Постанова

Іменем України

03 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 307/3877/19

провадження № 61-8269св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Жданової В. С., Зайцева А. Ю.,

учасники справи:

стягувач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Закарпатського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»,

боржник - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Закарпатського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 07 травня 2020 року у складі судді Гримут В. І. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 березня 2021 року у складі колегії суддів: Кожух О. А., Джуги С. Д., Куштана Б. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У грудні 2019 року Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Закарпатського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Державний ощадний банк України») звернулося до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 2-45/10 та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання.

Вказана заява мотивована тим, що рішенням Тячівського районного суду від 28 липня 2010 року з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 36 402,15 грн, 364,00 грн та 30,00 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набрало законної сили 24 листопада 2010 року.

На виконання вказаного рішення АТ «Державний ощадний банк України» отримало виконавчий лист № 2-45/10, виданий 02 лютого 2011 року, який направлено до примусового виконання в органи державної виконавчої служби.

У зв`язку з відсутністю будь-якої інформації щодо примусового виконання цього виконавчого листа, 17 жовтня 2019 року заявник надіслав на адресу Головного територіального управління юстиції Закарпатської області управління державної виконавчої служби заяву з проханням надання інформації про хід виконавчого провадження.

Листом від 04 листопада 2019 року Тячівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Закарпатської області повідомив заявника про те, що виконавчий лист № 2-45/10, виданий Тячівським районним судом Закарпатської області, про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» на виконанні Тячівського районного відділу державної виконавчої служби не перебуває. Згідно бази даних АСВП «Архів» 28 квітня 2013 року державний виконавець прийняв постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Станом на день звернення із заявою виконавче провадження знищено. Відповідно до журналу реєстрації вхідної кореспонденції, журналу реєстрації документів про відкриття виконавчого провадження, бази даних АСВП «СПЕЦПІДРОЗДІЛ», АСВП «АРХІВ», АСВП, виконавчий лист № 2-45/10 від 02 лютого 2011 року, виданий Тячівським районним судом, повторно на виконання станом на 04 листопада 2019 року до відділу не пред`являвся, тобто даний виконавчий документ втрачено.

Разом з тим, постанову про повернення виконавчого документа стягувачові від 28 березня 2013 року, а також оригінал зазначеного виконавчого листа АТ «Державний ощадний банк України» не отримувало.

З урахуванням викладеного, АТ «Державний ощадний банк України» просило суд видати дублікат виконавчого листа № 2-45/10, виданий 02 лютого 2011 року Тячівським районним судом Закарпатської області на підставі рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 28 липня 2010 року у справі за позовом АТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання вказаного виконавчого листа.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 07 травня 2020 року у задоволенні заяви АТ «Державний ощадний банк України» відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявник (стягувач) не надав жодних доказів наявності поважних причин пропуску строку пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-45/10 від 02 лютого 2011 року, а тому підстави для видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання відсутні.

Не погодившись з такою ухвалою районного суду, АТ «Державний ощадний банк України» подало апеляційну скаргу на неї.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 16 березня 2021 року апеляційну скаргу АТ «Державний ощадний банк України» залишено без задоволення, ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 07 травня 2020 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У травні 2021 року АТ «Державний ощадний банк України» подало до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку касаційну скаргу на ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 07 травня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 березня 2021 року, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 2-45/10 та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК Українипередбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ «Державний ощадний банк України» в указаній справі в частині відмови у задоволенні вимоги про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа для виконання.

Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Державний ощадний банк України» в указаній справі в частині відмови у задоволенні вимоги про видачу дубліката виконавчого листа та витребувано матеріали цивільної справи.

09 червня 2021 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що рішенням Тячівського районного суду від 28липня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 24 листопада 2010 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором у розмірі 36 402,15 грн, 364,00 грн та 30,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

02 лютого 2011 року Тячівський районний суд видав виконавчий лист № 2-45/10 у вказаній справі.

16 лютого 2012 року представник банку направив начальнику Тячівського районного управління юстиції державної виконавчої служби в Закарпатській області оригінал виконавчого листа № 2-45/10 від 02 лютого 2011 року для виконання.

З довідки Тячівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 04 листопада 2019 року № 3141/14.9-42 вбачається, що відповідно до бази даних АСВП «АРХІВ» за № ВП 31427276 на виконанні у відділі перебував виконавчий лист № 2-45 від 02 лютого 2011 року, виданий Тячівським районним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» заборгованості у розмірі 36 402 грн, 364,00 грн та 30,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 27 лютого 2012 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, а 28 квітня 2013 року - постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. В цій же довідці зазначено, що вказаний виконавчий лист повторно до виконання до Тячівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області не пред`являвся.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та Єдиного державного реєстру виконавчих документів, Положення про який затверджується спільним нормативно-правовим актом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України, із запровадженням яких відповідно до частини першої статті 1 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України вводяться в дію вимоги частини четвертої статті 431 ЦПК України щодо внесення виконавчого документу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, функціонування якого виключає втрату виконавчого документа, порядок видачі дублікату виконавчого документу замість втраченого визначено розділом XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

За таких обставин, встановивши відсутність поважних причин пропуску АТ «Державний ощадний банк України» строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа.

При цьому слід ураховувати, що ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою в указаній справі в частині відмови у задоволенні вимоги про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа для виконання, оскільки касаційному оскарженню не підлягають судові рішення, зазначені в пункті 24 частини першої статті 353 ЦПК України.

З огляду на те, що суд першої інстанції не поновив АТ «Державний ощадний банк України» строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, в зазначеній частині судове рішення в касаційному порядку оскарженню не підлягає, а дублікат виконавчого документа може бути виданий лише у разі звернення із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення такого документа до виконання, доводи касаційної скарги в частині відмови у задоволенні вимоги заяви про видачу дубліката виконавчого листа є необґрунтованими.

Верховний Суд встановив, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Закарпатського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» залишити без задоволення.

Ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 07 травня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

В. С. Жданова

А. Ю. Зайцев