ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2025 року

м. Київ

справа № 320/35634/23

адміністративне провадження № К/990/40906/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу адвоката Ступака Артура Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року (колегія у складі суддів Собківа Я.М., Сорочка Є.О., Чаку Є.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Історія справи

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 23 жовтня 2023 року відкрив провадження у справі №320/35634/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань (далі - ДБР) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Сторін повідомлено, що справа буде розглядатися одноособово суддею за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

13 грудня 2023 року на адресу суду від представника позивача, адвоката Ступака А.Ю., надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

20 лютого 2024 року до суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Ухвалою від 02 вересня 2024 року Київський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання адвоката позивача про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін; відмовив представникові позивача у поновленні строку звернення до суду із заявою про уточнення позовних вимог та залишив цю заяву без розгляду.

Представник позивача оскаржив зазначену ухвалу до суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного суду

Ухвалою від 24 вересня 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року в цій справі - повернув заявникові.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не передбачено, що ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, відмову у поновленні строку звернення до суду із заявою про уточнення позовних вимог, залишення без розгляду заяви про уточнення позовних вимог може бути оскаржена в апеляційному порядку. Тому, оскільки оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі окремо від рішення суду не передбачено КАС України, наявні підстави для повернення апеляційної скарги заявнику. Колегія суддів зазначила, що нормами процесуального законодавства передбачено можливість подання заперечень на оскаржувану ухвалу суду першої інстанції разом із апеляційною скаргою на судове рішення, ухвалене по суті позовних вимог.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року в частині повернення апеляційної скарги на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року в частині вимог: поновити адвокату Ступаку Артуру Юрійовичу строк звернення до суду із заявою про уточнення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким поновити адвокату Ступаку Артуру Юрійовичу строк звернення до суду із заявою про уточнення позовних вимог. Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Скаржник зауважує, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк, тож оскільки строк на подання заяви про уточнення позовних вимог є процесуальним, відповідно ухвала про відмову в поновленні цього строку підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.

Позиція інших учасників справи.

У відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги представника позивача та залишити ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року без змін. Наведені у відзиві мотиви загалом співзвучні висновкам суду апеляційної інстанції.

Рух касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката Ступака А.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року та витребувано з Київського окружного адміністративного суду справу №320/35634/23.

Ухвалою від 06 лютого 2025 року зазначену справу повторно витребувано із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2025 року справу призначено до розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їхнього застосування.

Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.

Положеннями частини другої статті 293 КАС України визначено, що Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Згідно із частиною першою статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову; 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 6) передачі справи на розгляд іншого суду; 7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 8) затвердження умов примирення сторін; 9) призначення експертизи; 10) визначення розміру судових витрат; 11) зупинення провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; 15) відмови ухвалити додаткове рішення; 16) роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; 19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення; 22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 23) окрема ухвала; 24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу; 26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження; 27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження; 28) залишення без задоволення заяви, поданої в порядку, визначеному статтею 383 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Згідно із частиною першою статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Спірним питанням, яке у межах доводів і вимог касаційної скарги стало предметом касаційного розгляду, є визначення можливості оскарження до апеляційного суду окремо від рішення ухвали суду першої інстанції про відмову в поновленні строку звернення із заявою про уточнення позовних вимог та залишення такої заяви без розгляду.

За правилами пунктів 7, 12 частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо, зокрема, відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; залишення позову (заяви) без розгляду.

Отже, наразі немає підстав вважати, що ухвала Київського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року (в оспорюваній частині) не охоплюється переліком випадків, передбаченим статтею 294 КАС України.

Крім цього, слід зауважити, що у постановах від 02 жовтня 2019 року №808/6650/14, 24 липня 2020 року в справі №2040/5300/18, 14 серпня 2020 року в справі №520/11672/19, від 30 червня 2022 року в справі №808/944/17 Верховний Суд, вирішуючи питання щодо можливості оскарження до суду апеляційної інстанції ухвали місцевого адміністративного суду про залишення без розгляду та повернення заяви про уточнення позовних вимог, зауважив також на тому, що за змістом статті 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви. Наслідком неприйняття цієї заяви до розгляду є її повернення заявнику. Втім, послуговуючись частиною шостою статті 7 КАС України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що і така ухвала (про повернення заяви) також може бути оскаржена до апеляційного суду.

Беручи до уваги викладене, висновок суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги є передчасним.

Порушення норм процесуального права при вирішенні питання щодо можливості оскарження до апеляційного суду окремо від рішення ухвали суду першої інстанції про відмову в поновленні строку звернення із заявою про уточнення позовних вимог та залишення такої заяви без розгляду, призвело до постановлення судом апеляційної інстанції незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню в адміністративній справі.

В частині повернення апеляційної скарги на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року в частині відмови у задоволенні клопотання адвоката позивача про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року не оскаржена, тому не перевіряється судом касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із частиною першою статті 353 КАС України, підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала апеляційного суду - скасуванню із направленням справи до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу адвоката Ступака Артура Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року скасувати в частині повернення апеляційної скарги на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року в частині відмови представникові ОСОБА_1 адвокату Ступака Артура Юрійовича у поновленні строку звернення до суду із заявою про уточнення позовних вимог та залишення цієї заяви без розгляду.

У цій частині направити справу №320/35634/23 до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

В іншій частині ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Г. Загороднюк

Ж.М. Мельник-Томенко

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду