ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2020 року

Київ

справа №320/6466/18

адміністративне провадження №К/9901/27110/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Київського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Головенка О.Д. від 22.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Федотова І.В., суддів: Літвінової Н.М., Сорочка Є.О. від 06.08.2019

у справі № 320/6466/18

за позовом ОСОБА_1

до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області та виконуючого обов`язки Ірпінського міського голови Попсуй Анастасії Вікторівни

про визнання бездіяльності неправомірною

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Ірпінської міської ради Київської області, в якому просив визнати неправомірною бездіяльність при підготовці та проведенні громадських обговорень містобудівної документації «Оновлення генерального плану міста Ірпінь» та громадських слухань «Оновлення генерального плану міста Ірпінь», які відбулися 30.11.2018.

2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 за заявою позивача судом було проведено заміну відповідача з Ірпінської міської ради Київської області на Виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області (далі також - відповідач 1) та залучено у якості другого відповідача виконуючого обов`язки Ірпінського міського голови Попсуй Анастасію Вікторівну (далі також - в.о. Ірпінського міського голови Попсуй А.В., відповідач 2).

3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.03.2019, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019, у задоволенні позову відмовлено.

4. 26.09.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.03.2019 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019, в якій він просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

5. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.

6. Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

7. 03.12.2019 від представника відповідачів Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області та виконуючого обов`язки Ірпінського міського голови Попсуй Анастасії Вікторівни - Савенко Р.В. до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якій просить у задоволенні такої відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.11.2018 у актовому залі Ірпінської міської ради, який знаходиться по вулиці Шевченка, 2-а у місті Ірпінь Київської області, було проведено громадські слухання «Оновлення генерального плану міста Ірпінь», організатором яких була Ірпінська міська рада в особі виконуючого обов`язки міського голови - секретаря ради Попсуй Анастасії Вікторівни .

9. Під час громадських слухань було зареєстровано 345 громадян, можливість перебування такої кількості громадян в актовому залі Ірпінської міської ради є реальною.

10. Оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні відбулося одночасно з повідомленням про проведення громадських слухань в місті Ірпінь щодо врахування інтересів під час розроблення проекту містобудівної документації «Оновлення генерального плану м. Ірпінь, Київської області» на офіційному сайті, а також в газеті «Про Ірпінь» (спеціальний випуск від 26.10.2018).

11. Розгляд заяв та пропозицій, наданих в період громадських обговорень містобудівної документації «Оновлення генерального плану м. Ірпінь Київської області», оформлено протоколом і опубліковано на офіційному сайті 27.11.2018.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

12. Позивач в обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що відповідачами громадські слухання щодо оновлення генерального плану міста були проведені з порушенням вимог Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555, у зв`язку з тим, що повідомлення про проведення громадських слухань розміщено не у строки, встановленні діючим законодавством. Така бездіяльність відповідача, на думку позивача, порушує його права як члена територіальної громади під час ініціювання та проведення заходів з підготовки загальноміських громадських слухань під час розроблення проекту містобудівної документації «Оновлення генерального плану міста Ірпінь Київської області».

13. Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що повідомлення про проведення громадських слухань обговорення містобудівної документації «Оновлення генерального плану міста Ірпінь» розміщено вчасно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачами було надано до суду докази, які підтверджують факт повідомлення громади міста Ірпінь про проведення громадських слухань вчасно та у передбаченому законом порядку, та такі докази є достатніми та належними засобами щодо повідомлення громади про проведення громадських слухань.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

15. Позивач не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що газета «Про Ірпінь», у якій було розміщено повідомлення про проведення громадських слухань, хоч і виходить на місцевому рівні та має свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації, однак не є офіційним друкованим виданням Ірпінської міської ради, яким станом на 26.10.2018 був «Ірпінський вісник». В розміщеному відповідачем повідомленні не опубліковані жодні матеріали та не вказано про громадські обговорення, які повинні передувати громадським слуханням. Помилковим є посилання суду першої інстанції на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №463/1230/16-а, оскільки у такій іде мова про опублікування повідомлення у комунальному засобі масової інформації, а у даному випадку таке опубліковано у приватному засобі масової інформації. Судами попередніх інстанцій взято до уваги прінтскрін з офіційного веб-сайту Ірпінської міської ради, наданий представником відповідачів, та проігноровано прінтскрін, який долучався позивачем.

16. У відзиві на касаційну скаргу представник відповідачів зазначив, що твердження позивача про відсутність публікацій на офіційному веб-сайті Ірпінської міської ради не відповідають дійсності і позивачем не надано жодного доказу, що підтверджує такі факти. 22.10.2018 між Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Бренд» (Виконавець) було укладено Попередній договір №685/1 на висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування в міській газеті. Згідно з даним договором виконавець брав на себе обов`язок по висвітленню повідомлення про проведення громадських слухань в м. Ірпінь під час розроблення проекту містобудівної документації «Оновлення генерального плану міста Ірпінь Київської області». Відповідно до умов Попереднього договору №685/1 від 26.10.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Бренд» було здійснено опублікування повідомлення про проведення громадських слухань в м. Ірпінь щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту містобудівної документації «Оновлення генерального плану міста Ірпінь Київської області» у газеті «Про Ірпінь» №1 (10) від 26.10.2018. Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа Бренд» є засновником газети «Про Ірпінь». Законом України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» усі друковані ЗМІ, засновані органами державної влади чи місцевого самоврядування, впродовж 2016-2018 року мали бути реформовані. На момент оприлюднення проекту містобудівної документації відбувався процес роздержавлення офіційного видання Ірпінської міської ради газети «Ірпінський вісник», його засновник Комунальне підприємство «Ірпінський вісник» Ірпінської міської ради перебувало у стані припинення, яке завершилося 19.11.2018, коли було зареєстровано припинення комунального підприємства та зареєстровано його правонаступника Приватне підприємство «Медіа-центр «Дієслово». Це також враховувалося відповідачами при обранні засобів масової інформації для опублікування повідомлення про скликання громадських слухань. Громадські слухання (обговорення), які відбулися 30.11.2018, були проведені з дотриманням усіх норм чинного законодавства. Відповідачем було дотримано вимог пунктів 4-5 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні при скликанні та проведенні громадських слухань.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даного спору та виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.

18. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

19. Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

20. Норми матеріального права у цій справі Суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

21. Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

22. Частиною першою статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

23. Статтею 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.(…)

Замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.

Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні(…).

Порядок проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України.

24. На виконання статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Кабінет Міністрів України постановою від 25.05.2011 №555 затвердив Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні (далі також - Порядок), яким визначено механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі також - містобудівна документація).

25. Згідно з вимогами пункту 3 Порядку (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи покладено обов`язок оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації; узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення); оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

26. Пунктом 4 Порядку (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

27. Положеннями пункту 5 Порядку № 555 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити: 1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; 2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; 3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; 4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; 5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; 6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; 7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо). Осіб, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, призначає орган місцевого самоврядування. Зазначені особи є відповідальними за автентичність проектів містобудівної документації.

28. Відповідно до пункту 6 Порядку (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для подання пропозицій до проектів містобудівної документації відповідному органу місцевого самоврядування є повідомлення про початок процедури їх розгляду.

29. Відповідно до пунктів 7, 8 порядку № 555 повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; юридичні особи, об`єкти нерухомого майна яких розташовані на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях; представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію; народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад. Пропозиції, подані особами, не визначеними пунктом 7 цього Порядку, або подані після встановленого органом місцевого самоврядування строку, залишаються без розгляду.

30. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.

31. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються шляхом оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, надання особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

32. Даний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.06.2018 у справі №826/4504/17, від 14.08.2018 у справі №695/725/15-а, від 19.06.2019 у справі №815/1884/18.

33. Як встановлено судами, оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні відбулося одночасно з повідомленням про проведення громадських слухань у місті Ірпінь щодо врахування інтересів під час розроблення проекту містобудівної документації «Оновлення генерального плану м. Ірпінь, Київської області» на офіційному сайті Ірпінської міської ради та у спецвипуску газети «Про Ірпінь» від 26.10.2018, яка виходить на місцевому рівні та має Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації № 21038-10838 від 15.10.2014 (позивачем не заперечується).

34. Колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що здійснення відповідачем у такий спосіб повідомлення громадян про проведення громадських слухань у місті Ірпінь щодо врахування інтересів під час розроблення проекту містобудівної документації «Оновлення генерального плану м. Ірпінь, Київської області» є достатніми та належними засобами щодо повідомлення даної інформації, а тому відхиляє доводи позивача у цій частині.

35. Аналогічна правова позиція в частині визнання належним повідомленням про проведення громадських слухань наявність відповідної публікації у місцевій газеті викладена у постанові Верховного Суду у справі №463/1230/16-а від 19.09.2018, відтак помилковими є доводи позивача, зазначені у касаційній скарзі щодо необґрунтованого посилання суду першої інстанції на дану постанову з тих підстав, що у ній міститься вказівка про належне опублікування повідомлення саме у комунальному засобі масової інформації, до яких газета «Про Ірпінь» не належить.

36. Колегія суддів відхиляє доводи позивача у касаційній скарзі на відсутність в опублікованому відповідачем повідомленні зазначення про проведення громадських обговорень, які повинні передувати громадським слуханням, оскільки громадські слухання є формою громадського обговорення, а не первинним етапом по відношенню до такого.

37. Окрім того, колегія суддів відхиляє посилання позивача на те, що відповідачем у повідомленні не опубліковано жодних матеріалів, оскільки, у такому наявне зазначення, що громадяни мають можливість ознайомитись з матеріалами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного громадських слухань робочі дні з 10 години 00 хвилин до 16 години 00 хвилин за адресою: Київська область, місто Ірпінь, вулиця Шевченка, 2а, про що сам же позивач вказує у касаційній скарзі. Відтак, дані доводи позивача щодо невідповідності повідомлення за своїм змістом вимогам, встановленим Порядком № 555, спростовуються тим, що доступ громадськості до цієї інформації було забезпечено шляхом надання можливості ознайомитись з проектом безпосередньо в приміщенні Ірпінської міської ради.

38. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.06.2018 у справі №826/4504/17, у постанові від 03.04.2019 у справі №509/4722/16-а.

39. Враховуючи викладене вище, колегія суддів Верховного Суду погоджується із судами попередніх інстанцій, які відмовляючи у задоволенні позову, дійшли висновку, про відсутність бездіяльності відповідачів при підготовці та проведенні громадських обговорень містобудівної документації «Оновлення генерального плану міста Ірпінь» та громадських слухань «Оновлення генерального плану міста Ірпінь», які відбулися 30.11.2018.

40. Аналогічна позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 21.06.2018 у справі №826/4504/17, від 03.04.2019 у справі №509/4722/16-а та від 26 квітня 2019 року у справі №826/11046/16, від 19.06.2019 у справі №815/1884/18.

41. Інші аргументи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних рішеннях судів попередніх інстанцій, зводяться до переоцінки доказів щодо обставин справи, які суди встановили у процесі її розгляду. Водночас, за приписами частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

42. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

43. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

44. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

45. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

46. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржених судових рішень відсутні.

47. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

48. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Желєзний

Судді: Я.О. Берназюк

С.М. Чиркін