ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 320/15179/21

адміністративне провадження № К/990/17920/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року (головуючий суддя - Лиска І.Г.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року (головуючий суддя - Парінов А.Б., судді: Беспалов О.О., Грибан І.О.)

у справі №320/15179/21

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції України в Київській області

про визнання протиправними та скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії.

I. ПРОЦЕДУРА

1. У листопаді 2021 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 29 вересня 2021 року № 437 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 08 жовтня 2021 року № 264 о/с «По особовому складу» про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- поновити на посаді начальника сектору кадрового забезпечення Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з дати звільнення;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу починаючи з дати звільнення 01 березня 2021 року й по день прийняття судом рішення без урахування податків та обов`язкових платежів;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі, а також стягнення середнього заробітку за один місяць.

2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 08 грудня 2021 року о 12:30 год. Викликано для участі у судовому засіданні учасників справи (їх представників).

3. 22 лютого 2022 року представник позивача подав до суду заяву про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог, у якій просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 01 березня 2021 року № 74 о/с «По особовому складу» про призначення капітана поліції ОСОБА_1 старшим інспектором- черговим чергової частини відділення поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 29 вересня 2021 року № 437 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 08 жовтня 2021 року № 264 о/с «По особовому складу» про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- поновити на посаді начальника сектору кадрового забезпечення Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з дати звільнення з 01 березня 2021 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області середній заробіток за весь час вимушеного прогулу починаючи з дати звільнення 01 березня 2021 року й по день прийняття судом рішення без урахування податків та обов`язкових платежів;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі, а також стягнення середнього заробітку за один місяць.

4. У подальшому 06 вересня 2022 року позивач повторно подав заяву про збільшення позовних вимог.

5. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року, заяву представника позивача про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог у справі №320/15179/21 за позовом ОСОБА_1 до ГУ Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії, - повернуто заявнику.

6. Позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про поновлення строку на звернення до суду та процесуальний строк для подання заяви про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог для оскарження наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 01 березня 2021 року № 74 о/с «По особовому складу» про призначення капітана поліції ОСОБА_1 старшим інспектором-черговим чергової частини відділення поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області.

7. Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Повертаючи заяву про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, враховуючи особливості розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження, які встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), має право змінити або предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви, протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

9. Оскільки провадження у справі було відкрито 24 листопада 2021 року, судове засідання призначено на 08 грудня 2021 року, то позивач міг звернутися із заявою про збільшення позовних вимог за п`ять днів до судового засідання, тобто до 03 грудня 2021 року.

10. У той же час заяву про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог подано до суду вперше 22 лютого 2022 року, в подальшому повторно подано 06 вересня 2022 року, тобто пропущено строк для подання такої заяви.

11. Крім того, суд зазначав про строк звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення, який відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України становить один місяць. За результатами досліджених доказів суд визнав необґрунтованим твердження представника позивача про неознайомлення з оскаржуваним наказом від 01 березня 2021 року № 74 о/с до 25 січня 2022 року.

12. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що заява представника позивача про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог у цій справі подана вже на стадії розгляду справи по суті, що із урахуванням норм статті 47 КАС України виключає підстави її прийняття до розгляду.

13. Також суди звертали увагу позивача на те, що він не позбавлений права звернутися до суду з окремим позовом щодо нового предмета спору у загальному порядку.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Позивач у обґрунтування касаційної скарги вказував на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, без дослідження зібраних доказів, на які він посилався.

15. У поданій заяві про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог не змінювався одночасно предмет і підстави позову, а лише доповнено позовні вимоги новими шляхом зміни предмету позову в межах спірних правовідносин, і заявлені вимоги є взаємопов`язаними і похідними одна від одної, їх доцільно розглядати разом в одному провадженні.

16. Посилаючись на висновки Верховного Суду в справі №910/18389/20 вказував, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів. Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: заміна одних позовних вимог іншими; доповнення позовних вимог новими; вилучення деяких із позовних вимог; пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин. При цьому, Верховний Суд зазначив, що доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

17. На момент подачі заяви про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог разом з клопотанням про поновлення процесуальних строків, судові засідання у справі не відбувалися, головуючим про відкриття судового засідання не оголошувалося, а отже розгляд справи по суті ще не розпочався.

18. Зробивши висновок про обізнаність позивача про порушення свого права раніше ніж 25 січня 2022 року, суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та зробив висновки, які не відповідають обставинам справи без дослідження зібраних доказів, на які посилався позивач.

