ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року

м. Київ

справа №317/508/22

адміністративне провадження № К/990/22243/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Енергетичної митниці на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01.06.2023 (постановлену у складі: головуючого судді Головко О.В., суддів: Ясенової Т.І., Суховарової А.В.) у справі №317/508/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Енергетичної митниці Державної митної служби України про скасування постанови по справі про порушення митних правил від 15.02.2022 №0090/90300/21,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького районного суду Запорізької області з адміністративним позовом до Енергетичної митниці Державної митної служби України (далі - митний орган, відповідач), в якому просив скасувати постанову по справі про порушення митних правил від 15.02.2022 №0090/90300/21.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 13.06.2022 відкрито провадження за вказаним позовом та призначено справу №317/508/22 до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін з урахуванням особливостей, визначених статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України для провадження у спорах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 16.02.2023 позов задоволено частково, скасовано постанову по справі про порушення митних правил від 15.02.2022 №0090/90300/21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених частиною 4 статті 470 Митного кодексу України, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, вирішено надіслати вказану справу про порушення митних правил на новий розгляд до Енергетичної митниці Державної митної служби, а в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Зазначене судове рішення ухвалено у відкритому судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, за участі представників учасників справи, зі складанням його повного тексту 21.02.2023 (який оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень 23.02.2023). Копія вказаного рішення суду першої інстанції від 16.02.2023 була надіслана судом відповідачу 08.03.2023 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 66 . Проте дане внутрішнє поштове відправлення 20.03.2023 повернулося неврученим адресату з причини відсутності останнього за вказаною адресою.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Енергетична митниця 19.04.2023 подала до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 16.02.2023 та прийняти нове рішення - про відмову в задоволенні позову, а також клопотала про поновлення строку апеляційного оскарження й відстрочення сплати судового збору. Зокрема, в обгрунтування першого клопотання зазначила, що копію оскаржуваного судового рішення митний орган отримав лише 12.04.2023, що зумовило пропуск звернення із цією апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції. На підтвердження наведеної обставини відповідач долучив до матеріалів апеляційної скарги копію першої сторінки оскаржуваного судового рішення від 16.02.2023 з відбитком вхідного штампу канцелярії митниці із зазначеними на ньому реєстраційним номером і датою « 12.04.2023».

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.05.2023, визнавши неповажними наведені митним органом підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, відмовив у задоволенні вказаних вище клопотань, й відповідно залишив апеляційну скаргу без руху, запропонувавши заявнику протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху навести інші поважні підстави пропуску строку звернення, а також надати письмові пояснення із зазначенням обставин отримання копії рішення суду першої інстанції (із підтвердженням таких належними доказами), документ про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали від 12.05.2023 відповідач подав до суду апеляційної інстанції заяву про усунення недоліків, до якої долучив платіжну інструкцію від 15.05.2023 №225 про сплату судового збору у відповідному розмірі, копію наказу Енергетичної митниці від 13.03.2023 №57-о про звільнення з посади одного зі своїх працівників - ОСОБА_2 . При цьому в тексті даної заяви заявник пояснив, що копія рішення від 16.02.2023 як така від Запорізького районного суду Запорізької області до Енергетичної митниці не надходила, оскільки суд надіслав зазначене судове рішення відповідачу засобами поштового зв`язку за неналежною адресою (а саме не на повідомлену представником відповідача у поданих процесуальних документах адресу місцезнаходження - м. Київ, вул. Світлицького, 28 А, а на іншу - м. Київ, вул. Саксаганського, 66). На адресу ж електронної пошти (яка також була доведена до відома суду) копія оскаржуваного судового рішення не направлялася. В той же час працівник Енергетичної митниці ОСОБА_2, який представляв інтереси митного органу у даній справі в суді першої інстанції та був присутній у судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення від 16.02.2023, з невідомих причин апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції у десятиденний строк з дня проголошення скороченого рішення суду не подав та у подальшому 20.03.2023 був звільнений з посади. Як наслідок про зміст рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 16.02.2023 відповідачу стало відомо лише 12.04.2023 за результатами проведеного моніторингу відомостей у реєстрах щодо судових справ, представництво в яких здійснював вказаний працівників.

Розглянувши по суті вказану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, Третій апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні такої та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Енергетичної митниці, про що постановив ухвалу від 01.06.2023.

Мотивуючи вказану ухвалу, суд апеляційної інстанції зауважив, що оскаржуване рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 16.02.2023 прийняте у справі, яка розглянута за правилами, встановленими статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України. Враховуючи те, що представник відповідача був присутній при проголошенні скороченого рішення суду, то Енергетична митниця мала бути обізнана щодо результату розгляду справи та, як наслідок, про необхідність оскарження судового рішення до суду апеляційної інстанції упродовж десяти днів з дня його проголошення. Разом з тим, із цією апеляційною скаргою митний орган звернувся лише 19.04.2023, не надавши при цьому належні документальні докази щодо вчинення ним дій, спрямованих на отримання повного тексту рішення в суді першої інстанції, та одержання копії оскаржуваного судового рішення саме 12.04.2023. Також митний орган не пояснив причини, які завадили йому ознайомитися із повним текстом рішення від 16.02.2023, оприлюдненим 23.02.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень. З огляду на викладене у сукупності Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про неповажність наведених відповідачем причин пропуску строку на апеляційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення через обставину неналежного виконання одним із працівників заявника обов`язків щодо представництва інтересів в судах.

Не погодившись із ухвалою від 01.06.2023, Енергетична митниця звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила її скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду. В обгрунтування доводів касаційної скарги зазначила про неврахування судом попередньої інстанції того факту, що Запорізький районний суд Запорізької області не виконав вимоги статей 251 286 Кодексу адміністративного судочинства України щодо вручення відповідачу повного тексту рішення від 16.02.2023 (а саме надіслав судове рішення поштою за неправильною адресою, внаслідок чого таке повернулося неврученим з причини, що не залежала від відповідача). В той же час у розумінні норм частини другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України митний орган має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення з огляду на обставину невручення йому судом повного тексту цього судового рішення.

Позивач своїм правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.

Так, забезпечення права на апеляційний перегляд справи згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

За змістом статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 2 статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України.

Частинами другою, третьою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

В той же час особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України. Зокрема, за змістом норм частин першої, четвертої і п`ятої цієї статті Кодексу (у редакції, чинній на момент прийняття рішення суду першої інстанції) адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.

При цьому за правилами, встановленими статтею 271 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.

Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Частинами першою, п`ятою статті 270 КАС України визначено, що на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-2831 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.

Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Проаналізувавши наведені процесуальні норми у сукупності, Суд зазначає, що стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальний у співвідношенні до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

Водночас статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України, і на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС України, передбачений статтею 286 КАС України строк на апеляційне оскарження не є присічним.

Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їхньої поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.

В той же час у справах цієї категорії, які є терміновими, у розумінні КАС України, надзвичайно важливим, в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження, є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження з урахуванням інших фактичних обставин.

Інше тлумачення зазначених норм процесуального права нівелює доцільність застосування частини третьої статті 298 КАС України з метою належної оцінки причин пропуску строку на апеляційне оскарження у відповідних категоріях справ, а також створює передумови для безпідставного обмеження права особи на апеляційне оскарження, що є неприпустимим.

Подібний правовий підхід наведений у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №462/1961/19, від 04.06.2021 у справі №522/5733/20, від 28.06.2023 у справі №202/7905/22 і від 07.02.2024 у справі №280/7218/22.

У контексті наведеного Суд також звертає увагу на приписи статті 251 КАС України, якою визначений загальний порядок вручення судом судових рішень учасникам справи. Так, у силу положень частин першої - шостої зазначеної статті Кодексу копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.

У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів із дня його складання в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.

За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому згідно із частиною одинадцятою статті 251 КАС України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Як було зазначено вище, 16.02.2023 Запорізький районний суд Запорізької області як адміністративний суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін справу про скасування рішення Енергетичної митниці щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, проголосив не повний текст рішення про часткове задоволення позовних вимог, а лише його вступну та резолютивну частини.

Повний ж текст зазначеного судового рішення від 16.02.2023 був складений та підписаний судом першої інстанції 21.02.2023, з його оприлюдненням в Єдиному державному реєстрі судових рішень 23.02.2023 (тобто, на восьмий день після проголошення скороченого судового рішення).

З наведених обставин слідує, що суд першої інстанції не дотримався встановленого процесуальними нормами порядку проголошення та вручення учасникам справи судового рішення у справі №317/508/22, що віднесена законодавцем до категорії термінових.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що копію цього судового рішення Запорізький районний суд Запорізької області 08.03.2023 надіслав Енергетичній митниці разом із рекомендованим листом з повідомленням про вручення на іншу адресу, ніж адресу місцезнаходження юридичної особи, яку повідомив відповідач у своїх процесуальних документах. Як наслідок 20.03.2023 вказане внутрішнє поштове відправлення повернулося до суду неврученим з причини відсутності адресата - Енергетичної митниці ДМС за вказаною судом адресою. До іншого ж способу надсилання судового рішення (а саме - в електронній формі на офіційну електронну адресу або під розписку представнику відповідача) суд першої інстанції не вдавався, що підтверджується матеріалами справи. Отже, повне рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 16.02.2023 не було вручене відповідачу не з вини останнього.

Таким чином, суд першої інстанції порушив норми КАС України в частині порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень у термінових справах, встановлених статями 251 271 КАС України, проте даним обставинам Третій апеляційний адміністративний суд при вирішенні питання щодо можливості поновлення Енергетичній митниці строку на апеляційне оскарження жодної правової оцінки не надав. Натомість суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач теоретично мав можливість ознайомитися із повним текстом оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 16.02.2023 з Єдиного державного реєстру судових рішень, залишивши при цьому поза увагою те, що оприлюднення повного судового рішення відбулося лише на восьмий день з дня проголошення його вступної та резолютивної частин, а станом на 08.03.2023 (тобто, день надіслання копії повного судового рішення відповідачу поштою) визначений частиною четвертою статті 286 КАС України десятиденний строк на апеляційне оскарження вже сплив.

У контексті наведеного Суд зазначає, що в аспекті реалізації учасниками справи права на апеляційне оскарження (зокрема, у термінових справах) важливим є дотримання судом першої інстанції процесуального порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень. Недотримання ж судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження з урахуванням фактичних обставин.

Суд апеляційної інстанції не врахував конкретних обставин у даній справі, зокрема, тієї, що пропуск скаржником строку апеляційного оскарження рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 16.02.2023 у даному випадку не обумовлений виключно його суб`єктивною поведінкою та не залежав від його волевиявлення. А тому, застосувавши до Енергетичної митниці наслідки пропуску строку на апеляційне оскарження без оцінки повідомлених скаржником причин та перевірки дотримання судом першої інстанції як такого порядку проголошення і вручення судового рішення, Третій апеляційний адміністративний суд фактично поклав на відповідача відповідальність за порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині дотримання вимог статті 271 251 КАС України, чим фактично позбавив останнього права на апеляційне оскарження та порушив принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Зважаючи на обставини даної справи, Суд дійшов висновку, що у цьому випадку апеляційний суд дійшов передчасного висновку про неповажність наведених відповідачем причин пропуску строку на апеляційне оскарження при вирішенні питання щодо відкриття апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 16.02.2023.

Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин, Суд доходить висновку, що оскільки судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права та протиправно відмовлено у відкритті апеляційного провадження, а тому як наслідок касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 01.06.2023 - скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 327 341 345 349 353 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Енергетичної митниці задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01.06.2023 скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва І.Я.Олендер