Постанова

Іменем України

09 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 308/5243/16-ц

провадження № 61-45454св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: публічне акціонерне товариство «ТЕРРА БАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» Ірклієнка Юрія Петровича, публічне акціонерне товариство «Кристалбанк», ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК», від імені якого діє уповноважена особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» Ірклієнко Юрій Петрович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, в складі судді Світлик О. М., від 20 грудня 2016 року та постанову Апеляційного суду Закарпатської області, у складі колегії суддів: Собослой Г. Г., Фазикош Г. В., Бисага Т. Ю., від 09 серпня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, який уточнив у процесі розгляду, до публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» (далі - ПАТ «ТЕРРА БАНК») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» Ірклієнка Ю. П., публічного акціонерного товариства «Кристалбанк» (далі - ПАТ «Кристалбанк»), ОСОБА_2 про визнання прав вкладника за договором банківського вкладу.

Позовна заява мотивована тим, що 05 серпня 2014 р. між ПАТ «ТЕРРА БАНК» та ОСОБА_2 було укладено договір банківського вкладу (депозиту) № ВДД-163442:840 в іноземній валюті на суму 13 000 доларів США, строком на один місяць, тобто до 05 вересня 2014 року із відкриттям вкладного (депозитного) рахунку № НОМЕР_1 .

Вказував, що ОСОБА_2 за договором дарування грошових коштів, посвідченого 05 серпня 2014 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу (далі - МНО) Монич Р. І., зареєстрованим в реєстрі за № 661, подарувала йому належні їй грошові кошти у сумі 13 000 доларів США, які знаходилися на депозитному рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ «ТЕРРА БАНК» відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) № ВДД-163442:840 від 05 серпня 2014 року, разом з відсотками, нарахованими за цим вкладом, згідно умов договору.

Умовами договору банківського вкладу не було обмежено вкладника на вільне розпорядження сумою вкладу, у тому числі відчуження належних йому первісних і похідних від нього прав щодо валютних коштів, які знаходилися на рахунку в банку, тому в момент укладення і нотаріального посвідчення договору дарування банківського вкладу ОСОБА_2 як дарувальник відчужила, а він як обдарований набув право власності на грошові кошти в сумі 13 000 доларів США, які знаходилися на рахунку та права владника цієї суми по договору банківського вкладу з усіма правами, які належали попередньому власнику цих коштів.

Після звернення до банку із вимогою про повернення належного йому банківського вкладу, ним було отримано відповідь про неможливість такого повернення у зв`язку із відсутністю у нього прав вкладника, що і призвело до необхідності звернення в суд із даним позовом для підтвердженням наявності у нього спірних прав вкладника.

Посилаючись на зазначені обставини, з урахуванням поданих уточнень, позивач просив суд визнати його вкладником (стороною) договору банківського вкладу (депозиту) № ВДД-163442:840 від 05 серпня 2014 року - з 05 серпня 2014 року з усіма правами вкладника грошових коштів, які знаходяться на депозитному рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ «ТЕРРА БАНК» по договору банківського вкладу (депозиту) № ВДД-163442:840 від 05 серпня 2014 року внаслідок укладення договору дарування, посвідченого 05 серпня 2014 року приватним нотаріусом Ужгородського МНО Монич Р. І., зареєстрованого в реєстрі за № 661.

Кроткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області

від 20 грудня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково в частині вимог щодо ПАТ «ТЕРРА БАНК».

Визнано ОСОБА_1 вкладником (стороною) договору банківського вкладу (депозиту) № ВДД-163442:840 від 05 серпня 2014 року з 05 серпня 2014 року з усіма правами вкладника грошових коштів у розмірі

13 000,00 доларів США, розміщених на депозитному рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ «ТЕРРА БАНК» по договору банківського вкладу (депозиту) № ВДД-163442:840 від 05 серпня 2014 року. В решті вимог, заявлених до ПАТ «Кристалбанк» та ОСОБА_2 , відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що право особи на вільне розпорядження належним їй майном, в тому числі і грошовими коштами, гарантоване статтею 41 Конституції України, користуючись яким ОСОБА_2 як попередній власник коштів, вільно розпорядилася ними та подарувала їх позивачу. Обмеження щодо такого права можливе лише у разі вчинення дії (такого розпорядження цими коштами), яка б порушувала права інших осіб, чого не було допущено за весь період існування правовідносин між сторонами.

