ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року

м. Київ

справа № 320/11720/22

адміністративне провадження № К/990/15626/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Хохуляка В.В., Васильєвої І.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року (суддя Войтович І.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року (головуючий суддя Безименна Н.В., судді: Бєлова Л.В., Кучма А.Ю.) у справі за заявою Головного управління ДПС у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРИС ЮГ» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулося до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «АРИС ЮГ» застосованого рішенням керівника контролюючого органу.

На обґрунтування вимог заяви ГУ ДПС посилалося на те, що у зв`язку з відмовою платника податків в реалізації контролюючим органом права на проведення документальної позапланової виїзної перевірки, керівник ГУ ДПС прийняв рішення від 15 грудня 2022 року №71851 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, підтвердження обґрунтованості якого здійснюється в судовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року заяву Головного управління ДПС у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРИС ЮГ» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, застосованого рішенням керівника контролюючого органу, залишено без розгляду.

Судові рішення вмотивовані тим, що в даному випадку обставиною, яка мала б зумовити звернення ГУ ДПС у м. Києві до суду, є відмова представника ТОВ «АРИС ЮГ» від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення позапланової виїзної документальної перевірки, а не прийняття керівником цього органу 15 грудня 2022 року рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, а тому позивачем при поданні заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту пропущено встановлений частиною 2 статті 283 КАС України строк, який в силу імперативних приписів частини 5 статті 270 КАС України не підлягає поновленню.

Обґрунтовуючи свій висновок, суди попередніх інстанцій посилалися на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постановах від 13 лютого 2019 року у справі №819/2388/17, від 30 січня 2020 року у справі №560/1976/19, від 18 червня 2020 року у справі №500/1521/19, від 15 липня 2021 року у справі №200/1874/21-а, від 18 жовтня 2022 року у справі №280/8574/21.

Не погодившись з судовими рішеннями, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що обставиною, з якою стаття 283 КАС України пов`язує початок відліку 24-годинного строку для подання до суду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, є саме дата прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, а не відмова платника податків від допуску посадових осіб заявника до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Також податковий орган звертає увагу на висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 26 червня 2020 року у справі №280/2993/19, відповідно до якого обставиною, з якою стаття 283 КАС України пов`язує початок відліку 24-годинного строку для подання до суду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, є саме дата прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Правом на подання відзиву на касаційну скаргу відповідач не скористався, що не перешкоджає її перегляду.

Ухвалою від 12 червня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за поданою ГУ ДПС скаргою з метою перевірки доводів скаржника про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Згідно з приписами частини 4 статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Право звернення до суду суб`єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 ПК України, за змістом пункту 94.1 якої адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (підпункт 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України).

Пунктом 94.6 статті 94 ПК України передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: 94.6.1 платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; 94.6.2 іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні (пункт 94.10 статті 94 ПК України).

КАС України встановлено особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ (глава 11) та порядок розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ (§ 2 цієї глави).

Так, статтею 283 КАС України врегульовано особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів.

Пунктом 2 частини 1 статті 283 КАС України визначено, що провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до частини 2 статті 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Згідно із частинами 1, 2 та 5 статті 270 КАС України на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283--1 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу. Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами. Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обставиною, з якою стаття 283 КАС України пов`язує початок відліку 24-годинного строку для подання до суду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, є дата прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Така правова позиція викладена в постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, від 26 червня 2020 року у справі №280/2993/19, від якої суд касаційної інстанції у встановленому процесуальним законом порядку не відступав.

Висновок судів попередніх інстанцій, які пов`язували початок перебігу 24-годинного строку з відмовою представника відповідача від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, є помилковим.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, враховуючи викладене вище, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року не відповідають зазначеним законодавчим вимогам, а тому на підставі частини 1 статті 353 КАС України підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко В.В. Хохуляк І.А. Васильєва