ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 року

м. Київ

справа № 305/1712/13-ц

провадження № 61-2508св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега-Транс-УА»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Цебрик Любомир Васильович, на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 28 січня 2025 року у складі колегії суддів: Кожух О. А., Мацунича М. В., Фазикош Г. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Історія справи

У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега-Транс-УА» (далі - ТОВ «Омега-Транс-УА», Товариство) про стягнення грошового боргу.

В обґрунтування позову посилався на те, що він надав ТОВ «Омега-Транс-УА» поворотну фінансову допомогу у сумі 98 565 грн, що підтверджується відповідними прибутковими касовими ордерами та довідкою Товариства від 01 липня 2013 року № 61.

29 липня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з вимогою про повернення поворотної фінансової позики в сумі 98 565 грн, однак грошові кошти йому не повернуті.

Уточнивши в подальшому позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ТОВ «Омега-Транс-УА» на свою користь грошовий борг у сумі 169 013,20 грн.

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 30 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 06 квітня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з його недоведеності, оскільки факт надання ОСОБА_1 безповоротної фінансової допомоги ТОВ «Омега-Транс-УА» та розрахунків за ним із оформленням фінансових документів (прибуткових касових ордерів) спростовується чинною ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 квітня 2015 року у кримінальній справі № 305/565/15-к, якою закрито на підставі статті 45 КК України (дієве каяття) кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України, та чинною ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 15 квітня 2015 року у кримінальній справі № 305/625/15-к, якою закрито на підставі статті 45 КК України (дієве каяття) кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України.

У подальшому ОСОБА_1 звернувся до Рахівського районного суду Закарпатської області із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у якій, з урахуванням уточнень, просив переглянути та скасувати рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 30 грудня 2015 року у цивільній справі № 305/1712/13-ц та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мотивовано тим, що при ухваленні рішення від 30 грудня 2015 року Рахівський районний суд Закарпатської області, обґрунтовуючи відмову в стягненні коштів, не прийняв до уваги підписані касиром ТОВ «Омега-Транс-УА» ОСОБА_2 та бухгалтером ТОВ «Омега-Транс-УА»ОСОБА_3 прибуткові касові ордери, як докази надання позики, та часткове виконання відповідачем свого грошового боргу. При цьому суд посилався на ухвали Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 квітня 2015 року у кримінальній справі № 305/565/15-к та від 15 квітня 2015 року у кримінальній справі № 305/625/15-к, якими встановлена вина вказаних вище службових осіб ТОВ «Омега-Транс-УА» у підробці документів про отримання позики від позивача.

Тобто висновки судів у справі № 305/1712/13-ц ґрунтувалися передусім на чинних ухвалах Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 квітня 2015 року у кримінальній справі № 305/565/15-к та від 15 квітня 2015 року у кримінальній справі № 305/625/15-к.

Разом із цим, ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 20 квітня 2017 року у кримінальній справі № 305/565/15-к ухвалу Рахівського районного суду від 03 квітня 2015 року було скасовано.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 13 травня 2019 року у кримінальній справі № 305/625/15-к також було скасовано й ухвалу Рахівського районного суду від 15 квітня 2015 року.

Заявник зазначив, що факт скасування судових рішень, які стало підставою для ухвалення рішення в цивільній справі, є нововиявленою обставиною, у зв`язку з чим рішення суду в цивільній справі підлягає перегляду.

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 15серпня 2023року заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено.

Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 30 грудня 2015 року скасовано.

Ухвалено у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ТОВ «Омега-Транс-УА» про стягнення грошового боргу задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Омега-Транс УА» на користь ОСОБА_1 грошовий борг у сумі 169 013,20 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що судові рішення у кримінальних провадженнях, наявністю та чинністю яких було вмотивоване рішення Рахівського районного суду від 30 грудня 2015 року у справі № 305/1712/13-ц, скасовані, а відтак обставини, наведені заявником у заявах про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, є підставами для перегляду указаного судового рішення.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та доведеності, прийнявши до уваги бухгалтерські документи, копії яких містяться в матеріалах справи, зокрема договори позики, прибуткові касові ордери тощо.

Не погодившись з таким рішення суду першої інстанції, ТОВ «Омега-Транс-УА» подало апеляційну скаргу.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 28 січня 2025 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Омега-Транс-УА» про стягнення грошового боргу зупинено на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України до набрання законної сили судовими рішеннями у кримінальних провадженнях № 305/565/15-к та № 305/625/15-к.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що об`єктивно неможливо ухвалити рішення у цій справі до набрання законної сили судовими рішеннями у кримінальних провадженнях № 305/565/15-к щодо обвинуваченої ОСОБА_2 та № 305/625/15-к щодо обвинуваченої ОСОБА_3 , оскільки між такими справами та справою, що розглядається, існує тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що достовірність обставин і фактів, які є предметом розгляду у даній цивільній справі, перевіряються у рамках розгляду зазначених кримінальних проваджень.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

27 лютого 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Цебрик Л. В., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 28 січня 2025 року.

В касаційних скаргах заявник просить скасувати вказане судове рішення та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржена ухвала постановлена апеляційним судом з порушенням норм процесуального права, без повного дослідження усіх обставин, що мають значення для справи, та без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2025 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

21 березня 2025 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 квітня 2015 року у кримінальній справі № 305/565/15-к закрито на підставі статті 45 КК України (дієве каяття) кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України.

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 15 квітня 2015 року у кримінальній справі № 305/625/15-к закрито на підставі статті 45 КК України (дієве каяття) кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України.

У подальшому ОСОБА_1 оскаржив ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 квітня 2015 року у кримінальній справі № 305/565/15-к в апеляційному порядку.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 20 квітня 2017 року у кримінальній справі № 305/565/15-к ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 квітня 2015 року скасовано, призначено новий розгляд кримінального провадження стосовно обвинуваченої ОСОБА_2 в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 02 березня 2018 року у кримінальній справі № 305/565/15-к кримінальне провадження № 12013070140000966 від 17 вересня 2014 року про вчинення кримінального правопорушення щодо обвинуваченої ОСОБА_2 за частиною першою статті 358 КК України закрито на підставі статті 45 КК України у зв`язку із дієвим каяттям, ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 03 травня 2018 року ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 02 березня 2018 року у кримінальній справі № 305/565/15-к скасовано, призначено новий розгляд цього кримінального провадження в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 12 вересня 2018 року у справі № 305/565/15-к кримінальне провадження № 12013070140000966 від 17 вересня 2014 року про вчинення кримінального правопорушення щодо обвинуваченої ОСОБА_2 за частиною першою статті 358 КК України закрито на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності.

Згідно з цією ухвалою у підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 заявила суду клопотання про закриття провадження у справі, на підставі статті 49 КК України, мотивуючи вимоги тим, що вона повністю визнає свою вину та щиро розкаюється у скоєному, активно сприяла у розкритті злочину, вперше притягається до кримінальної відповідальності.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Згідно з даними ЄДРСР (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111857909) апеляційне провадження у кримінальній справі № 305/565/15-к щодо обвинуваченої ОСОБА_2 триває у зв`язку з оскарженням ОСОБА_1 в апеляційному порядку ухвали Рахівського районного суду від 12 вересня 2018 року.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку й ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 15 квітня 2015 року у кримінальній справі № 305/625/15-к про закриття на підставі статті 45 КК України (дієве каяття) кримінального провадження щодо ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 13 травня 2019 року ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 15 квітня 2015 року скасовано, призначено розгляд обвинувального акта стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні суду першої інстанції.

Вироком Рахівського районного суду від 13 грудня 2021 року у справі № 305/625/15-к ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України, та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4 250,00 грн, з позбавленням права займати посади бухгалтера строком на 2 роки; на підставі частини п`ятої статті 74, пункту 2 частини першої статті 49 КК України обвинувачену ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання у зв?язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Згідно з цим вироком, обвинувачена ОСОБА_3 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення за частиною першою статті 366 КК України повністю визнала. Суду пояснила, що працювала у ТзОВ «Омега-Транс-УА» головним бухгалтером в 2010-2012 р. Директором вказаного підприємства був ОСОБА_1 , який фактично змушував підписувати її неодноразово фіктивні бухгалтерські документи у формі прибуткових касових ордерів, зміст яких не відповідав дійсності, оскільки гроші в якості тимчасових позик від його імені у касу підприємства не вносилися. Складала такі касові ордери ОСОБА_2 .

Не погодившись з таким вироком суду, прокурор та ОСОБА_1 оскаржили його в апеляційному порядку.

Згідно з даними ЄДРСР (https://reyestr.court.gov.ua/Review/103545269) апеляційне провадження у кримінальній справі № 305/625/15-к триває у зв`язку з оскарженням ОСОБА_1 і прокурором в апеляційному порядку вироку Рахівського районного суду Закарпатської області від 13 грудня 2021 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржена ухвала апеляційного суду не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Зупиняючи апеляційне провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, апеляційний суд виходив з об`єктивної неможливості ухвалити рішення у цій справі до набрання законної сили судовими рішеннями у кримінальних провадженнях № 305/565/15-к щодо обвинуваченої ОСОБА_2 та № 305/625/15-к щодо обвинуваченої ОСОБА_3 , оскільки між такими справами та справою, що розглядається, існує тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що достовірність обставин і фактів, які є предметом розгляду у даній цивільній справі, перевіряються у рамках розгляду зазначених кримінальних проваджень.

Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись неможливо з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу (частина друга статті 251 ЦПК України).

У відповідності до пункту 5 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статі і 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16.

Згідно з частинами першою - третьою, шостою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційний суд у даній справі на порушення вимог пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, зазначивши конкретну іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, в якій встановлюються обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, не врахував, що про наявність ухвали Рахівського районного суду Закарпатської області від 12 вересня 2018 року у справі № 305/565/15-к та вироку Рахівського районного суду Закарпатської області від 13 грудня 2021 року та їх перегляд в апеляційному порядку відповідачу було відомо ще до ухвалення рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 15серпня 2023року у цій справі, проте при розгляді справи судом першої інстанції клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в апеляційному порядку саме ухвали Рахівського районного суду Закарпатської області від 12 вересня 2018 року у справі № 305/565/15-к та вироку Рахівського районного суду Закарпатської області від 13 грудня 2021 року у справі № 305/625/15-к, з урахуванням вимог частини третьої статті 210 ЦПК України, не заявляв.

Отже, зважаючи на викладене, Верховний Суд вважає, що висновки апеляційного суду про зупинення апеляційного провадження до набрання законної сили вказаними судовими рішеннями у зазначених кримінальних провадженнях є помилковим з огляду на те, що, розглянувши доводи сторін про зупинення апеляційного провадження та, зупинивши апеляційне провадження на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, апеляційний суд припустився порушень зазначених норм процесуального права.

Крім того, слід приймати до уваги, що судове провадження у цій справі триває з 2013 року.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та такі критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини від 27 червня 2000 року у справі «Фрідлендер проти Франції» («Frydlender v. France»), заява № 30979/96).

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Зіставлення наведених вище суджень із розумінням положень пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України переконує у тому, що оскаржуване судове рішення про зупинення провадження у справі не може бути залишене у силі, оскільки висновки, зазначені в ньому, є необґрунтованими, таке зупинення суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи, й перешкоджає подальшому провадженню у справі, а отже, відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження її розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 409 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник- адвокат Цебрик Любомир Васильович, задовольнити.

Ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 28 січня 2025 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов