Постанова
Іменем України
07 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 304/185/19
провадження № 61-4724св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
треті особи: ОСОБА_4 , Перечинська міська рада Закарпатської області;
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - ОСОБА_5 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну
скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Перечинського районного суду Закарпатської області від 23 грудня 2021 року у складі судді Ганька І. І. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Кондора Р. Ю.,Мацунича М. В., Готри Т. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Перечинська міська рада Закарпатської області, в якому просив усунути йому перешкоди у користуванні належним йому на праві власності житловим будинком
АДРЕСА_1 , шляхом виселення відповідачів із будинку та позбавлення їх права користування ним, а також зняття їх з місця реєстрації.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер.
У жовтні 2020 року ОСОБА_5 подала до суду заяву про залучення її до участі у справі, як правонаступника свого батька - ОСОБА_1 , який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому зазначали, що за договором дарування
від 05 листопада 2018 року, укладеним між нею та ОСОБА_1 , вона є одноосібним власником спірного житлового будинку, а заявлені її померлим батьком позовні вимоги у цій справі має намір підтримати.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 23 грудня
2021 року залучено правонаступника позивача - ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 до участі у справі № 304/185/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Перечинська міська рада Закарпатської області, про усунення перешкод у здійсненні права власності.
У задоволенні заяви ОСОБА_5 про залучення її до участі у цій справі, як правонаступника позивача, відмовлено.
Судове рішення мотивоване тим, що ОСОБА_2 прийняла спадщину
за заповітом після смерті свого батька - ОСОБА_1 , а тому наявні правові підстави для залучення її до участі у справі, як правонаступника позивача -
ОСОБА_1 . Натомість, ОСОБА_5 спадщину за заповітом після смерті батька - ОСОБА_1 не прийняла, тому не може вважатися його правонаступником у порядку спадкування. Наявність договору дарування будинку від імені ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 виключає залучення її до участі у справі саме як процесуального правонаступника ОСОБА_1 , проте не позбавляє її права звернутися до суду із самостійним позовом на захист своїх майнових прав, якщо вони порушені.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 у частині залучення ОСОБА_2 до участі
у справі, як правонаступника ОСОБА_1 , залишено без задоволення. Ухвалу Перечинського районного суду від 23 грудня 2021 року у цій частині залишено без змін.
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Перечинського районного суду від 23 грудня 2021 року у частині відмови
у залученні її до участі у справі, як правонаступника ОСОБА_1 , закрито.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_5 не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження процесуальної ухвали суду щодо заміни сторони у справі (процесуального правонаступництва), оскільки вона наразі має підстави стверджувати, що питання будь-якого користування будинком, захисту прав на нього і, відповідно, питання щодо осіб, які беруть участь у відповідному спорі, безпосередньо стосуються її прав та інтересів.
Погоджуючись із висновками районного суду в частині залучення
ОСОБА_2 до участі у справі, як правонаступника позивача -
ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначив, що вона прийняла спадщину за заповітом після смерті батька, оскільки постійно проживала разом з ним у будинку на час відкриття спадщини та заяву про відмову від прийняття спадщини не подавала. При цьому обсяг прийнятого у спадщину майна, наявність чи відсутність спору з іншими спадкоємцями, чи іншими особами щодо прав на це майно у контексті процесуального правонаступництва значення не має. Ймовірність збігу в одній особі позивача і відповідача внаслідок процесуального правонаступництва не є перешкодою для такого, а відповідні питання щодо руху справи, що можуть виникнути у зв`язку з цим, вирішуються у передбачений ЦПК України спосіб.
Оскільки ОСОБА_5 оскаржила ухвалу суду першої інстанції в цілому апеляційним судом було відкрито апеляційне провадження за її апеляційною скаргою, проте вимогами пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено право на оскарження в апеляційному порядку виключно ухвал про заміну сторони у справі, а не про відмову у такій заміні. Тому така ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. За таких обставин апеляційне провадження у частині відмови ОСОБА_5 у залученні її до участі у справі, як правонаступника ОСОБА_1 , підлягає закриттю.
Апеляційний суд послався на відповідні правові висновки Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_5 , посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у залучені її до участі у справі в якості правонаступника позивача, а її заяву про залучення до участі у справі в якості правонаступника позивача задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Перечинського районного суду Закарпатської області.
У липні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2022 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Перечинська міська рада Закарпатської області, про усунення перешкод
у здійсненні права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Перечинського районного суду Закарпатської області від 23 грудня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_5 мотивована тим, що суди попередніх
інстанцій належним чином не дослідили усіх обставин справи, не врахували, що ОСОБА_1 був позивачем у справі, де одним із відповідачів
є ОСОБА_2 , тому вона не може бути процесуальним правонаступником позивача у цій справі, так як позовні вимоги до себе із зрозумілих причин не буде підтримувати. При цьому положеннями ЦПК України не передбачено поєднання позивача і відповідача у справі в одній особі. Крім того, суди
не надали належної оцінки поведінці ОСОБА_2 , яка неодноразово подавала до суду заяви від імені померлого батька про залишення його позову без розгляду, одну з яких ухвалою суду першої інстанції було задоволено, проте постановою апеляційного суду було скасовано.
Також ОСОБА_2 не може бути правонаступником померлого
ОСОБА_1 у справі за його позовом про усунення перешкод
у користуванні будинком та виселення відповідачів із нього, оскільки
саме вона, ОСОБА_5 , є одноосібним власником спірного житлового будинку на підставі договору дарування, укладеного 05 листопада 2018 року
з ОСОБА_1 . При цьому їй невідомо як ОСОБА_2 вдалося отримати свідоцтво про право на спадщину від 10 червня 2021 року за заповітом на
1/2 частину житлового будинку, який з 05 листопада 2018 року в цілому належить їй на праві приватної власності.
Справа є важливою для неї, вона усвідомлює, що може подати окремий позов про усунення перешкод та виселення відповідачів як власник будинку, однак хоче це зробити саме у цій справі, оскільки це є останньою волею її батьків.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 - на касаційну скаргу ОСОБА_5 , в якому зазначено, що суди вірно залучили до участі у справі ОСОБА_2 , як правонаступника ОСОБА_1 , оскільки вона прийняла спадщину після смерті свого батька. Натомість, ОСОБА_5 спадщину за заповітом після смерті батька - ОСОБА_1 не прийняла, тому не може вважатися його правонаступником у порядку спадкування. Поєднання в одній особі позивача та відповідача є підставою для закриття провадження у справі за відсутністю предмета спору, оскільки об`єктивно виключає виникнення правового конфлікту між позивачем та відповідачем, а судовий розгляд позовних вимог не призведе до відновлення порушеного права чи охоронюваного законом інтересу позивач. Посилається на схожі за змістом правові висновки, які викладені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду
у постанові від 07 вересня 2020 року у справі № 917/468/19. З цих підстав просить касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Перечинського районного суду Закарпатської області від 23 грудня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року закрити.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У січні 2019 року ОСОБА_1 пред`явив до своєї доньки - ОСОБА_2 та онука - ОСОБА_3 позов про усунення перешкод у здійсненні права власності, в якому просив: виселити їх із будинку
АДРЕСА_1 , позбавити їх права користування будинком та зняти їх з реєстраційного обліку за цією адресою (т. 1, а. с. 1-5, 52-56). Позивач виходив із того, що він є власником будинку, а відповідачі чинять йому перешкоди у здійсненні права власності, що підлягають усуненню шляхом виселення.
На підтвердження права власності на будинок ОСОБА_1 надав
свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22 лютого 2005 року
та доказ реєстрації за ним права власності на будинок, здійсненої
02 березня 2005 року (т. 1, а. с. 14-16).
Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 13 червня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду (т. 1, а. с. 122-123).
Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 13 квітня 2020 року позов було залишено без розгляду з підстав, передбачених
пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України, проте постановою Закарпатського апеляційного суду від 20 серпня 2020 року вказану ухвалу суду першої інстанції скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (т. 2, а. с. 19-20, 67-68).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 17 вересня 2020 року серії НОМЕР_1 (т. 2, а. с. 83)
У жовтні 2020 року до Перечинського районного суду надійшла заява
ОСОБА_5 , в якій вона просила залучити її до участі у справі, як правонаступника свого батька - ОСОБА_1 , у зв`язку з його смертю та повідомила, що підтримуватиме позовні вимоги (т. 2, а. с. 82).
Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області
від 26 листопада 2020 року провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_1 , який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2, а. с. 106-109).
Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області
від 18 березня 2021 року провадження у справі поновлено (т. 2, а. с. 126).
Заповітом, посвідченим 29 травня 2009 року секретарем Ворочівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області
Пересічанською Н. І. за реєстровим № 01, ОСОБА_1 все майно, яке належатиме йому на день смерті, включно з будинком АДРЕСА_1 , заповів своїй доньці - ОСОБА_2 (т. 2, а. с. 137).
Заповітом, посвідченим 07 лютого 2011 року приватним нотаріусом Перечинського районного нотаріального округу Закарпатської області Конончук В. Ю. за реєстровим № 99, ОСОБА_1 все майно, яке належатиме йому на день смерті, заповів у рівних частках своїм донькам: ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (т. 2, а. с. 135).
На підставі договору, посвідченого 05 листопада 2018 року приватним нотаріусом Перечинського районного нотаріального округу Закарпатської області Конончук В. Ю. за реєстровим № 550, ОСОБА_1 подарував двокімнатний житловий будинок АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 . Право власності обдарованої на будинок зареєстровано цього самого дня, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1685012921232 (т. 2, а. с. 151, 152).
10 червня 2021 року ОСОБА_2 подала до Перечинської державної нотаріальної контори Закарпатської області заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_1 , була заведена спадкова справа № 40/2021 (т. 2, а. с. 164).
Державний нотаріус Першої ужгородської державної нотаріальної контори Закарпатської області Ластівка А. В. 10 червня 2021 року видала
у спадковій справі № 40/2021 спадкоємцю ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом за реєстровим № 80 на 1/2 частину майна ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме - трикімнатного житлового будинку, загальною площею 89,5 кв. м, житловою площею
49,0 кв. м, з надвірними спорудами за адресою:
АДРЕСА_3 , що належав спадкодавцю на підставі, зокрема, свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22 лютого 2005 року (т. 2, а. с. 157).
Право власності спадкоємця - ОСОБА_2 на 1/2 частину будинку зареєстровано цього самого дня, реєстраційний номер будинку як об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2382219821232 (т. 2, а. с. 158).
Листом Перечинської міської ради Закарпатської області від 23 березня
2021 року № 477/07-02 повідомлено, що до присвоєння будинку адреси:
« АДРЕСА_3 » його адреса була:
« АДРЕСА_1 » (т. 2, а. с. 136).
08 червня 2021 року та 18 листопада 2021 року ОСОБА_5 знову подала
до суду заяви про залучення її до участі в справі, як правонаступника позивача - ОСОБА_1 (т. 2, а. с. 150, 160).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
У січні 2019 року ОСОБА_1 пред`явив до своєї доньки - ОСОБА_2 та онука - ОСОБА_3 позов про усунення перешкод у здійсненні права власності, в якому просив: виселити їх із будинку
АДРЕСА_1 , позбавити їх права користування будинком та зняти їх з реєстраційного обліку за цією адресою. Позивач виходив із того, що він є власником будинку, а відповідачі чинять йому перешкоди у здійсненні права власності, що підлягають усуненню шляхом виселення.
На підтвердження права власності на будинок ОСОБА_1 надав
свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22 лютого 2005 року
та доказ реєстрації за ним права власності на будинок, здійсненої
02 березня 2005 року.
Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Підставою процесуального правонаступництва є наступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема, внаслідок смерті, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру. При процесуальному правонаступництві всі процесуальні дії, виконані попередником, є обов`язковими для правонаступника.
Отже, за змістом цієї процесуальної норми процесуального права заміна учасника справи здійснюється неучасником справи, оскільки у цій справі виник спір на предмет позову саме між правопопередником -
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , яку суд визнав правонаступником, яка вже є учасником справи, відповідачем. Так, ОСОБА_1 просив суд висилити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які чинять йому перешкоди у здійсненні його права власності.
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, спадщину після його смерті за заповітом, яка складається з 1/2 частини майна, а саме житлового будинку, загальною площею 89,5 кв. м, житловою площею
49,0 кв. м, з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_3 (нова адреса), у встановленому законом порядку прийняла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 10 червня 2021 року.
Разом з цим, суди попередніх інстанцій, залучаючи до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , залишили поза увагою те, що позов пов`язаний, насамперед, з особистими правами самого позивача, оскільки ОСОБА_1 звертався до суду з вимогами про усунення перешкод, які чинились відповідачами саме йому, а не його правонаступникові. Тобто суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 185/4881/16-ц, провадження № 61-37866св18.
При цьому відповідно до статті 608 ЦК України, згідно з якою: зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою; зобов`язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов`язаним з особою кредитора.
У цій справі предметом спору є не захист права власності тощо на житловий будинок, а вимога про те, що перешкоди у користуванні житловим будинком чинять відповідачі саме ОСОБА_1 , а не його правонаступникам.
З огляду на викладене є помилковими висновки судів попередніх інстанцій про залучення у порядку статті 55 ЦПК України до участі у справі правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Крім того, суди, залучаючи до участі у справі правонаступника позивача - ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , створили ситуацію, за якої позивачем та одним із відповідачів у справі є одна і та сама особа - ОСОБА_2 .
Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
ЦПК України не передбачає можливості поєднання сторін судового процесу в одній особі, не передбачає й поняття «неналежний позивач», не визначає й механізму заміни останнього, позаяк положення кодексу спрямовані на вирішення спору, якого не може бути із «самим собою».
Таким чином, у випадку встановлення судом процесуального випадку за якого позивачем і відповідачем у справі є фактично одна і та сама особа, розгляд заявленого позову у цій частині є неможливим за відсутністю спору, як такого.
До подібних правових висновків дійшов Верховний Суду у складі Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 29 червня 2021 року
у справі № 907/551/17.
Частиною першою статті 414 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених
статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування положення частини першої цієї статті (частина третя статті 414 ЦПК України).
Суд закриває провадження у справі з підстав, передбачених статтею 255 ЦПК України, перелік якої є вичерпним і поширювальному тлумаченню не підлягає. За правилом пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією з сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Виходячи з наведеного оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України, та відповідно до повноважень суду касаційної інстанції в порядку частини третьої статті 414 цього Кодексу.
З урахуванням висновку Верховного Суду у цій постанові та закриття провадження у справі відсутні підстави для розгляду вимог касаційної
скарги про залучення ОСОБА_5 до участі у справі, як правонаступника ОСОБА_1 .
З цих самих підстав клопотання представника ОСОБА_2 -
ОСОБА_6 , яке надійшло до Верховного Суду у серпні 2022 року,
про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Перечинського районного суду Закарпатської області від 23 грудня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 13 квітня
2022 року задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 255 400 409 414 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 - про закриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Перечинського районного суду Закарпатської області від 23 грудня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року відмовити.
Ухвалу Перечинського районного суду Закарпатської області від 23 грудня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 13 квітня
2022 року скасувати, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Перечинська міська рада Закарпатської області, про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення закрити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець