ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 320/4378/22

адміністративне провадження № К/990/24685/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу № 320/4378/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосервіс Груп» до Виконавчого комітету Боярської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Комунальне підприємство «Громада» Боярської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосервіс Груп» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2023 (суддя Шевченко А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2023 (головуючий суддя Єгорова Н. М., судді Федотов І. В., Чаку Є. В.),

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Екосервіс Груп» (далі - ТОВ «Екосервіс Груп», Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Виконавчого комітету Боярської міської ради (далі також відповідач), в якому просило визнати незаконним та скасувати рішення від 31.03.2022 № 1/1 «Про розірвання договору в односторонньому порядку на надання послуг з вивезення побутових відходів на території Боярської міської територіальної громади».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство зазначало, що відповідач всупереч вимогам чинного законодавства безпідставно прийняв рішення про розірвання в односторонньому порядку договору про надання послуг із вивезення побутових відходів на території Боярської міської територіальної громади, оскільки неналежне виконання зобов`язань за цим договором пов`язане зі збройною агресією та введенням на території України воєнного стану.

Як стверджував позивач, у зв`язку з активними бойовими діями на території села Горенка Бучанського району Київської області, де знаходиться ТОВ «Екосервіс Груп» зі своєю матеріально-технічною базою, останнє було змушене майже повністю зупинити свою господарську діяльність.

Товариство вказувало на те, що відповідно до сертифікату Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а тому позивач не міг належним чином та в повній мірі надавати послуги з вивезення побутових відходів на території міста Боярка, що відповідно до частини першої статті 611, статті 617 Цивільного кодексу України звільняє його від відповідальності, свідчить про передчасність та незаконність складених актів про неналежне виконання договору від 25.03.2022, від 26.03.2022, від 28.03.2022 та подальше його розірвання в односторонньому порядку відповідачем.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2023, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що за результатами конкурсу між Виконавчим комітетом Боярської міської ради та ТОВ «Екосервіс Груп» укладено договір від 11.04.2020 № 85 «Про надання послуг з вивезення побутових відходів на території міста Боярка».

Положеннями згаданого договору передбачено, що договір може бути достроково розірваним за згодою сторін, а також внаслідок односторонньої відмови від договору замовника, яка допускається у разі систематичного порушення виконавцем його умов (не менш як три порушення, встановлені за результатами контролю, проведеного замовником чи уповноваженими органами державного нагляду (контролю) (пункт 7.2 Договору). Одностороння відмова замовника від договору допускається, зокрема, у разі вчинення виконавцем таких порушень: недотримання графіка вивезення побутових відходів; невиконання вимог законодавства про відходи, санітарних норм і правил, Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, актів замовника, рішень конкурсної комісії (пункт 7.3 Договору).

Суди попередніх інстанцій установили, що підставами для прийняття спірного рішення про розірвання договору в односторонньому порядку відповідачем визначено пункти 7.2, 7.3 договору від 11.04.2020 № 85, що також підтверджується рішенням комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій в Боярській міській територіальній громаді від 29.03.2022, затверджене протоколом № 4, актами про неналежне виконання умов договору від 25.03.2022, 26.03.2022 та 28.03.2022.

Суди зауважили, що розірвання договору в односторонньому порядку має здійснюватися у виняткових випадках, із дотримання відповідного порядку, коли неможливо іншим способом досягти результату чи захистити інтереси держави, суспільства, громадянина на безпечне довкілля.

У межах спірних правовідносин суди констатували, що приватноправові інтереси виконавця послуг щодо отримання доходу є менш значущими у порівнянні з суспільними інтересами громади на регулярне вивезення побутових відходів.

Суди першої та апеляційної інстанцій відхилили посилання Товариства на засвідчення Торгово-промисловою палатою України того, що військова агресія є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), оскільки таке затвердження форс-мажорних обставин у силу статті 906 Цивільного кодексу України може звільнити виконавця від завданих замовнику збитків у разі невиконання або неналежного виконання договору про надання послуг.

Водночас це не забороняє відповідачу розірвати договір в односторонньому порядку, у випадку порушення умов цього договору.

У підсумку суди попередніх інстанцій урахували, що позивач не заперечує факти неможливості надання послуг із вивезення відходів та невиконання умов укладеного договору, планував відновити надання таких послуг лише з 01.05.2022; відповідач, у свою чергу, засвідчив факти порушення умов договору у встановленому законодавством України порядку, та дійшли висновку, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені положеннями законодавства, тож є правомірним та скасуванню не підлягає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2023 року Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2023, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач зазначає про те, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що неналежне виконання договору, на підставі чого відповідачем було оформлено акти від 25.03.2022, від 26.03.2022 та від 28.03.2022, відбулося внаслідок об`єктивних обставин непереборної сили, які не залежали від позивача, а саме військової агресії проти України.

Доводить, що факт оформлення вищезазначених актів є складовою відповідальності позивача за договором від 11.04.2020 № 85 «Про надання послуг з вивезення побутових відходів на території міста Боярка». Водночас Товариство вжило всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, що відповідно до приписів частини першої статті 614 та статті 617 Цивільного кодексу України звільняє його від відповідальності.

Позивач зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, а саме: чи є підставою для дострокового розірвання договору внаслідок односторонньої відмови від договору замовника через систематичне порушення виконавцем його умов, якщо такі порушення сталися внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), якими є військова агресія проти України.

Також Товариство доводить, що на період наявності форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), яким є військова агресія проти України, частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» надає виконавцю відстрочку від обов`язку виконання умов договору, оскільки форс-мажорні обставини об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Верховного Суду від 30.08.2023 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ «Екосервіс Груп» на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Виконавчий комітет Боярської міської ради подав відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалені у справі судові рішення - без змін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням Виконавчого комітету Боярської міської ради від 09.04.2020 № 20/1 позивача визначено виконавцем послуг з вивезення побутових відходів для всієї категорії споживачів на території міста Боярка строком на п`ять років.

11.04.2020 між Виконавчим комітетом Боярської міської ради та ТОВ "Екосервіс Груп" укладено договір № 85 "Про надання послуг з вивезення побутових відходів на території міста Боярка" (далі - Договір № 85).

З 24.02.2022 позивачем послуги з вивезення побутових відходів надавались із порушенням умов договору, що не заперечується останнім.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 21.03.2022 № 14/2, яким просив надати дизельне паливо (у кількості 50 л на 1 автотранспортний засіб) та мастильні матеріали (60 л гідравлічного мастила в місяць на 1 автомобіль та 10 л мастила для двигуна на 1 автомобіль) для спецтранспорту підприємства з вивезення твердих побутових відходів на території міста Боярка, фінансування для розрахунку з ТОВ "Укрвторенергоресурс" 153 500,00 грн та матеріальну допомогу працівникам, які безпосередньо виконують свої обов`язки під час введеного в Україні воєнного стану в складі 6 осіб, на суму 100 000,00 грн.

Розпорядженням міського голови Боярської міської ради від 25.03.2022 № 02-03/39-1 створено комісію з виявлення фактів порушення умов договору про надання послуг з вивезення побутових відходів на території м. Боярка.

Згідно з додатком до розпорядження від 25.03.2022 № 02-03/39-1 до складу комісії увійшли: заступник міського голови, начальник відділу інфраструктури та житлово-комунального господарства, начальник управління розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства, заступник начальника КП "БГВУЖКГ" з благоустрою, депутати Боярської міської ради.

Зазначеною комісією складені акти з фотофіксацією від 25.03.2022, 26.03.2022 та 28.03.2022, відповідно до яких зафіксовано, що з прибудинкової території будинків за адресами: вул. Б. Хмельницького, 76, 80 та прилеглих будинків по вул. Молодіжна, 18 А, 20 (акт від 25.03.2022); вул. Білогородська, 17, 19А (акт від 26.03.2022), вул. Сєдова, 9, 11, 13 (акт від 28.03.2022) побутові відходи не вивозяться згідно графіку, що призвело до накопичення побутових відходів у контейнерах та навколо них. Санітарний стан прилеглої території незадовільний та несе пряму екологічну загрозу та загрозу життю, здоров`ю мешканців.

28.03.2022 представником позивача отримано лист Виконавчого комітету Боярської міської ради від 28.03.2022 № 02-10/1161 про участь у роботі комісії, яким відповідач повідомив позивача про те, що 29.03.2022 о 12:00 год відбудеться засідання з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій в Боярскій міській територіальній громаді. Також відповідач просив направити відповідального представника Товариства для участі в роботі комісії.

Листом від 29.03.2022 № 29/2 позивач повідомив відповідача, що у зв`язку з активними бойовими діями на території с. Горенка він змушений був тимчасово зупинити свою господарську діяльність і не має можливості за укладеним договором надавати послуги з вивезення побутових відходів на території міста Боярка. Після закінчення активних бойових дій підприємство продовжуватиме виконувати свої зобов`язання за договором від 11.04.2020 № 85.

Згідно з протоколом засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій в Боярській міській територіальній громаді від 29.03.2022 № 44 на засіданні комісії заслухано заступника директора ТОВ "Екосервіс Груп" Кухарця В. А., який зазначив, що у зв`язку з військовими діями, які ведуться на території України та, зокрема, в с. Горенка Київської області, офісне приміщення ТОВ "Екосервіс Груп", ангари та техніка пошкоджені, товариство не має доступу до обладнання та техніки, відсутня можливість заправляти автотранспорт та виплачувати заробітну плату, а також здійснювати оплату за сміттєзвалище.

За результатами роботи комісії вирішено з метою уникнення екологічної катастрофи на території м. Боярка розірвати в односторонньому порядку договір, укладений між ТОВ "Екосервіс Груп" та Виконавчим комітетом Боярської міської ради.

Рішенням Виконавчого комітету Боярської міської ради від 31.03.2022 № 1/1 вирішено розірвати з 01.04.2022 в односторонньому порядку договір від 11.04.2022 № 85, укладений між Виконавчим комітетом Боярської міської ради та ТОВ "Екосервіс Груп" щодо надання послуг з вивезення побутових відходів на території м. Боярка, за системне порушення умов даного договору; визначено виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території Боярської територіальної громади (враховуючи м. Боярку) КП "Громада" Боярської міської ради до моменту проведення конкурсу з визначення виконавця послуг щодо вивезення побутових відходів на території громади після завершення воєнних дій.

Листом від 22.04.2022 № 1 позивач звернувся до міського голови міста Боярки, яким просив відповідно до частини сьомої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зупинити дію рішення виконавчого комітету Боярської міської ради від 31.03.2022 № 1/1 та винести зазначене питання на розгляд Боярської міської ради, оскільки Товариство готове з 01.05.2022 продовжити надавати послуги з вивезення побутових відходів на території міста Боярка відповідно до договору від 11.04.2020 № 85.

Відповідач залишив без розгляду лист від 22.04.2022 №1.

Уважаючи незаконним рішення Виконавчого комітету Боярської міської від 31.03.2022 № 1/1 "Про розірвання договору в односторонньому порядку на надання послуг з вивезення побутових відходів на території Боярської міської територіальної громади", Товариство звернувся до суду з позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частин першої, другої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, заперечення відповідача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Підпунктами 6, 23 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що до повноважень виконавчих органів міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку належить вирішення питань поводження з побутовими відходами та визначення на конкурсних засадах суб`єктів господарювання, що здійснюють у межах певної території надання послуг з вивезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

Згідно із частиною третьою статті 35-1 Закону України від 05.03.1998 № 187/98-ВР «Про відходи» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон втратив чинність 09.07.2023 на підставі Закону від 20.06.2022 № 2320-IX) виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабміну Міністрів України від 16.11.2011 № 1173 затверджений Порядок проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2023 N 918 (далі - Порядок №1173), згідно з пунктом 30 якого організатор конкурсу протягом не більш як п`яти робочих днів з дня проведення конкурсу вводить у дію відповідним актом рішення конкурсної комісії щодо визначення переможця конкурсу на певній території населеного пункту, межі якої були визначені умовами конкурсу, та зазначає строк, протягом якого виконавець має право надавати такі послуги, але не менш п`ять років.

Пунктом 31 Порядку № 1173 установлено, що з переможцем конкурсу протягом десяти календарних днів після прийняття конкурсною комісією рішення укладається договір на надання послуг з вивезення побутових відходів на певній території населеного пункту відповідно до типового договору.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070 затверджені Правила надання послуг з поводження з побутовими відходами, відповідно до яких послуги з поводження з побутовими відходами надаються суб`єктом господарювання, визначеним органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах в установленому законодавством порядку виконавцем послуг з вивезення побутових відходів.

Так, за результатами конкурсу рішенням Виконавчого комітету Боярської міської ради від 09.04.2020 № 20/1 ТОВ "Екосервіс Груп" визначено виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території міста Боярка строком на п`ять років, а 11.04.2020 укладено Договір № 85, який за своєю суттю є адміністративним договором.

Відповідно до пункту 1.1 Договору № 85 виконавець зобов`язується надавати послуги з вивезення побутових відходів на території міста Боярка, а замовник зобов`язується виконати обов`язки передбачені цим договором.

Згідно з пунктом 3.1 Договору № 85 замовник має право, зокрема: вимагати від виконавця забезпечення безперервного надання послуг з вивезення побутових відходів відповідно до графіка вивезення побутових відходів, а також вимог законодавства про відходи, санітарних норм і Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою Кабміну України від 10.12.2008 № 1070, умов цього договору, актів замовника та рішень конкурсної комісії (підпункт 1); у разі безпідставного припинення виконавцем надання послуг з вивезення побутових відходів (більше 3-х днів), замовник має право розірвати даний договір та призначити в установленому порядку іншого виконавця з вивезення побутових відходів на території, визначеній цим договором (підпункт 4).

Пунктом 3.2 Договору № 85 передбачено, що замовник зобов`язується, зокрема: погодити графік вивезення побутових відходів, розроблений виконавцем відповідно до встановлених вимог (підпункт 1); розглядати звернення виконавця з приводу надання послуг з вивезення побутових відходів та виконання умов цього договору (підпункт 5); здійснювати відповідно до законодавства контроль за належною організацією обслуговування споживачів виконавцем (підпункт 6).

Відповідно до пункту 5.2 Договору № 85 сторони звільняються від відповідальності за цим договором у разі настання обставин непереборної сили (дії надзвичайних ситуацій техногенного, природного або екологічного характеру), що унеможливлює його виконання.

Пунктом 7.2 Договору № 85 встановлено, що договір може бути достроково розірваним за згодою сторін, а також внаслідок односторонньої відмови від договору замовника, яка допускається у разі систематичного порушення виконавцем його умов (не менш як три порушення, встановлені за результатами контролю, проведеного замовником чи уповноваженими органами державного нагляду (контролю).

Одностороння відмова замовника від договору допускається, зокрема, у разі вчинення виконавцем таких порушень: недотримання графіка вивезення побутових відходів; невиконання вимог законодавства про відходи, санітарних норм і правил, Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, актів замовника, рішень конкурсної комісії; залучення до роботи на маршрутах водіїв, що не пройшли відповідної підготовки; незабезпечення виконавцем належного контролю за технічним станом транспортних засобів; якщо виконавець перебуває у стані ліквідації, його визнано банкрутом або порушено провадження у справі про його банкрутство (пункт 7.3 Договору № 85).

Під час судового розгляду встановлено, що підставами для розірвання Договору № 85 в рішенні від 31.03.2022 № 1/1 зазначено статтю 188 Господарського кодексу України, частину третю статті 651 Цивільного кодексу України, статтю 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пункти 7.2, 7.3 договору від 11.04.2020 № 85, рішення комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій в Боярській міській територіальній громаді від 29.03.2022 № 44, акти про неналежне виконання договору від 25.03.2022, 26.03.2022 та від 28.03.2022.

У касаційній скарзі Товариство доводить, що у відповідача не було підстав для розірвання договору шляхом односторонньої відмови від нього, оскільки неналежне виконання умов договору зумовлене виключно настанням форс-мажорних обставин, а саме збройної агресії проти України.

Надаючи оцінку такому доводу позивача, колегія суддів враховує таке.

Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) установлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 598 ЦК зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом

У статті 610 ЦК установлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

У разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом (частина перша статті 615 ЦК).

Стаття 651 ЦК регулює підстави для зміни або розірвання договору.

Так, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть як ставитись в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін (див. постанови Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №910/10233/20, від 01.04.2021 у справі №910/5206/20, від 13.12.2021 у справі №904/2780/19).

Установлені у справі обставини дають підстави для висновку, що договірні відносини, які склалися між сторонами, чітко надають право замовнику (Виконавчому комітету Боярської міської ради) відмовитися від договору за умови систематичного порушення виконавцем (Товариством) умов цього договору (пункт 7.2 розділу «Умови зміни, розірвання, припинення дії цього договору» Договору № 85) .

Факт неналежного надання послуг з вивезення твердих побутових відходів підтверджено відповідачем та не заперечується позивачем. Водночас позивач вважає, що не повинен зазнавати негативних наслідків через неналежне виконання зобов`язання за договором, оскільки такі зумовлені настанням обставин непереборної сили (форс-мажору).

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів (стаття 617 ЦК).

За своєю сутністю цивільно-правова відповідальність означає виникнення у особи обов`язку майнового характеру, якого не було до вчинення правопорушення. У статті 617 ЦК містяться підстави звільнення (випадок, непереборна сила) саме від відповідальності за порушення зобов`язання, а не за виконання договірного зобов`язання. Тому стаття 617 ЦК не може бути застосована як підстава, що виключає виконання договірного зобов`язання (див. постанову Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 757/58385/16-ц).

Касаційний суд зауважує, що на рівні норм ЦК законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності. Проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з врахуванням принципу свободи договору.

Очевидно, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати, зокрема:

застосування конструкції форс-мажору в своїх відносинах (на які випадки поширюється форс-мажор, які правові наслідки існування форс-мажору (наприклад, право на зміну чи розірвання договору);

чим підтверджується форс-мажор;

чи впливає існування форс-мажору на виконання цивільно-правового зобов`язання, яке виникло на підставі такого договору;

як позначається існування форс-мажору на строках виконання цивільно-правового зобов`язання, яке виникло на підставі договору.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан в Україні строком на 30 діб з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє по сьогодні.

Частиною другою статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.

Торгово-промисловою палатою України було оприлюднено лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким повідомлено, що військова агресія проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).

Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору (тобто від нарахування штрафів/пені), але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань. Тобто, необхідно довести зв`язок між невиконанням зобов`язань та воєнними діями в Україні.

Як свідчить зміст Договору № 85, положення останнього не містять будь-яких застережень щодо неможливості розірвання договору в односторонньому випадку при існуванні форс-мажору, відтак суд апеляційної інстанції цілком справедливо звернув на це увагу.

Тобто, відповідач реалізував своє право розірвати договір шляхом односторонньої відмови від нього, належним чином довівши наявність необхідного юридичного факту для такої реалізації. При цьому відсутні підстави стверджувати, що така одностороння відмова від договору була застосована як відповідальність за неналежне виконання позивачем зобов`язання.

Колегія суддів також визнає необґрунтованими доводи позивача про те, що Виконавчий комітет Боярської міської ради в межах спірних правовідносин повинен був надати відстрочку від виконання зобов`язання за договором з огляду на те, що форс-мажорні обставини об`єктивно унеможливлюють виконання цих зобов`язань.

Так, предметом Договору № 85 були послуги з вивезення побутових відходів на території м. Боярка.

Згідно з положеннями статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Відповідно до пункту а) частини першої статті 3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" одним з основних принципів охорони навколишнього природного середовища є пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності.

Отже, закріплений обов`язок держави забезпечувати екологічну безпеку і підтримувати екологічну рівновагу на території України у взаємозв`язку з закріпленим в законі принципом щодо обов`язковості додержання екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності дає підстави для висновку про наявність прямого державного інтересу у забезпеченні реалізації зазначених положень. З метою мінімізації ризиків та зменшення негативних наслідків від недотримання зазначених положень, державні органи повинні діяти у найкоротші строки, оскільки порушення вимог екологічної безпеки може призвести до некерованих незворотних наслідків.

Статтею 5 Закону України «Про відходи» визначено, що основними принципами державної політики у сфері поводження з відходами є пріоритетний захист навколишнього природного середовища та здоров`я людини від негативного впливу відходів, забезпечення ощадливого використання матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів, науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства щодо утворення та використання відходів з метою забезпечення його сталого розвитку.

До основних напрямів державної політики щодо реалізації зазначених принципів належить, зокрема, забезпечення повного збирання і своєчасного знешкодження та видалення відходів, а також дотримання правил екологічної безпеки при поводженні з ними.

Ураховуючи зазначене вище, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що в межах спірних правовідносин розірвання договору в односторонньому порядку має здійснюватися у виняткових випадках, із дотримання відповідної процедури, коли неможливо іншим способом досягти результату чи захистити інтереси держави, суспільства, громадянина на безпечне довкілля. У цьому випадку приватноправові інтереси виконавця послуг щодо отримання доходу є менш значущими у порівнянні з суспільними інтересами громади на регулярне вивезення побутових відходів.

У цьому контексті слід зауважити, що надання Товариству відстрочки від виконання зобов`язань щодо вивезення твердих побутових відходів беззаперечно негативно вплинуло б на екологічну ситуацію для громади м. Боярки, що є недопустимим, особливо в умовах воєнного стану.

Позивач безпідставно вказує на те, що норма частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» надає відстрочку від виконання зобов`язань за договором, оскільки такий довід зумовлений неправильним трактуванням вказаної норми.

Так, згадана норма розкриває суть форс-мажорних обставин та деталізує перелік останніх. Як уже було зазначено вище, існування форс-мажору є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язання та не надає автоматичної відстрочки від виконання останнього, якщо законом чи договором не передбачено протилежне.

Також колегія суддів зауважує, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункти 1, 3, 5, 6, 8 частини другої статті 2 КАС).

З урахуванням установлених у справі обставин та наведеного правового регулювання, колегія суддів визнає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про законність рішення Виконавчого комітету Боярської міської ради від 31.03.2022 № 1/1 «Про розірвання договору в односторонньому порядку на надання послуг з вивезення побутових відходів на території Боярської міської територіальної громади».

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову ґрунтується на правильному правозастосуванні, у зв`язку із чим рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2023 слід залишити без змін.

Керуючись статтями 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосервіс Груп» залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі № 320/4378/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.В. Тацій Т.Г. Стрелець С.Г. Стеценко