ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 року

м. Київ

справа № 320/16203/23

адміністративне провадження № К/990/14210/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 320/16203/23

за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення про застосування дисциплінарного стягнення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року (суддя Колеснікова І.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року (головуючий суддя - Ганечко О.М., судді: Василенко Я.М., Кузьменко В.В.),

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національної поліції України (надалі - відповідач), у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної комісії в результаті службового розслідування від 16 березня 2023 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з поліції відносно ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України від 24 березня 2023 року № 397 о/с;

- поновити полковника ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Департаменту - начальника 2-го управління (організації боротьби з торгівлею людьми) Департаменту міграційної поліції;

- стягнути з Національної поліції України на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 березня 2023 року до моменту фактичного поновлення на посаді.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року, клопотання Національної поліції України про залишення позовної заяви без розгляду задоволено. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправним та скасування дисциплінарного стягнення, скасування наказу, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без розгляду. Роз`яснено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Підставою для постановлення судом першої інстанції ухвали про залишення позовної заяви без розгляду слугувало те, що представник позивача не з`явився у судові засідання, призначені на 12 червня, 05 липня, 18 вересня, 25 жовтня 2023 року без надання суду доказів про поважність причин його відсутності. Тому враховуючи розумний строк розгляду справи, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для залишення даного позову без розгляду згідно з частиною п`ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України).

Суд апеляційної інстанції погодився з позицією окружного суду та у контексті доводів апелянта про ненаправлення повідомлень про дату та час судового засідання саме позивачу зазначив, що участь позивача, як учасника справи, у судовому процесі через свого представника - повноваження якого належно підтверджені - саме як участь позивача, тобто «учасника справи», для якого визначені у КАС України відповідні наслідки у разі повторної неявки у судове засідання без поважних причин. Суд не повинні цікавити взаємовідносини адвоката та особи, інтереси якої він представляє (окрім тих, що стосуються обсягу повноважень адвоката), водночас участь сторони у судовому процесі через свого представника (адвоката) - що є правом сторони - дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію з цим представником, відтак, застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні процесуальні підстави.

Апеляційний суд урахував, що про всі дати призначення судових засідань був обізнаний (повідомлений) представник позивача, який в силу повноважень, уповноважений представляти інтереси позивача в суді, водночас доказів розірвання договору про надання правничої допомоги станом на дату прийняття оскаржуваної ухвали матеріали справи не містять, суду не надавались повідомлення від позивача. Надіслання повісток-повідомлень представнику позивача - адвокату на його офіційну електронну адресу в Єдиній інформаційній телекомунікаційній системі у розумінні КАС України є належним способом повідомлення про дата та час судового засідання.

Зважаючи на неявку представника позивача у судові засідання без надання суду належних доказів поважності причин неявки, Шостий апеляційний адміністративний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 КАС України.

ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

12 квітня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року.

У касаційній скарзі її автор посилається на те, що розгляд справи відкладався ухвалами суду від 12 червня, 05 липня, 21 серпня та 18 вересня 2023 року (як у межах так і поза межами строку підготовчого провадження). Жодною з указаних ухвал не визнано неповажними причини неявки позивача у судове засідання. Навпаки, судовий розгляд відкладався за клопотаннями представника позивача, що свідчить про згоду суду з наявністю поважних причин неявки.

Скаржник зазначає, що норми частини п`ятої статті 205 та пункту 4 частини першої статті 240 КАС України у комплексі встановлюють, що суд залишає позовну заяву без розгляду виключно: своєю ухвалою; при визнанні неповажними повідомлених суду причин двох неявок поспіль; якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Таким чином залишення позову без розгляду із застосуванням наведених норм КАС України можливе лише якщо повторна поспіль неявка позивача без поважних причин перешкоджає розгляду справи. Водночас судом першої інстанції визнано неповажними причини неявки позивача лише в одне судове засідання 25 жовтня 2023 року, про що постановлено ухвалу.

За твердженнями касатора, позивач демонстрував свою готовність і бажання брати участь у розгляді справи, подаючи клопотання про відкладення судових засідань з викладенням причин. Проте суд жодного разу не ухвалив про обов`язковість явки позивача (його представника) в судове засідання, а тому міг розглянути справу у його відсутність.

На переконання автора касаційної скарги, при вирішення питання про залишення позову без розгляду суди попередніх інстанцій безпідставно застосували висновки Великої Палати Верховного суду, викладені у постановах від 12 січня 2023 року у справі №9901/278/21 та від 18 грудня 2019 року у справі №9901/949/18. Вважає, що застосуванню підлягали висновки Верховного Суду у постановах від 19 вересня 2018 року у справі № 826/10538/17 та від 27 лютого 2020 року у справі № 500/184/19 з тотожними чи подібними обставинами, де касаційний суд скасував ухвали про залишення позову без розгляду.

За таких міркувань заявник касаційної скарги просить Верховний Суд скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою від 01 травня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Національна поліція України у відзиві просить касаційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а оскаржувані судові акти - без змін.

По суті доводів скарги представника позивача Національна поліція України зазначає, що не надання оцінки в ухвалах Київського окружного адміністративного суду про відкладення розгляду справи поважності причин, зазначених позивачем у своїх клопотаннях, не свідчить про визнання судом таких причин поважними. Вказане жодним чином не підтверджує допущення порушень судами першої та апеляційної інстанцій під час ухвалення оскаржуваних рішень, норм процесуального права та відповідно не може слугувати підставою для їх скасування.

У відзиві відповідач звертає увагу, що Національна поліція України не наполягала на розгляді справи по суті, а позивач, у свою чергу, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, а відтак підстав для закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті без проведення судового засідання за участі обох сторін у справі, за наявності численних клопотань позивача про відкладення розгляду справи у суду першої інстанції не було.

Посилання у своїй касаційній скарзі на висновки Верховного у справах № 826/10538/17 та №500/184/19 щодо застосування положень частини п`ятої статті 205 та пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, на думку відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки є висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування вказаних положень КАС України, викладені у справах № 9901/949/18 та № 9901/278/21.

Ухвалою від 04 березня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

ІV. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи. Позиція Верховного Суду

Згідно з ухвалою від 01 травня 2024 року, касаційне провадження у цій справі відкрито з метою перевірки доводів щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм частини п`ятої статті 205 та пункту 4 частини першої статті 240 КАС України при постановленні ухвали про залишення позову без розгляду, яка залишена в силі постановою суду апеляційної інстанції, що відповідає підставам касаційного оскарження.

Перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судами норм процесуального права у межах, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як установлено судами та підтверджується матеріалами справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підписано та подано (надіслано) до суду представником позивача - адвокатом Бабіковим Олександром Петровичем (далі також - Бабіков О.П.), який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АІ № 1365600 без обмеження повноважень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання на 12 червня 2023 року. Вказану ухвалу суду разом з повісткою про виклик у судове засідання направлено представнику позивача в електронний кабінет 09 червня 2023 року, про що працівником апарату суду складено відповідну довідку.

09 червня 2023 року до канцелярії суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Бабікова О.П. про відкладення розгляду справи, мотивоване викликом адвоката Бабікова О.П., як захисника, 12 червня 2023 року слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань для проведення невідкладних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42022100000000620 від 07 грудня 2022 року, проте без підтверджуючих документів.

12 червня 2023 року судом відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 05 липня 2023 року. Повістку про виклик до суду надіслано представнику позивача в його електронний кабінет та доставлено 13 червня 2023 року відповідно до довідки від 20 червня 2023 року складеної секретарем судового засідання Лозовим О.А.

03 липня 2023 року до канцелярії суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Бабікова О.П. про відкладення розгляду справи, мотивоване викликом адвоката Бабікова О.П., як захисника, 05 липня 2023 року старшим слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області для проведення невідкладних слідчих (розшукових) та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42023110000000079 від 14 березня 2023 року, проте без підтверджуючих документів.

05 липня 2023 року судом відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 21 серпня 2023 року. Повістку про виклик до суду надіслано представнику позивача в його електронний кабінет та доставлено 07 липня 2023 року відповідно до довідки від 12 липня 2023 року складеної секретарем судового засідання Лозовим О.А.

02 серпня 2023 року до канцелярії суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Бабікова О.П. про відкладення розгляду справи, мотивоване заздалегідь запланованою відпусткою із виїздом до території Івано-Франківської області.

21 серпня 2023 року судом відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 18 вересня 2023 року. Повістку про виклик до суду надіслано представнику позивача в його електронний кабінет та доставлено 21 серпня 2023 року відповідно до довідки від 28 серпня 2023 року складеної секретарем судового засідання Лозовим О.А.

18 вересня 2023 року сторони у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань чи заяв до суду не подавали. З огляду на це судом відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 25 жовтня 2023 року.

19 вересня 2023 року до канцелярії суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Бабікова О.П. про відкладення розгляду справи, призначеного на 18 вересня 2023 року, мотивоване викликом адвоката Бабікова О.П., як захисника, 18 вересня 2023 року старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України для проведення невідкладних слідчих (розшукових) та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42023000000000965 від 12 червня 2023 року.

23 жовтня 2023 року від представника Національної поліції України надійшло клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_4 без розгляду, у зв`язку з постійною неявкою позивача/представника до суду без поважних причин.

24 жовтня 2023 року до канцелярії суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Бабікова О.П. про відкладення розгляду справи, мотивоване викликом адвоката Бабікова О.П., як захисника, 25 жовтня 2023 року детективом Національного антикорупційного бюро України для проведення невідкладних слідчих (розшукових) та процесуальних дій у кримінальному провадженні №12020000000000236 від 11 березня 2020 року, проте без підтверджуючих документів.

Неявка позивача в судове засідання 25 жовтня 2023 року судом визнана неповажною.

На тлі описаного вище, у зв`язку з неодноразовими неявками представника позивача у судові засідання Київський окружний адміністративний суд 25 жовтня 2023 року постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання Національної поліції України та залишив позов ОСОБА_1 без розгляду, з чим також погодився Шостий апеляційний адміністративний суд.

У вимірі спірного питання Верховний Суд принагідно зазначає наступне.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи передбачені статтею 205 КАС України.

Так, за правилом частини першої цієї статті неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Водночас, згідно з частиною п`ятою статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Наведений підхід узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18, від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 9901/345/21.

Отже, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з`ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до норми частини першої статті 45 КАС України зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» (заява № 11681/85, пункт 35) Європейський суд з прав людини зазначив, що передбачене статтею 6 Конвенції право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Як зазначалося, Київський окружний адміністративний суд у межах підготовчого провадження призначив п`ять судових засідань, на жодне із яких позивач та його представник не з`явилися. У свою чергу, подані представником позивача - адвокатом Бабіковим О.П. п`ять клопотань про відкладення судових засідань не супроводжувалися письмовими доказами про наявність обставин, на які він посилався (виклик у якості захисника у кримінальних провадженнях, відпустка).

Така поведінка представника позивача суперечить доводам касаційної скарги, що позивач демонстрував свою готовність і бажання брати участь у розгляді справи, подаючи клопотання про відкладення судових засідань з викладенням причин.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2019 року у справі №9901/949/18 сформувала висновок щодо застосування положень частини п`ятої статті 205 КАС України, вказавши слідуюче.

« Загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.

Законодавче формулювання частини п`ятої «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування. ».

На тлі наведеного варто зауважити, що предметом спору у цій справі є відносини публічної служби, що, враховуючи характер спірних правовідносин та обставину звільнення позивача зі служби, передбачає необхідність заслуховування судом пояснень стороною позивача з метою встановлення усіх фактичних обставин у справі.

Як бачимо, суд першої інстанції вирішив розглядати справу за правилами загального позовного провадження та відкладав судові засідання 12 червня, 05 липня, 21 серпня та 18 вересня 2023 року за клопотаннями представника позивача - адвоката Бабікова О.П.

Отже, з метою виконання завдань адміністративного судочинства, суд першої інстанції намагався надати можливість стороні позивача взяти участь у розгляді справи, надати пояснення по суті спору, заявити клопотання, подати заяви (у разі необхідності) тощо, тобто, в цілому скористатися передбаченими статтею 44 КАС України процесуальними правами.

Разом із тим, представник позивача систематично не з`являвся у судові засідання, користуючись правом на подання клопотання про відкладення розгляду справи.

У свою чергу, Національна поліція України не наполягала на розгляді справи по суті та просила залишити позов ОСОБА_1 без розгляду з підстав постійної неявки позивача у судові засідання.

За таких обставин колегія суддів уважає необґрунтованими твердження скаржника про незаконність дій суду першої інстанції щодо нерозгляду позовних вимог в обов`язковому порядку, незважаючи на повторні неявки позивача та його представника у судові засідання без поважних причин.

Шостий апеляційний адміністративний суд, відповідаючи на аргументи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції не повідомляв його про розгляд справи, слушно зазначив, що представництво позивача у цій справі забезпечував адвокат Бабіков О.П. Усі повістки про виклик у судове засідання надсилалися судом першої інстанції та були доставлені до електронного кабінету адвоката Бабікова О.П. у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Як передбачено частиною десятою статті 126 КАС України вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі.

Тому, відсутність комунікації між позивачем та його адвокатом не може свідчити про порушення судом норм процесуального права. Тим більше, позивач, будучи заінтересованим у реалізації свого права на судовий захист, повинен був цікавитися станом розгляду його справи.

Твердження автора касаційної скарги про необхідність застосування до обставин розглядуваної справи висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19 вересня 2018 року у справі №826/10538/17 та від 27 лютого 2020 року у справі №500/184/19, суд касаційної інстанції уважає некоректними та відхиляє з підстав необґрунтованості.

У справі №826/10538/17 Верховний Суд не погодився з рішенням суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду з тих підстав, що воно не містило жодних висновків щодо неможливості розгляду справи по суті, яка неодноразово призначалася до розгляду за відсутності позивача, а також думки представників відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів за відсутності позивача.

Натомість у справі, що розглядається, суд першої інстанції ухвалив оскаржене рішення з підстав системної неявки позивача та його представника у судові засідання без поважних причин на підставі клопотань про відкладення справи, а відповідач наполягав на застосуванні наслідків постійних неявок сторони позивача у судові засідання, передбачених частиною п`ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України.

У справі № 500/184/19 Верховний Суд не погодився з рішенням суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки дійшов висновку, що підстави позову фактично не потребують від суду дослідження значного обсягу доказів, а вимагають надання правової оцінки дотриманню контролюючим органом норм матеріального права в частині застосування строків, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, та визначення розміру штрафної санкції за несвоєчасне нарахування єдиного внеску.

Отже, правові висновки Верховного Суду у згаданих справах були обумовлені іншими обставинами, а тому їх незастосування судами першої та апеляційної інстанцій не свідчить про помилкове застосування норм частини п`ятої статті 205 та пункту 4 частини першої статті 240 КАС України.

Тому, беручи до уваги до уваги фактичні обставини справи у зіставленні з нормами процесуального права, Верховний Суд погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій про наявність передбачених частиною п`ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України умов, за яких позов ОСОБА_1 підлягав залишенню без розгляду.

У підсумку Верховний Суд констатує, що доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права не знайшли свого підтвердження. Оскаржувані судові акти є законними, прийняті з правильним застосуванням норм процесуального закону і підстави для їх скасування відсутні.

Зважаючи на статтю 350 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

Ураховуючи результат касаційного перегляду розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 320/16203/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк