№ 308/10363/13-ц - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

16 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 308/10363/13-ц

провадження № 61-8028св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

заявник (стягувач)- Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,

заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 червня 2021 року у складі судді Лемак О. В. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 липня 2022 року у складі колегії суддів: Бисаги Т. Ю., Кожух О. А., Куштана Б. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У червні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 на підставі кредитного договору від 05 квітня 2006 року № 014/5409/81/24767 отримав кредит у сумі 50 000 доларів США строком до 04 квітня 2026 року зі сплатою 12,0% річних.

Відповідач умови кредитного договору не виконав, не забезпечив повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів на умовах, передбачених кредитним договором; не сплачував відсотки за кредит та основну заборгованість у відповідності до графіку погашення заборгованості щомісяця.

Станом на 09 жовтня 2012 року заборгованість ОСОБА_1 складає 302 776,34 гривень.

Ураховуючи наведене, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просило суд стягнути з відповідача на його користь 302 776,34 грн.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 жовтня 2013 року у складі судді Лемак О. В. позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 302 776,34 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Короткий зміст заяви

У травні 2020 року АТ Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа.

Заяву мотивувало тим, що 29 жовтня 2013 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у справі № 308/10363/13-ц позов AT «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення боргу з ОСОБА_1 задоволено.

10 червня 2014 року видано оригінал виконавчого листа № 308/10363/13-ц.

Зазначав, що відповідачем добровільно рішення суду у справі № 308/10363/13-ц не виконано, у зв`язку із чим 15 вересня 2016 року AT «Райффайзен Банк Аваль» був змушений звернутись до міського Відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області із заявою про відкриття виконавчого провадження.

23 вересня 2016 року державним виконавцем Кривка Н. А. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52325534 для виконання виконавчого листа № 308/10363/13-ц, де боржником є ОСОБА_1

26 вересня 2018 року державним виконавцем міського Відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області Ярешко Н. А. на підставі пункту 7 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову № 52325534 про повернення виконавчого документу № 308/10363/13-ц стягувачу.

З 26 вересня 2018 року AT «Райффайзен Банк Аваль» не отримав від міського Відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, оригінал виконавчого листа № 308/10363/13-ц від 10 червня 2014 року.

Згідно з автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) станом на 29 квітня 2020 року на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби України - виконавчий документ № 308/10363/13-ц щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь AT «Райффайзен Банк Аваль» за КД № 014/5409/81/24767 від 05 квітня 2006 року у розмірі 302 776,34 грн та за судовий збір у розмірі 3 027,76 грн - не перебуває.

Відповідно до інформаційної довідки з АСВП від 29 квітня 2020 року стан виконавчого провадження № 52325534 завершено, виконавчий документ № 308/10363/13-ц повернений стягувачу.

В 2019 році AT «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до міського Відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області із запитом про хід виконавчого провадження та місцезнаходження виконавчого документу № 308/10363/13-ц від 10 червня 2014 року.

Додатково просив у разі втрати виконавчого документу надати відповідну довідку, яка необхідна для подальшого звернення до суду з відповідною заявою про видачу дублікату виконавчого листа.

02 жовтня 2019 року на адресу AT «Райффайзен Банк Аваль» надійшло повідомлення з відділу державної виконавчої служби від 13 вересня 2019 року № 19600/14-14/4-57364 за підписом керівника відділу.

Начальником міського Відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області Хваста С. В. було повідомлено про те, що дійсно в період з 23 вересня 2016 року до 26 вересня 2018 року на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження ВП № 52325534 відкрите на підставі виконавчого листа № 308/10363/13-ц по боржнику ОСОБА_1

26 вересня 2018 року виконавче провадження № 52325534 на підставі пункту 7 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» було завершено.

Станом на 13 вересня 2019 року оригінал виконавчого листа № 308/10363/13-ц від 10 червня 2014 року на ОСОБА_1 на виконанні у відділі державної виконавчої служби - не перебуває.

Ураховуючи наведене, АТ Райффайзен Банк Аваль» просило суд видати дублікат виконавчого листа № 308/10363/13-ц від 10 червня 2014 року Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь AT «Райффайзен Банк Аваль» боргу за кредитним договором № 014/5409/81/24767 від 05 квітня 2006 року у розмірі 302 776,34 грн та за сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3 027,76 грн.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 червня 2021 року у задоволенні заяви АТ «Райффайзен Банк Аваль» про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовною заявою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовлено.

Ухвала районного суду мотивована тим, що видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що заявником надано акт про втрату виконавчого документа в результаті службової перевірки щодо встановлення факту втрати оригіналу документу від 05 травня 2020 року № 114/5-184727, однак, відсутність виконавчого документа у виконавчій службі та у стягувача не свідчить про беззаперечний факт, що виконавчий документ втрачений.

З огляду на зазначене, стягувачем не доведено належними і допустимими доказами обставин втрати виконавчого документа після його повернення стягувачеві органом державної виконавчої служби.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 14 липня 2022 року апеляційну скаргу АТ «Райффайзен Банк» залишено без задоволення.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 червня 2021 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.

Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред`явлення їх до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновками районного суду про те, що відсутність виконавчого документа у виконавчій службі та у стягувача не може свідчити про беззаперечний факт, що виконавчий документ втрачений, в тому числі під час пересилання поштою, оскільки стягувачем не доведено належними і допустимими доказами обставин втрати виконавчого документа після його повернення стягувачеві органом державної виконавчої служби.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі АТ «Райффайзен Банк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про видачу дублікату виконавчого листа задовольнити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У серпні 2022 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У жовтні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2022 року справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга АТ «Райффайзен Банк» мотивована тим, що оригінал виконавчого листа у нього та органах виконавчої служби був відсутній, отже, він в межах трирічного строку пред`явлення виконавчого листа, який діяв з 26 вересня 2018 року до 26 вересня 2020 року, з метою відновлення свого порушеного права в межах терміну пред`явлення виконавчого листа до виконання звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа.

Відсутність оригіналу виконавчого документа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень АТ «Райффайзен Банк» вказує неповне з`ясування судами фактичних обставин справи, а також те, що висновки судів не відповідають обставинам справи. Вважає, що із заявою про видачу дублікату виконавчого листа звернувся у межах строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документу до виконання. Зазначає, що факт втрати оригіналу виконавчого листа підтверджується матеріалами справи, проте суди неповно дослідили та не надали правову оцінку наявним у справі доказам.

Відзив на касаційну скаргу учасник справи не подав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 жовтня 2013 року у справі № 308/10363/13-ц позовну заяву ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 302 776,34 грн, а також понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 027,76 грн.

10 червня 2014 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області видано виконавчий лист № 308/10363/13-ц у цивільній справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга АТ «Райффайзен Банк» підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та Єдиного державного реєстру виконавчих документів, Положення про який затверджується спільним нормативно-правовим актом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України, із запровадженням яких відповідно до частини першої статті 1 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України вводяться в дію вимоги частини четвертої статті 431 ЦПК України щодо внесення виконавчого документу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, функціонування якого виключає втрату виконавчого документа, порядок видачі дублікату виконавчого документу замість втраченого визначено розділом XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Отже, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Відмовляючи у задоволенні заяви АТ «Райффайзен Банк» про видачу дублікату виконавчого листа Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 308/10363/13-ц, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності доказів його втрати.

Вказані висновки є передчасними з наступних підстав.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, на момент видачі судом виконавчого листа № 308/10363/13-ц були врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Разом із тим, частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року та діяв на час ухвалення оскаржуваного судового рішення (далі - Закон № 1404-VIII), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені у вказаних правових нормах, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, ? з наступного дня після його постановлення.

Згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 23 Закону № 606-XIV у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (частина друга статті 23 Закону № 606-XIV).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (частина третя статті 23 Закону № 606-XIV).

Аналогічні приписи містяться у частинах четвертій, п`ятій статті 12 Закону № 1404-VIII.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

Із матеріалів справи (інформації про виконавче провадження) убачається, що 21 вересня 2016 року АТ «Райффайзен Банк» пред`явило виконавчий лист № 308/10363/13-ц, виданий Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, до виконання, після чого 23 вересня 2016 року державний виконавець відкривав виконавче провадження № 52325534 та здійснив ряд виконавчих дій.

26 вересня 2018 року постановою державного виконавця виконавчий документ повернуто стягувачу без виконання на підставі пункту 7 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII у зв`язку з тим, що боржник - фізична особа чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку;

Отже, відповідно до пункту 1 частини першої, частин другої, третьої статті 23 Закону № 606-XIV, частин четвертій, п`ятій статті 12 Закону № 1404-VIII строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривався.

При ухваленні оскаржуваних судових рішень про видачу дубліката виконавчого листа фактів пропуску стягувачем строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання встановлено не було. Відтак, відсутні підстави вважати, що заявником пропущено строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання та, відповідно, подання заяви про видачу дублікату виконавчого листа.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази повернення (вручення) органом державної виконавчої служби стягувачу виконавчого документа (виконавчого листа № 308/10363/13-ц). Також відсутні документи, що підтверджують надіслання органом виконавчої служби постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві.

Разом з тим, за правилами частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

З огляду на викладене, належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом із направленням його оригіналу є виключно квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 2515/739/2012 (провадження № 61-2884св18), від 22 січня 2020 року у справі № 2-1693/10 провадження № 61-13783св19, від 28 травня 2020 року у справі № 1003/6035/12 (провадження № 61-40193св19).

Проте, в матеріалах справи відсутнє рекомендоване повідомлення про вручення надісланого стягувачу поштового відправлення, а саме - постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві з виконавчим листом № 308/10363/13-ц, виданим 10 червня 2014 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області.

Ухвалюючи оскаржувані рішення, суди не звернули уваги на те, що рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 жовтня 2013 року у справі № 308/10363/13-ц, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 302 776,34 грн, а також понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 027,76 грн, не виконано (доказів протилежного матеріали справи не містять), а виданий судом на підставі цього рішення виконавчий лист ні у стягувача, ні в органі виконавчої служби на виконанні не перебуває.

Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06 (провадження № 61-11034св19).

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви у зв`язку із недоведеністю заявником втрати виконавчого листа.

Перевіряючи в апеляційному порядку законність і обґрунтованість ухвали місцевого суду, апеляційний суд не звернув уваги на вищевикладене, допущені судом першої інстанції помилки не виправив.

Оскільки згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України питання щодо видачі дубліката виконавчого документа віднесено до повноважень суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, що позбавляє Верховний Суд ухвалити власне рішення, ухвалені у справі судові рішення першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, під час розгляду якої суду належить урахувати вищевикладене та ухвалити судове рішення відповідно до установлених обставин і вимог закону.

У пункті 1 частини третьої статті 411 ЦПК України визначено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обгрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Згідно із частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За викладених обставин оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду належить урахувати наведені у цій постанові висновки суду касаційної інстанції, дати відповідну правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.

Керуючись статтями 400 402 409 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» задовольнити частково.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 червня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 липня 2022 року скасувати.

Справу за заявою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про видачу дублікату виконавчого листа у справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк