Постанова

Іменем України

18 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 305/1849/17

провадження № 61-46381св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

Відповідачі: Рахівське міське комунальне підприємство «Рахівкомунсервіс», Рахівська міська рада Закарпатської області,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_3 , на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 16 березня 2018 року в складі судді Марусяк М. О. та постанову апеляційного суду Закарпатської області від 18 вересня 2018 року в складі колегії суддів: Готри Т. Ю., Бисаги Т. Ю., Фазикош С. М.,

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати її членом сім`ї наймача квартири АДРЕСА_1 - померлого ОСОБА_4 ; зобов`язати Рахівське міське комунальне підприємство «Рахівкомунсервіс» (далі - МКП «Рахівкомунсервіс») укласти з нею договір найму вказаної квартири.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що квартира АДРЕСА_1 перебуває у комунальній власності та знаходиться на балансі Рахівського міського комунального підприємства «Рахівкомунсервіс». Зазначене житлове приміщення є відокремленим і має індивідуальний вхід з вулиці . Наймачем спірної квартири був ОСОБА_4 , зі згоди якого вона у 1984 році вселилась в цю квартиру та проживає по теперішній час. З 11 травня 1989 року вона зареєстрована за вказаною адресою. Жодних угод між нею та ОСОБА_4 про порядок користування житловим приміщенням не укладалось. Інших осіб, окрім неї та ОСОБА_4 у даній квартирі, на момент її вселення до квартири, не проживало.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, після його смерті вона продовжує проживати у спірній квартирі, сплачує комунальні платежі та здійснила ремонт цієї квартири після паводку, що мав місце у 2001 році. 11 серпня 2017 року вона звернулась до МКП «Рахівкомунсервіс» з заявою про укладення з нею як членом сім`ї наймача ОСОБА_4 договору найму спірної квартири. Однак зазначена заява залишилась без відповідного реагування. Вказувала, що вона вселилась до квартири АДРЕСА_1 зі згоди наймача, внаслідок чого набула право користування цим жилим приміщенням. Правомірність користування спірною квартирою не заперечується МКП «Рахівкомунсервіс», з яким нею укладено відповідні договори з комунальних послуг, але її вимоги про переукладення з нею договору найму залишаються нерозглянутими.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 16 березня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю і недоведеністю.

Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 18 вересня 2018 року рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 16 березня 2018 року змінено в його мотивувальній частині.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що позов пред`явлено не до всіх відповідачів, які мають відповідати за цією вимогою, і ОСОБА_2 , на права та обов`язки якого може вплинути судове рішення, не був залучений до участі у справі в якості співвідповідача. Зважаючи на вказані порушення норм процесуального права, рішення суду підлягає обов`язковій зміні в його мотивувальній частині з підстав, передбачених пунктом четвертим частини першої статті 376 ЦПК, як пред`явленого не до всіх відповідачів, що не позбавляє права позивача на звернення до суду із самостійним позовом до осіб, які мають відповідати за таким позовом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач є тимчасовим мешканцем спірної квартири та необґрунтовано застосував норми статей 98 99 ЖК УРСР, оскільки вона на підставі статей 64 65 ЖК УРСР отримала право на визнання її членом сім`ї наймача та подальше користування спірною квартирою. Висновки апеляційного суду щодо пред`явлення позову не до всіх відповідачів, які мають відповідати за цим позовом, а також незалучення у справі як співвідповідача ОСОБА_2 , є помилковими і такими, що не відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмету заявленого позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 тавитребувано справу із суду першої інстанції.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судами встановлено, що наймачем квартири АДРЕСА_1 , згідно договору найму, укладеного у листопаді 1978 року, була ОСОБА_5 , яка перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_5 у вказаній квартирі залишився проживати її чоловік ОСОБА_4

ОСОБА_1 є зареєстрованою у вказаній квартирі з 11 травня 1989 року.

Згідно рішення виконавчого комітету Рахівської міської Ради народних депутатів № 159 від 27 грудня 1990 року піклувальником пристарілого ОСОБА_4 призначено його онука ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

ОСОБА_2 зареєстрований у спірній квартирі з 10 лютого 1993 року та 20 листопада 1995 року отримав приватизаційний сертифікат НОМЕР_1 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 28 березня 2017 року, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, з підстав, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем у справі, оскільки нею не надано доказів набуття статусу наймача чи визнання її членом сім`ї наймача спірної квартири.

Позивач вимоги до ОСОБА_2 як до співвідповідача не заявила.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Залучення співвідповідачів судом здійснюються виключно за заявою позивача (стаття 51 ЦПК України у редакції, чинній на час вирішення справи судом першої інстанції). Відповідної заяви позивач не подавала.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову до неналежного відповідача.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) містяться такі висновки: «31.1. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (частини перша та друга статті 11 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій).

31.2. Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 3 частини другої статті 119 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій).

31.3. Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 30 ЦПК України у вказаній редакції).

31.4. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

31.5. Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (частина перша статті 33 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій).

31.6. Позивач у цій справі клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв.

[…] 31.10. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц)».

З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов правильного висновку про зміну рішення суду першої інстанції у мотивувальній частині та відмову у задоволенні позову через те, що він пред`явлений не до всіх належних відповідачів, зокрема до ОСОБА_2 , який зареєстрований у спірній квартирі як член сім`ї колишнього квартиронаймача, а в апеляційного суду відсутні повноваження щодо залучення до розгляду справи співвідповідачів у порядку статті 51 ЦПК України чи заміни процесуального статусу сторін.

При цьому позивач не позбавлена права на судовий захист шляхом подання позову до належних відповідачів за своїми позовними вимогами.

Доводи касаційної скарги про неправильність висновків суду першої інстанції, з яких їй відмовлено в позові, є неприйнятними, оскільки судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції в частині його мотивів змінене з наведенням інших мотивів відмови в позові, а саме - з підстав пред'явленння позову не до всіх належних відповідачів, що відповідає наведеним висновкам Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без змін постанови апеляційного суду.

Керуючись статтями 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Закарпатської області від 18 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель