ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 320/5770/22
адміністративне провадження № К/990/39049/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 320/5770/22
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олан Агро» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду (суддя: С. М. Лапій) від 12 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: І. В. Федотов, Н. М. Єгорова, Є. О. Сорочко) від 20 червня 2023 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ТОВ «ОЛАН АГРО» (далі - позивач, ТОВ «ОЛАН АГРО», Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС, відповідач, скаржник, контролюючий/податковий орган), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31 травня 2021 року № 00106511808, яким завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 2 485 407 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ухвалено на підставі висновків, які не відповідають вимогам податкового законодавства та фактичним показникам податкового обліку позивача.
3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС від 31 травня 2021 року № 00106511808.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 21 листопада 2023 року ГУ ДПС повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
5. Після усунень недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2023 року клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження - задоволено. Поновлено ГУ ДПС строк на касаційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року у справі № 320/5770/22. Відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
6. 08 січня 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому, позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить закрити касаційне справі. У разі відмови у закритті касаційного провадження, в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
6.1 Суд касаційної інстанції вважає, що підстави для закриття касаційного провадження у цій справі відсутні, оскільки, як вбачається зі змісту ухвали Верховного Суду від 26 грудня 2023 року, підстави, з яких було відкрито касаційне провадження у цій справі, потребували ретельної перевірки Верховним Судом, що не могло бути здійснено на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження, а тому клопотання ТОВ «ПБМ ГАЗ» задоволенню не підлягає.
7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «ОЛАН АГРО» зареєстровано платником податку на додану вартість 01 серпня 2021 року, види діяльності за КВЕД: 46.21- Оптова торгівля зерном, необробленим тютюновим насінням і кормами для тварин.
9. Позивачем подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за лютий 2021 року, яка прийнята податковим органом, що підтверджується квитанціями № 1 від 22 березня 2021 року та № 2 від 22 березня 2021 року.
10. Відповідачем прийнято пакет документів та звіт без зауважень, що підтверджує факт правильності показників, вказаних в поданій податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року, у тому числі і у Додатку № 2 Таблиця 1 податкової декларації з податку на додану вартість.
11. Згодом, податковим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ОЛАН АГРО» за лютий 2021 року, за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 06 квітня 2021 року № 4707/10-36-18-08, яким встановлено порушення позивачем пункту 46.1 статті 46 та пункту 47.1.1 статті 47 пункту 200.1, абз. «в» пункту 200.4 статті 200 ПК України, підпункту 4 пункту 5 розділу V наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», у зв`язку з чим відповідно до пункту 54.3 статті 54 та пункту 200.14 статті 200 ПК України ТОВ «ОЛАН АГРО» по декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 невірно визначено звітний (податковий) період, у якому виникло від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
12. На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 травня 2021 року № 00106511808, яким завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 2 485 407 грн.
13. Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його до ДПС України.
14. Рішенням про результати розгляду скарги ДПС України від 06 червня 2022 скаргу ТОВ «ОЛАН АГРО» залишено без розгляду.
15. Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду за захистом своїх прав.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку, що позивачем не було допущено порушень положень пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України стосовно формування податкового кредиту та декларування суми від`ємного значення, яке враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у декларації за лютий 2021 року. Висновки в акті камеральної перевірки не відповідають дійсності та суперечать фактичним обставинам.
17. Судами зауважено, що допущена описка щодо звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення, жодним чином не вплинула на правильність розрахунку суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у декларації за лютий 2021 року. Крім того, правомірність декларування позивачем суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у декларації за лютий 2021 року повністю підтверджується первинними документами.
18. Роблячи такі висновки, зокрема, Київський окружний адміністративний суд в рішенні від 12 вересня 2022 року послався на аналогічну правову позицію, яка викладена і в постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 812/1294/17, від 28 серпня 2018 року у справі № 810/2744/13-а, від 10 вересня 2019 року у справі № 826/11818/13-а, від 15 червня 2020 року у справі № 440/17/19.
19. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
20. З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), - якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
21. У поданій касаційній скарзі скаржник зауважує, що суди попередніх інстанцій застосовуючи пункти 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, пункт 6 розділу III, підпункти 4, 5 пункту 5 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 (далі - Порядок № 21), дійшли до помилкового висновку, що допущена описка щодо звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення, жодним чином не вплинула на правильність розрахунку суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у декларації за лютий 2021 року.
22. На думку відповідача, не відображення у податковій декларації показників, що були вказані у деклараціях минулих періодів або відображення їх неправильно, не можна вважати арифметичною помилкою (опискою), яка не впливає на фінансовий результат.
Не визначення (невірне визначення/відображення) звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду має наслідком невідповідність данних декларації з ПДВ в частині задекларованої суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) з даними, задекларованими у відповідних рядках Додатку 2 (розшифровка виникнення »від`ємного значення).
При заповненні Додатка 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість застосовується принцип хронології формування від`ємного значення, згідно з яким податкові зобов`язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення від найдавнішого до найновішого, а в графах 2-3 вказується звітний (податковий період) у якому виникла сума від`ємного значення ПДВ.
Тобто платником при заповненні Додатка 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ має бути обов`язково відображено звітний (податковий) період у якому виникло від`ємне значення (із звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом).
23. Також контролюючий орган стверджує, що суди в оскаржуваних рішеннях безпідставно посилалися на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11 вересня 2018 року у справі № 810/3697/16, від 12 червня 2018 року у справі № 812/1294/17, від 15 червня 2020 року у справі № 440/17/19, від 10 вересня 2019 року у справі № 826/11818/13-а, від 03 травня 2018 року у справі № 820/4177/17, від 31 липня 2018 року у справі № 824/2675/14-а, адже вказані справи не є аналогічними даній справі, а тому вважає про наявність підстав для перегляду оскаржуваних рішень у касаційному порядку з метою формування правового висновку Верховного Суду щодо застосування пункт 200.1, пункт 200.4 статті 200 ПК України, пункту 6 розділу III, підпункти 4, 5 пункту 5 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, із врахуванням обставин даної справи.
24. У цілому, скаржник наводить доводи, аналогічні доводам відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, здійснює виклад обставин справи, шляхом відтворення частини акта перевірки, цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваним судовим рішенням, а тому повторного зазначення не потребують.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
26. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
27. Пунктом 20.1.4 статті 20 ПК України ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, да ПК України) встановлено право контролюючих органів проводити перевірки платників податків.
28. Згідно з пунктом 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
29. Відповідно до пункту 49.2 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
30. Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
31. Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
32. Відповідно до положень статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
33. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
34. Згідно з пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
35. Системний аналіз норм, які визначають порядок камеральної перевірки та які діяли на час проведення перевірки контролюючим органом в межах спірних правовідносин, свідчить про те, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.
36. Аналогічна правова позиція вже висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 06 грудня 2023 року у справі № 812/430/18, від 06 березня 2024 року у справі № 803/815/18.
37. Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 ПК України.
38. Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
39. За положеннями пункту 200.2 статті 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.
40. Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
41. Аналіз наведених норм свідчить, що сума від`ємного значення визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту цього ж звітного (податкового) періоду і враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі, розстроченого або відстроченого відповідно до норм ПК), а в разі відсутності податкового боргу платник ПДВ має право заявити до відшкодування за рахунок бюджету фактично сплачену постачальнику (постачальникам) товару (послуг) суму податку в ціні за придбаний товар (послуги) (в межах від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту) чи зарахувати (задекларувати) цю суму до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. При цьому сума податкового кредиту, яка враховується при визначенні суми бюджетного відшкодування, формується за рахунок сум податку, які фактично сплачені платником постачальнику (постачальникам) товару (послуг) у попередніх звітних (податкових) періодах або до Державного бюджету України.
42. Самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшувати (збільшувати) суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми ПДВ на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний лише у разі, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення сум його податкових зобов`язань, бюджетного відшкодування або від`ємного значення, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
42. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем на виконання вимог Податкового кодексу України вибрано вірну форму декларації, заповнено всі графи, своєчасно її подано, а ГУ ДПС прийнято податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками, що підтверджується квитанціями № 1 від 22 березня 2021 року та № 2 від 22 березня 2021 року.
44. Отже, податковим органом прийнято пакет документів та звіт без зауважень, що підтверджує факт правильності показників, вказаних в поданій податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року, у тому числі і у Додатку № 2 Таблиця 1 податкової декларації з податку на додану вартість. У Доданку № 2 таблиці 1 позивачем не вказано лише податкового періоду, щодо інших показників помилок ніяких немає та відповідач не зазначає.
45. Згодом, під час проведення камеральної перевірки, відповідачем виявлено, що Товариством помилково не зазначено податковий період, в якому виникло від`ємне значення.
46. Так, відповідно до акту перевірки відповідачем встановлено, що відхилення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) складає 2 485 407 грн, при цьому за даними платника зазначено сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (податкового) періоду складає 2 485 407 грн.
47. Судами попередніх інстанцій досліджені та проаналізовані дані податкових декларацій Товариства з податку на додану вартість за попередні періоди, а саме за жовтень, листопад, грудень 2020 року, січень, лютий 2021 року та встановлено, що сума від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду виникла не в лютому 2021 року, як зазначено в акті камеральної перевірки від 06 квітня 2021 року, а в попередніх періодах, а саме жовтні 2020 року у розмірі 853 387,00 грн, у листопаді 2020 року у розмірі 682 966,00 грн, у грудні 2020 року у розмірі 782 854,00 грн, у січні 2021 року у розмірі 74 437,00 грн, у лютому 2021 року у розмірі 91 763, 00 грн на час оплати митних платежів до державного бюджету під час здійснення імпортних господарських операцій, які зараховані як податковий кредит з податку на додану вартість.
48. Вказане свідчить про те, що висновки в акті камеральної перевірки не відповідають дійсності та суперечать фактичним обставинам.
49. Слід звернути увагу на те, що, зокрема, судом першої інстанції було ретельно досліджено проведені позивачем у спірний період господарські операції, в тому числі оплату митних платежів, які супроводжували виконання даних операцій. При цьому, скаржник жодним чином не спростовує та не заперечує реальність господарських операцій позивача ні під час апеляційного розгляду справи ні під час касаційного перегляду судових рішень.
50. Судами також встановлено, що сума митних платежів за жовтень 2020 року, листопад 2020 року, грудень 2020 року, січень 2021 року та листопад 2021 року сплачена позивачем за весь період у розмірі 3 929 200, 00 грн. Тобто, це сума грошових коштів за вказані періоди, яка формує (складає) від`ємне значення, яке включено до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, та яка сформована з дотриманням вимог Податкового кодексу України та відображена в декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року.
51. Отже, позивачем у процесі здійснення ним господарської діяльності сформовано правомірно податковий кредит у розмірі 2 485 407,00 грн за жовтень 2020 року на суму 8 53 387,00 грн, за листопад 2020 року на суму 682 966,00 грн, за грудень 2020 року на суму 782 854, 00 грн, за січень 2021року на суму 74 437,00 грн, за листопад 2021 року на суму 91 763,00 грн.
52. Колегія суддів звертає увагу, що актом перевірки не встановлено неправильності розрахунку суми від`ємного значення з податку на додану вартість. Єдиним аргументом скаржника на протязі усього розгляду справи, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення, є помилкове не зазначення у податковій декларації податкового періоду, у якому виникло від`ємне значення. Тобто, в даному випадку, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, має місце лише некоректне заповнення зазначеного рядка.
53. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що допущена описка щодо звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення, жодним чином не вплинула на правильність розрахунку суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у декларації за лютий 2021 року.
54. Крім того, правомірність декларування позивачем суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у декларації за лютий 2021 року повністю підтверджується первинними документами. Перевіркою навіть не встановлено порушень відображення показників у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації за лютий 2021 року, арифметичних чи методологічних помилок при проведенні розрахунків зазначених у ній показників.
55. За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивачем не було допущено порушень положень пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України стосовно формування податкового кредиту та декларування суми від`ємного значення, яке враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у декларації за лютий 2021 року.
56. Доводи ж касаційної скарги наведеного не спростовують та не узгоджуються із правовим регулюванням спірних правовідносин, позицію щодо чого неодноразово висловлював Верховний Суд, а підстави, наведені скаржником для касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій, не є такими, що відповідають вимогам пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України
57. Отже, за наведених у цій постанові мотивів, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, підстави для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень відсутні.
58. В контексті встановлених обставин у цій справі, суд касаційної інстанції визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
59. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Олан Агро» про закриття касаційного провадження - відмовити.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року у справі № 320/5770/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов