами, звернувшись до суду із заявою про залишення позову без розгляду, яка була правомірно задоволена судом.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У серпні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 березня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 червня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, вказує, що суди не з`ясували обставини, які мають значення для справи, та виклали висновки, які не відповідають обставинам справи.

Касаційна скарга мотивована тим, що заява про залишення позову без розгляду написана ним під диктовку судді та без його належного волевиявлення, але після отримання юридичної правової допомоги він зрозумів помилковість, хибність і неправильний спосіб обрання захисту своїх прав.

Зазначав, що він ніколи б свідомо не заявляв про залишення його позову без розгляду, якби розумів наслідки втрати ним чотирирічного строку захисту його прав та інтересів.

Суди попередніх інстанцій не звернули уваги, що в матеріалах справи містяться його клопотання про витребування та тимчасове вилучення необхідних для захисту його інтересів матеріалів від нотаріуса Стойка Н. М., як відповідача у справі, які не були розглянуті судом першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не поданий.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до державного реєстратора в особі приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу

Стойка Н. М., АТ КБ «ПриватБанк», у якому просив визнати недійсним рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу Стойка Н. М. про внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень за одноосібним власником АТ КБ «ПриватБанк» за номером запису: 17824288, реєстраційний номер об`єкта 1106166221104.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 17 вересня 2018 року відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 30 листопада 2022 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 23 грудня 2022 року.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи не здійснювався у зв`язку із неявкою сторін та перебуванням судді на лікарняному.

У судове засідання 02 березня 2023 року позивач не з`явився, проте до початку розгляду справи по суті подав заяву, в якій просив його позовну заяву

№ 303/5544/18 залишити без розгляду. Заява підписана власноруч

ОСОБА_1 , що ним не заперечується.

За результатами розгляду цієї заяви Мукачівським міськрайонним судом постановлено ухвалу від 02 березня 2023 року, якою вказану заяву позивача задоволено та залишено позовні вимоги без розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши справу в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це його диспозитивне право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Отримавши 02 березня 2023 року від позивача заяву про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення цієї заяви та залишення без розгляду позову на підставі пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України.

Позивач не заперечував, що власноруч написав заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

Доводи касаційної скарги про те, що заява про залишення позову без розгляду написана ним під диктовку судді та без його належного волевиявленняє безпідставними та необґрунтованими.

Апеляційний суд перевірив ці доводи і правильно зазначив про те, що такі не підтверджуються доказами. Відводів складу суду учасники справи не заявляли.

Незнання чи неправильне розуміння заявником закону не може бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень. За наявності заяви позивача про залишення позову без розгляду суд, не перевіряючи підстави подання такої заяви, в силу вимог пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України зобов`язаний постановити ухвалу про залишення позову без розгляду.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 січня

2022 року у справі № 449/1290/20 (провадження № 61-18698св21).

Доводи позивача про те, що суд першої інстанції не розглянув його клопотання про витребування та тимчасове вилучення матеріалів від нотаріуса Стойка Н. М. не можуть бути підставами для скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Суд касаційної інстанції зазначає, що подати заяву про залишення позову без розгляду є правом позивача, який на власний розсуд розпоряджається своїми правами, таке право є абсолютним і не залежить від волі інших учасників процесу. Суд не зобов`язаний при вирішенні відповідного питання з`ясовувати обставини, які стосуються суті справи або мотивів, у зв`язку з якими така заява подана.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 756/10846/15-ц (провадження № 61-3475св19).

Також судами попередніх інстанцій роз`яснено позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Таким чином доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, висновок судів ґрунтуються на вимогах законодавства, і з цими висновками погоджується суд касаційної інстанції.

При цьому, суд касаційної інстанції враховує, що ухвалою суду від30 листопада 2022 року було закрито підготовче провадження у справі, проте позивач подав до суду заяву про залишення його позову без розгляду до початку розгляду справи по суті, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем.

Доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження

№ 14-446цс18).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Розглянувши справу в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, тому судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400 401 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 березня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 червня

2023 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:Н. Ю. Сакара О. В. Білоконь О. М. Осіян