19. Також позивач звертав увагу на те, що він звернувся до Київського окружного адміністративного суду з окремим позовом щодо оскарження наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 01 березня 2021 року № 74 о/с «По особовому складу» в частині, проте його було повернуто без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду з посиланням на встановлені в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року обставини дотримання процесуального строку.

20. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив відмовити у її задоволенні.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

22. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судових рішень, зазначених у частині другій статті 328 КАС України, а також посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

23. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

24. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

25. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

26. Предмет позову кореспондується із способами захисту права, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

27. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать захист його порушених прав та інтересів.

28. Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

29. У постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 Верховний Суд вказав, що вже неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

30. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені КАС України.

31. Так, відповідно до частини першої статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

32. Статтею 12 КАС України визначено форми адміністративного судочинства.

33. Так, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

34. Відповідно до частини другої-третьої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

35. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 08 грудня 2021 року, викликано для участі у судовому засіданні учасників справи.

36. Враховуючи особливості розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження позивач у спірних правовідносинах мав право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання. Оскільки перше судове засідання було призначено на 08 грудня 2021 року, то така заява могла бути подана до 03 грудня 2021 року.

37. У той же час заяву про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог позивач вперше подав 22 лютого 2022 року, а повторно - 06 вересня 2022 року, тобто з пропуском строку для вчинення такої процесуальної дії.

38. Суд першої інстанції прийшов до правомірного та обґрунтованого висновку про пропуск позивачем встановленого частиною першою статті 47 КАС України строку для скористання наданим процесуальним правом подати заяву про зміну предмету або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

39. Суд апеляційної інстанції погодився з таким правомірним висновком.

40. Доводи касаційної скарги висновки судів першої та апеляційної інстанцій в цій частині не спростовують.

41. Посилання позивача на ту обставину, що станом на 22 лютого 2022 року судові засідання у справі не проводилися, головуючим суддею про відкриття судового засідання не оголошувалося, а отже розгляд справи по суті не розпочався, не впливають на правильність висновків судів з огляду на положення частини першої статті 47 та статті 262 КАС України.

42. Також і посилання позивача у касаційній скарзі про те, що у поданій заяві він не змінював одночасно предмет і підстави позову, а лише доповнив позовні вимоги новими шляхом зміни предмету позову в межах спірних правовідносин й заявлені вимоги є взаємопов`язаними і похідними одна від одної й їх доцільно розглядати разом в одному провадженні, не впливають на правильність та обґрунтованість висновків щодо повернення поданої заяви.

43. Крім того, суди роз`яснили позивачу його право звернутися до суду з окремим позовом щодо нового предмета спору у загальному порядку. У касаційній скарзі позивач зауважив що скористався таким правом та звернувся до Київського окружного адміністративного суду зприводу оскарження наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 01 березня 2021 року № 74 о/с «По особовому складу» про призначення капітана поліції ОСОБА_1 старшим інспектором-черговим чергової частини відділення поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, проте така позовна заява була повернута без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

44. У той же час колегія суддів звертає увагу що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції помилково застосував положення статті 122 КАС України щодо строку звернення до суду з позовною вимогою про скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 01 березня 2021 року № 74 о/с «По особовому складу» в частині та надав оцінку твердженням позивача та його представника щодо строку звернення до адміністративного суду з такою позовною вимогою.

45. З огляду на те, що відповідно до частини першої статті 47 КАС України заява позивача про зміну предмета позову та збільшення розміру позовних вимог не підлягала прийняттю до провадження, а поверталась позивачу, то дотримання заявником підстав та строків звернення з такою заявою не підлягало оцінці судом в межах цієї адміністративної справи.

46. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

47. Відповідно до частини четвертої статті 351 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

48. Ураховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, підтриманим судом апеляційної інстанції, про повернення заяви ОСОБА_1 про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог у зв`язку з пропуском строку для вчинення такої процесуальної дії, однак вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини ухвали Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року мотиви застосування статті 122 КАС України.

49. В іншій частині оскаржувані судові рішення містять належне обґрунтування та мотивування, ухвалені з додержанням норм процесуального права, а тому відповідно підлягають залишенню без змін.

50. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 350 356 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року у справі №320/15179/21 змінити, виключивши з мотивувальної частини мотиви застосування статті 122 КАС України.

В іншій частині ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року у справі №320/15179/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

В.Е. Мацедонська,

Судді Верховного Суду