Постанова

Іменем України

23 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 306/905/19

провадження № 61-5665 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідачі: Свалявський районний відділ Державної виконавчої служби Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області, державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 ;

третя особа - публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Мацунича М. В., Кондора Р. Ю., Собослоя Г. Г.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Свалявського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (далі - Свалявський РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області), державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), ОСОБА_2 , третя особа - публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ «Укргазбанк»), про визнання електронних торгів недійсними та їх скасування.

Позовна заява мотивована тим, що 01 лютого 2008 року між ОСОБА_4 та відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» (далі - ВАТ АБ «Укргазбанк») було укладено кредитний договір, за яким ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 39 тис. доларів США.

Виконання вказаного кредитного договору було забезпечено шляхом укладення між ним та банком договору іпотеки, за яким він передав в іпотеку банку належний йому на праві приватної власності житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельна ділянка, на якій він розташований.

У зв`язку із невиконанням зобов`язань за кредитним договором та на підставі рішення Свалявського районного суду Закарпатської області було розпочато виконавче провадження за виконавчим листом від 30 серпня 2010 року № 2-499/10, який через невиконання неодноразово повертався стягувачу.

У подальшому, 17 грудня 2018 року в ході проведення виконавчих дій за зведеним виконавчим провадженням № 51740020, Свалявським РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області до ДП «Сетам» подано заяву на реалізацію арештованого майна (предмета іпотеки, яким виступив житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка) шляхом проведення електронних торгів.

За підсумками торгів, які відбулися 08 лютого 2019 року переможцем визначено ОСОБА_2 з ціновою пропозицією 650 тис. грн.

Вважав вказані результати торгів незаконними, оскільки житловий будинок АДРЕСА_1 є об`єктом мораторію у розумінні частини першої статті 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та відчужений без згоди власника .

Крім того, постановами від 02 квітня 2019 року та від 03 травня 2019 року окремі дії виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження визнано незаконними, постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 28 листопада 2018 року, скасовано.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд визнати недійсними та скасувати електронні торги від 08 лютого 2019 року, оформлені протоколом № 387050 з реалізації предмета іпотеки: житлового будинку під літ «А», загальною площею 60,80 кв. м, житловою площею 32,9 кв. м, до якого входить вбиральня під літ. «В», літня кухня під літ. «Л», сарай під літ. «Д», котельня під літ. «Г», гараж під літ. «К», садовий будинок під літ. «М», торговий павільйон під літ. «Н»; земельної ділянки площею 0,0502 га, кадастровий номер 2124084400:08:001:0172 та земельної ділянки площею 0,0502 га, кадастровий номер 2124084400:08:001:0173, що знаходяться за вказаною вище адресою.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 16 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсними та скасовано електронні торги від 08 лютого 2019 року, оформлені протоколом № 387050 з реалізації предмета іпотеки: житлового будинку під літ. «А», загальною площею 60,80 кв. м, житловою площею 32,9 кв. м, до якого входить вбиральня під літ. «В», літня кухня під літ. «Л», сарай під літ. «Д», котельня під літ. «Г», гараж під літ. «К», садовий будинок під літ. «М», торговий павільон під літ. «Н»; земельної ділянки площею 0,0502 га, кадастровий номер 2124084400:08:001:0172 та земельної ділянки площею 0,0502 га, кадастровий номер 2124084400:08:001:0173, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що електронні торги проведені з порушенням пунктів 8, 9 розділу ІІІ та пункту 2 розділу VІ Порядку реалізації арештованого майна, а саме: лот 326229 не містив інформацію про нежитлове приміщення - торговий павільйон, який зазначений у заяві державного виконавця, і є окремим нежитловим приміщенням, що не входить до складу житлового будинку, має інший правовий, ніж житловий, режим; не було зазначено інформацію про наявність зареєстрованих інших, крім боржника, мешканців (зокрема дітей), орендарів, інших користувачів приміщення; повідомлення про проведення електронних торгів не було опубліковано в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки.

Вказані порушення призвели до порушення прав позивача, оскільки його інтерес полягає в продажу майна за якомога вищою ціною з метою погашення заборгованості, а цей інтерес якраз і забезпечується дотриманням належного порядку організації та проведення електронних торгів. Зокрема, порушення порядку розміщення інформаційного повідомлення про торги в засобах масової інформації зменшує можливість участі в торгах потенційних покупців і, відповідно, впливає на формування ціни реалізації.

Відсутність інформації про торговий павільйон зменшує потенційну привабливість об`єкта для суб`єктів, зацікавлених у здійсненні підприємницької діяльності і, таким чином, також впливає на формування ціни реалізації.

Крім того, факт непроживання ОСОБА_1 у спірному будинку на час проведення торгів не встановлений, а факт добровільного виселення у 2014 році не підтверджує факту подальшого непроживання та зняття з реєстрації.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_2 , ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено. Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 16 грудня 2019 року скасовано й ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, задовольнивши позов з посиланням на порушення пунктів 8, 9 розділу ІІІ та пункту 2 розділу VІ Порядку реалізації арештованого майна, тобто з підстав, якими позов не було обґрунтовано, вийшов за межі підстав позову, чим порушив принцип диспозитивності цивільного процесу.

Нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, не використовується як місце постійного проживання позичальника, оскільки заочним рішенням Свалявського районного суду від 21 жовтня 2013 року виселено ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 із житлового будинку. Вказане рішення набрало законної сили, було пред`явлено до виконання та виконано боржниками у добровільному порядку.

Отже, ОСОБА_1 виселений (втратив право на користування) зі спірного будинку в порядку виконання судового рішення, а, отже, він не може вважатися його постійним місцем проживання.

Крім того, та обставина, що спірний будинок не є місцем постійного проживання позивача підтверджується також листами Державної прикордонної служби України від 19 серпня 2019 року та 23 січня 2021 року, з яких вбачається, що ОСОБА_1 виїхав за межі України 13 жовтня 2017 року о 12:17, після чого до держави Україна не в`їжджав. Тобто позивач протягом більше року, який передував проведенню електронних торгів, перебував за межами України, а, отже, не міг проживати у спірному будинку.

Також судом зазначено, що скасування начальником відповідного відділу ДВС постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, саме по собі не може бути підставою для визнання недійсними електронних торгів. Крім того, такі дії начальника Свалявського РД ДВС ГТУЮ в Закарпатській області рішенням суду визнано неправомірними та скасовано відповідні його постанови.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просила оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справі № 6-370цс16, постановах Верховного Суду від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14, тощо, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 02 червня 2021 року касаційне провадження у справі відкрито та витребувано цивільну справу № 306/905/19 із Свалявського районного суду Закарпатської області.

У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції правильно, на думку заявника, встановлено, що електронні торги проведені з порушенням пунктів 8, 9 розділу ІІІ та пункту 2 розділу VІ Порядку реалізації арештованого майна, а саме: лот 326229 не містив інформацію про нежитлове приміщення - торговий павільйон, який зазначений у заяві державного виконавця, і є окремим нежитловим приміщенням, що не входить до складу житлового будинку, має інший правовий, ніж житловий, режим; не було зазначено інформацію про наявність зареєстрованих інших, крім боржника, мешканців (зокрема дітей), орендарів, інших користувачів приміщення; повідомлення про проведення електронних торгів не було опубліковано в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки. Вказані порушення призвели до порушення прав позивача.

Зазначала, що інформація Державної прикордонної служби України про виїзд позивача за межі України у 2017 році перевірялась за одним закордонним паспортом, дія якого закінчилась у лютому 2018 року, а тому не може підтверджувати непроживання позивача у спірному житловому будинку на час проведення електронних торгів.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційні скарги

У липні 2021 року ДП «Сетам», Свалявський РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області, ОСОБА_2 подали відзиви на касаційну скаргу, в яких зазначили, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

В провадженні Свалявського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області перебувало виконавче провадження за АСВП № 51740020 з примусового виконання виконавчого листа № 2-499/10, виданого 30 серпня 2010 року Свалявським районним судом Закарпатської області, під час якого 17 грудня 2018 року начальником Свалявського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області за № 20395 направлено ДП «Сетам» заяву про реалізацію арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), а саме: житлового будинку під літ «А», загальною площею 60,80 кв. м, житловою площею 32,9 кв. м, до якого входить вбиральня під літ. «В», літня кухня під літ. «Л», сарай під літ. «Д», котельня під літ. «Г», гараж під літ. «К», садовий будинок під літ. «М», торговий павільйон під літ. «Н»; земельної ділянки площею 0,0502 га, кадастровий номер 2124084400:08:001:0172 та земельної ділянки площею 0,0502 га, кадастровий номер 2124084400:08:001:0173, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 110-113, т. 1).

08 лютого 2019 року ДП «Сетам» проведено електронні торги з реалізації вказаного предмету іпотеки, які оформлені протоколом від 08 лютого 2019 року № 387050. Переможцем торгів визнано учасника № 2 - ОСОБА_2 з ціновою пропозицією 650 тис. грн (а.с. 24-25, т. 1).

Також встановлено, що заочним рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2013 року, що набрало законної сили, виселено ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 82, т. 1).

Постановою державного виконавця від 28 квітня 2014 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання зазначеного судового рішення у зв`язку з виконанням його боржниками у добровільному порядку (а.с. 85, т. 1).

Листами Державної прикордонної служби України від 19 серпня 2019 року та 23 січня 2021 року підтверджено, що ОСОБА_1 виїхав за межі України 13 жовтня 2017 року о 12:17, після чого до держави Україна не в`їжджав (а.с. 206, т. 1).

Судом встановлено, що постановою начальника Свалявського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області від 08 квітня 2019 року скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 25 лютого 2019 року, винесену у виконавчому провадженні за АСВП № 51740020 з примусового виконання виконавчого листа № 2-499/10, виданого 30 серпня 2010 року Свалявським районним судом Закарпатської області (а.с. 30-31, т. 1).

Постановою начальника Свалявського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області від 03 травня 2019 року скасовано постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 28 листопада 2018 року, винесену у виконавчому провадженні за АСВП № 51740020 з примусового виконання виконавчого листа № 2-499/10, виданого 30 серпня 2010 року Свалявським районним судом Закарпатської області (а.с. 26-28, т. 1).

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 18 червня 2020 року, ухваленої за результатами перегляду ухвали Свалявського районного суду Закарпатської області від 06 листопада 2019 року, у справі № 306/1374/19 дії начальника Свалявського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Арендаш В. П., які пов`язані з винесенням постанов від 08 квітня 2019 року та від 03 травня 2019 року про перевірку виконавчого провадження ВП № 51740020 з примусового виконання виконавчого листа № 2-499/10, виданого судом 30 серпня 2010 року, визнано неправомірними.

Вказані вище постанови начальника Свалявського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Арендаш В. П. від 08 квітня 2019 року та від 03 травня 2019 року скасовано (а.с. 133-135, т. 2).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 -задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, поряд із визнанням правочину недійсним, також відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України).

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18), та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18), правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини четвертої статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою та частинами п`ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Згідно зі статтями 4 10 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1 8 Конституції України).

Стаття 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року по справі № 3-242гс16 вказано, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку проведення торгів та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Відтак, до предмета доказування в цій справі належало дотримання порядку проведення прилюдних торгів, а саме встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, а саме: правил які визначають процедуру підготовки, проведення електронних торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час та місце проведення електронних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення електронних торгів (розділ 5); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 7).

Відповідно до статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно з частиною сьомою статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням Закону України «Про іпотеку».

У постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 зроблено висновок, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання їх недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, крім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Об`єктом захисту виступає порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року, справа № 922/3537/17, провадження № 12-127гс19).

Вирішуючи спір, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, встановивши, що ОСОБА_1 був обізнаний про існування виконавчого провадження відносно нього ще з 2010 року, нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, не використовується як місце його постійного проживання, а тому підстав для застосування положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» немає, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги.

Встановлені судами обставини не свідчать про наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а також про порушення прав і законних інтересів ОСОБА_1 внаслідок проведення електронних торгів. Отже, наявність підстав для визнання електронних торгів недійсними позивачем не доведено.

Посилання касаційної скарги на те, що інформація Державної прикордонної служби України про виїзд позивача за межі України у 2017 році перевірялась за одним закордонним паспортом і не може підтверджувати непроживання позивача у спірному житловому будинку на час проведення електронних торгів, безпідставні, оскільки позивачем вказана інформація не спростована, доказів використання ним спірного житлового будинку як місця постійного проживання до суду не надано, що є його процесуальним обов`язком (статті 12 81 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Оскільки судом апеляційної інстанції повно та всебічно з`ясовано обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального права та не допущено порушень норм процесуального права, які є підставою для скасування судового рішення, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду залишити без змін.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського апеляційного суду від 08 лютого 2021 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович