ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2020 року
м. Київ
справа №333/171/14-а(2-а/333/59/17)
адміністративне провадження №К/9901/44582/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Чередниченка В.Є., Іванова С.М., Панченко О.М. від 06.07.2017,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2014 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя, яке реорганізоване шляхом злиття у Шевченківське об`єднане Управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, (далі - УПФ, пенсійний орган, відповідач), у якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо неправильного вирахування стажу при призначенні пенсії та зобов`язати відповідача зарахувати стаж роботи в Запорізькому обласному виробничому об`єднанні «Запоріжавтотехобслуговування» з 01.04.1981 по 29.06.1995 до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах та провести призначення пенсії (далі - спірна пенсія).
2. У позові наводились аргументи про те, що дії УПФ стосовно відмови у зарахуванні ОСОБА_1 стажу, необхідного для призначення йому пенсії на підставі положень пункту «б» частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), є протиправними, оскільки факт його зайнятості з 01.04.1981 по 29.06.1995 упродовж повного робочого дня на посаді електрогазозварника, тобто на посаді із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 (далі - Список №2), підтверджується наявними у трудовій книжці записами.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Справа розглядалась судами неодноразово.
4. Постановою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 17.05.2017 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Шевченківського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя від 06.09.2013 №39 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII. Зобов`язано відповідача зарахувати ОСОБА_1 на підставі даних його трудової книжки період роботи з 01.04.1981 по 21.08.1992 на посаді електрогазозварника до пільгового стажу за Списком №2.
5. Приймаючи таку постанову, суд першої інстанції виходив з того, що наявних у трудовій книжці позивача записів достатньо для зарахування до його трудового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоду роботи на посаді електрогазозварника з 01.04.1981 по 21.08.1992, а тому дії та рішення УПФ стосовно відмови у призначенні такої пенсії є протиправними.
6. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 прийняту судом першої інстанції постанову скасовано та відмовлено в позові.
7. Апеляційний суд мотивував свої висновки тим, що УПФ правомірно відмовило позивачу в призначенні спірної пенсії, оскільки зазначені у його трудовій книжці відомості про роботу у період з 01.04.1981 по 21.08.1992 не можуть підтвердити факт його зайнятості повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, а подана ним довідка про розмір заробітної плати таких відомостей також не містить й, до того ж, видана Корпорацією «Автосервіс», яка не є правонаступником «Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «АВТОСЕРВІС», де працював ОСОБА_1 .
8. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування цим судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить її скасувати і залишити в силі постанову суду першої інстанції.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, 05.09.2013 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону №1788-XII та прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
11. Рішенням комісії з суперечливих питань при призначенні та виплаті пенсії №39 від 06.09.2013 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії.
12. Рішення мотивовано тим, що позивач не підтвердив свого права на пільгове пенсійне забезпечення відповідною довідкою, яка видається підприємствами, установами, організаціями або їх правонаступниками. У разі відсутності правонаступників підтвердження періодів роботи здійснюється відповідними комісіями, що утворені при Головних управліннях Пенсійного фонду України в областях. Оскільки документи по особовому складу підприємства, де працював позивач, не передано до державного архіву, а Корпорація «Автосервіс», у якій знаходяться відповідні документи, не є правонаступником Запорізького обласного виробничого об`єднання «Запоріжавтотехобслуговування», тому підготувати документи для розгляду комісії неможливо.
13. Як вбачається з матеріалів справи, книги про заробітну плату ТОВ ВП «Автосервіс», підприємства де працював позивач, передані у корпорацію «Автосервіс» та на вказаному підприємстві тимчасово зберігається архів по нарахуванню заробітної плати ТОВ ВП «Автосервіс». Корпорація «Автосервіс» не є правонаступником Запорізького обласного виробничого об`єднання «Запоріжавтотехобслуговування», а в міський архів книги по заробітній платі не приймають за відсутності печаті правонаступника вказаного об`єднання - ТОВ ВП «Автосервіс».
14. Суди також встановили, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ «Виробниче підприємство «Автосервіс» визнано банкрутом, про що проведено реєстраційну дію 31.03.2011.
15. Відмовляючи позивачу в призначенні спірної пенсії, відповідач взяв до уваги й лист директора Корпорації «Автосервіс», надісланий на адресу УПФ, у якому повідомлялось про те, що цей суб`єкт господарювання не є правонаступником ТОВ «Виробниче підприємство «Автосервіс», а тому видати ОСОБА_1 уточнюючу довідку немає можливості.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
16. В обґрунтуванні вимог касаційної скарги зазначено, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності позивача і проігнорував його заяву про відкладення розгляду справи, а також інформацію про зайнятість його представника - адвоката у іншому судовому засіданні, чим позбавив його можливості довести суду дійсні обставини справи та надати додаткові документи, які мають значення для справи.
17. Скаржник вважає, що апеляційний суд неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, порушив норми процесуального та неправильно застосував норми матеріального права, а висновки, викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають фактичним обставинам справи.
18. ОСОБА_1 наполягає на тому, що наявні у його трудовій книжці записи підтверджують факт безперервної праці у період з 01.04.1981 по 29.06.1995 на посаді електрогазозварника, а отже це спростовує висновки апеляційного суду про відсутність підстав для зарахування вказаного періоду роботи до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
19. Позивач також наводить мотиви про те, що на час прийняття апеляційним судом оскаржуваної постанови документація Запорізького обласного виробничого об`єднання «Запоріжавтотехобслуговування» та його правонаступників вже була передана до архівного управління Запорізької міської ради й згідно з виданими цим органом довідками підтверджено зайнятість позивача повний робочий день на посаді електрогазозварника, а також факт правонаступництва Корпорації «Автосервіс» прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Автосервіс» і наявність у цього товариства повноважень на видачу уточнюючих довідок щодо роботи ОСОБА_1 .
20. У касаційній скарзі акцентовано увагу й на тому, що відповідачем, на якого відповідно до процесуальних норм, покладено обов`язок доказування в адміністративному процесі, не доведено правомірності прийнятого ним рішення про відмову у призначенні спірної пенсії та доказів повного і обґрунтованого розгляду усіх поданих позивачем документів, однак це не враховано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови.
21. У запереченнях на касаційну скаргу УПФ висловлює незгоду із доводами та вимогами такої, оскільки вважає, що позивач, звертаючись за призначенням пенсії, не надав усіх необхідних документів, які б підтверджували наявність передбачених законом підстав для призначення йому спірної пенсії, у зв`язку з чим наполягає на законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення апеляційного суду та просить залишити його без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Так, відповідно до статті 1 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Стаття 3 Конституції України, відповідно, гарантує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
23. Офіційне тлумачення положення статті 1 Конституції України міститься у рішенні Конституційного Суду України №3-рп/2012 від 25.01.2012, згідно якого «Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім`ї».
24. Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
25. Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
26. За змістом пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII на пільгових умовах право на пенсію за віком незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
27. Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
28. У пунктах 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 на виконання вищевказаної норми Закону №1788-XII (далі - Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
29. Пунктом 17 вищевказаного Порядку визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
30. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку №637).
31. Окрім цього, за змістом пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
32. Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника встановлено Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за №1231/13105 (далі - Порядок №18-1).
33. У відповідності з пунктом 11 вищезгаданого Порядку для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, за місцем проживання (реєстрації) такі документи:
1) заяву про підтвердження стажу роботи;
2) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр), а для підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі, - інші документи, які мають підтверджувати факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації" (у тому числі архівні);
3) трудову книжку;
4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідку про їх відсутність).
У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
34. У справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що позивач, звертаючись до УПФ із заявою про призначення пенсії, подав трудову книжку, в якій містились записи про роботу на посаді електрогазозварника у період з 12.01.1984, зокрема, у Запорізькому обласному виробничому об`єднанні «Запоріжавтотехобслуговування», в подальшому перейменованого у Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «АВТОСЕРВІС», звідки позивача було звільнено 29.06.1995 з цієї ж посади.
35. Разом з тим, у трудовій книжці позивача відсутні відомості про зайнятість ОСОБА_1 на посаді електрогазозварника повний робочий день.
36. Уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працював позивач, або його правонаступником за формою, передбаченою додатком 5 до Порядку №637, або інших документів, визначених у пункті 11 Порядку №18-1, які б підтверджували зайнятість ОСОБА_1 на посаді електрогазозварника повний робочий день, разом із заявою про призначення спірної пенсії подано не було, що встановлено судом апеляційної інстанції на підставі наявних у справі матеріалів.
37. Наявні ж у матеріалах справи довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, видані Корпорацією «Автосервіс», у якій на зберіганні перебували книги про заробітну плату ТОВ «ВП «АВТОСЕРВІС», також не містили відомостей про зайнятість ОСОБА_1 на посаді електрогазозварника повний робочий день й, окрім іншого, видані за формою, передбаченою додатком 1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, а не за формою, встановленою додатком 5 до Порядку №637, не містили дані, визначені цим Порядком.
38. Доводи ж скаржника про те, що Корпорація «Автосервіс» є правонаступником Запорізького обласного виробничого об`єднання «Запоріжавтотехобслуговування», в подальшому перейменованого у Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «АВТОСЕРВІС», а також стосовно помилковості висновків апеляційного суду про відсутність доказів зайнятості позивача на посаді електрогазозварника повний робочий день, ґрунтуються на документах, отриманих ОСОБА_1 в архівній установі після прийняття судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови, які, відповідно, не досліджувались у ході судового розгляду справи у судах, не перебували в матеріалах справи. Як наслідок, у судах попередніх інстанцій не надавалось жодної оцінки цим документам, які, до того ж, не подавались позивачем при зверненні за призначенням спірної пенсії й не існували під час вирішення цього спору.
39. Тому, Верховний Суд, розглядаючи дану справу в касаційному порядку, позбавлений можливості взяти такі доводи позивача і додатково подані ним докази до уваги, оскільки, в силу приписів статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
40. Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги і про те, що суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний перегляд справи, допустив порушення норм процесуального права і всупереч положень КАС України прийняв оскаржувану постанову у відсутності позивача та його представника, який був зайнятий у іншому судовому засіданні.
41. З цього приводу колегія суддів зазначає, що першою, четвертою статті 196 КАС України в редакції, яка діяла станом на час розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції та ухвалення оскаржуваного судового рішення, апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою. Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
42. Тобто, участь сторони або іншої особи, яка бере участь у справі, та яка належним чином повідомлена про дату, час і місце апеляційного розгляду, не є обов`язковою у суді апеляційної інстанції і не перешкоджає судовому розгляду справи. Виняток із цього правила процесуальним законом передбачено лише у ситуації, коли участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, визнана обов`язковою апеляційним судом, однак такі особи не прибули.
43. Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями Частина перша статті 33 КАС України).
44. За змістом частин третьої, четвертої статті 35 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Вважається, що повістку вручено також у разі одержання її під розписку будь-яким повнолітнім членом сім`ї адресата, який проживає разом з ним. Особа, яка одержала повістку, зобов`язана негайно повідомити про неї адресата.
45. У даному ж випадку, позивача було повідомлено про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, призначеного на 06.07.2017 о 09:00 годині, 27.06.2017, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
46. При цьому, як вбачається з журналу судового засідання, колегією суддів апеляційного суду, яка розглядала справу, враховано клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю його представника у розгляді інших справ.
47. Це клопотання розглянуте і вирішене ухвалою, занесеною до журналу судового засідання, відповідно до якої, колегія суддів, порадившись на місці ухвалила: відмовити в задоволенні клопотання, оскільки позивач не позбавлений можливості самостійно з`явитися у судове засідання та скористатися послугами іншого представника. Крім того, колегія суддів відзначила, що позивач у своєму клопотанні не зазначав, що бажає надати у судовому засіданні пояснення по справі та нові докази, які він не мав можливості надати суду першої інстанції.
48. Поряд із цим, згідно з пунктом 3 частини третьої статті 353 КАС України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
49. Зважаючи, що позивач, участь якого у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції не є обов`язковою, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, а підстави, які б свідчили про неможливість розгляду справи за його відсутності та зумовлювали б необхідність відкладення такого розгляду, були відсутні, Верховний Суд констатує, що порушення апеляційним судом норм процесуального права, про які іде мова у касаційній скарзі, не підтвердилися. Підстави, визначені пунктом 3 частини третьої статті 353 КАС України, для обов`язкового скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд також відсутні.
50. Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність у даному конкретному випадку підстав для задоволення позову, а тому вважає, що ухвалене ним судове рішення є законним та обґрунтованим і, як наслідок, не підлягає скасуванню.
51. Наведені ж у касаційній скарзі доводи таких висновків не спростовують.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
52. За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
53. Зважаючи на вищезазначене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах вимог і доводів касаційної скарги та повноважень, визначених статтею 341 КАС України, не виявив неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, яке ухвалене відповідно до закону.
54. Керуючись статтями 340, 341, 345, 349, 350, 355, 356 підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-IX,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді: Я.О. Берназюк
І.В. Желєзний