Постанова

Іменем України

29 січня 2020 року

м. Київ

справа № 319/1358/16-ц

провадження № 61-3971св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , законним представником якого є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

заінтересовані особи: Куйбишевська державна нотаріальна контора Запорізької області, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції Запорізької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_4 , законного представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 23 липня 2018 року у складі судді Горбачова Ю. М. та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 січня 2019 року у складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Воробйової І. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , законним представником якого є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заінтересовані особи: Куйбишевська державна нотаріальна контора Запорізької області, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції Запорізької області, про встановлення факту батьківства померлої особи.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що з липня 2009 року вона почала проживати з ОСОБА_5 однією сім`єю, як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу. З ними проживала також її донька від першого шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_6 . Запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України. ОСОБА_5 визнавав себе батьком дитини, через побутові проблеми вирішення цього питання відкладалось на більш пізній період. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 внаслідок хвороби помер. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, щодо якої виник спір, у зв`язку з незгодою одного із спадкоємців, щодо включення ОСОБА_6 до кола спадкоємців. Факт спільного проживання однією сім`єю, ведення спільного господарства та утримання обох її доньок підтверджується довідкою Виконавчого комітету Комиш-Зорянської селищної ради від 01 липня 2016 року № 537.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила встановити факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідним батьком малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 23 липня 2018 року позов задоволено.Встановлено факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідним батьком малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем надано достатні докази на підтвердження того, що ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_6 .

Постановою Запорізького апеляційного суду від 16 січня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що судом надана правильна правова оцінка генотипоскопічому дослідженню, що у сукупності з іншими доказами підтверджує факт батьківства померлого ОСОБА_5 щодо дочки ОСОБА_6 .

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У лютому 2019 року ОСОБА_4 та законний представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подали до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 23 липня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 січня 2019 року, в якій просять скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що суд першої інстанції незаконно відмовив у допиті свідків. ТОВ «Мама-Папа» не змогло надати підтвердження того, то що в них є сертифікована лабораторія та фахівці відповідного рівня для проведення такої експертизи. Позивачем не надано жодних доказів які б підтверджували спільне проживання, спільне ведення господарства, доказів визнання померлим свого батьківства чи доказів, які б підтверджували, що він утримував позивача та її доньку, чи приймав участь в її вихованні.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Обставини встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Комиш-Зорянської селищної ради Куйбишевського району Запорізької області 17 травня 2013 року. Матір`ю ОСОБА_6 є ОСОБА_1 , а батьком відповідно до частини першої статті 135 СК України за вказівкою матері, записаний ОСОБА_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилася спадщина.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до довідки Виконавчого комітету Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області від 01 липня 2016 року № 537 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , проживала разом із померлим ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , із липня 2009 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 . На їх утриманні перебувало двоє дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Сім`я вела спільне СФГ «Ніка» та спільне підсобне селянське господарство.

Ухвалою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 13 грудня 2016 року у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу.

Згідно з висновком генотипоскопічного дослідження від 16 листопада 2017 року № 15279 встановлена імовірність біологічної спорідненості (на рівні дідусь-онука) учасника « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 » щодо учасника « ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 », в рамках проведеного дослідження і в об`ємі наданих матеріалів, складає 98 %.

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до частини першої, другої статті 128 СК Україниза відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Статтею 130 СК Українипередбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статі 135 СК Українипри народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Тобто, передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК Українизгідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорювання батьківства» (Калачова проти Російської Федерації, № 3451/01 від 07 травня 2009 року).

Згідно зі статтею 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 78 ЦПК Українисуд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

За змістом частини першої статті 102 ЦПК Українивисновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Установивши, що відповідно до висновку генотипоскопічного дослідження від 16 листопада 2017 року за № 15279 імовірність біологічної спорідненості (на рівні дідусь-онука) учасника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , щодо учасника ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складає 98 %, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідним батьком малолітньої ОСОБА_6 .

Твердження заявника про те, що ТОВ «Мама-Папа» не змогло надати підтвердження того, то що в них є сертифікована лабораторія та фахівці відповідного рівня для проведення такої експертизи, є безпідставними, оскільки ОСОБА_4 та законний представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 не скористалися своїм правом заявити клопотання про проведення повторної експертизи для усунення недоліків, які, на їхню думку, містила вказана експертиза.

Сумнівів у правильності висновку експерта не встановлено, відповідачі не довели, що висновок є недостатньо обґрунтований чи суперечить іншим матеріалам справи, чи істотно порушені норми процесуального права, які регламентують призначення і проведення експертизи.

Інші доводи касаційної скарги є ідентичними доводам, що були викладені заявниками у апеляційній скарзі, та є такими, що не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявників з висновками судів щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Верховний Суд розглянув справу в межах доводів, наведених заявниками у касаційній скарзі; враховуючи правомірний правовий результат вирішення спору судами першої та апеляційної інстанцій, підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.

Суди першої й апеляційної інстанцій забезпечили повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржувані рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, арішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 400 401 402 409 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 , законного представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 23 липня 2018року та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

Г. І. Усик