ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2020 року

Київ

справа №310/10087/15-а

касаційне провадження №К/9901/13484/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Запорізької митниці ДФС (далі - митниця) на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01.03.2016 (суддя - Ревуцький С.І.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2016 (головуючий суддя - Баранник Н.П., судді - Суховаров А.В., Щербак А.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Запорізької митниці ДФС про скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

09.10.2015 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Митниці, у якому просила скасувати постанову № 027/11204/15 від 29.09.2015 у справі про порушення митних правил, винесену заступником начальника Митниці, закрити справу за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування зазначених позовних вимог позивач послалася на те, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки нею була подана декларація №112040000/2015/001837 на товари, які ввозились на територію України, при цьому керувалась інформацією, заявленою в документах відправника, відповідно опису груп кодів товарів згідно УКТЗЕД, які ТОВ «Азовська кабельна компанія» завозились вперше. 12.08.2015 посадовою особою митного поста «Бердянськ» Митниці було прийнято та надано позивачу рішення про визначення кодів товару, який завозиться, та розмір мита, який підлягає сплаті. 14.08.2015 позивач подала митну декларацію №112040000/2015/001862 зі зміненими кодами та ставками мита, таким чином погодившись з рішенням митного органу, та відповідне мито було сплачено, а тому не було порушено положення статті 485 Митного кодексу України. Крім того, позивач особисто не є суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності, а лише його представником, тому не є суб`єктом адміністративного правопорушення, за яке була притягнута до адміністративної відповідальності.

Бердянський міськрайонний суд постановою від 01.03.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2016, позов задовольнив: скасував постанову №0237/11204/15 від 29.09.2015 у справі про порушення митних правил, винесену заступником начальника Митниці ДФС Шило Богданом Володимировичем, про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених статті 485 Митного кодексу України, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 18300,96 грн., справу про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 закрив за відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що відповідачем не доведено, що позивач, заповнюючи митну декларацію, мала на меті заявити в ній неправдиві відомості про опис товару, необхідні для визначення коду УКТ ЗЕД, та ставки мита, та що взагалі такі відомості про товар є неправдивими.

Митниця оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 30.08.2016 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що особа, яка уповноважена на роботу з митними органами - ОСОБА_1 , не задекларувала органу доходів і зборів за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товар, що призвело до неправомірного звільнення від сплати митних платежів.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 16.03.2020 прийняв касаційну скаргу Митниці до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 17.03.2020.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 , працювала експертом ЗЕД ТОВ «Азовська кабельна компанія», подала декларацію (МД) № 112040000/2015/001837 на товари, які ввозились на територію України. При цьому, керувалась інформацією, заявленою в документах відправника, відповідно опису груп кодів товарів згідно УКТ ЗЕД, які ТОВ «Азовська кабельна компанія» завозило вперше. 12.08.2015 посадовою особою митного поста «Бердянськ» Запорізької митниці ДФС було прийнято та надано позивачу рішення про визначення кодів товару, який завозиться, та розмір мита, який підлягає сплаті. 14.08.2015 позивач подала митну декларацію № 112040000/2015/001862 зі зміненими кодами та ставками мита, таким чином погодившись з рішенням митного органу, та відповідне мито було сплачено.

29.09.2015 заступником начальника Митниці Шило Б.В. була прийнята постанова в справі про порушення митних правил № 0237/11204/15, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушень митних правил, передбаченого статтею 485 Митного Кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 18300,96 грн.

Відповідно до статті 485 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цієї ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно з частиною шостою статті 9 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Відповідачем не було надано жодного доказу того, що позивачем подані недостовірні документи, надана недостовірна інформація та/або не надана вся наявна у неї інформація, необхідна для прийняття рішення про класифікацію товарів.

Враховуючи викладене, доводи митниці, викладені в касаційній скарзі, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі обставин, з огляду на що підстави для скасування ухваленого у даній справі рішення судів попередніх інстанцій відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга митниці підлягає залишенню без задоволення, а постанова Бердянського міськрайонного суду від 01.03.2016 та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2016 - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Запорізької митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Бердянського міськрайонного суду від 01.03.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду