ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10 січня 2024 року

справа №320/4936/23

адміністративне провадження № К/990/41410/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

cуддів - Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві

на окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2023 року (судді: Бєлова Л. В., Аліменко В. О., Безименна Н. В.)

у справі №320/4936/23

за позовом Підприємства об`єднання громадян «Інватехно»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

УСТАНОВИВ:

У березні 2023 року Підприємство об`єднання громадян «Інватехно» (далі - ПОГ «Інватехно», позивач у справі), звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі), у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 07 грудня 2022 року №00355560704;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо суми бюджетного відшкодування, заявленого Підприємством об`єднання громадян «Інватехно» в податковій декларації з податку на додану вартість від 13 квітня 2022 року за звітний (податковий) період березень 2022 рік, реєстраційний номер: 9046200706.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 03 квітня 2023 року адміністративний позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 07 грудня 2022 року №00355560704.

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо суми бюджетного відшкодування, заявленого Підприємством об`єднання громадян «Інватехно» в податковій декларації з податку на додану вартість від 13.04.2022 за звітний (податковий) період березень 2022 рік, реєстраційний номер: 9046200706. У задоволенні вимоги про стягнення понесених витрат на правничу допомогу - відмовлено.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 08 листопада 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року задовольнив частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року змінив у мотивувальній частині, зазначивши, що підставами для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 07 грудня 2022 року № 00355560704 є доводи, викладені у цій постанові Шостого апеляційного адміністративного суду. В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року - залишив без змін.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року апеляційну скаргу Підприємства об`єднання громадян «Інватехно» на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року - задоволено повністю, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року - задоволено частково. Додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року скасовано. Постановлено нове додаткове рішення, яким у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо суми бюджетного відшкодування, заявленого Підприємством об`єднання громадян «Інватехно» в податковій декларації з податку на додану вартість від 13 квітня 2022 року за звітний (податковий) період березень 2022 рік, реєстраційний номер: 9046200706 - відмовлено. Заяву Підприємства об`єднання громадян «Інватехно» про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу - задоволено. Стягнуто з Головного управління ДПС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Підприємства об`єднання громадян «Інватехно» судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції в сумі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 коп.

Також Шостий апеляційний адміністративний суд 08 листопада 2023 року виніс окрему ухвалу, якою довів до відома особисто в. о. начальника Головного управління ДПС у м. Києві Твердохлєб Марину Юріївну, в. о. Голови Державної податкової служби України Кірієнко Тетяну Павлівну, Офіс Генерального прокурора про виявлені судом обставини для вжиття відповідних заходів реагування. Зазначив, що про результати розгляду окремої ухвали та вжиті заходи письмово проінформувати Шостий апеляційний адміністративний суд у місячний термін з дня отримання окремої ухвали.

Суд апеляційної інстанції під час розгляду справи № 320/4936/23 допитав в якості свідків головного державного інспектора Головного управління ДПС у м. Києві Сергія Шпака, заступника начальника відділу Головного управління ДПС у м. Києві Дмитра Адаменка та директора ПОГ «Інватехно» Васильченко В. В. стосовно обставин проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПОГ «Інватехно», зокрема, стосовно запиту контролюючого органу про необхідність надання первинних та бухгалтерських документів, його змісту, факту надання документів, їх повноту тощо.

На підставі матеріалів справи та отриманих свідчень суд апеляційної інстанції установив, що Головним управлінням ДПС у м. Києві при проведенні податкової перевірки ПОГ «Інватехно» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2022 року у податковій декларації з податку на додану вартість сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а саме перевіряючими посадовими особами - головним державним інспектором Головного управління ДПС у м. Києві Сергієм Шпаком та заступником начальника відділу Головного управління ДПС у м. Києві Дмитром Адаменко платнику податків було вручено запит про надання документів, у відповідь на який підприємством безпосередньо у приміщенні податкового органу (незважаючи на те, що мала місце виїзна перевірка, яка мала бути реалізована за місцезнаходженням платника) було надано 15 томів первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів (оборотно-сальдові відомості, аналізи рахунків, копії банківських виписок, копії видаткових накладних, копії товарно-транспортних накладних, копії договорів з контрагентами, копії платіжних доручень, акти виконаних робіт, копія експертизи КНДІСЕ, накладні на передачу готової продукції).

Однак, замість здійснення перевірки, дослідження та аналізу наданих документів, посадові особи Головного управління ДПС у м. Києві Сергій Шпак та Дмитро Адаменко жоден із наданих позивачем документів в акті перевірки не відобразили та не проаналізували, склавши акт перевірки лише на підставі акта про ненадання документів, в якому зазначили перелік ніби-то не наданих підприємством документів, в той час як частина із вказаних документів не запитувалась податковим органом, а частина була надана у складі 15 томів переданої документації, але жоден з наданих по суті предмету перевірки документів інспекторами не був досліджений, проаналізований та описаний в акті.

Складений посадовими особами акт перевірки від 16 листопада 2022 року №38100/26-15-07-04-02/42560747 не містить ані обставин фінансово-господарської діяльності платника податків, ані фактів виявлених порушень податкового та іншого законодавства, ані посилання на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством та які були надані позивачем контролюючому органу під час перевірки, що своєю чергою вказує на те, що перевірка фактично не була проведена, оскільки жоден документ, наданий платником на підтвердження правомірності відображення при декларуванні за березень 2022 року у податковій декларації з податку на додану вартість сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість не був досліджений контролюючим органом.

Суд апеляційної інстанції в окремій ухвалі зазначив, що у судовому засіданні апеляційного суду особи, які проводили перевірку та представники податкового органу, які супроводжували справу в суді, крім некваліфікованого посилання на юридичні факти та їх довільне трактування, не навели жодного нормативно-обґрунтованого правового пояснення спірних правовідносин, що вказує на неналежне і абсолютно безвідповідальне виконання службовими і посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві, які проводили податкову перевірку, своїх обов`язків, що є неприпустимим у силу покладених на такі органи завдань.

За висновком суду апеляційної інстанції така свавільна поведінка при проведенні перевірки, допущена посадовими особами, які уповноважені представляти Державу, абсолютне ігнорування законодавчих приписів та посадових обов`язків нівелює суть здійснення податкового контролю, ставить під сумнів як професійний рівень працівників податкового органу, який очевидно потребує, зокрема, вивчення порядку проведення податкових перевірок, та свідчить про свідоме невиконання особами покладених на них обов`язків, що в подальшому спричиняє втрату бюджетних коштів на відшкодування неправомірних дій таких осіб.

Не погодившись з окремою ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року податковий орган 8 грудня 2023 року подав касаційну скаргу на це рішення, в якій просить його скасувати.

Верховний Суд ухвалою від 18 грудня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, витребував з суду першої інстанції справу №320/4936/23.

09 січня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Аналізуючи положення зазначеної статті відповідач стверджує, що окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунені ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням представлених адміністративним процесуальним законом засобів.

Окрема ухвала виноситься судом у зв`язку з виявленням під час судового розгляду справи порушення законності з боку, зокрема, суб`єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом розв`язання спору по суті.

За висновком скаржника, у справі, що розглядається, в основу висновків суду апеляційної інстанції про наявність підстав для постановлення окремої ухвали фактично покладено позицію про начебто неврахування Головним управлінням ДПС у м. Києві наданих первинних документів під час перевірки та не дослідження первинних документів наданих під час перевірки, що мало наслідком прийняття податкового-повідомлення рішення.

Відповідач вважає, що оскаржувана окрема ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає закріпленій Кодексом адміністративного судочинства України меті ухвалення такого процесуального судового рішення. Зазначений судовий акт не сприяє будь-якому припиненню правопорушення та/або відновленню порушеного права ПОГ «Інватехно», що не може бути забезпечене вирішенням спору по суті. Натомість, виявлені за наслідками розгляду адміністративної справи порушення, допущені контролюючим органом щодо проведеної перевірки усунені при вирішенні адміністративного спору шляхом задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення. Підстави для додаткового реагування судом на такі порушення у спосіб постановлення окремої ухвали відсутні.

Додатково скаржник звертає увагу на те, що у винесеній окремій ухвалі суд не зазначив закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах заявлених вимог, Верховний Суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України зокрема передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 324 КАС України суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.

Відповідно до частини першої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (частина друга статті 249 КАС України).

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно (частина третя статті 249 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 249 КАС України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання (частина п`ята статті 249 КАС України).

Отже, окрема ухвала має на меті усунення виявлених у процесі розгляду адміністративного позову порушень закону та є підставою для розгляду питання щодо відповідальності винних осіб, вона може стосуватись будь-якого суб`єкта, зокрема й того, який не бере участь у справі.

Таким чином, окрема ухвала Ї це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.

Необхідність її винесення зумовлена завданнями адміністративного судочинства Ї захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.

За цих обставин слід зазначити, що суд має право, а не зобов`язаний постановити окрему ухвалу. Проте, враховуючи особливий статус суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов`язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону.

Підставою для окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час саме судового розгляду конкретної справи встановлено певне правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити (службова недбалість, зловживання владою тощо).

Аналізуючи викладене, обов`язковими умовами для винесення окремої ухвали є порушення закону чи іншого нормативно-правового акту із чітким зазначенням такої норми та обґрунтування у чому саме полягає таке порушення.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що суд апеляційної інстанції вказав на вимоги, встановлені статтею 83 ПК України, які не дотримані працівниками контролюючого органу під час проведення перевірки. Зокрема, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

Крім того, суд апеляційної інстанції констатував, що службовими особами податкового органу під час проведення перевірки проігноровано норми Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727 (в редакції, чинній станом на дату проведення перевірки).

Так, згідно з пунктом 3 Розділу ІІ Порядку акт документальної перевірки має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного законодавства, законодавства з єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податкове, валютне та інше законодавство, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи).

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

Обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.

Відповідно до пункту 4 Розділу ІІІ Порядку описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається так:

1) результати документальної перевірки дотримання податкового законодавства групуються за окремими видами податків, зборів відповідно до затвердженого плану (переліку питань) перевірки. У цій частині акта (довідки) документальної перевірки відображаються задекларовані платником податків у податковій та іншій звітності показники, результати перевірки цих показників та робиться відповідний запис щодо встановлення або невстановлення порушень. При цьому до акта (довідки) документальної перевірки у разі потреби додаються відповідні аналітичні таблиці. Крім того, наводяться дані про наявність та результати перевірки пільг, наданих відповідно до законів (код пільги, на яку суму і на який податок, збір отримано пільги з розбивкою за роками в межах звітних періодів, що перевіряються);

2) у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

- викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

- викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з первинними документами, бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

- зазначити інформацію щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документи та інформацію, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформацію щодо наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності платника податків;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та/або бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів, документів податкового та/або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

- у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

- у разі відмови платника податків, посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків, посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;

- у разі надання платником податків, посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.

Посадові особи контролюючого органу зобов`язані забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функції, забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень, тощо (пункт 21.1 статті 21 Податкового кодексу України).

Суд апеляційної інстанції зазначив, що при проведенні позапланової виїзної перевірки ПОГ «Інватехно» відповідач як суб`єкт владних повноважень не дотримався наведених вище приписів, а акт перевірки від 16 листопада 2022 року №38100/26-15-07-04-02/42560747 не містить опису та аналізу наданих позивачем для перевірки первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів в обсязі п`ятнадцяти томів, висновків за результатом дослідження господарських операцій та їх відображення в податковій звітності, переліку контрагентів за спірний період, натомість містить лише висновок про ненадання позивачем запитуваних контролюючим органом документів та відмову у заявленому бюджетному відшкодуванні з огляду на ненадання до перевірки документів, що підтверджують формування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду доводи касаційної скарги про те, що в окремій ухвалі суд не зазначив закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Колегія суддів Верховного Суду визнає, що суд апеляційної інстанції під час розгляду справи, з посиланням на конкретні факти, підтверджені доказами, а також на пояснення свідків, установив безвідповідальне виконання службовими і посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві, які проводили податкову перевірку, своїх обов`язків.

З огляду на недобросовісне ставлення працівників податкового органу до своїх посадових обов`язків внаслідок порушення закону в частині порядку проведення податкових перевірок та належного виконання трудових обов`язків суд апеляційної інстанції вбачав підстави для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності відповідних осіб та вважав за необхідне довести до відома особисто в. о. начальника Головного управління ДПС у м. Києві Твердохлєб Марини Юріївни, в. о. Голови Державної податкової служби України Кірієнко Тетяни Павлівни про виявлені судом обставини для вжиття належних заходів реагування.

Також суд апеляційної інстанції врахував долучений Головним управлінням ДПС у м. Києві лист Офісу Генерального прокурора від 17 липня 2023 року № 31/2/1-51938-22 (т. 20 а. с. 6), за яким Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001401 від 13 жовтня 2022 року за фактами систематичних порушень податкового законодавства суб`єктами підприємницької діяльності, які вчиняються за попередньою змовою зі службовими особами Державної податкової служби України за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України. З огляду на це суд вважав за необхідне довести до відома Офісу Генерального прокурора про виявлені судом обставини при проведенні Головним управлінням ДПС у м. Києві податкової перевірки Підприємства об`єднання громадян «Інватехно».

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та зазначає, що доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Отже, суд апеляційної інстанції шляхом постановлення окремої ухвали відреагував на виявлену під час розгляду справи свавільну поведінку посадових осіб при проведенні перевірки, які уповноважені представляти Державу, на ігнорування ними законодавчих приписів та посадових обов`язків. Оскільки виявлені судом порушення стосуються виконання посадовими особами податкового органу своїх професійних (службових) обов`язків (на етапі проведення перевірки, до прийняття рішення, яке є предметом оскарження в межах цієї справи) і не можуть бути усунені судом самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням представлених адміністративним процесуальним законом засобів, суд апеляційної інстанції обрав належний спосіб для реагування.

Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду не встановила порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 КАС України).

Керуючись статтями 249 324 328 329 331 341 349 350 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2023 року у справі №320/4936/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді Л. І. Бившева

В. В. Хохуляк