ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 320/15824/23

адміністративне провадження № К/990/33022/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи у касаційній інстанції справу № 320/15824/23

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України про скасування Методики визначення ступеня виправлення засудженого, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 19 січня 2023 року № 294/5 в частині

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року, постановлену суддею Колесніковою І.С.

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Кобаля М.І., суддів: Костюк Л.О., Мельничука В.П.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування

1. До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) із позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач 1), Генеральної прокуратури України (далі - відповідач 2) про скасування Методики визначення ступеня виправлення засудженого, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 19.01.2023 № 294/5 в частині, зобов`язання вчинити дії.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2023, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023, повернуто позовну заяву позивачу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України.

2.1. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позовна заява ОСОБА_1 подана до Київського окружним адміністративним судом засобами електронної пошти, до неї додано роздруківку протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, однак всупереч положень статті 44 та «Перехідних положень» КАС України, а також Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, такий підпис вчинено апелянтом без використання підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».

2.2. Таким чином, судами констатовано, що подана позовна заява ОСОБА_1 не створена у підсистемах «Електронний суд» та «Електронний кабінет», та, відповідно, не містить відомостей про підписання документа кваліфікованим електронним підписом із використанням цих підсистем позивачем.

2.3. Відтак, за висновком судів, позовну заяву, подану ОСОБА_1 в електронній формі, не можна вважати такою, що підписана позивачем.

2.4. Крім того, судами зауважено що згідно із частиною першою статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 № 2704-VIII в судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. Виходячи із положень цього Закону, позовна заява має бути викладена державною (українською) мовою.

2.5. З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню особі, яка її подала на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України (позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано).

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

3. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі № 320/15824/23, в якій, з урахуванням уточнень, позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

4. Ця касаційна скарга подана на підставі частини другої статті 328 КАС України із посиланням скаржника у касаційній скарзі на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права.

4.1. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22 надаючи оцінку питанню звернення фізичної особи до суду із процесуальними документами засобами електронної пошти, висновувала, що якщо електронний документ підписаний накладенням електронного підпису, який забезпечує ідентифікацію фізичної особи (за виключенням адвокатів та інших, передбачених пункт 10 Положення про ЄСІТС осіб), але електронний підпис накладений без використання підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а процесуальний документ направлений на офіційну електронну адресу суду, то відсутні правові підстави стверджувати, що такий електронний документ не підписаний.

4.2. У цій справі Велика Палата також зауважила на тому, що фізична особа (за виключенням адвокатів та інших, передбачених п. 10 Положення про ЄСІТС осіб) при зверненні до суду має чітко розуміти, що в неї є можливість через підсистему «Електронний суд» створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи, проте реєстрація офіційної електронної адреси для фізичної особи в ЄСІТС є добровільною, а кваліфікований електронний підпис має презумпцію його відповідності власноручному підпису, тому у такому випадку звернення до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є аналогічним безпосередньому звернення до суду.

4.3. Проте, як зазначає позивач, судом апеляційної інстанції при перегляді ухвали суду першої інстанції, вказані висновки враховану не були.

4.4. Касатор також зазначає, що його право на подання звернень до суду тією мовою, якою він володіє (російською) захищено в Україні як у національному законодавчому просторі (стаття № 10 абзац 3 Конституції України: «в Україні гарантується вільний розвиток, використання та захист російської, інших мов національних меншин України»), так і міжнародними договорами та угодами чинними в Україні (стаття № 9 Конституції України: «Діючі міжнародні договори, згоду на обов`язковість яких надала Верховна Рада України, є частиною національного законодавства України.").

4.5. Крім того, частина третя статті № 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 за № 1402-VIII, надає право громадянам України користуватися судовому процесі та незалежно від форми в якій здійснюється судочинство тією мовою, якою вони володіють.

5. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.11.2023 відкрите касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою.

6. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 20.12.2023 закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.

7. Від МЮ України надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, у якому відповідач 1 просить відмовити у її задоволенні з огляду на необґрунтованість доводів останньої, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

8. Позивач, скориставшись правом надати відповідь на відзив, зазначає у ній про безпідставність та необґрунтованість доводів цього відзиву.

8.1. Крім того, зауважує, що відзив на касаційну скаргу подано відповідачем із пропуском строку, встановленого ухвалою Суду від 01.11.2023, оскільки термін на подання такого відзиву сплинув 12.11.2023, позаяк, на переконання позивача обчислення такого строку почалося з дня публікації судом такої ухвали в «Електронному кабінеті» відповідача, в якому, на переконання позивача відповідач його й отримав - 01.11.2023.

9. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.11.2023 про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою отримано Генеральною прокуратурою України 13.11.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до його «Електронного кабінету». Правом подати відзив на касаційну скаргу цей відповідач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.

10. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

11. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.

12. Згідно з частинами сьомою та восьмою статті 44 КАС України учасники справи мають право подати до суду документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) та вчиняти процесуальні дії в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

13. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

14. Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно- телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 18 КАС України).

15. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

16. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

17. Вища рада правосуддя 17.08.2021 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС (Електронний кабінет, Електронний суд, відеоконференцзв`язок). З 05.10.2021 почали офіційно функціонувати сервіси: електронний кабінет, підсистема «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку.

18. Отже, з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку:

18.1 вводяться в дію підпункт 1 пункту 3, підпункт «а» підпункту 3 пункту 17, пункт 19 § 1 розділу 4 Закону; підпункт 5 пункту 7 § 1 розділу 4 Закону - в частині щодо можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, функціонування офіційних електронних адрес та процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет);

18.2. зазнає змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 17.1, 17.5, 17.6, 17.14, 17.16 підпункту 17 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України; підпунктами 15.1, 15.5, 15.6, 15.14, 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу XIІI «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України; підпунктами 15.1, 15.5, 15.7, 15.15, 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України; підпунктом 17.7 підпункту 17 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, підпунктом 15.7 підпункту 15 пункту 1 розділу XIІI «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, підпунктом 15.8 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України - в частині фіксування судових засідань, що проводяться в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку.

19. Ці дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС».

20. Відповідно до пункту 3 Положення про ЄСІТС Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - це сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.

21. Електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора (підпункт 5.4 пункту 5 Положення про ЄСІТС).

22. Користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень (підпункт 5.6 пункту 5 Положення про ЄСІТС).

23. Відповідно до пункту 8 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

24. Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

25. Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (пункт 9 Положення про ЄСІТС).

26. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку (пункт 10 Положення про ЄСІТС).

27. У пункті 111 розділу V «Перехідні положення» Положення про ЄСІТС визначено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. У разі надсилання судом документів на адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом, ризики технічної неможливості доставки документа суду на відповідну адресу учасника судового процесу несе учасник судового процесу.

28. Використання електронного цифрового підпису врегульовано Законом України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII (далі - Закон № 2155-VIII), згідно зі статтею 1 якого автентифікація - це електронна процедура, яка дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.

29. Відповідно до статті 18 Закону №2155-VIII кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.

30. Електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

31. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

32. Відповідно до статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

33. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.09.2023 у справі №204/2321/22, зокрема у пунктах 12.1-12.3, дійшла висновку про те, що звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

34. У цій справі Велика Палата звернула увагу, що наведені висновки не стосуються адвокатів та інших, передбачених пунктом 10 Положення про ЄСІТС осіб (нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки), які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

35. Таким чином Велика Палата Верховного Суду чітко окреслила, що фізичні особи наразі мають право звернення до суду з процесуальним документом (у тому числі позовною заявою) через офіційну електронну адресу суду. Водночас під це правило не підпадають адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки..

36. Із обсягу встановлених судами обставин справи слідує, що позовна заява надіслана на електронну поштову адресу суду, із використанням електронного цифрового підпису ОСОБА_2 , на підтвердження чинності якого надано роздруківки результату створення та перевірки електронного цифрового підпису, виданого АЦСК АТ «Ощадбанк». На підтвердження підписання позову надано роздруківку протоколу створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису від 03.05.2023.

37. Беручи до уваги вищевказане, а також враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів уважає, що звернення позивача, який є фізичною особою, до суду із позовною заявою відбулося у належний спосіб.

38. Щодо подання позовної заяви російської мовою та застосованого судом першої інстанції процесуального наслідку повернення її з цих підстав, колегія суддів зауважує про таке.

39. Згідно з частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

40. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина третя статті 15 КАС України).

41. За приписами частини четвертої статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

42. Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

43. Отже, учасники судового процесу які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою.

44. Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом в ухвалах від 07.06.2019 у справі № 826/10114/17, від 03.09.2020 у справі № 826/6286/17, від 29.10.2020 у справі № 815/1958/16 та від 07.12.2020 у справі №138/132/20.

45. Вимоги щодо викладення документа процесуального характеру державною (українською) мовою викладені, зокрема, в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 11-955зі19 (9901/98/19) та від 12.02.2020 у справі № 9901/12/20 (П/9901/12/20).

46. Рішенням Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 8-рп/2008 у справі № 1-18/2008 встановлено, що відповідно до статтею 124 Конституції України Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства. Ці види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України. Таким чином, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

47. Гарантування у судочинстві використання російської та інших мов національних меншин України цілком узгоджується з Європейською хартією регіональних мов або мов меншин, ратифікованою Законом України від 15 травня 2003 року N 802-IV.

48. Разом із тим Суд зазначає, що забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, гарантування права громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника справи) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов`язок суду приймати такі документи до розгляду. Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" передбачено, що при застосуванні положень Хартії заходи, спрямовані на утвердження української мови як державної, її розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території України, не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов, на які відповідно до статті 2 цього Закону поширюються положення Хартії.

49. Необхідно зазначити, що у постановах від 19.12.2019 у справі № 520/6952/19, від 14.05.2020 у справі № 826/7282/17, Верховним Судом висловлено правову позицію щодо викладення відповідної заяви (скарги) державною мовою, тобто українською мовою.

50. Крім того, згідно із рішенням Конституційного Суду України від 28 лютого 2018 року № 2-р/2018 у справі № 1-1/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України та втратив чинність Закон України "Про засади державної мовної політики" від 03 липня 2012 року № 5029-VI зі змінами.

51. З огляду на зазначене, процесуальні документи, в тому числі і позовна заява, повинні бути викладені державною (українською) мовою.

52. Із змісту оскаржуваних судових рішень слідує, що позовна заява повернута позивачу, в тому числі з підстав викладення її російською мовою.

53. Водночас згідно із частиною першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

54. Колегія суддів зазначає, що залишення позовної заяви без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.

55. Наслідки не виконання ухвали про залишення позовної заяви визначені, зокрема, в пункті 1 частини четвертої статі 169 КАС України відповідно до якої позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

56. Отже, передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати позовну заяву із додержанням вимог, визначених КАС України.

57. Водночас у цій справі суд першої інстанції дійшов передчасних висновків щодо обрання позивачем неналежного способу звернення до суду із позовною заявою шляхом направлення її на офіційну електронну адресу суду та наявності підстав для її повернення, і як наслідок не надав можливості позивачу скористатися правом усунути встановлені судом недоліки в її оформленні.

58. Суд апеляційної інстанції на вказані обставини уваги не звернув і процесуальних порушень суду першої інстанції не виправив.

59. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконних рішень, які перешкоджають подальшому провадженню у цій справі.

60. Реагуючи на доводи позивача щодо порушення МЮ України строку на подання відзиву на касаційну скаргу, колегія судів зазначає про їх безпідставність, позаяк відповідно до довідки про доставку електронного листа ухвала про відкриття касаційного провадження від 01.11.2023 у справі № 320/15824/23 була надіслана одержувачу МЮ України в його електронний кабінет 14.11.2023 об 16 год 51 хв, отже десятиденний строк для подання відзиву, встановлений цієї ухвалою, скінчився відповідно 24.11.2023, а відзив до Суду подано цим відповідачем через підсистему «Електронний суд» 15.11.2023, тобто із дотриманням строку, встановленого Судом в ухвалі від 01.11.2023.

61. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

62. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

63. За таких обставин судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

64. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року у справі № 320/15824/23 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов