ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 320/388/21
адміністративне провадження № К/990/7309/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Кіровоградської обласної державної адміністрації на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року (головуючий суддя - Парінов А.Б., судді: Безименна Н.В., Грибан І.О.)
І. СУТЬ СПОРУ
1. У січні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі - відповідач, Кіровоградська ОДА), в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 28 грудня 2020 року №39-вс "Про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність";
- визнати протиправним і скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 у 2020 році, затвердженого розпорядженням відповідача №339-к від 21 грудня 2020 року, в частині виставлення балів та негативної оцінки;
- визнати протиправним і скасувати розпорядження Кіровоградської обласної державної адміністрації від 24 грудня 2020 року №353-к "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- поновити ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Кіровоградської обласної державної адміністрації;
- стягнути з Кіровоградської ОДА на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 28 грудня 2020 року до дня поновлення на роботі; допущення до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку.
2. Позовні вимоги обґрунтовано неправомірністю висновку дисциплінарної комісії про невиконання ОСОБА_1 вимог частини четвертої статті 10 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII). Також, позивачем зазначено про проведення Кіровоградської ОДА оцінювання результатів його службової діяльності без дотримання принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця, без врахування ключових показників діяльності позивача, визначених з урахуванням його посадових обов`язків, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Крім того, позивач наголосив на відсутності протягом року, за який здійснювалось оцінювання результатів його діяльності, зауважень з боку керівництва з приводу неналежного, неповного або несвоєчасного виконання ним завдань, та зазначив про неодноразове преміювання його керівництвом за результатами виконання завдань, що свідчить про належне виконання ним своїх службових обов`язків.
II.ОБСТАВИНИ СПРАВИ
3. Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 04 травня 2020 року №105-к ОСОБА_1 призначено на посаду керівника апарату Кіровоградської обласної державної адміністрації та присвоєно 6 ранг державного службовця в межах категорії "Б" посад державної служби.
4. 12 травня 2020 року позивача як керівника апарату Кіровоградської обласної державної адміністрації ознайомлено із завданнями і ключовими показниками результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" на 2020 рік.
5. 18 вересня 2020 року розпорядження Голови Кіровоградської обласної державної адміністрації позивачу надано оплачувану відпустку у зв`язку з навчанням, тривалістю 13 календарних днів в період з 21 вересня по 03 жовтня 2020 року.
6. 25 вересня 2020 року ОСОБА_1 був зареєстрований кандидатом у депутати Київської міської ради в єдиному багатомандатному та у територіальному виборчому окрузі №10 згідно із постановою Київської міської територіальної виборчої комісії від 25 вересня 2020 року №45 «Про реєстрацію кандидатів у депутати Київської міської ради у єдиному багатомандатному виборчому окрузі та територіальних виборчих округах на чергових виборах Київського міського голови та депутатів Київської міської ради 25 жовтня 2020 року.
7. 04 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подав Голові Кіровоградської обласної державної адміністрації заяву про надання неоплачуваної відпустки на період участі у виборчому процесі.
8. Розпорядження від 05 жовтня 2020 року за №250-к Головою Кіровоградської обласної державної адміністрації надано позивачу неоплачувану відпустки без збереження заробітної плати на час виборчого процесу відповідно до частини четвертої статті 10 Закону № 889-VIII та статті 237 Виборчого кодексу України, тривалістю 33 календарні дні з 05 жовтня по 06 листопада 2020 року.
9. 19 листопада 2020 року службовою запискою першого заступника голови обласної державної адміністрації було повідомлено, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду керівника апарату обласної державної адміністрації, брав участь у виборчому процесі та був зареєстрований кандидатом на місцевих виборах 2020 року. Однак, всупереч частини четвертої статті 10 Закону № 889-VIII, не повідомив в одноденний строк голову обласної державної адміністрації про реєстрацію себе як кандидата в депутати.
10. 19 листопада 2020 року на підставі вказаної службової записки головою Кіровоградської ОДА прийнято розпорядження №768-р, яким відкрито дисциплінарне провадження стосовно порушення керівником апарату обласної державної адміністрації ОСОБА_1 чинного законодавства України, утворено дисциплінарну комісію Кіровоградської обласної державної адміністрації з розгляду дисциплінарних справ, визначено строк здійснення дисциплінарного провадження 45 днів, відсторонено на час здійснення дисциплінарного провадження керівника апарату обласної державної адміністрації ОСОБА_1 від виконання його посадових обов`язків.
11. 17 грудня 2020 року дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Кіровоградської ОДА внесено подання голові Кіровоградської ОДА, яким запропоновано притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього такий вид дисциплінарного стягнення як попередження про неповну службову відповідність (пункт 3 частини першої статті 66 Закону № 889-VIII).
12. 17 грудня 2020 року позивача ознайомлено із результатами оцінювання його службової діяльності у 2020 році. За результатами виконання завдань ОСОБА_1 виставлено наступні бали: завдання №1 - 3 бали, завдання №2 - 2 бали, завдання №3 - 2 бали, завдання №4 - 2 бали, завдання №5 - 2 бали, середній бал оцінювання - 2,2.
13. 21 грудня 2020 року розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від №339-к затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 у 2020 році.
14. 24 грудня 2020 року розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №353-к позивача звільнено з посади керівника апарату Кіровоградської обласної державної адміністрації 28 грудня 2020 року відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону №889-VIII на підставі розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 21 грудня 2020 року №339-к "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 у 2020 році".
15. 28 грудня 2020 року головою Кіровоградської ОДА прийнято розпорядження №39-вс "Про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність". Згідно із вказаним розпорядженням позивача визнано винним у вчиненні дисциплінарного проступку, який полягає у його бездіяльності щодо виконання вимог частини четвертої статті 10 Закону № 889-VIII (неповідомлення голови обласної державної адміністрації про реєстрацію себе кандидатом в депутати в одноденний строк), та кваліфікується як невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця за пунктом 8 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII.
16. Позивач, вважаючи протиправними висновок щодо оцінювання результатів його службової діяльності у 2020 році, розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації про накладення дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність та про його звільнення із займаної посади, звернувся з позовом до суду.
III.ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
18. Приймаючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що оцінювання службової діяльності керівника апарату Кіровоградської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 відбулось відповідно до вимог Закону № 889-VIII, з дотриманням процедури, визначеної Порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640 (далі - Порядок №640), а тому висновок за результатами оцінювання службової діяльності позивача є правомірним. Також суд першої інстанції вказав, що відповідач правомірно звільнив ОСОБА_1 із займаної посади на підставі пункту 3 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, оскільки за результатами оцінювання службової діяльності у 2020 році позивач отримав негативну оцінку.
19. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове про часткове задоволення позовних вимог.
19.1. Визнано протиправним і скасовано розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №39-вс від 28 грудня 2020 року "Про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність".
19.2. Визнано протиправним і скасовано розпорядження Кіровоградської обласної державної адміністрації №353-к від 24 грудня 2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 ".
19.3. Поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Кіровоградської обласної державної адміністрації з 28 грудня 2020 року.
19.4. Стягнуто з Кіровоградської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 28 грудня 2020 року по 07 грудня 2021 року.
19.5. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
20. Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №339-к від 21 грудня 2020 року про звільнення позивача прийнято передчасно, а тому оскаржуваний наказ підлягає скасуванню. Зазначено, що оцінки, виставлені за результатами оцінювання виконання позивачем завдань, є необ`єктивними, відповідач підійшов формально до виставлення балів. Окрім того в оскаржуваному рішенні зазначено, що відповідач із порушенням вимог Закону №889-VIII наклав 28 грудня 2020 року на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення (попередження про неповну службову відповідність) та не врахувавши, що останній 28 грудня 2020 року був звільнений із посади та втратив статус державного службовця.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
21. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Кіровоградська ОДА звернулась із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року.
22. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
23. Відповідач у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував абз. другий пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових крижок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N58, без урахування висновку Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 15 вересня 2020 року у справі №817/1478/18.
24. Також скаржник вказав про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини четвертої статті 10 Закону № 889-VIII, пункту 3 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, а також пункту 39 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2017 року №640 щодо застосування критеріїв виставлення балів за результатами щорічного оцінювання службової діяльності державних службовців.
25. Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву, передбаченого статтею 338 КАС України.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
26. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначено Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу».
28. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 3 Закону №889-VIII дія цього Закону поширюється на державних службовців місцевих державних адміністрацій.
29. Відповідно до частин першої-третьої статті 5 Закону №889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
30. Згідно із частиною четвертою статті 10 Закону №889-VIII у разі реєстрації державного службовця кандидатом у депутати Центральною виборчою комісією, виборчими комісіями, сформованими (утвореними) в установленому порядку, він зобов`язаний в одноденний строк письмово повідомити про це керівника державної служби.
Державному службовцю за його заявою надається відпустка без збереження заробітної плати на час участі у виборчому процесі. Зазначена відпустка надається за рішенням керівника державної служби з дня його повідомлення про участь у виборчому процесі і до дня його завершення відповідно до виборчого законодавства.
31. Згідно зі статтею 44 Закону №889-VIII результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.
Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.
Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.
За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).
Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.
Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.
Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.
32. Статтею 64 Закону №889-VIII встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
33. Згідно зі статтею 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарними проступками, зокрема, є: невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (пункт 5); невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця (пункт 8).
34. Приписами частини першої статті 66 Закону №889-VIII встановлено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
35. Відповідно до частин третьої - сьомої статті 66 Закону №889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.
Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.
За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
36. Згідно зі статтею 77 Закону №889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).
У разі виявлення за результатами розгляду ознак кримінального чи адміністративного правопорушення суб`єкт призначення зобов`язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу.
37. Пунктом 3 частини першої статті 87 Закону №889-VIII визначено, що підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.
38. Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначає Закон України від 09 квітня 1999 року № 586-XIV «Про місцеві державні адміністрації» (далі - Закон № 586-XIV).
39. Частиною третьою статті 44 Закону № 586-XIV визначено, що апарат місцевих державних адміністрацій очолює керівник, який призначається на посаду головою місцевої державної адміністрації в порядку, передбаченому законодавством про державну службу.
40. Пунктами 2, 3 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640 (далі - Порядок №640), передбачено, що метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри.
Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.
41. Відповідно до пункту 7 Порядку №640 оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
42. Пунктами 9,10 Порядку №640 визначено, що оцінювання проводиться поетапно:
-визначення завдань і ключових показників;
-визначення результатів виконання завдань;
-затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).
Завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.
Визначення завдань і ключових показників для заступників керівників здійснюється після визначення завдань і ключових показників для їх керівників.
Визначені державному службовцю завдання і ключові показники зберігаються в його особовій справі, а їх копії - у державного службовця та його безпосереднього керівника.
43. Відповідно до пункту 16 Порядку №640 висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року.
Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, ознайомлює відповідного державного службовця із затвердженим висновком у порядку, визначеному Законом України "Про державну службу".
44. Згідно із пунктом 39 Порядку №640 оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період.
Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.
45. Пунктами 41, 47, 49 Порядку №640 передбачено, що висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.
У разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.
Висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця.
Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.
46. Пунктом 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за N 110; далі - Інструкція №58)) передбачено, що запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.
VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
47. Частинами першою - третьою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1,4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
48. Враховуючи вимоги та обґрунтування касаційної скарги, перегляд оскаржуваного судового рішення буде здійснюватися Верховним Судом в межах доводів касаційної скарги.
49. Спірні правовідносини виникли з приводу звільнення та накладення дисциплінарного стягнення на керівника апарату Кіровоградської ОДА.
50. В оскаржуваному рішенні суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо протиправності розпоряджень голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 24 грудня 2020 року №353-к «Про звільнення ОСОБА_1 » (далі - Розпорядження №353-к), від 28 грудня 2020 року №39-вс «Про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність» (далі - Розпорядження №39-вс).
Щодо звільнення ОСОБА_1 колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
51. Законом № 889-VIII визначено, що однією з підстав для звільнення державного службовця за ініціативою суб`єкта призначення є отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання його службової діяльності.
52. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 грудня 2020 року Розпорядженням №353-к ОСОБА_1 звільнено з посади керівника апарату Кіровоградської обласної державної адміністрації у зв`язку з отриманням ним негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності за 2020 рік.
53. Аналіз наведених правових норм свідчить, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри, виявлення потреби у професійному навчанні.
54. Так, оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
55. Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.
56. Таким чином, за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
57. Водночас, за приписами частини сьомої статті 44 Закону № 889-VIII висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.
58. Отже, виходячи зі змісту наведеної норми, предметом оскарження в судовому порядку може бути саме висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця.
59. Аналогічний правовий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 27 жовтня 2021 року у справі № 640/31884/20, від 30 листопада 2021 року у справі 260/1834/19, від 04 квітня 2023 року у справі № 600/102/22-а.
60. Судами встановлено, що 12 травня 2020 року позивач був ознайомлений із ключовими показниками результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» на 2020 рік. Під час кваліфікаційного оцінювання ним було виконано п`ять завдань щодо:
1. здійснення керівництва апаратом обласної державної адміністрації;
2. створення професійної державної служби та забезпечення діяльності апарату обласної державної адміністрації кваліфікованими і високопрофесійними та компетентними працівниками;
3. оптимізація чисельності та структури обласної державної адміністрації та районних державних адміністрацій області;
4. досягнення високого рівня доброчесності та етичної поведінки працівників апарату обласної державної адміністрації;
5. координація роботи колегіальних органів (комісій, рад тощо).
61. За результатами виконання завдань позивачу як керівнику апарату Кіровоградської ОДА виставлено наступні бали: завдання №1 - 3 бали, завдання №2 - 2 бали, завдання №3 - 2 бали, завдання №4 - 2 бали, завдання №5 - 2 бали, середній бал оцінювання - 2,2.
62. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставлені балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку.
63. Ця правова позиція була сформована Верховним Судом у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 480/4987/19, а у подальшому підтримана Верховним Судом у постановах від 03 серпня 2021 року у справі № 120/78/20-а, від 27 жовтня 2021 року у справі №640/31884/20, від 9 листопада 2022 року у справі № 380/25524/21.
64. Слід також зазначити, що відповідність спірного висновку в частині оцінки результатів службової діяльності позивача, наведеним у частині другій статті 2 КАС України критеріям, може бути надано лише на підставі аналізу дотримання учасниками процедури оцінювання цієї процедури, зокрема на предмет обґрунтованості виставленої державному службовцю (позивачу) оцінки на основі розрахунку середнього балу за виконання кожного визначеного завдання.
65. Вказана правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі №600/102/22-а.
66. Верховний Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні суд апеляційної інстанції встановив, що оцінювання службової діяльності позивача відбулось відповідно до вимог Закону №889-VIII, з дотриманням процедури, визначеної Порядком №640, а тому висновок за результатами оцінювання службової діяльності позивача, затверджений розпорядженням голови Кіровоградської ОДА №339-к від 21 грудня 2020 року (далі - Висновок), є правомірним, з огляду на що правові підстави для його скасування відсутні.
67. Таким чином, встановивши законність проведення процедури оцінювання державного службовця, відповідність Висновку вимогам Закону №889-VIII та Порядку №640, суд визнав обґрунтованість виставлених балів державному службовцю та не повинен був надавати оцінку обґрунтованості виставлених балів при перевірці законності Розпорядження №353-к.
68. Верховний Суд наголошує, що застосування судом апеляційної інстанції приписів Порядку №640 без врахування вищенаведених висновків Верховного Суду, призвело до неправильного тлумачення та застосування цих правових норм.
69. Враховуючи положення пункту 3 частини першої статті 87 Закону №889-VIII та законність Висновку про негативну оцінку ОСОБА_1 , у відповідача були наявні правові підстави для його звільнення.
70. Щодо накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 колегія суддів зазначає наступне.
71. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 грудня 2020 року Розпорядженням №39-вс на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність (пункт 3 частини першої статті 66 Закону №889-VIII) за бездіяльність щодо виконання вимог частини четвертої статті 10 Закону №889-VIII.
72. Приписами частини четвертої статті 10 Закону №889-VIII встановлено обов`язок державного службовця, у разі реєстрації кандидатом у депутати, повідомити про це свого керівника в одноденний строк.
73. Відповідно до постанови Київської міської територіальної виборчої комісії від 25 вересня 2020 року №45 ОСОБА_1 зареєстровано кандидатом у депутати Київської міської ради в єдиному багатомандатному та у територіальному виборчому окрузі №10.
74. Отже, 26 вересня 2020 року позивач повинен був повідомити керівника про свою участь у виборчому процесі. Судами встановлено відсутність доказів письмового повідомлення позивачем голови Кіровоградської обласної державної адміністрації про вищенаведену реєстрацію у вказаний строк.
75. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновку, що ОСОБА_1 виконав приписи частини четвертої статті 10 Закону №889-VIII, оскільки в період з 25 вересня 2020 року по 03 жовтня 2020 року перебував у відпустці по навчанню, а повідомив свого керівника 04 жовтня 2020 року - у перший робочий день після відпустки, шляхом подання заяви про надання неоплачуваної відпустки на період участі у виборчому процесі.
76. Проте, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що частиною четвертою статті 10 Закону №889-VIII чітко визначено строк повідомлення державним службовцем свого керівника про участь у виборчому процесі, враховуючи швидкоплинність виборчого процесу, законодавцем визначено найкоротший строк для такого повідомлення - 1 день.
77. Отже, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушено вимоги частини четвертої статті 10 Закону №889-VIII, оскільки він не повідомив голову обласної державної адміністрації про реєстрацію себе як кандидата в депутати у визначений законодавством строк.
78. Також суд апеляційної інстанції вказав, що позивач з 28 грудня 2020 року був звільнений з посади, яку обіймав та втратив статус державного службовця, а отже відповідач не міг 28 грудня 2020 року виносити Розпорядження №39-вс про накладення дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.
79. Однак, Верховний Суд не погоджується із вказаним висновком, оскільки судом апеляційної інстанції не застосовано пункт 2.27 Інструкції № 58 із врахуванням правового висновку Верховного Суду, сформованого у постанові від 15 вересня 2020 року у справі №817/1478/18.
80. Відповідно до частин першої, п`ятої статті 241-1 Кодексу законів про працю України строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.
81. Відповідно до пункту 2.27 Інструкції №58 днем звільнення вважається останній день роботи.
82. Враховуючи, що в спірному Розпорядженні №39-вс вказано, що ОСОБА_1 звільнено 28 грудня 2020 року, колегія суддів приходить до висновку, що 28 грудня 2020 року був останнім днем роботи позивача, а тому у цей день у відповідача були наявні підстави для накладення дисциплінарного стягнення.
83. Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку щодо правомірності розпоряджень голови Кіровоградської ОДА від 24 грудня 2020 року №353-к «Про звільнення ОСОБА_1 », від 28 грудня 2020 року №39-вс «Про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність».
84. Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
85. За встановлених обставин у справі, Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції. Рішення суду першої інстанції відповідає закону і скасовано судом апеляційної інстанції помилково.
86. З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року і залишити в силі рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року.
VIІ. СУДОВІ ВИТРАТИ
87. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341 345 349 352 356 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Кіровоградської обласної державної адміністрації - задовольнити.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року у справі №320/388/21- скасувати, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року - залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді О.В. Калашнікова
М.В. Білак
О.А. Губська