Судом враховано, що умови договору банківського вкладу (депозиту) № ВДД-163442:840, укладеного 05 серпня 2014 р. між ПАТ «Терра Банк» та ОСОБА_2 , не містять обмежень щодо заміни кредитора.

Відмовляючи у задоволенні вимог позивача щодо відповідачів ОСОБА_2 та ПАТ «Кристалбанк», суд першої інстанції виходив з недоведеності порушення, оспорення чи невизнання останніми прав позивача як вкладника.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 09 серпня

2018 року апеляційну скаргу ПАТ «ТЕРРА БАНК», від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ТЕРРА БАНК» Ірклієнко Ю. П. залишено без задоволення, а рішення Ужгородського міськрайонного суду від 20 грудня 2016 року - без змін.

Приймаючи постанову від 09 серпня 2018 року, колегія суддів погодилась із висновками міськрайонного суду, зазначивши, що суд першої інстанції встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, із урахуванням вимог статей 15 16 626 629 638 1058 1060 1061 1074 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2018 року ПАТ «ТЕРРА БАНК», від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ТЕРРА БАНК» Ірклієнко Ю. П., подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 грудня 2016 року та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 09 серпня 2018 року, ухваливши при цьому нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не було з`ясовано фактичні обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: вимоги статей 1058, частини першої статті 1066, частини третьої статті 1068 ЦК України пункт 10.13 глави 10 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, оскільки ОСОБА_2 , на виконання договору дарування, не надано банку розпорядження на виплату чи перерахування відповідної суми коштів позивачу, шляхом оформлення платіжних документів, а відтак

ОСОБА_1 не були передані грошові кошти як обдарованому за договором дарування.

Зазначає, що частину вкладу ОСОБА_2 09 грудня 2014 року було передано для виплати до ПАТ «Укрінбанк» в розмірі 3 083, 55 доларів США, які відповідач отримала, а отже здійснила дії щодо користування та розпорядження грошовими коштами розмішеними у ПАТ «ТЕРРА БАНК» після укладення договору дарування, що, як вважає заявник свідчить про відсутність наміру ОСОБА_2 передати зазначені грошові кошти позивачу.

З урахуванням положень статті 513 ЦК України, посилаючись на те, що між ПАТ «ТЕРРА БАНК» , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було укладено договір про відступлення права вимоги за договором банківського вкладу

від 05 серпня 2014 року, зазначає, що позивач не набув статус його сторони з усіма правами вкладника.

Крім того, відповідно до положень пункту третього частини першої статті 2,

частини першої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ОСОБА_1 не є вкладником ПАТ «ТЕРРА БАНК».

Учасниками справи відзив на касаційну скаргу не подано

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 308/5243/16 та витребувано її матеріали із Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

У листопаді 2018 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

У квітні 2020 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 308/5243/16-ц передано судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

05 серпня 2014 року між ПАТ «ТЕРРА БАНК» та ОСОБА_2 укладено договір банківського вкладу (депозиту) № ВДД-163442:840 в іноземній валюті на суму 13 000 доларів США, строком на один місяць до 05 вересня 2014 року із відкриттям вкладного (депозитного) рахунку № НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 за договором дарування грошових коштів, посвідченого

05 серпня 2014 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Монич Р. І., зареєстрованим в реєстрі за № 661 подарувала ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 13 000,00 доларів США, які знаходилися на депозитному рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ «ТЕРРА БАНК», відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) № ВДД-163442:840 від 05 серпня 2014 року, разом з відсотками, нарахованими за цим вкладом, згідно умов договору.

Суди встановили, що умовами договору банківського вкладу № ВДД-163442:840 не було обмежено вкладника на вільне розпорядження сумою вкладу, на відчуження належних йому первісних і похідних від нього прав щодо грошових валютних коштів, які знаходилися на рахунку в банку.

З листа ПАТ «ТЕРРА БАНК» від 15 серпня 2014 року вих. № 15/08/14-1, адресованого ОСОБА_1 у відповідь на його заяву від 13 серпня

2014 року б/н щодо переоформлення договору банківського вкладу (депозиту) № ВДД-163442:840 від 05 серпня 2014 року з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 на підставі договору дарування грошових коштів б/н

від 05 серпня 2014 року встановлено, що адресата повідомлено про неможливість задовольнити його прохання з огляду на обмеження відповідно до внутрішнього наказу від 07 серпня 2014 року № 511.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 21 серпня 2014 року за № 518 «Про віднесення ПАТ «ТЕРРА БАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21 серпня 2014 року за № 72 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ТЕРРА БАНК», згідно з яким з 22 серпня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб тимчасову адміністрацію в ПАТ «ТЕРРА БАНК» строком на три місяці

з 22 серпня 2014 року по 22 листопада 2014 року.

Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 листопада

2014 року № 122 строк здійснення тимчасової адміністрації продовжено до 22 грудня 2014 року.

На підставі постанови Правління Національного банку України

від 23 грудня 2014 року № 831 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ТЕРРА БАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24 грудня 2014 року № 159 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ТЕРРА БАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ТЕРРА БАНК» та уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію

ПАТ «ТЕРРА БАНК» призначено Ірклієнка Ю. П.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

від 17 грудня 2014 року № 222 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «ТЕРРА БАНК» та делегування повноважень ліквідатора», продовжено строки здійснення процедури ліквідації

ПАТ «ТЕРРА БАНК» на один рік та призначено уповноваженою особою Фонду Ірклієнка Ю. П.

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі по тексту, в редакції Кодексу на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі статтею 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

За змістом частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу (стаття 1060 ЦК України).

Встановивши, що 05 серпня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір дарування грошових коштів, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Монич Р. І. та зареєстрований в реєстрі за № 661, відповідно до пункту 1 якого

ОСОБА_2 , розуміючи умову щодо безоплатності цього договору, подарувала обдаровуваному належні їй грошові кошти у розмірі

13 000 доларів США, які знаходяться на депозитному рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ «ТЕРРА БАНК», згідно договору банківського вкладу (депозиту) № ВДД-163442:840 від 05 серпня 2014 року, разом з відсотками, нарахованими за цим вкладом згідно умов договору,

ОСОБА_1 в установленому порядку звернувся до банку з заявою про переоформлення договору банківського вкладу та отримав відмову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що позивач фактично був позбавлений права на вільне розпорядження належним йому майном - грошовими коштами, розміщеними на банківському рахунку та обраний ним спосіб захисту свого порушеного права є ефективним.

Оскільки оскарженими судовими рішенням питання стягнення коштів із банку не вирішувалось, то доводи касаційної скарги про часткову виплату ОСОБА_2 грошових коштів за спірним вкладом не впливають на правильність висновків судів про наявність підстав для визнання

ОСОБА_1 вкладником (стороною) договору банківського вкладу (депозиту) № ВДД-163442:840 від 05 серпня 2014 року.

Верховний Суд також враховує, що відносно ПАТ «ТЕРРА БАНК» було обрано спосіб виведення банку з ринку, передбачений пунктом 4 частини другої статті 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) не здійснювалася виплата відшкодування за вкладами вкладникам, відповідно не складався перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а Фондом у свою чергу не складався реєстр одержувачів сум вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Факт припинення ПАТ «ТЕРРА БАНК» 15 травня 2019 року, на висновки суду у розглядуваній справі не впливає, оскільки судами попередніх інстанцій ухвалено законні і обґрунтовані судові рішення, а крім того зі змісту повідомлення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26 червня

2020 року № 27-8324/20, вбачається, що виплата коштів вкладникам

ПАТ «ТЕРРА БАНК» здійснювалась через ПАТ «Перехідний банк «КРИСТАЛБАНК» правонаступником якого є АТ «КРИСТАЛБАНК», який брав участь у розглядуваній справі в якості відповідача.

Із урахуванням того, що інші доводи касаційної скарги є аналогічними доводам апеляційної скарги заявника, яким судом апеляційної інстанції надана належна оцінка, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін. Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча

пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Наведені в касаційній скарзі доводи зводяться до помилкового тлумачення заявником норм матеріального права та незгоди із обставинами встановленими судами, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій по суті вирішення спору та не дають підстав вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального права або допущено порушення норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 400 409 410 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК», від імені якого діє уповноважена особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» Ірклієнко Юрій Петрович, залишити без задоволення.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області

від 20 грудня 2016 року та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 09 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян С. Ф. Хопта В. В. Шипович