№ 331/1904/23 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року

м. Київ

справа № 331/1904/23

провадження № 61-17518св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Міністерство юстиції України,

третя особа - Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Міністерства юстиції України та Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України на постанову Запорізького апеляційного суду від 28 листопада 2024 року у складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Гончар М. С., Кочеткової І. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - МЮУ), третя особа - Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - ДніпроНДІСЕ), про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 09 квітня 2019 року вона була призначена на посаду директора ДніпроНДІСЕ згідно із контрактом від 09 квітня 2019 року № 5, укладеним між нею та виконуючим обов`язки Державного секретаря, керівником Секретаріату Державного секретаря МЮУ строком до 08 жовтня 2019 року.

Відповідно до додаткової угоди про продовження терміну дії контракту від 09 квітня 2019 року № 5, укладеної 20 серпня 2019 року - продовжено термін дії вказаного контракту на 5 (п`ять) років - до 08 жовтня 2024 року.

Наказом МЮУ від 21 грудня 2022 року № 5751/5 вищевказаний контракт від 09 квітня 2019 року № 5 було припинено до закінчення терміну його дії у зв`язку із невиконанням нею обов`язків, передбачених законодавством, Статутом ДніпроНДІСЕ, контрактом, та звільнено її із займаної посади на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, пункту 17 контракту.

20 січня 2023 року наказом виконуючого обов`язки директора ДніпроНДІСЕ № 28-к/тр її було звільнено з посади директора з 23 січня 2023 року до закінчення терміну дії контракту у зв`язку з невиконанням обов`язків, передбачених законодавством, Статутом ДніпроНДІСЕ та контрактом, на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, пункту 17 контракту від 09 квітня 2019 року № 5 (зі змінами). Підстава - наказ МЮУ від 21 грудня 2022 року № 5751/5 «Про припинення контракту та звільнення».

Позивачка вважала, що дії МЮУ щодо її звільнення є незаконними та необґрунтованими.

Так, відповідно до повідомлення Департаменту експертного забезпечення правосуддя від 10 листопада 2022 року, на підставі наказу МЮУ від 04 листопада 2022 року № 2800/7, у період з 15 по 18 листопада 2022 року було проведено планову виїзну комплексну перевірку діяльності ДніпроНДІСЕза період з 2020 року по жовтень 2022 року включно. Проте, на її думку, комісія при проведенні вказаної перевірки вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки включила у План перевірки додаткових три напрямки для перевірки, які не були передбачені Порядком проведення перевірок діяльності науково-дослідних установ судових експертиз МЮУ, затвердженого наказом МЮУ від 11 листопада 2019 року № 34475/5 (далі - Порядок проведення перевірок). Тобто перевірку було здійснено фактично незаконно, а її результат, викладений в акті перевірки від 02 грудня 2023 року, було визначено як причину її звільнення з посади. При цьому висновки комісії, що відображені у вказаному акті перевірки, ґрунтуються виключно на припущеннях.

Крім того, відповідно до пункту 5 розділу V Порядку проведення перевірок нею було направлено 13 грудня 2022 року за вих. № 3449/02/2-22 до Департаменту експертного забезпечення правосуддя МЮУ, тобто упродовж п`яти робочих днів з моменту отримання акту перевірки (06 грудня 2022 року), План заходів щодо усунення недоліків, викладених в акті за результатами перевірки діяльності ДніпроНДІСЕ від 02 грудня 2022 року із зазначенням, що заперечення до акту перевірки будуть направлені у термін до 27 грудня 2022 року. Вказаний План заходів щодо усунення недоліків, затверджений наказом ДніпроНДІСЕ від 12 грудня 2022 року № 51-од, та розрахований до виконання на 2 місяці. Проте, до спливу вказаного терміну, тобто 23 січня 2023 року, її було звільнено із займаної посади.

Також своє звільнення вона вважає незаконним з підстав відсутності її вини, а також факту порушення, за яке її звільнено, оскільки в наказі МЮУ від 21 грудня 2022 року № 5751/5 порушення умов контракту не конкретизовані, не підтверджуються належними та допустимими доказами. У наказі міститься лише посилання на пункт 17 контракту (підстави розірвання контракту), передбачені його умовами, але немає мотивування, у чому саме полягає порушення законодавства чи не виконання нею обов`язків, передбачених цим контрактом, які саме умови контракту вона не виконувала чи неналежним чином виконувала, якими доказами це підтверджується та в чому полягає її вина.

МЮУ в наказі від 21 грудня 2022 року № 5751/5 про припинення контракту посилається на акт від 02 грудня 2022 року за результатами перевірки діяльності ДніпроНДІСЕ за період з 2020 року по жовтень 2022 року, однак зазначений акт не є актом індивідуальної дії стосовно неї, оскільки фіксує собою діяльність всієї установи та відповідно посадових та/або службових осіб, а не лише її, як директора установи.

Зазначала, що підстави для звільнення, викладені у пункті 17 вказаного контракту, а саме систематичне порушення директором умов цього контракту, нею не порушувалися, такі порушення не викладені в акті перевірки від 02 грудня 2022 року, а також у наказі МЮУ від 21 грудня 2022 року № 5751/5 про припинення з нею контракту та її звільнення.

Крім того, відповідачем у порушення статті 149 КЗпП України не відбиралися у неї письмові пояснення та її обґрунтування з приводу проведеної перевірки, а також порушені строки притягнення її до дисциплінарної відповідальності, передбачені статтею 148 КЗпП України.

Вказувала, що вона раніше ніколи не притягувалася до дисциплінарної відповідальності, ніяких зауважень та нарікань на її роботу з боку відповідача не було. Навпаки, вона неодноразово нагороджувалася за сумлінну працю, зразкове виконання обов`язків за досягнення у професійній діяльності.

Вказані дії відповідача щодо незаконного її звільнення спричинило для неї моральні страждання та переживання. Через втрату роботи вона та її родина своєчасно не отримали кошти, на які вправі були розраховувати при плануванні свого бюджету. У зв`язку із втратою роботи вона мала докладати додаткових зусиль для організації свого життя, що спричинило розлад здоров`я.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ МЮУ від 21 грудня 2022 року № 5751/5 про припинення контракту від 09 квітня 2019 року № 5 (зі змінами) до закінчення терміну його дії та звільнення її з посади директора ДніпроНДІСЕ на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, пункту 17 контракту;

- визнати протиправним і скасувати винесений на підставі вищевказаного наказу МЮУ від 21 грудня 2022 року № 5751/5 наказ виконуючого обов`язки директора ДніпроНДІСЕ від 20 січня 2023 року № 28-к/тр про її звільнення з посади директора ДніпроНДІСЕ з 23 січня 2023 року до закінчення терміну дії контракту у зв`язку із невиконанням нею обов`язків, передбачених законодавством, Статутом ДніпроНДІСЕ та контрактом, на підставі пункту 8 частини першої частини першої статті 36 КЗпП України, пункту 17 контракту;

- поновити її на посаді директора ДніпроНДІСЕ;

- стягнути з МЮУ на її користь заробітну плату за весь час вимушеного прогулу з 23 січня 2023 року по дату ухвалення судом рішення.

- стягнути з МЮУ на її користь моральну шкоду у розмірі 100 тис. грн та понесені судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 липня 2024 року у складі судді Фісун Н. В. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 , як директор ДніпроНДІСЕ, порушила умови контракту, положення чинного законодавства України, Статуту ДніпроНДІСЕ, що стало підставою для її звільнення. Оспорюваний наказ МЮУ виданий в межах повноважень із зазначенням пункту контракту, що порушений позивачкою, а також дотриманням процедури погодження звільнення, що є підставою для його дострокового розірвання. ОСОБА_1 , підписавши 09 квітня 2019 року контракт, погодилася з його умовами, однак не виконала належним чином покладені на неї обов`язки, тому її звільнення на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства та відповідно до умов контракту.

Щодо позовних вимог про поновлення на роботі, стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та моральної шкоди, то такі позовні вимоги є похідними від позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, тому вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд першої інстанції послався на відповідні правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Запорізького апеляційного суду від 28 листопада 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 липня 2024 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ МЮУ від 21 грудня 2022 року № 5751/5 про припинення контракту від 09 квітня 2019 року № 5 (зі змінами) з директором ДніпроНДІСЕ до закінчення терміну його дії та звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДніпроНДІСЕ22 грудня 2022 року на підставіпункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, пункту 17 контракту.

Визнано протиправним та скасовано винесений на підставі наказу МЮУ від 21 грудня 2022 року № 5751/5 наказ виконуючого обов`язки директора ДніпроНДІСЕ від 20 січня 2023 року № 28-к/тр про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДніпроНДІСЕ з 23 січня 2023 року до закінчення терміну дії контракту у зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 обов`язків, передбачених законодавством, Статутом ДніпроНДІСЕта контрактом, на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, пункту 17 контракту від 09 квітня 2019 року № 5 (зі змінами).

Вважати ОСОБА_1 звільненою за пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строку дії контракту з 09 жовтня 2024 року.

Стягнуто з МЮУ на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20 тис. грн.

У задоволенні решти вимог позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення районного суду та задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив із того, що зі змісту оспорюваного наказу МЮУ від 21 грудня 2022 року № 5751/5 «Про припинення контракту та звільнення» вбачається, що у ньому є посилання на пункти 10, 17 контракту. Проте, вказаний пункт 17 контракту передбачає можливість його розірвання, а припинення контракту передбачено іншим пунктом, а саме пунктом 15 контракту, який в наказі не зазначено. Оспорений наказ МЮУ від 21 грудня 2022 року № 5751/5 «Про припинення контракту та звільнення» не містить посилання на конкретні умови контракту, які позивачка не виконувала чи виконувала неналежним чином та не зазначені конкретні порушення. У пункті 17 контракту, як зазначено вище, визначено чіткі підстави для його розірвання з ініціативи Уповноваженого органу, кожна з яких є окремою та самостійною. Чотири підстави розірвання контракту не залежать одна від одної та не пов`язані між собою. Тоді як пункт 10 контракту носить загальний характер невиконання або неналежне виконання директором своїх обов`язків, які передбачені контрактом.

Оскільки позивачку звільнено з посади за наслідками саме проведення перевірки, то до моменту видання наказу відповідача про припинення контракту та звільнення, мало б минути 2 місяці, які відведені їй для усунення недоліків, встановлених такою перевіркою, що узгоджувалося б з пунктом 17 контракту, як підстава для звільнення у зв`язку з не усуненням відповідних недоліків. Проте, звільнення позивачки відбулося задовго до закінчення двомісячного строку на усунення недоліків встановлених актом від 02 грудня 2022 року. Крім того, МЮУ не враховано листа ОСОБА_1 від 13 грудня 2022 року, направленого на адресу МЮУ, та надісланий План заходів щодо усунення порушень, викладених в акті за результатами перевірки діяльності ДніпроНДІСЕ. У зазначеному листі позивачкою було повідомлено, що План заходів щодо усунення порушень обговорено на засіданні директорату та заперечення до акту перевірки будуть направлені відповідно до вимог пункту 5 Розділу V Порядку проведення перевірок.

Суду не надано належних та достовірних доказів на підтвердження систематичного порушень позивачкою умов контракту, про що свідчить відсутність винесених щодо неї у минулих періодах будь-яких дисциплінарних стягнень, зауважень, тощо та такі систематичні порушення умов контракту не були виявлені в акті перевірки від 02 грудня 2022 року.

В оспорюваному наказі МЮУ від 21 грудня 2022 року № 5751/5 «Про припинення контракту та звільнення» не зазначено, які саме конкретні положення контракту, що стали причиною його дострокового припинення, порушила позивачка, які саме обов`язки чи завдання, передбачені Статутом ДніпроНДІСЕ та контрактом, нею не були виконані або були виконані неналежним чином, та коли саме й які саме конкретні порушення вчинила позивачка, якими доказами вони підтверджуються.

Акт за результатами перевірки від 02 грудня 2022 року не є актом індивідуальної дії стосовно позивачки, оскільки фіксує собою діяльність всієї установи та відповідних посадових та/або службових осіб, а не лише ОСОБА_1 .

Звільнення на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України без формулювання причин невиконання чи неналежного виконання обов`язків, передбачених контрактом, не може вважатися законним без визначення конкретних умов контракту, які не виконував чи неналежним чином виконував працівник, і без встановлення на підставі належних і допустимих доказів допущених ним конкретних порушень.

Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Контракт має строковий характер, тому однією з основних підстав його припинення є закінчення його дії (стаття 21 КЗпП України).

Щодо питання про укладення, продовження та припинення трудових контрактів з керівниками державних підприємств, які належать до сфери управління МЮУ, то ці обставини знаходяться поза компетенцією суду.

У зв`язку з тим, що строк дії контракту закінчився 08 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 не може бути поновлена на попередній посаді.

Дострокове розірвання контракту з ініціативи роботодавця, всупереч закону, дає підстави вважати ОСОБА_1 звільненою з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України, у зв`язку із закінченням строку дії контракту від 09 квітня 2019 року № 5, який додатковою угодою від 20 серпня 2019 року продовжений до 08 жовтня 2024 року, тобто з 09 жовтня 2024 року.

Враховуючи, що незаконні дії відповідача позбавили ОСОБА_1 можливості працювати та призвели до порушення її конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю, тому є підстави для відшкодування позивачці середнього заробітку за весь час її перебування у вимушеному прогулі, починаючи з 23 січня 2023 року по день закінчення строку дії контракту, тобто до 08 жовтня 2024 року, виходячи із середнього заробітку працівника, який визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).

Проте, МЮУ не є відповідальним за нарахування та виплату заробітної плати, оскільки нарахування і виплата заробітної плати позивачці проводилася ДніпроНДІСЕ, який є у справі третьою особою. У зв`язку з цим вимоги позивачки про стягнення з МЮУ середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу задоволенню не підлягають, так як заявлені до неналежного відповідача.

Враховуючи, що звільнення позивачки відбулося з порушенням вимог трудового законодавства України, а наказ про дострокове припинення контракту та звільнення був прийнятий МЮУ, позивачка має право на відшкодування моральної шкоди, як відшкодування понесених нею втрат немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких вона зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси, порушенням нормального способу та укладу свого життя і необхідністю докладання суттєвих додаткових зусиль для відновлення попереднього стану. Виходячи із принципу розумності та справедливості, апеляційний суд вважав за необхідне частково задовольнити вимоги позивачки шляхом стягнення на відшкодування завданої їй моральної шкоди із МЮУ 20 тис. грн, а не 100 тис. грн, як просила позивачка.

Апеляційний суд послався на відповідні правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційних скаргах ДніпроНДІСЕ та МЮУ, кожен окремо, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просять оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, а рішення районного суду залишити у силі.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 січня 2025 року за касаційними скаргами ДніпроНДІСЕ і МЮУ відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали зЖовтневого районного суду м. Запоріжжя. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Клопотання ДніпроНДІСЕ і МЮУ про зупинення виконання (дії) судового рішення задоволено. Виконання (дію) постанови Запорізького апеляційного суду від 28 листопада 2024 року зупинено до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

У березні 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2025 року справу за позовом ОСОБА_1 до МЮУ, третя особа - ДніпроНДІСЕ, про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга МЮУ мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки належним чином не дослідив усіх обставин справи. Апеляційний суд не врахував праві висновки Верховного Суду і Великої Палати Верховного Суду про те, що сторони контракту мають можливість самостійно установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору. Крім того, апеляційний суд не звернув уваги на те, що звільнення позивачки відбулося на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України і таке звільнення не носить характеру дисциплінарного стягнення, а є звільненням за невиконання умов трудового контракту, тому положення статей 148 149 КЗпП України на спірні правовідносини не поширюються.

Підставою для звільнення позивачки стали пункти 10, 17 контракту, а саме неодноразові порушення з її боку, як директора ДніпроНДІСЕ, вимог контракту, положень чинного законодавства, Статуту ДніпроНДІСЕ, наказів МЮУ, що були встановлені за результатами проведеної комплексної перевірки діяльності ДніпроНДІСЕ та відображені в акті перевірки від 02 грудня 2022 року. Статутом ДніпроНДІСЕ та умовами контракту встановлено персональну відповідальність директора НДІСЕ у випадку невиконання чи неналежного виконання нею своїх обов`язків, передбачених законодавством, Статутом ДніпроНДІСЕ, контрактом, що є самостійною підставою для дострокового розірвання контракту з ініціативи Уповноваженого органу управління. Оскільки позивачка погодилася з умовами контракту, у тому числі, з підвищеною відповідальністю за порушення його умов, проте не забезпечила належне виконання покладених на неї обов`язків по управлінню ДніпроНДІСЕ, її звільнення відбулося за наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання, з дотриманням вимог чинного трудового законодавства України на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України.

Апеляційний суд дійшов помилкового висновку щодо відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження невиконання чи неналежного виконання позивачкою своїх обов`язків як директора ДніпроНДІСЕ, оскільки належним чином не оцінив складений за результатами проведеної комплексної перевірки діяльності ДніпроНДІСЕ акт перевірки від 02 грудня 2022 року, а також не врахував показання свідків.

Касаційна скарга ДніпроНДІСЕмотивована тим, що ні позивачка, ні суд апеляційної інстанції не залучив до участі у справі ДніпроНДІСЕ в якості відповідача, тому останнє позбавлене можливості спростувати обставини, які мають преюдиційне значення і які апеляційним судом встановлено в оскаржуваній постанові, а саме щодо нарахування сум середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з ДніпроНДІСЕ. Апеляційний суд належним чином не дослідив усіх обставин справи, не врахував, що позивачкою було допущено порушення умов контракту, Статуту ДніпроНДІСЕ, вимог чинного законодавства та наказів МЮУ, які були виявлені під час проведення комплексної виїзної перевірки та зафіксовані в акті перевірки від 02 грудня 2022 року. Статутом ДніпроНДІСЕ та умовами контракту встановлено персональну відповідальність директора НДІСЕ у випадку невиконання чи неналежного виконання нею своїх обов`язків, передбачених законодавством, Статутом ДніпроНДІСЕ, контрактом, що є самостійною підставою для дострокового розірвання контракту з ініціативи Уповноваженого органу управління. Підписавши контракт, позивачка погодилася з його умовами, у тому числі, з підвищеною відповідальністю за порушення умов контракт, проте не забезпечила належне виконання покладених на неї обов`язків, тому її звільнення відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства України на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У січні 2025 року та у травні 2025 року до Верховного Суду надійшли відзиви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на касаційні скарги МЮУ і ДніпроНДІСЕ, в яких зазначено, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, а доводи касаційних скарг - безпідставними. Звільнення працівника на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України з формулюванням причини, а саме невиконання чи неналежне виконання обов`язків, передбачених контрактом, не може вважатися законним без визначення конкретних умов контракту, які не виконував чи неналежним чином виконував працівник, і без встановлення на підставі належних і допустимих доказів допущених ним конкретних порушень. Апеляційним судом вірно враховано, що при винесені наказу про звільнення відповідачем не конкретизовано, які саме порушення були вчиненні безпосередньо позивачкою, згідно з укладеного із нею контракту, а також не зазначено, якими саме доказами ці порушення підтверджуються, оскільки загальне посилання на невиконання нею відповідних обов`язків не може бути достатньою підставою для її звільнення. Щодо акту перевірки від 02 грудня 2022 року, то відповідачем на підтвердження викладених у ньому обставин не надано жодних доказів. При цьому акт перевірки не є актом індивідуальної дії стосовно позивачки, оскільки фіксує собою діяльність усієї установи та відповідних посадових та/або службових осіб, а не лише ОСОБА_1 .

Посилається на відповідні правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

09 квітня 2019 року між МЮУ та ОСОБА_1 - директором ДніпроНДІСЕ укладено контракт № 5 терміном на шість місяців з 09 квітня 2019 по 08 жовтня 2019, який регулює трудові відносини між Уповноваженим органом та директором (т. 1, а. с. 10-14).

20 серпня 2019 року додатковою угодою про продовження терміну дії контракту з директором ДніпроНДІСЕ від 09 квітня 2019 року № 5 продовжено термін дії контракту на п`ять років по 08 жовтня 2024 року (т. 1, а. с. 15).

Наказом МЮУ від 09 квітня 2019 року № 949/к ОСОБА_1 призначено на посаду директора ДніпроНДІСЕ на умовах контракту (т. 1, а. с. 16).

Наказом МЮУ від 20 серпня 2019 року № 2385/к продовжено термін дії контракту від 09 квітня 2019 року № 5 з ОСОБА_1 по 08 жовтня 2024 року (т. 1, а. с. 17).

Наказом МЮУ від 11 листопада 2019 року № 34475/5 затверджено Порядок проведення перевірок діяльності науково-дослідних установ судових експертиз МЮУ (т. 1, а. с. 33-41).

Листом МЮУ від 04 листопада 2022 року № 2800/7 наказ про проведення перевірки направлено до ДніпроНДІСЕ. Наказ МЮУ від 10 листопада 2022 року № 2893/7 «Про внесення змін до додатка 2 до наказу Міністерства юстиції України від 04 листопада 2022 року № 2800/7» направлено до ДніпроНДІСЕ листом МЮУ від 10 листопада 2022 року № 105322/2893/7/6.1 (т. 1, а. с. 42).

Відповідно до наказу МЮУ від 04 листопада 2022 року № 2800/7 про проведення перевірки діяльності ДніпроНДІСЕнаказано провести планову виїзну комплексну перевірку діяльності ДніпроНДІСЕ за період з 2020 року по жовтень 2022 року включно. Визначити склад комісії для проведення перевірки діяльності ДніпроНДІСЕ. Перевірку провести в термін з 15 по 18 листопада 2022 року (т. 1, а. с. 43).

Додатком 1 до наказу МЮУ від 04 листопада 2022 року № 2800/7 є План проведення перевірки діяльності ДніпроНДІСЕ(за період з 2020 року по жовтень 2022 року включно) (т. 1, а. с. 44).

Додатком 2 до наказу МЮУ від 04 листопада 2022 року № 2800/7 є склад комісії для проведення перевірки діяльності ДніпроНДІСЕ (т. 1, а. с. 45-47).

На підставі наказу МЮУ від 04 листопада 2022 року № 2800/7 у термін з 15 по 18 листопада 2022 року комісією у затвердженому цим наказом складі проведена планова виїзна комплексна перевірка діяльності ДніпроНДІСЕ за період з 2020 року по жовтень 2022 року.

За результатами проведеної планової виїзної комплексної перевірки діяльності ДніпроНДІСЕ комісією складений акт від 02 грудня 2022 року, яким встановлені порушення вимог контракту, положень чинного законодавства, Статуту ДніпроНДІСЕ, наказів МЮУ, невиконання доручень керівництва МЮУ з боку ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 49-220).

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку перевірок акт було направлено до ДніпроНДІСЕ листом МЮУ від 06 грудня 2022 року № 115279/6.1/27-22 (т. 1, а. с. 48).

Директором ДніпроНДІСЕ ОСОБА_1 13 грудня 2022 року на адресу МЮУ надісланий План заходів щодо усунення порушень, викладених в акті за результатами перевірки діяльності ДніпроНДІСЕ. Також повідомлено, що План заходів обговорено на засіданні директорату та заперечення до акту перевірки будуть направлені відповідно до вимог пункту 5 Розділу V Порядку проведення перевірок (т. 1, а. с. 221-235).

Заперечення стосовно фактів та висновків, зазначених в акті, ОСОБА_1 до МЮУ не надано.

Відповідно до службової записки від 15 грудня 2022 року, яка була витребувана судом за клопотанням представника позивачки, встановлено, що з урахуванням пункту 7 розділу 5 Порядку проведення перевірок, на підставі акту, директор Департаменту експертного забезпечення правосуддя Н. Т. Ткаченко пропонує МЮУ Д. Молюсці розглянути питання щодо вжиття заходів реагування за виявленими під час перевірки фактами порушень в роботі директораДніпроНДІСЕ, зокрема ініціювати дострокове розірвання контракту з ОСОБА_1 (т. 8, а. с. 109).

Наказом МЮУ від 21 грудня 2022 року № 5751/5 припинено з 22 грудня 2022 року контракт № 5 з директором ДніпроНДІСЕдо закінчення терміну його дії, у зв`язку з невиконанням директором обов`язків, передбачених законодавством, Статутом ДніпроНДІСЕ та контрактом та звільнено ОСОБА_1 з посади директора ДніпроНДІСЕ на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, пункту 17 контракту. З наказом ознайомлена ОСОБА_1 23 січня 2023 року (т. 1, а. с. 20-21).

Підставами звільнення в наказі МЮУ від 21 грудня 2022 року № 5751/5 зазначено: пункт 8 частини першої статті 36 КЗпП України, пункти 10, 17 контракту від 09 квітня 2019 року № 5, службова записка Департаменту експертного забезпечення правосуддя від 15 грудня 2022 року № 1439-6.1-22, акт за результатами перевірки діяльності ДніпроНДІСЕвід 02 грудня 2022 року, погодження Дніпропетровської обласної військової адміністрації від 20 грудня 2022 № 5353/0/526-22 (т. 2, а. с. 53-54).

На підставі цього наказу був винесений наказ від 20 січня 2023 року № 28-к/тр виконуючим обов`язки директора ДніпроНДІСЕпро звільнення ОСОБА_1 з посади директора з 23 січня 2023 року до закінчення терміну дії контракту, у зв`язку із невиконанням нею обов`язків, передбачених законодавством, Статутом ДніпроНДІСЕ та контрактом, на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, пункту 17 контракту від 09 квітня 2010 року № 5 (зі змінами). Підстава - наказ МЮУ від 21 грудня 2022 року № 5751/5 «Про припинення контракту та звільнення», листок непрацездатності ОСОБА_1 від 14 січня 2023 року № 6356828-2012189350-1 (статус лікарняного листа закритий) (т. 10, а. с. 22).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційні скарги МЮУ та ДніпроНДІСЕ підлягають задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана постанова апеляційного суду вищезазначеним вимогам закону не відповідає.

Згідно з частиною першою статті 3, статті 4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно з частиною першою статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, у тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (частина третя статті 21 КЗпП України).

Пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені трудовим договором з нефіксованим робочим часом, контрактом.

Контракт як особлива форма трудового договору повинен спрямовуватися на забезпечення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності та професійні навички, підвищення взаємної відповідальності сторін, правову і соціальну захищеність працівника (пункт 4 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (наймані) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170 (далі - Положення № 170)).

У контракті можуть визначатися додаткові, крім встановлених чинним законодавством, підстави його розірвання. У разі розірвання контракту з ініціативи роботодавця з підстав, установлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення проводиться за пунктом 8 статті 36 КЗпП України з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством і контрактом (пункти 17, 21 Положення № 170).

Відповідно до пункту 10 Положення № 170 у контракті передбачаються обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання, строк дії контракту, права, обов`язки та взаємна відповідальність сторін, умови оплати й організації праці, підстави припинення та розірвання контракту, соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов`язань, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства, установи, організації чи роботодавця.

Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим встановлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника і додаткові підстави розірвання трудового договору (див.: постанову Верховного Суду України від 22 лютого 2017 року у справі № 757/42262/15-ц).

Судом установлено, що 09 квітня 2019 року між МЮУ та ОСОБА_1 - директором ДніпроНДІСЕ укладено контракт № 5 терміном на шість місяців з 09 квітня 2019 по 08 жовтня 2019, який регулює трудові відносини між Уповноваженим органом та директором (т. 1, а. с. 10-14).

Наказом МЮУ від 21 грудня 2022 року № 5751/5 «Про припинення контракту та звільнення» припинено з 22 грудня 2022 року контракт № 5 з директором ДніпроНДІСЕ до закінчення терміну його дії, у зв`язку з невиконанням директором обов`язків, передбачених законодавством, Статутом ДніпроНДІСЕі контрактом, та звільнено ОСОБА_1 з посади директора ДніпроНДІСЕ на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, пункту 17 контракту. З наказом ознайомлена ОСОБА_1 23 січня 2023 року (т. 1, а. с. 20-21).

Скасовуючи рішення районного суду та задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив із того, що в оспорюваному наказі МЮУ від 21 грудня 2022 року № 5751/5 «Про припинення контракту та звільнення» не зазначено, які саме конкретні положення контракту, що стали причиною його дострокового припинення, порушила ОСОБА_1 , які саме обов`язки чи завдання, передбачені Статутом ДніпроНДІСЕ та контрактом, нею не були виконані або були виконані неналежним чином, та коли саме й які саме конкретні порушення вчинила позивачка, якими доказами вони підтверджуються. Суду не було надано належних та достовірних доказів на підтвердження систематичного порушень позивачкою умов контракту, про що свідчить відсутність винесених щодо неї у минулих періодах будь-яких дисциплінарних стягнень, зауважень, тощо та такі систематичні порушення умов контракту не були виявлені в акті перевірки від 02 грудня 2022 року.

Верховний Суд не погоджується із такими висновками апеляційного суду, оскільки в оспорюваному наказі про звільнення позивачки від 21 грудня 2022 року № 5751/5 зазначено конкретні пункти контракту, які порушила ОСОБА_1 , про що вірно вказав суд першої інстанції.

Так, судом першої інстанції надано належну правову оцінку доказам, які стали підставою для видачі МЮУ 21 грудня 2022 року оспорюваного наказу про звільнення ОСОБА_1 , а саме: службовій записці Департаменту експертного забезпечення правосуддя від 15 грудня 2022 року № 1439-6.1-22, акту перевірки діяльності ДніпроНДІСЕ від 02 грудня 2022 року, які містять детальний опис обов`язків, передбачених пунктом 6 контракту, які не виконувала чи неналежним чином виконувала директор ДніпроНДІСЕ ОСОБА_1.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу МЮУ від 04 листопада 2022 року № 2800/7 у термін з 15 по 18 листопада 2022 року комісією у затвердженому цим наказом складі проведена планова виїзна комплексна перевірка діяльності ДніпроНДІСЕ за період з 2020 року по жовтень 2022 року.

За результатами проведеної планової вивізної комплексної перевірки діяльності ДніпроНДІСЕ комісією складений акт перевірки від 02 грудня 2022 року, яким встановлені порушення вимог контракту, положень чинного законодавства, Статуту ДніпроНДІСЕ, наказів МЮУ, невиконання доручень керівництва МЮУ з боку ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 49-220).

Відповідно до акту перевірки від 02 грудня 2022 року у порушення вимог пункту 6 контракту, підпункту 2 пункту 5.3 розділу 5 Статуту ДніпроНДІСЕ, директор ОСОБА_1. протягом трьох років (2020, 2021, 2022) не забезпечувала виконання доручень керівництва МЮУ щодо направлення копій висновків судових експертів у встановлені ними строки та у порушення підпункту 11 пункту 5.3 розділу 5 Статуту не здійснила контроль за організацією роботи відділень, інших структурних підрозділів ДніпроНДІСЕ щодо направлення до МЮУ копій висновків експертів оформлених у відповідності до вимог пункту 6 розділу І Порядку проведення рецензування висновків судових експертів, затвердженого наказом МЮУ від 03 лютого 2020 року № 335/5.

Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 156 Розділу III частини другої Інструкції з діловодства в науково-дослідних установах судових експертиз МЮУ, затвердженої наказом МЮУ від 05 березня 2021 року № 870/5 (далі - Інструкція № 870/5), не здійснюється окрема реєстрація звернень громадян та запитів на інформацію, така кореспонденція проходить реєстрацію у системі електронного документообігу разом з іншими групами документів.

У порушення підпункту 11 пункту 5.3 розділу 5 Статуту директор ОСОБА_1 не здійснювала контроль за організацією роботи відділень, інших структурних підрозділів інституту, щодо направлення достовірної інформації про результати розгляду звернень громадян за звітний період до МЮУ та у порушенні вимог пункту 6 контракту не забезпечила додержання законності у діяльності ДніпроНДІСЕ.

ОСОБА_1., як директором інституту, у порушення вимог пункту 6 контракту не забезпечено законність у діяльності ДніпроНДІСЕ та у порушення підпункту 11 пункту 5.3 розділу 5 Статуту не здійснено контроль за організацією роботи відділень, інших структурних підрозділів, щодо дотримання положень Інструкції.

Перевіркою встановлено порушення Інструкції № 870/5 директором ОСОБА_1. та іншими відповідальними особами, а саме:

- у порушенні пункту 144 розділу IV частини І Інструкції № 870/5 проєкти наказів НДІСЕ не готуються та не погоджуються в електронній формі;

- у порушенні пункту 171 розділу VI частини І Інструкції № 870/5 номенклатура справ НДІСЕ на 2022 рік не внесена та не активована в електронній базі АСКОД. Не активоване вікно «Справа»;

- у порушенні пункту 172 розділу VI частини І Інструкції № 870/5 зведена номенклатура справ НДІСЕ на 2022 рік не була схвалена експертно-перевірною комісією державного архіву;

- у порушенні пункту 198 розділу IV частини II Інструкції № 870/5 відсутні номенклатурні справи «Запити на публічну інформацію» та «Депутатські запити, звернення та документи з їх виконання»;

- у порушенні пункту 202 розділу IV частини II Інструкції № 870/5 у номенклатурний справі «Звернення громадян» разом зі зверненнями громадян зберігаються запити на інформацію, листи народних депутатів України та представників юридичних осіб і матеріали;

- у порушенні пункту 209 розділу IV частини II Інструкції № 870/5 у номенклатурній справі № 01.2-01 до доручень МЮУ не додаються документи про їх виконання.

Перевіркою також установлено, що ОСОБА_1 у порушенні положень постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 1998 року № 121 «Про затвердження переліку обов`язкових етапів робіт під час проектування, впровадження та експлуатації засобів інформатизації», постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2009 року № 869 «Про затвердження загальних вимог до програмних продуктів, які закуповуються та створюються на замовлення державних органів», пунктів 10-11розділу І частини І Інструкції № 870/5, наказом від 15 квітня 2021 року № 26-од «Про введення в дію електронного документообігу» у ДніпроНДІСЕ було введено в дію електронну систему документообігу «BAS документообіг КОРП» без техніко-економічного обґрунтування щодо необхідності розробки та/або впровадження програмного забезпечення; проєкту погодженого технічного завдання на розробку комп`ютерної програми; технічного завдання на розробку комп`ютерної програми; затвердженого відповідним чином; календарного Плану виконання робіт за етапами, протоколів щодо погодження виконання етапів робіт тощо; висновку експертизи щодо комплексного захисту інформації, яка використовувалася на робочих місцях судових експертів та інших співробітників. Система документообігу «BAS документообіг КОРП» не відповідала вимогам нормативно-правових актів у сфері захисту інформації та не мала програмного забезпечення для інтеграції до СЕВ та АСКОД.

Таким чином, у порушення вимог пункту 6 контракту ОСОБА_1 у вказаний період часу не забезпечила законність у діяльності ДніпроНДІСЕ та у порушення пункту 4 наказу МЮУ від 05 березня 2021 року № 870/5 не забезпечила впровадження електронного документообігу для документування управлінської інформації, який відповідав вимогам нормативно-правових актів у сфері захисту інформації та мав програмне забезпечення для інтеграції до СЕВ та АСКОД.

Перевіркою дотримання в ДніпроНДІСЕ порядку призначення та звільнення працівників комісією було встановлено порушення з боку керівництва ДніпроНДІСЕ вимог Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336, при призначенні на посаду заступника начальника експлуатаційно-технічного відділу ДніпроНДІСЕ Літвінової С. В. (наказ від 31 березня 2020 року № 70-к/тр).

Щодо організації дотримання антикорупційного законодавства, то перевіркою комісії було встановлено, що у порушенні положень пункту першого частини четвертої статті 53-1 Закону України «Про запобігання корупції» в інституті відсутні локальні нормативні акти, які визначають впровадження механізмів заохочення та формування культури повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону. Таким чином, порушенні положень пункту першого частини четвертої статті 53-1 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 6 контракту директор ДніпроНДІСЕ ОСОБА_1. не забезпечила законність у діяльності ДніпроНДІСЕ.

Крім того, Уповноважена особа ДніпроНДІСЕ у порушенні пункту 3 частини шостої статті 13-1 Закону України «Про запобігання корупції» та пункту 2 частини другої розділу II «Типового положення про уповноважений підрозділ (уповноважену особу) з питань запобігання та виявлення корупції» затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) від 27 травня 2021 року № 277/21, не здійснює методичну та консультаційну допомогу з питань додержання законодавства щодо запобігання корупції, про що свідчить відсутність записів у журналі надання методичної та консультаційної допомоги і проведення роз`яснювальної роботи з питань дотримання вимог антикорупційного законодавства.

Також при проведенні перевірки було встановлено, що проєкти наказів з основної діяльності, адміністративно-господарських питань, кадрових питань (особового складу) залежно від їх видів не візувалися Уповноваженою особою інституту на протязі 2020 року та в період з січня до травня 2021 року, що є порушенням вимог підпункту 20 пункту 2 розділу II Типового положення про уповноважений підрозділ (уповноважену особу) з питань запобігання та виявлення корупції, затвердженого наказом НАЗК від 17 березня 2020 року № 102/20, чинного на момент вчинення порушення.

Щодо організації запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, то комісією був встановлений факт можливого порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» у частині наявності приватного інтересу у Уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції ДніпроНДІСЕ ОСОБА_3 , про що листом від 18 листопада 2022 року №109261/31/16-22 було повідомлено Національну поліцію України.

Перевіркою питань організації та впровадження заходів, що вживаються: для протидії правопорушенням та дотримання законодавства під час виконання завдань, покладених на Інститут, встановлений факт порушення пункту 32 розділу II частини II Інструкції № 870/5 директором ОСОБА_1 при виданні наказу від 27 липня 2021 року № 153-к/тр про преміювання директора ДніпроНДІСЕ ОСОБА_1 за підсумками фінансово-господарської діяльності за червень 2021 року у розмірі 40 000,00 гривень, за погодженням із МЮУ на підставі листа від 28 липня 2021 року № 57441/57687-33-21/16.2.3. Підписуючи та реєструючи наказ від 27 липня 2021 року № 153-к/тр, директор ОСОБА_1 своїми діями порушила підпункт 5 пункту 4 контракту, адже директор має право видавати накази в межах повноважень, тоді як пунктом 8 контракту зазначено, що преміювання директора, встановлення надбавок та доплат до посадового окладу здійснюється за рішенням МЮУ, а таке рішення щодо погодження було підписано лише 28 липня 2021 року.

При проведенні перевірки матеріально-технічного забезпечення ДніпроНДІСЕ комісією було встановлено порушення вимог пункту 6 контракту, оскільки директор ОСОБА_1 не забезпечила ефективне використання закріпленого за Інститутом майна:

- порушення Порядку списання об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2007 року № 1314 «Про затвердження Порядку списання об`єктів державної власності» при списані комп`ютерної та периферійної техніки ДніпроНДІСЕ;

- порушення Порядку відчуження об`єктів державної власності, затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 06 червня 2007 року № 803, а саме ДніпроНДІСЕ без погодження суб`єкта управління - МЮУ, здійснив зміну вартості майна, що пропонувалось до відчуження;

- порушення наказу Міністерства транспорту України від 10 лютого 1998 року № 43 «Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті», із змінами і доповненнями, щодо відсутності подорожніх листів про списання пального транспортного засобу ВАЗ 21093, часткова відсутність подорожніх листів про списання пального транспортного засобу «КІА Sportage», невідповідність у подорожніх листах показників спідометра.

У порушення вимог пункту 6 контракту директор Інституту ОСОБА_1 не вжила заходів щодо створення у кожному структурному підрозділі і на кожному робочому місці належних умов праці відповідно до вимог нормативних актів, а також не забезпечила додержання прав працівників гарантованих законодавством про охорону праці. При проведенні перевірки, було встановлено відсутність документів необхідних для подальшого розміщення Запорізького відділення ДніпроНДІСЕ в приміщенні комунальної форми власності, яке належить комунальному підприємству «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7, після спливу строку дії договору позички нежитлового приміщення 01 вересня 2022 року.

Перевіркою організації експертної роботи лабораторії інженерно-технічних досліджень при дослідженні порядку оформлення висновків судових експертів за результатами проведення комплексних та комісійних судових експертиз (№№ 3407/3408-20, 814/815-20, 3412/3413/3414-20, 3509/3510-20, 904/905/906-21, 6969/6970/6971/6972-21, 3072/3073/3074/3075-21, 1350/1351/1352-21, 579/580/581/582-21, 1005/1006/1007/1008/1009-21, 946/947/948-22) встановлені порушення пунктів 4.13, 4.16 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом МЮУ від 18 жовтня 1998 року № 53/5, у частині відсутності синтезуючого розділу та відсутності підпису у дослідницькій частині висновку наприкінці дослідження кожного питання, що розглядаються окремо експертом.

При проведенні перевірки встановлено, що протягом періоду, що перевірявся дисциплінарною палатою ЦЕКК було порушено питання щодо дисциплінарного відповідальності стосовно 6 фахівців ДніпроНДІСЕ. За результатом розгляду зазначених питань до 4 судових експертів ДніпроНДІСЕ за порушення вимог нормативно-правових актів та/або методик проведення судових експертиз під час складання висновку експертів застосовні дисциплінарні стягнення у вигляді попереджень.

Таким чином, у порушення вимог пункту 6 контракту директор ОСОБА_1 не забезпечила законність у діяльності ДніпроНДІСЕ.

Враховуючи порушення, встановлені за результатами перевірки, діяльність ДніпроНДІСЕ за період з січня 2020 року по жовтень 2022 року включно визнано такою, що здійснюється на незадовільному рівні.

13 грудня 2022 року директором ДніпроНДІСЕ ОСОБА_1. на адресу МЮУ надісланий План заходів щодо усунення порушень, викладених в акті за результатами перевірки діяльності ДніпроНДІСЕ від 02 грудня 2022 року. Також повідомлено, що План заходів обговорено на засіданні директорату ДніпроНДІСЕ та заперечення до акту перевірки будуть направлені відповідно до вимог пункту 5 Розділу V Порядку проведення перевірок.

Проте, заперечення щодо фактів та висновків, зазначених в акті перевірки діяльності ДніпроНДІСЕ від 02 грудня 2022 року, ОСОБА_1 до МЮУ не надано.

Відповідно до службової записки від 15 грудня 2022 року директор Департаменту експертного забезпечення правосуддя з урахуванням пункту 7 розділу 5 Порядку проведення перевірок, на підставі акту перевірки діяльності ДніпроНДІСЕ від 02 грудня 2022 року пропонує Міністру юстиції України розглянути питання щодо вжиття заходів реагування за виявленими під час перевірки фактами порушень у роботі директора ДніпроНДІСЕ, зокрема, ініціювати дострокове розірвання контракту з ОСОБА_1 (т. 8, а. с. 109).

Установлено, що ДніпроНДІСЕ є державною спеціалізованою установою, яка належить до сфери управління МЮУ і відповідно до законодавства здійснює судово-експертну та наукову діяльність у галузі судової експертизи і криміналістики.

ДніпроНДІСЕ очолює директор, який працює за контрактом з Мін`юстом, та призначається на посаду і звільняється з посади наказом Мін`юсту. Директор ДніпроНДІСЕ здійснює загальне керівництво Інституту, організовує експерту, наукову, та фінансово-господарську діяльність Інституту; відповідає за результати діяльності ДніпроНДІСЕ та звітує перед МЮУ відповідно до умов контракту. Виконує інші доручення та накази МЮУ.

Відповідно до пункту 3 контракту директор здійснює керівництво НДІСЕ, організовує його експертну, науково-дослідну, виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань Інституту, передбачених законодавством, статутом Інституту та цим контрактом, і несе відповідальність за результати роботи Інституту, а також за виконання покладених на нього обов`язків директора Інституту законодавством, Статутом Інституту та цим контрактом.

Відповідно до пункту 6 Контракту директор зобов`язаний, зокрема, здійснювати належну організацію роботи та керівництво діяльністю ДніпроНДІСЕ.

Згідно з пунктом 10 контракту невиконання або неналежне виконання директором своїх обов`язків, передбачених законодавством, Статутом, колективним договором та цим контрактом, є підставою для дострокового розірвання цього контракту з ініціативи Уповноваженого органу управління.

Відповідно до пунктів 15, 17 контракту з ініціативи Уповноваженого органу управління контракт може бути розірвано у разі одноразового порушення директором вимог законодавства, обов`язків, передбачених законодавством, статутом та/або цим контрактом.

Отже, матеріали справи містять докази, які підтверджують порушення позивачкою умов укладеного із нею контракту, що надавало МЮУ підстави відповідно пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України для його припинення.

Оспорюваний наказ МЮУ від 21 грудня 2022 року № 5751/5 про звільнення ОСОБА_1 містить всі необхідні реквізити для такого виду документа, підстави звільнення із зазначенням конкретних пунктів контракту, посилання на акт перевірки діяльності ДніпроНДІСЕ від 02 грудня 2022 року, службову записку директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя від 15 грудня 2022 року, які містять детальний опис обов`язків, передбачених пунктом 6 контракту, які не виконувала чи неналежним чином виконувала директор ДніпроНДІСЕОСОБА_1 .

При цьому суд першої інстанції вірно вказав, що звільнення позивачки відбулося на підставі пункту 8 частини першої частини 36 КЗпП України, таке звільнення не носить характеру дисциплінарного стягнення, а є звільненням за невиконання умов трудового контракту, а тому відсутня необхідність встановлення обставин передбачених частиною першою статті 41 КЗпП України та статтею 148 КЗпП України.

З врахуванням особливостей контрактної форми трудового договору, наявність чи відсутність вини не є визначальним для припинення дії контракту. Визначальним є сам факт порушення, а встановлена вина керівника лише додатково підтверджує законність оспорюваного наказу.

Верховний Суд України у постанові від 22 лютого 2017 року у справі № 757/42262/15-ц вказав, що відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України підстави, передбачені контрактом, є самостійною підставою припинення трудового договору, а його розірвання з підстав, передбачених контрактом, які не містять ознак дисциплінарного порушення, не є дисциплінарним стягненням, а тому положення статті 149 КЗпП України на спірні правовідносини не поширюється.

Такі висновки Верховного Суду України підтримав Верховний Суд у постановах від 23 січня 2018 року у справі № 170/226/16-ц, провадження № 61-773св17, від 17 квітня 2019 року у справі № 235/774/18, провадження № 61-47942св18, від 09 липня 2021 року у справі № 382/1820/18, провадження № 61-19828св19, та вказав, що звільнення на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України не носить характеру дисциплінарного стягнення, а є звільненням за невиконання умов трудового контракту, а тому відсутня необхідність встановлення обставин, які передбачені главою Х КЗпП України.

Доводи представника ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу МЮУ про те, що звільнення позивачки відбулося задовго до закінчення двомісячного строку на усунення недоліків, встановлених актом перевірки від 02 грудня 2022 року, не свідчить про відсутність підстав для звільнення за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України.

Отже, наведені обставини свідчать про дотримання процедури звільнення ОСОБА_1 із посади директора ДніпроНДІСЕ, оскільки вона звільнена відповідно до пунктів 10, 17 контракту, укладеного 09 квітня 2019 року між нею та МЮУ, на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України.

Установивши, що наказ МЮУ від 21 грудня 2022 року № 5751/5 про звільнення ОСОБА_1 винесений з додержанням норм трудового законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Висновки суду першої інстанції щодо застосування пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України відповідають правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 757/62834/19, провадження № 61-10812св20, від 08 серпня 2018 року у справі № 522/10590/2017, провадження № 61-21820св18, від 10 квітня 2019 року у справі № 522/10592/17, провадження № 61-35286св18.

При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що, укладаючи контракт, позивачка погодилася з його умовами, у тому числі, з підвищеною відповідальністю за порушення його умов. Порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для його дострокового розірвання.

Таку позицію підтримав Конституційний Суд України, який у своєму Рішенні від 09 липня 1998 року № 12-рп/98 у справі щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 КЗпП України зазначив, що, незважаючи на ці та інші застереження, що містяться у Кодексі законів про працю та інших актах трудового законодавства і спрямовані на захист прав громадян під час укладання ними трудових договорів у формі контрактів, сторонами в контракті можуть передбачатися не вигідні для працівника умови: зокрема, це, як правило, тимчасовий характер трудових відносин, підвищена відповідальність працівника, додаткові підстави розірвання договору тощо.

Подібні правові висновки висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18, провадження № 14-670цс19.

Вищенаведені норми матеріального права, практика Верховного Суду спростовують доводи ОСОБА_1 щодо відсутності правових підстав її звільнення, а тому такі доводи є необґрунтованими.

Отже, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки суд касаційної інстанцій дійшов висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення у силі рішення суду першої інстанції, слід змінити розподіл судових витрат, стягнути з ОСОБА_1 на користь МЮУ та ДніпроНДІСЕ5 153,28 грн і 7 302 грн відповідно витрат зі сплати судового збору, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 141 400 402 409 413 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Міністерства юстиції України та Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України задовольнити.

Постанову Запорізького апеляційного суду від 28 листопада 2024 року скасувати, рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 липня 2024 року залишити у силі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства юстиції України витрати зі сплати судового збору, понесені у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції у розмірі 5 153,28 грн (п`ять тисяч сто п`ятдесят три гривні двадцять вісім копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України витрати зі сплати судового збору, понесені у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції у розмірі 7 302 грн (сім тисяч триста дві гривні).

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець