ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 308/2789/16-ц

провадження № 61-4324св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Крата В. І., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Крапівцевої Олени Олександрівни, яка діє в інтересах публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк», на постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 січня 2019 року в складі колегії суддів Фазикош Г. В., Собослоя Г. Г., Кожух О. А.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося в суд із позовом

до ОСОБА_1 та просило стягнути з відповідача 32 634,2 доларів США заборгованості за кредитним договором від 03 вересня 2007 року

№ MKMOGL00000249, укладеним між сторонами.

В обґрунтування позову банк указував, що за цим кредитним договором

ОСОБА_1 отримала від банку кредит у розмірі 35 000 доларів США зі строком повернення до 02 вересня 2037 року.

Позивач свої зобов`язання за цим договором виконав у повному обсязі, однак ОСОБА_1 своєчасно не сплатила кошти в рахунок погашення заборгованості за кредитом, яка становить 32 634, 2 доларів США та складається з:

- 29 189,62 доларів США заборгованості за кредитом;

- 1 838,98 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом;

- 14,0 доларів США заборгованості по комісії за користування кредитом;

- 27,45 доларів США пені за несвоєчасніть виконання зобов`язань за договором, а також штрафи відповідно до договору;

- 10,65 доларів США штрафу (фіксована частина);

- 1 553,50 доларів США штрафу (процентна складова).

Оскільки ОСОБА_1 в добровільному порядку заборгованість не сплачує, банк просив вирішити спір у судовому порядку.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 13 червня 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 32 643,2 доларів США.

Суд першої інстанції виходив із того, що зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконано, відповідач допустила прострочення грошового зобов`язання, внаслідок чого в неї виникла заборгованість по кредиту.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 17 січня 2019 року апеляційну скаргу позивача задоволено, заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 13 червня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Апеляційний суд виходив із того, що рішенням Жовтневого районного суду від 23 лютого 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання дій щодо зміни відсоткової ставки неправомірними, здійснення перерахунку боргу за кредитним договором, визнано неправомірним підвищення відсоткової ставки з 12 % річних до 20,16 % річних та зобов`язано банк здійснити перерахунок платежів за кредитним договором з 06 грудня 2011 року з урахуванням відсоткової ставки за користування кредитом у розмірі 12% річних.

З наданого апеляційному суду банком розрахунку заборгованості з урахуванням указаного рішення суду, апеляційний суд установив, що станом на день пред`явлення позову в цій справі у відповідача простроченої заборгованості не було.

Аргументи учасників справи

27 лютого 2019 року адвокат Крапівцева О. О., яка діє в інтересах ПАТ КБ «Приватбанк», подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 січня 2019 року.

У касаційній скарзі представник ПАТ КБ «Приват Банк» просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду як таке, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, і залишити в силі законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Мотивує касаційну скаргу тим, що:

- апеляційний суд з порушенням норм процесуального права не встановив фактичні обставини справи, а саме, фактичний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором та розмір дійсно сплачених ним коштів за кредитним договором;

- рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2016 року в справі № 201/2090/16 відмовлено ОСОБА_1 в задоволені позову до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсною односторонню зміну процентної ставки та зобов`язання до вчинення певних дій;

- з розрахунку заборгованості встановлено, що позивач вносила кошти на погашення заборгованості після підвищення відсоткової ставки, що підтверджує її погодження з таким підвищенням.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в зазначеній справі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 03 вересня 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» і

ОСОБА_1 укладений кредитний договір № МКМОGL00000249, за умовами якого позичальник отримала від банку 35 000 доларів США на купівлю квартири та 5250 доларів США на сплату страхових платежів зі сплатою 1 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та кінцевим строком повернення кредиту не пізніше 02 вересня 2037 року.

Згідно з умовами цього договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором

до 06 грудня 2011 року відсоткова ставка за кредитом становила 12 % річних, а з 06 грудня 2011 року збільшена до 20,16 % річних.

Рішенням Жовтневого районного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2017 року в справі № 201/14866/16, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2017 року, позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання дій щодо зміни відсоткової ставки неправомірними, здійснення перерахунку боргу за кредитом та розірвання кредитного договору задоволено частково. Зобов`язано ПАТ КБ «Приватбанк» здійснити перерахунок платежів за кредитним договором № МКМОGL00000249 від 03 вересня 2007 року із 06 грудня 2011 року з урахуванням відсоткової ставки за користування кредитом у розмірі 1 % на місяць (12 % річних). У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

У зазначеній справі суди встановили неправомірність підвищення банком із

06 грудня 2011 року відсоткової ставки за кредитом, у зв`язку з чим дійшли висновку про зобов`язання ПАТ КБ «Приватбанк» здійснити перерахунок платежів за кредитним договором №МКМОGL00000249 з 06 грудня 2011 року з урахуванням відсоткової ставки за користування кредитом у розмірі 1 % на місяць (12 % річних), частково задовольнивши таким чином позовні вимоги у відповідній частині. Встановлено, що банк не довів у встановленому законом порядку факт надсилання та отримання ОСОБА_1 повідомлення про зміну розміру відсоткової ставки за кредитом.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною четвертою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній на момент укладення кредитного договору, в договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Відповідно до частини третьої статті 61 ЦПК України в редакції, чинній

до 15 грудня 2017 року, та частини четвертої статті 82 ЦПК України в

редакції, чинній із 15 грудня 2017 року, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Установивши, що банк не надсилав позичальнику пропозицію про збільшення процентної ставки відповідно до пункту 2.3 кредитного договору, й такі обставини встановлені судами в інших цивільних справах, в ОСОБА_2 відсутня прострочена заборгованість за кредитом, апеляційний суд зробив правильний висновок про відсутність підстав для стягнення сум за кредитним договором від 03 вересня 2007 року, строк повернення яких не настав.

Посилання в касаційні скарзі на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2016 року в справі № 201/2090/16 про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсною односторонньої зміни процентної ставки та зобов`язання вчинити дії, не заслуговують на увагу, оскільки вказаним судовим рішенням встановлено нікчемність передбаченої пунктом 2.3.1. кредитного договору умови про право банку збільшувати розмір відсоткової ставки в односторонньому порядку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених апеляційним судом обставин і незгоди з оскаржуваною постановою апеляційного суду, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу адвоката Крапівцевої Олени Олександрівни, яка діє в інтересах публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк», залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Крат

М. М. Русинчук