Постанова

Іменем України

15 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 308/5073/15-ц

провадження № 61-15898св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А.С. (суддя-доповідач), Погрібного С. Ю., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач заступник військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону Українина рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від23листопада 2016 року у складі судді Монич О.В. та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 29січня2018рокуу складі колегії суддів: Джуги С.Д., Куштана Б.П., Мачунича М.В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2015 року заступник військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України вособі Закарпатського обласного військового комісаріату звернувся до суду зпозовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Позов обгрунтований тим, що керівник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 підписав наказ про звільнення працівника ОСОБА_2 , який скасовано відповіднодо судового рішення, у зв`язку з чим працівникапоновлено на роботі та з комісаріату на її користь стягнено 20548,92 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з29грудня 2012 року до 29 травня 2013 року.

Прокурор вважає, що ОСОБА_1 заподіяв державі шкоду у вказаному розмірі, що також підтверджено аудиторським звітом за результатами фінансового аудиту та аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 заподіяну державі шкоду впорядку регресу в сумі 20 548,92 грн.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23листопада 2016 року у позові заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України відмовлено.

Рішення мотивоване пропуском прокурором позовної давності.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 16 березня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у вказаній справі закрито.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що за своєю правовою природою спір є публічно-правовим і відповідно до статті 17 КАС України підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 жовтня 2017 року ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 16березня 2017 року скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд.

Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що заступник військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України звернувся з позовом відповідно до статей 1166 1191 ЦК України про стягнення в порядку регресу зколишнього військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 завданої державі шкоди, отже, спір виник із цивільних правовідносин, ісправа за правилами статті 15 ЦПК України 2004 року підлягає розгляду на підставі цивільного судочинства. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-1094цс17.

Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 29 січня 2018 року рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23 листопада 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в позові.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи не встановив і в рішенні не зазначив зміст спірних правовідносин та норми права, які регулюють спірні правовідносини, які підлягають застосуванню, не зазначив про норми права, на які посилався позивач, мотиви їх незастосування, лише вказав, що прокурор пропустив позовну давність. Оскільки прокурор подав позов про відшкодування з відповідача шкоди зпідстав, передбачених статтями 1166 1191 ЦК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог, в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У березні 2018 року заступник військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 листопада 2016року та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 29 січня 2018року, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2018 рокувідкрито касаційне провадження увказаній справі, витребувано цивільну справу.

У червні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обгрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального права та прийнято рішення зпорушенням норм процесуального права.

Суди не врахували, що військовослужбовці не перебувають у трудових відносинах зпідприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а проходять службу.

Суди не звернули уваги на підстави заявленого прокурором позову.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

У січні 2019 року до Верховного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , подане адвокатом Гончаровим В.В., про закриття провадження у справі.

Клопотання обгрунтоване тим, що 05 грудня 2018 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 818/1688/16 відступила від попередніх висновків щодо предметної юрисдикції спорів про відшкодування шкоди/збитків, завданих особою, яка перебувала або преребуває на посадах, віднесених до державної/публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що такі спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від15січня 2020 року №460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Касаційна скарга у цій справі подана у березні 2018 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені врішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення частково касаційної скарги зтаких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_2 працювала у Закарпатському обласному військовому комісаріаті.

28 грудня 2012 року наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 № 242 ОСОБА_2 звільнена іззайманої посади.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013року, частково зміненою постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року, цей наказ військового комісара вчастині звільнення ОСОБА_2 визнано протиправним і скасовано, із ІНФОРМАЦІЯ_1 на її користь стягнено 20548,92грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з29грудня 2012 року до 29 травня 2013 року.

Ця сума грошових коштів була стягнена у січні (4 532,78 грн) та у лютому (16016,14грн) 2014 року в примусовому порядку шляхом списання цих коштів Головним управлінням ДКСУ в Закарпатській області з банківського рахунка ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обгрунтовуючи позов, прокурор посилався і просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 (колишнього керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 )спричинену шкоду в розмірі 20 548,92 грн в порядку регресу з підстав, передбачених статтями 1166 1191 ЦК України.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

Предметом спору у справі, яка переглядається, є стягнення матеріальної шкоди, заподіяної відповідачем за час його перебування на військовій службі.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦПК України 2004 року суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Аналогічна норма закріплена й у частині першій статті 19 ЦПК України уредакціїЗакону України 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини першої статті 19КАС України у редакції, чинній на момент розгляду справи місцевим та апеляційним судами).

Публічна служба діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба вдержавних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування(пункт 17 частини першої статті 4 КАС України у редакції, чинній на момент розгляду справи місцевим та апеляційним судами).

Звертаючись до суду із зазначеним позовом, прокурор послався на те, що неправомірними діями відповідача завдані державі збитки, які він не відшкодував. Шкода заподіяна державі відповідачем внаслідок недбалого ставлення до виконання своїх службових обов`язків та військової служби і підлягає відшкодуванню згідно зПоложенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців, затвердженим постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР (далі Положення).

Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних узаподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, визначено Положенням. Відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати (пункти 1, 2 цього Положення).

Таким чином, спірні правовідносини виникли у зв`язку із завданням відповідачем шкоди державі під час проходження публічної служби.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року усправі №734/3102/16-ц (провадження № 14-481цс18) зазначено, що указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, і питанням відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди, навіть якщо притягнення цієї особи до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди відбувається після її звільнення з військової служби.

У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду також взяла до уваги постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №818/1688/16, в якій зазначено про відступ від раніше висловленої правової позиції у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 533/934/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15, від 03жовтня 2018 року у справі № 755/2258/17 ваналогічних спорах.

За викладених обставин спір у справі, яка переглядається, за своїм суб`єктним складом підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги, зокрема, має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розглядсправи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду увідповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 1922 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 256 ЦПК України, якщо провадження усправі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних судових рішень із закриттям провадження у справі.

З урахуванням висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18, провадження № 14-524цс19, на виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України Верховний Суд вважає за необхідне роз`яснити заступнику військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду. Протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови він може звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ураховуючи, що Верховний Суд дійшов висновку про скасування судових рішень ізакриття провадження у справі, не має підстав розглядати окремо клопотання ОСОБА_1 , поданого адвокатом Гончаровим В.В., про закриття провадження усправі.

Керуючись статями 255 256 400 402 409 414 415 416 ЦПК України, Верховний Суд ускладі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України вособі ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23листопада 2016 року та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 29 січня 2018року скасувати.

Провадження у справі за позовом заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкодизакрити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, єостаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Ступак

Судді: І.Ю. Гулейков

А.С. Олійник

С.О. Погрібний

В.В. Яремко