№ 331/6395/18 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

04 березня 2020 року

м. Київ

справа № 331/6395/18

провадження № 61-15805св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА»,

представник позивача - Комиса Сергій Вікторович,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» - Комиса Сергія Вікторовича на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22 квітня 2019 року у складі судді Котляр А. М. та постанову Запорізького апеляційного суду від 22 липня 2019 року у складі колегії суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Полякова О. З.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» (далі - ПрАТ «СК «УНІКА») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - ПрАТ «СК «АХА Страхування»), про відшкодування матеріальної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 31 липня 2017 року між ПрАТ «СК «УНІКА» і публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «Укрсиббанк») був укладений договір добровільного страхування на транспорті, предметом якого є страхування транспортного засобу Volkswagen Transporter, номерний знак НОМЕР_1 .

10 серпня 2017 року у м. Запоріжжя на проспекті Соборний, 143 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля Volkswagen Transporter, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 і автомобіля КІА Cerato, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01 вересня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ від 15 жовтня 2017 року № 10С/10/17, складеного на замовлення ПрАТ «СК «УНІКА», вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля складає 91 725,59 грн, а вартість матеріального збиткуз урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, - 47 166,97 грн.

08 листопада 2017 року на виконання умов договору страхування ПрАТ «СК «УНІКА» здійснило виплату ПАТ «Укрсиббанк» страхового відшкодування у розмірі 88 772,78 грн, розмір якого розрахований наступним чином: 91 725,59 грн (вартість відновлювального ремонту) - 2 952,81 грн (франшиза - 0,5 % від страхової суми) = 88 772,78 грн.

Отже, до ПрАТ «СК «УНІКА» перейшло право на отримання від винуватця дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_1 компенсації збитків, завданих власнику застрахованого автомобіля.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ «СК «АХА Страхування».

08 грудня 2017 року ПАТ «СК «АХА Страхування» на вимогу ПрАТ «СК «УНІКА» виплатило останньому страхове відшкодування (витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу транспортного засобу) у розмірі 47 166,97 грн.

Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою складає 41 605,81 грн.

На підставі вказаного ПрАТ «СК «УНІКА» просило суд стягнути з ОСОБА_1 41 605,81 грн у рахунок відшкодування завданої шкоди.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 22 липня 2019 року, у задоволенні позову ПрАТ «СК «УНІКА» відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову ПрАТ «СК «УНІКА», суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Аналогічний правовий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справ № 755/18006/15-ц

Оскільки ліміт відповідальності страховика ПрАТ «СК «АХА Страхування» становить 100 000,00 грн за шкоду, заподіяну майну, і він не є меншим за розмір завданої шкоди у розмірі 88 772,78 грн, а підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування, передбачені статтею 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відсутні. Отже, у відповідача не виник обов`язок відшкодовувати заподіяну ним шкоду позивачу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ПрАТ «СК «УНІКА», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді касаційного цивільного суду від 30 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про необхідність пред`явлення ПрАТ «СК «УНІКА» позову до ПрАТ «СК «АХА Страхування», оскільки останнє виконало свої зобов`язання і виплатило позивачу вартість матеріального збитку, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, у розмірі 47 166,97 грн. При цьому судами не враховано, що страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу. З урахуванням вказаного майнова шкода у розмірі 41 605,81 грн, яка складає різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, тобто ОСОБА_1 .

Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

31 липня 2017 року між ПрАТ «СК «УНІКА» і ПАТ «Укрсиббанк» був укладений договір добровільного страхування на транспорті, предметом якого є страхування транспортного засобу Volkswagen Transporter, номерний знак НОМЕР_1 .

Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01 вересня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ, від 15 жовтня 2017 року № 10С/10/17, складеного на замовлення ПрАТ «СК «УНІКА», вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля складає 91 725,59 грн, а вартість матеріального збитку,з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, - 47 166,97 грн.

Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою складає 41 605,81 грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ПрАТ «СК «УНІКА» здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК Українивстановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ПрАТ «СК «УНІКА» підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.

Стаття 27 Закону України «Про страхування» та стаття 993 ЦК України передбачає перехід права вимоги до страховика, де перехід фактично означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

У деліктному зобов`язанні право вимоги до винної особи у особи, що відшкодувала шкоду потерпілому, виникає у порядку статті 1191 ЦК України. У спірних (страхових) відносинах застосуванню підлягають норми статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України, які визначають спеціальний порядок переходу прав вимоги до винної особи від страхувальника (потерпілого) до страховика, що відшкодував шкоду потерпілому - суброгацію.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків, за якими страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування при настанні цивільно-правової відповідальності страхувальника та/або особи, відповідальність якої застрахована, такий страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання взяв на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоду.

У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, на яку посилалися суди першої та апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваних судових рішень, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

При цьому, у цій справі судом було установлено, що позивач не звертався до страховика відповідача і не отримав його відмову у виплаті страхового відшкодування, а відразу пред`явив вимогу до відповідача.

Однак, у справі, що переглядається, судами не було враховано, що ПрАТ «СК «УНІКА» зверталося до страховика відповідача, яке виплатило позивачу страхове відшкодування (витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу транспортного засобу) у розмірі 47 166,97 грн.

Звертаючись до суду із цим позовом. ПрАТ «СК «УНІКА» вказувало, що невідшкодованою залишається різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 41 605,81 грн, яку просило стягнути із відповідача, як завдавача шкоди.

Так, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

У частині першій статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожнього-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Отже, страховик відповідача (ПрАТ «СК «АХА Страхування») за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.

Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Зокрема, правила відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, встановлені у статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з пунктом 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, страховик відповідача (ПрАТ «СК «АХА Страхування») за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена у порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтями 29, 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану з утратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції та Фонду державного майна від 24.11.2003 №142/5/2092).

Якщо для відновлення пошкодженого у дорожньо-транспортній пригоді транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-760цс15.

Разом з тим,ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди не врахували, що власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. Якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то у такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, у загальному порядку.

З указаного вбачається, що, ухвалюючи оскаржувані судові рішення про відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням автомобіля, суди з огляду на підстави та зміст позовних вимог не врахували принцип повного відшкодування шкоди.

Так, з установлених судом обставин справи вбачається, що страховиком відповідача (ПрАТ «СК «АХА Страхування») було виконано обов`язок згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 15 травня 2017 року № АК 6559528 та виплачено страхове відшкодування у розмірі, визначеному Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Оскільки розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди у зв`язку з встановленням законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то у такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, у загальному порядку, тобто відповідачем.

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки суди неправильно застосували норми матеріального права і ухвалення нового судового рішення не потребує встановлення фактичних обставин справи, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову ПрАТ «СК «УНІКА».

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У пункті 1 частини другої статті 141 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

У зв`язку із задоволенням позову з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «УНІКА» підлягають стягненню судовий збір: за подання позовної заяви у розмірі 1 762,00 грн, за подання апеляційної скарги у розмірі 2 643,00 грн, за подання касаційної скарги у розмірі 3 524,00 грн, а всього 7 929,00 грн.

Керуючись статтями 402 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» задовольнити.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22 квітня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 22 липня 2019 року скасувати.

Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», про відшкодування матеріальної шкодизадовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» на відшкодування завданої матеріальної шкоди 41 605,81 грн (сорок одна тисяча шістсот п`ять гривень вісімдесят одна копійка) та судові витрати у розмірі 7 929,00 грн (сім тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять гривень).

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович