Постанова

Іменем України

22 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 308/729/19

провадження № 61-18057св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, у складі судді Дергачової Н. В., від 05 березня 2021 року про залишення позову без розгляду та постанову Закарпатського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Бисага Т. Ю., Кожух О. А., Джуги С. Д., від 02 вересня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 , в якому просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 07/22-05 від 02 червня

2005 року, яка станом на 16 січня 2019 року складає 1 088 864,61 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області

від 05 березня 2021 року, залишеною без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року, позовну заяву ТОВ «Кредитні ініціативи» залишено без розгляду.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач повторно не з`явився в судове засідання та заяву про розгляд справи за його відсутності не подав.

Апеляційний суд додатково вказав, що залишення позову без розгляду настає незалежно від причин повторної неявки у судове засідання, які можуть бути поважними, а посилання позивача на подання ним заяви про розгляд справи без його участі, за наявності інших заяв про відкладення розгляду справи, свідчить про зловживання процесуальними правами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ «Кредитні ініціативи», посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

01 листопада 2021 року ТОВ «Кредитні ініціативи» подало касаційну скаргу на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області

від 05 березня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду

від 02 вересня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 308/729/19 та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У грудні 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції помилково застосував положення пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України та залишив позовну заяву ТОВ «Кредитні ініціативи» без розгляду, оскільки до позову було додане клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Також заявник вказує, що представника позивача не було повідомлено належним чином про розгляд справи, оскільки судові повістки направлялись не на юридичну адресу товариства і не на адресу для поштового листування, яка була вказана у клопотаннях про відкладення розгляду справи.

Відзив на касаційну скаргу, у встановлений судом строк, не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У січні 2019 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області,

у складі судді Тхір О. А., від 05 липня 2019 року відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Підготовче засідання призначене на 05 серпня 2019 року було відкладено на 30 вересня 2019 року у зв`язку із неявкою учасників справи.

30 вересня 2019 року підготовче засідання не відбулося у зв`язку із закінченням строку тимчасового переведення судді Тхір О. А. до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 жовтня 2019 року матеріали справи були розподілені судді Бенца К. К., яка ухвалою від 24 грудня 2019 року задовольнила заяву про самовідвід, а матеріали справи № 308/729/19 передані до канцелярії Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для виконання вимог, передбачених статтею 33 ЦПК України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 січня 2020 року матеріали справи були розподілені судді Дергачовій Н. В.

Ухвалою суду від 22 січня 2020 року призначено підготовче засідання у справі на 06 лютого 2020 року.

У подальшому розгляд справи в підготовчому засіданні неодноразово відкладався, а саме на 06 березня 2020 року, 27 березня 2020 року,

12 травня 2020 року, 16 червня 2020 року, 06 липня 2020 року, 10 вересня 2020 року, 15 жовтня 2020 року, 13 листопада 2020 року, 18 січня 2021 року, 05 березня 2021 року.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області

від 05 березня 2021 року позовну заяву ТОВ «Кредитні ініціативи» залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Позиція Верховного Суду

За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про залишення позову (заяви) без розгляду, після її перегляду в апеляційному порядку є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.

У пункті 1 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Таким чином, підготовче провадження - це стадія судового процесу, в якій з`ясовується предмет спору, позовні вимоги, заперечення на позовні вимоги, склад учасників судового процесу, вирішення відводів, характер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкодного розгляду справи по суті, іншими словами, це важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.

Підготовче засідання проводиться судом із повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України).

Частиною другою статті 198 ЦПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні.

За змістом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню такого засідання.

Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Процесуальним законом розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III ЦПК України) та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 6 Розділу III ЦПК України).

Стаття 223 ЦПК України, яка, зокрема, передбачає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті, у зв`язку з чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок повторної неявки позивача у підготовче засідання.

Аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише у тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові

від 03 листопада 2021 року в справі № 463/4480/19.

З матеріалів справи № 308/729/19 вбачається, що ухвалою суду від 05 липня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 05 серпня 2019 року, яке в подальшому неодноразово відкладалось.

Отже, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов помилкового висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки зазначені положення підлягають застосуванню лише під час проведення розгляду справи по суті у судовому засіданні.

Натомість у розглядуваній справі підготовче провадження відповідно до пункту 3 частини другої статті 200 ЦПК України закрито не було та призначення справи до судового розгляду по суті не відбулося.

Посилання апеляційного суду на те, що позивач зловживає своїми процесуальними правами не є підставою для залишення без змін оскарженої ухвали суду першої інстанції, оскільки реагувати на зловживання процесуальними правами суд має відповідно до порядку передбаченого ЦПК України.

Встановивши, що учасники справи належним чином повідомлені про проведення підготовчого засідання, однак окремі із них, користуючись на власний розсуд своїми правами, не з`являються до суду та відсутні передбачені законом підстави для відкладення підготовчого засідання, суд першої інстанції мав не відкладати впродовж року підготовче засідання, а провести його за участі осіб які з`явились, прийнявши одне із процесуальних рішень, передбачених статтею 200 ЦПК України.

Згідно частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене, наявні правові підстави для скасування ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 березня 2021 року та постанови Закарпатського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Питання про розподіл судових витрат, у тому числі понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, має бути вирішено за результатами ухвалення остаточного рішення у справі.

Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити частково.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області

від 05 березня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду

від 02 вересня 2021 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян С. Ф. Хопта В. В. Шипович